СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики,

спорту та туризму

24 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ПАЛАТНИЙ А. Л.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні присутні, шановні колеги! Розпочинаємо засідання нашого комітету. Немає зауважень, пропозицій? Список запрошених на засідання нашого комітету 24 листопада 2015 року.

Крикливенко Богдан Володимирович – керівник Секретаріату Уповноваженого  Верховної Ради  України з прав людини;

Ремень Валентина Миколаївна – завідувач Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента  України з прав дитини Адміністрації Президента України;

Кікіна Сергій Омелянович – директор Департаменту праці та зайнятості  Міністерства соціальної політики:

Хохленков Іван Олексійович – директор Департаменту організації оздоровлення та санаторно-курортного лікування Міністерства соціальної політики. Стоїть ваш  законопроект на завтра. Наш, точніше. Да, я думаю, що він пройде, тому що він на післязавтра, і в такому, прохідному бар'єрі. Добилися.

Павленко Світлана Леонідівна – заступник директора Департаменту, начальник відділу розвитку фермерства та приватного сектору на селі,  Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємств на селі Міністерства з аграрної політики та продовольства України;

Вовк Володимир Семенович – заступник директора Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики;

Кулик Олександр Михайлович – заступник  директора Департаменту  гендерної політики та протидії торгівлі людьми, Міністерство соціальної політики;

Левчук Віктор Дмитрович – заступник директора юридичного департаменту Міністерства оборони України;

Олійник Дмитро Семенович – заступник директора Департаменту з питань соціальної політики Рахункової палати України;

Стефанюк Ігор Богданович – заступник директора Департаменту з питань використання коштів Державного бюджету в регіонах Рахункової палати України;

Чорна Олена Володимирівна – заступник начальника управління, завідувач Відділу з питань дотримання прав дитини Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Уповноваженого Верховної Ради  України з прав людини;

Симоненко Тетяна Василівна, начальник відділу освіту дітей з особливими потребами департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;

Бойко Світлана Миколаївна начальник відділу фінансів фізичної культури і спорту та молодіжної політики в Міністерства фінансів України;

Перепелиця Марина Анатоліївна начальник відділу фінансів засобів масової інформації та централізованих заходів Міністерства фінансів України;

Васильєв Володимир Павлович. Є, Володимир Павлович, ви тут, да? Голова правління громадської організації "Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні";

Товт Михайло Михайлович почесний голова громадської організації "Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні", депутат другого скликання. Да, народний депутат другого скликання? Дякую.

Гафурова Олена Вікторівна консультант з правових питань громадської організації громадської організації "Спілка сприяння  розвитку сільського зеленого туризму в Україні".

Все. Шановні колеги, перше питання порядку денного – законопроект 2538а ми переносимо, автор законопроекту десь повинен підійти і його докласти.

Переходимо до... немає зауважень, да? Немає. Переходимо до другого пункту порядку денного. Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України про забезпечення організаційно-правових умов, соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування щодо повноважень Кабінету Міністрів України (номер законопроекту 3145) поданий народними депутатами України Князевичем, Поплавським.

Шановні колеги, комітет наш є головним з цього питання. На жаль,  народних депутатів України Поплавського Михайла Михайловича та Князевича немає сьогодні на нашому комітету. За правилами нашого комітету цей законопроект ми переносимо на слідуюче засідання нашого комітету. Прошу голосувати. Хто "за"? "Проти"? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Переходимо до наступного питання. Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України "Про особисте селянське господарство" щодо розвитку сільського земельного туризму. Номер законопроекту 2232 літера "а", поданий народними депутатами Брензовичем, Чижмарьом, Кіссе та Бриченком.

Шановні колеги, наш комітет не є головним з цього питання, тому ми його будемо розглядати. Добре? Добре.

Від Міністерства…

А я вам надам слово…

Будь ласка, да, Анна Анатоліївна Романова від комітету.

 

РОМАНОВА А.А. Доброго дня, шановний голово, шановні колеги, присутні.

Цей законопроект полегшує життя людей на селі, які хочуть займатися таким видом діяльності, як сільський туризм. Всі ми знаємо, що на сьогоднішній день молоді люди та і взагалі виїжджають з села, бо немає чим займатися, підприємницька діяльність не приваблює молодь і, на жаль, в Україні поки що не створені умови для розвитку сільського туризму, як вони створені в цивілізованих країнах, в європейських країнах, мабуть, всі ви, коли приїжджали у Польщу, бачили, як наші сусіди створюють садиби, де надають послуги розміщення для туристів. Це звичайні садиби, це звичайне сільське господарство, але при цьому люди розміщують туристів і з одного боку це сприяє розвитку потенціалу країні і люди не забувають по сільську місцевість.

Що ми хочемо зробити? Я не є соавтором цього законопроекту, але повністю його підтримую. Ми вносимо зміни, автори вносять зміни про особисте селянське господарство в закон в статтю 7, а саме серед тих послуг і серед тих прав, якими мають право займатися члени особистого селянського господарства, надається також право добровільно надавати за плату або безоплатно послуги у сфері сільського зеленого туризму, а саме послуги з розміщення проживання не більше, ніж на 10 місць харчування, а також  організації дозвілля і заходів пов'язаних із використанням майна особистого селянського господарства місцевими звичаями і традиціями гостинності. А також у статтю 10 вноситься зміна, додається… "Що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень сприяють особистим  селянським господарства в організації в сільській місцевості фахової підготовки та перепідготовки членів особистого селянського господарства, в тому числі у сфері сільського зеленого туризму. Тобто всього-на-всього дві  зміни. По-перше, що це дає. Це дає те, що  в особисті селянські  господарства ми на рівні законопроекту вносимо такий вид діяльності і декларуємо його як сільський  зелений туризм.

І, по-друге,  також наголошуємо, що органи  місцевого самоврядування, а також влада має надавати консультаційну, а також навчальну підготовку. Тому що як свідчить практика, чому Україна відстає від європейський країн щодо  розвитку сільського туризму, а тому що багато  людей на селі просто не знаю як можна займатися сільським туризмом. Тобто якась бабуся на селі, або той самий студент, молода людина вона не знаю, тобто його  ніхто не навчив,  немає ніяких не  курсів для того, щоб як можна розвивати туризм на селі. Ось такий законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Анна Анатоліївна.

Тобто ви підтримуєте…

 

РОМАНОВА А.А.  Так прошу підтримати, це дійсно те, що буде давати стимул розвиватися, і, взагалі,  виникати… Виникнуть ті садиби, яких наразі дуже і дуже мало в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анна Анатоліївна.

Шановні колеги, від спілки сільського зеленого туризму, я хочу надати слово народному депутату другого  скликання Товту  Михайлу Михайловичу.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ТОВТ М.М. Доброго дня, щоб… Спасибі велике, по-перше, ………., за те, що ви  ………. Ви пам'ятаєте,  ми розглядали це  питання у  минулому скликанні.  Була трошки інша редакція,  але суть була та сама і комітет підтримав цей  законопроект. Фактично у зв'язку з тим, що просто тоді фізично скликання  не встигли його розглянути. Тому виносимо його за іншими авторами і розглядаємо цей проект. Є певні, значить, до слів підтримки фактично добавляти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це вже другий у нас в проект, ми його заново.

 

ТОВТ М.М. Я просто два-три слова про те, що є зауваження фактично у нас від Науково-експертного відділу. У ньому фактично є ті зауваження, вони фактично не стосуються суті. Вони з одного боку ставлять питання про те, що предмет регулювання цього закону або Закону про туризм. Але в зв'язку з тим, що це відбувається в аграрній сфері, то скоріше, мабуть, воно тяготіє до цього. Але я вважаю, що це не є принциповою. І вони також, експерти не ставлять це принциповим.

Наступне у них зауваження, це про те, що назву сільський зелений або сільський, адже там …….. зовсім співпадіння Закону про туризм. Але це знову ж не є принциповим. Як в тому анекдоті, чи шашечки нам потрібно, чи їхати потрібно, так? Так що фактично на цьому і вичерпуються зауваження, які були.

І наскільки мені відомо, аграрне відомство підтримує також цей законопроект. Тому я, шановний голова, шановні члени комісії, комітету, я би просив вас також підтримати. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайловичу. Я хотів би від Міністерства аграрної політики та продовольства України слово надати Павленко Світлані Леонідівні. Будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО С.Л. Доброго дня, шановні присутні! Ну, безперечно, ми розуміємо, що сільські поселення не можуть існувати тільки завдяки аграрному бізнесу. Тому ми активно підтримуємо розвиток несільськогосподарських видів діяльності. І правильно пан Михайло сказав, що ми неодноразово розглядали уже цей проект закону. І зрозуміла логіка авторів, чому вони вносять саме зміни саме в цей закон.

Тому що незважаючи на те, що в Законі про туризм немає визначення "сільський зелений туризм", ця норма є в Законі про особисте селянське господарство. Ми в принципі підтримуємо цей проект Закону з певними застереженнями. Але в процесі обговорення зі співавторами цього закону ми прийшли до висновку, що у разі прийняття цього закону наші застереження будуть зняті підзаконними актами.

І також хочу довести до вашого відома, що питання врегулювання законодавчого "сільський зелений туризм" може бути знято шляхом внесення змін до Закону про туризм. У нас зараз створена робоча група. Пані Анна приймає активну участь. Я думаю, що ми врегулюємо це питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Леонідівна. Шановні колеги, я думаю, що, безумовно, закон потрібний. Але ж ми не є головними з цього питання. Я думаю, що ми будемо рекомендувати… там є деякі зауваження від, від… Що, що? Да, Науково-експертного управління. Я думаю, що в профільному комітеті всі зауваження знімуть і до другого читання він уже буде підготовлений в такому вигляді, який він потрібен.

Тому, я думаю, що ми будемо рекомендувати його прийняти в першому читанні та прийняти його за основу, да. А всі уже зауваження…

Пропонується… Приймаємо рішення. Прийняти цей законопроект, зараз я номер скажу, законопроект номер 2232а (з літерою а) за основу. І висновок від нашого комітету надіслати до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин до головного комітету. Прошу голосувати.

Хто – "за"? Проти?Утримався? Одноголосно.

Шановні колеги, переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку екологічного зеленого туризму в сільській місцевості (номер законопроекту 3034), поданий народними депутатами України Москаленком, ……….., Мартиняком.

Шановні колеги, від народного депутата Москаленка надійшов лист з проханням зняти цей законопроект з розгляду.

 

_______________. Да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо… Да, це ж, немає зауважень, прошу голосувати за те, щоб зняти цей законопроект… законопроект номер 3034 зняти з розгляду нашого комітету. Прошу голосувати.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Дякую. Одноголосно. Рішення прийнято.

Да, всього доброго Михайло. Дякуємо, да. Приходьте до нас. Дякую. Дякую. До…

 

_______________. Готовтесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готовтесь. Да. Дякуємо. Дякуємо.

Переходимо до питання щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на одноразову виплату жінкам, яким присвоєне почесне звання України "Мати-героїня" за матеріалами Рахункової палати України.

Від Рахункової палати України слово надається Олійнику Дмитру Семеновичу.

Будь ласка, Дмитро Семенович

 

ОЛІЙНИК Д.С. Шановний головуючий, шановні члени комітету народні депутати, шановні присутні.

У червні, липні цього року Рахунковою палатою проведено аудит з питань використання коштів на виплату одноразової допомоги жінкам, який присвоєно звання "Мати-героїня". Хочу нагадати, що згідно законодавству мають право на таку виплату жінки, які народили та виховали до 8-річного віку 5 і більше дітей, включаючи усиновлених, і які, враховуючи вагомий їх особистий внесок у виховання дітей.

Допомога "Матерям-героїням" виплачувалася за рахунок об'єднаної у Державному бюджеті програми бюджетної, в тому числі складовою якої були і за цим напрямком видатки. Аудит виявив у ході проведення низку проблем, я б їх розділив на 3 частини, це проблеми, які стосуються нормативно-правового регулювання даного питання, проблем організаційного забезпечення і проблеми фінансового забезпечення, всі вони викладені і у звіті в деталях, їх там є ціна низка по кожному блоку, і безпосередньо в інформаціях, які надавали в тому числі Верховної Ради.

Зупинюсь на таких основних і вагомих, на нашу думку, які потребують врегулювання.

Значить у Положенні про почесне звання, затверджено указом Президента, немає і не визначено чітких критеріїв що таке ваговий внесок, особистий внесок матерів у вихованні дітей, і з цього приводу тут цілий ряд є проблем, які виникають в свою чергу у в'язку з тим, що неоднозначне тлумачення саме цієї норми призводить, по-перше, до скарг, по-друге, звернень, суди і судових тяж, і так дальше. І тому нормативне врегулювання дало б можливість чітко визначити, тому що багато матерів з різними статками і з різним характером внеску у виховання дітей претендують на цю, це високе звання. Але бюрократичні оці моменти не дають можливості врегулювати це питання і це викликає таке обурення і скарги.

У порядку визначена норма про те, що місцеві адміністрації мають врегульовувати питання, свої подання із центральними органами виконавчої влади на місцях відповідними. Що не узгоджується з Указом Президента, по-перше. І тому тут є протиріччя.

Не визначено з точки зору нормативного врегулювання питання термінів кінцевого вирішення питань, пов'язаних із присвоєнням звань. До чого це призводить. До того, що, по-перше, оскільки термін не має, є скажемо, проволочки і так дальше в цьому питанні, узгоджених і все інше. Я назву тільки, що за період із 2004 по 20015 рік 4,6 тисяч жінок не дочекались присвоєння цього звання і померли. І тут є теж проблема, яка потребує врегулювання.

Щодо організаційного забезпечення. Я хочу назвати таку, таку, ну, характерну, характерну і хронічну проблему у органах, в Міністерстві соціального забезпечення та й в інших міністерствах, це облік, це реєстрація, це реєстри по тих чи інших контингентах отримувачів тих чи інших допомог. І тому, реєстри начебто ведуться, але вони не використовуються у роботі, оскільки є проблеми певні до їх ведення. Потрібно їх адмініструвати і так дальше.

Тому Міністерство соціальної політики в своїй діяльності керується оперативними даними, які воно збирає знизу знову з головних управлінь з питань соціального забезпечення на місцях і підтягується сюди. Що це дає? Це призводить до того, що ці дані, вони часто неточні, часто неузгоджені, часто які беруть їх у розрахунки, потім в ході перевірки бачимо перевіряючий та й самі, мабуть, що посадові особи, що це призводить до великих помилок і планування, зокрема, того, що нас цікавить, бюджетного процесу.

У фінансовому забезпеченні, остання теза – щодо фінансового забезпечення. Хочу сказати про те, що при плануванні цих коштів на … у Державному бюджеті розрахунки велися із обсягу 30 тисяч жінок, яким необхідно було присвоювати звання, почесне звання матері-героїні. В ході виконання бюджету і в ході виконання бюджетних програм ця бюджетна програма попала під секвестр, її секвестрували на 80 відсотків. І тому навіть з тих 5 тисяч 494 жінки, які попали під категорію, якій мали присвоїти звання, присвоєно на 1915 жінок менше. У зв'язку з цим із 66,7 мільйони гривень не використано 22,1 мільйони гривень.

Ну, і треба сказати про те, що  не кращим чином тут, це за 2014 рік, спрацювало міністерство як головний розпорядник коштів, оскільки ці кошти не були перерозприділені, а є напрямки, на які треба було б їх перерозподілити в ході виконання бюджету і які повернуті чисто бюджету.

Що стосується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ОЛІЙНИК Д.С.  Дякую.

Є й інші питання, але я хочу сказати, що за наслідками  розгляду цього питання на Рахунковій палаті, ну, Верховна Рада, сьогодні ми розглядаємо це питання, оскільки ми направили повну інформацію щодо результатів аудиту, поінформований Кабінет Міністрів, поінформований, і головний розпорядник і об'єкти контролю, всі поінформовані. Зараз ми моніторимо хід виконання наших пропозицій і зауважень. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 Від Міністерства соціальної політики України слово надається Кулику Олександру Михайловичу. Будь ласка.

 

КУЛИК О.М.

Питання розглядається  на засіданні комітету, тому що дійсно питання  соціальної політики, це є одне з основних завдань, яке покладено на Міністерство соціальної політики України і, в першу чергу це  підтримка багатодітних сімей. Звичайно, ми погоджуємося з  результатами перевірки аудиту, який  зробила Рахункова палата України, вдячні за ті зауваження, які були  висунуті позиції, був детальний  аналіз з боку Рахункової палати і всього того, що відбувається і я  повністю  погоджуюсь з попереднім доповідачем щодо тих зауважень.

Що зроблено міністерством? …, міністерством було проаналізовано детально висновок Рахункової палати України щодо проведення аудиту і з метою  усунення тих зауважень, які  були висунуті і підготовлений план заходів щодо усунення зауважень і про…І на виконання тих пропозицій, які були зроблені  Рахунковою палатою України. Цей план заходів затверджений був  20 жовтня відповідним наказом Міністерства соціальної політики України і якраз в наказі от так, як представник Рахункової палати доповідав,  дійсно на три блоки розбито це  нормативно-правове забезпечення, організаційне забезпечення і  фінансове забезпечення. Дійсно, ми  сьогодні керуємось… Ну, не ми…  Держава керується тими  нормативними актами це Указ Президента України "Про почесні звання України" і Указ Президента про почесне звання України "Мати-героїня".  І от якраз дійсно єдине, що доповідач трошки не точно сказав,  що багатодітні жінки, які народили п'ять і  більше дітей і виховали їх  до восьмилітнього  віку мають право на одноразову виплату. Ні,  мають право на одноразову виплату в розмірі десяти мінімальних заробітних плати лише ті жінки, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня". А от претендувати на це почесне звання можуть дійсно ті жінки, які народили: і  п'ять і більше дітей, і виховали їх до  восьмилітнього віку. Тобто умовно, якщо  п'ятій дитині  є вісім років і жінка при цьому дійсно їх виховала зразковими  дітьми, тобто внесла особистий внесок в розвиток держави, а саме це… Тут  критерії не визначені Указом Президента, не  передбачені і кожна їх обласна адміністрація, а звідти саме йде подання вона тлумачить на свою користь. І тому якраз ми зараз вже розробили  проект Указу Президента  про внесення змін до Указу Президента України "Про почесне звання "Мати-героїня" і там ми якраз оті… намагаємося врахувати, перш за все, це термін розгляду заявок, тому що всі питання взаємопов'язані. Те, що в нас сьогодні не використовуються кошти. Дійсно при плануванні ми… міністерство забиває одну цифру, передбачає кошти, а потім дійсно навіть погоджується, з області йде подання, міністерством погоджується ті чи інші кандидатури. Але потім, коли воно лягає в Адміністрацію Президента, а там приймається рішення, то через невизначеність термінів воно може розглядатися і півроку, і рік. І потім немає ніяк обґрунтувань. Одним присвоїли почесне звання, одним ні, ніяких пояснень немає. І тому через це ми не можемо… от, думали, що ця жінка отримає в цьому році почесне звання, а виявляється вона в наступному році або взагалі не отримує. Тому передбачено, цей проект вказує ці зміни.

Тепер знову не врегульоване дійсно питання…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Не врегульоване питання як отримувати кошти жінкам, які, вибачте, дійсно померли. Це таке питання є. Відповідно до чинного законодавства сьогодні винагороду одноразову за почесне звання "Мати-героїня" жінка отримати може тільки особисто. І людина помирає. Дійсно таких випадків дуже багато, а звання не може отримати, тільки пару буквально жінок, які вдалися до послуг адвокатів, виграли суди і потім через суд отримали ці кошти. Тому ми якраз намагаємося в цьому… внесеннях змін врегулювати це питання. На сьогоднішній день указ, проект Указу Президента про внесення змін уже погоджений без зауважень із Міністерством внутрішніх справ України, так. Потім із зауваженнями, які враховані ні в повному обсязі Міністерством юстиції України і з зауваженнями, які не враховані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Найближчим часом наш проект указу буде поданий до Кабінету Міністрів України, а потім він в установленому порядку вже надійде в Адміністрацію Президента України.

Щодо обліку. Знову-таки це дійсно питання дуже важливе. В нас давно планувалося вести облік, автоматизований облік і матерів-героїнь, і багатодітних сімей, тому що саме багатодітні матері, які народили там троє, четверо, п'ятеро дітей, це потенційні ті, які можуть… в подальшому отримають почесне звання "Мати-героїня". Якби ми знали, що умовно в жінки 5-а дитина, 5-й дитині 6 років сьогодні наймолодшій, то умовно через 2 роки вона може претендувати на отримання почесного звання "Мати-героїня", а саме через відсутність цієї автоматизованої бази ми цього не можемо спрогнозувати сьогодні. Тому у нас  передбачено серед заходів, які затверджено план заходів щодо усунення недоліків, передбачено створення автоматизованої системи і жінок, які отримали почесне звання "Мати-героїня", і багатодітних сімей, це у нас передбачено.

Тому я ще раз вдячний перш за все комітету Верховної Ради профільному з цього питання і Рахунковій палаті, які так ретельно провели аудит і зробили висновки, на основі чого ми, сподіваємося, поліпшимо ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Михайлович.

Від комітету хочу надати слово Силантьєву.

Будь ласка.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. У меня вопрос есть.

Кто должен убрать эти недоліки, Министерство социальной политики на основании аудита?

 

_______________. На основі аудиту ми вносимо, я кажу, так же, як було розподілено на 3 категорії. З першу за все, це нормативно-правова база, от ми зараз на виконання цього пункту ми підготували проект указу про внесення змін, указу Президента про внесення змін до діючого указу, тобто це зробили. В тій нормативно правовій базі, яка є, дійсно ми не можемо всього зробити, потім організаційні питання, це якраз ми хочемо зробити автоматизовану систему, це вже ми беремо на себе, тільки будемо просити підтримки при формуванні бюджету саме на виділення передбачення коштів на цю статтю. І фінансово знову ж таки ми не витрачаємо кошти всі, тому що ми не знаємо, не врегульовано питання Адміністрацією Президента про термін розгляду заяв. От вони не погодили всім, ми погодили, а Адміністрація Президента не дала на підпис указ Президенту, не прийнято ті, не нагороджені жінки і відповідно кошти залишаються, і не відомо, чи було б краще, якби ті кошти….

 

_______________. И ответственность никто за это не несет, я так понимаю.

 

_______________. По своїй частині, те, що присвоєно, наше завдання виплатити тим жінкам обов'язково, яким присвоєно кошти, от це ми робимо.

 

_______________. Речь идет о том, чтобы внести изменения в законы Украины, да?

 

_______________. Да, це головне. Не закон, а указ Президента.

 

_______________. Указы Президента.

Я хотел уточнить еще момент. ….. или есть какой-то срок, за который должны будут внесены эти

 

_______________. У нас передбачено планом перший квартал наступного року, ну це все, щоб указ Президента, щоб там він був. У нас уже, я кажу, що на сьогоднішній день вже погоджується проект указу, вже погоджено трьома міністерствами. Ну, один, один без зауважень МВС. Міністерством юстиції з зауваженнями, які в повному обсязі враховано. І третій, це Мінекономрозвитку, які не враховані.

Ну, наступне, це у нас буде Міністерство фінансів України, ми ще не знаємо…

 

_______________. То есть, первый квартал следующего года?

 

_______________. Так-так, це заходами передбачено, прописано.

 

_______________. Чтобы мы еще не потеряли там женщин, которые.

 

_______________. Ну, ми хочемо раніше його, а як вийде.

 

_______________. Хорошо, спасибо. Будем смотреть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, Романова.

 

РОМАНОВА А.А. У мене є слушна пропозиція. Дійсно, ми всі ознайомились з таким звітом. І я думаю, що тут всіх членів комітету, звичайно, цей звіт засмутив дуже сильно. Тому що з одного боку ми маємо матерів-героїнь, з іншого боку ми маємо падіння народжуваності кожного року. І тут про що каже цей звіт. Що коштів мало. Але навіть ті мізерні кошти, які виділяються, навіть з тих коштів третя частина, вона була не засвоєна і це свідчить про неефективність в управлінні.

Ми питаємо Мінсоцполітики, хто винуватий в цій ситуації, ви кажете, що там в адміністрації довго розглядають подання. Адміністрація, я думаю, якби тут був представник Адміністрації Президента, сказав, що крайній Мінсоцполітики. Тому для того, щоб якось задокументувати, окрім стенограми, яка зараз ведеться, на засіданні нашого комітету, думаю, оцей звіт Рахункової палати ми просто оформимо як запит від нашого комітету, від членів нашого комітету для того, щоб, і відправимо на Мінсоцполітики. І щоб ви документально нам відповіли, хто ж винуватий? Або Адміністрація Президента, або органи місцевого самоврядування чи місцеві адміністрації, які нібито дають неправильні дані, неточні дані?

І щоб ви чітко вказали, що, наприклад, там або сумська, або чернігівська, або ще якась адміністрація, вони дали неправильні дані, або довго тягнули з даними. Тому матерів-героїнь конкретно в такій області не нагородили. А далі ми як народні депутати вже будемо це публічно озвучувати і публічно казати. Тому що ці звіти, вони нібито на папері.

Так, тут величезні цифри насправді. І жінки, вони вмирають, і навіть не отримують ці нещасні кошти.  

Для нас вони нещасні, з огляду на весь бюджет України, а для жінки, яка десь на селі народила і виховала дітей, це значні кошти і значна допомога для того, щоб цих дітей підняти і бодай щось отримати за це.

Тому є пропозиція написати депутатський запит для того, щоб ви письмово нам доповіли і поставити терміни, щоб ви нам розказали, коли ви це зробите.

Що вам треба, щоб зробити зміни до цих всіх нормативно-правових актів, щоб нарешті це все було? Скільки років? 20 років вже  таке звання? Скільки нагороджується?  І у  вас не було часу або у когось не було часу, щоб зробити виправлення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анна Анатоліївна, дозвольте малесеньку ремарку.

Дивіться, ми не можемо  звинуватити органи місцевого самоврядування чи обласні державні адміністрації. Вони зробили подання. Подання надійшло в Мінсоцполітики. В нас не буває, щоб протягом десяти днів ми не розглянули всі документи і не відправили назад на область. Але потім воно йде в Адміністрацію Президента.

Сьогодні не визначено термін. Тобто нормативно-правова база не дозволяє сказати, що Адміністрація Президента чи Президент щось порушили. Тому що в Указі про почесні звання, Положення про почесне звання  знімає ці терміни. І тому саме через це ми підготували, вже який зараз на погодженні, Указ Президента про внесення змін, де буде чітко визначений термін, будуть визначені інші критерії.

Тоді вже якщо хтось буде порушувати цей термін, так тоді вже буде можна конкретного винуватця: чи це Мінсоцполітики довго розглядало, чи та ж Адміністрація Президента, чи з району якоїсь Вінницької області прийшло в якусь Вінницьку обласну адміністрацію і там воно розглядалося довше. Оце буде… Тому зараз  сьогодні я не можу. Сьогодні, дійсно, можна звинуватити тільки в тому. якщо людина нагороджена, а вона кошти своєчасно не отримала, і не дай Бог, померла. Оце – да! Це – вина системи Міністерства соціальної політики, тут я згоден.

Дуже дякую. Я вам дуже дякую за цю пропозицію, повністю її підтримую, вами озвучену.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександр Михайлович.

Дмитро Семенович, будь ласка. Коротесенько.

 

_______________.  Дуже коротко. Рахункова палата кваліфікувала невикористання коштів як неефективне управління коштами  саме головним розпорядником Міністерства соціальної політики.

Мотиви: якщо за  11 місяців Міністерство використало тільки 40 мільйонів коштів чи 38 мільйонів коштів, а 22 залишається станом на 1 грудня, то зрозуміло, що головний розпорядник мав би продумати як ці кошти не випустити, а спрямувати на інші напрямки шляхом перерозподілу, вони цього не зробили. І тому кваліфікація наша як неефективне управління коштами саме головного розпорядника.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, якщо… від Міністерства фінансів будуть якісь…  Будь ласка, да.

 

_______________. Трошки таку інформацію відкоментувати, що з моменту запровадження зазначеної виплати винагороди, яка становить 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних, тобто в умовах цього року це 12 тисяч 180 гривень. Значить, протягом 2008-2015 років таку винагороду отримали майже 140 тисяч багатодітних жінок. Із державного бюджету було спрямовано майже 1,4 мільярда гривень.

Дійсно за аналізом із Рахункової палати ми також погоджуємося з тими висновками, які зробили. В ході своєї роботи ми неодноразово з ними стикалися і дійсно неодноразово зверталися до Мінсоцполітики з приводу, ну, удосконалення механізму самого призначення. І даже був нами… така пропозиція внесена, щоб міністерство акумулювало на собі, узагальнювало пропозиції про подання почесного звання, ну, і подавало його як загальне до Адміністрації Президента, і здійснювало відповідний контроль, знаючі, які суми, обсяги цих жінок, яким, кому потрібно виплачувати. Ну, на сьогоднішній момент ситуація аналогічна, тобто з 60 мільйонів, які є в бюджеті для 5 тисяч жінок, призначено менше половини і відповідно використано менше половини, про що було відповідно поінформовано Мінсоцполітику.

І ми з аналогічними проблемами стикаємося під час планування бюджету. Тобто проблема в тому, немає статистичних даних, немає обліку внаслідок чого ми не можемо чітко спланувати …………… . Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

 

_______________. Дякую дуже. Шановний Артур Леонідович, прошу звернути увагу, що мова тут саме йде про результати аудиту ефективності використання коштів уже по тій ситуації, коли прийнято рішення. Але до Уповноваженого з прав людини надходить просто сотні скарг, коли мова йде про незрозумілість процедури ще на етапі до прийняття рішення про присвоєння цього почесного звання. Тому я хотів би тут підтримати пропозицію Анни Анатолівни про те, що депутати комітету повинні взяти під свій контроль, якщо це можливо проходження цього  проекту Указу Президента внесення змін до цієї самої процедури. Тому що сьогоднішнє питання  комітету це вже другий пункт, а там є ще величезна кількість проблем з  присвоєнням самого почесного звання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ми обов'язково ………… підконтрольно наш  комітет візьме це питання.

 

_______________. І ще одна ремарка тоді до Уповноваженого з прав людини. Дивіться, тут якраз у звіті зазначено, що Закон України "Про місцеве  самоврядування" не передбачає самостійне подання цією матір'ю-героїнею  клопотання щодо порушення їм присвоєння почесного звання. То чи ви вважаєте за доцільне внести зміни до цього Закону України "Про місцеве самоврядування". Адже на практиці я можу засвідчити як колишній представник місцевого  самоврядування, як правило, це покладено на якийсь  відділ там міської ради або облдержадміністрації, і вони сидять, цим займаються один спеціаліст на якому дуже й дуже ще багато навішано функцій, і вони самі за своєю власною ініціативою ніколи  не обдзвонюють тих жінок, не вишукують, а чекають доки якась жінка до них сама звернеться. Що ми на практиці    можемо очікувати, що реально багато жінок, які просто не знають своїх прав, а це  якраз царина прав людини, не знає, що вона може претендувати ось на таку допомогу від держави. А можуть потрапляти в цей список іноді, там з різних причин жінки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми надавали різні варіанти пропозицій, я  зараз не готовий їх озвучити. Вони викладені в щорічній  доповіді уповноваженого, де є  окремий розділ про  проблематику з  присвоєнням цього звання.

Тому можливо, один із варіантів, дійсно розглянути, щоб  ініціатива виходила від  цих самих матерів-жінок кандидаток, в тому числі, звичайно, так…

 

_______________. Ну, вона матір-героїня, а вона фактично залежна від чиновника, який сидить на  місці і ми не знаємо його  цінностей, його мотивацій і їй треба ще й звернутися. Тобто вона залежна від  того, чи  її подадуть чи не подадуть. Вона сама  клопотання не може подати.

 

_______________. Так, я зрозумів, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто чиновник там "середньої руки" вирішує, хто буде мати-героїнею, а хто не буде мати-героїнею і  від нього сьогодні, да, на сьогоднішній день зависить ця ситуація. Дякую.

Шановні колеги, шановні члени комітету, всім рішення комітету роздано. Прошу визначатися. Пропонується прийняти рішення комітету за основу, хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.

Я думаю, що зауважень нема до рішення комітету та доповнень, да? Крім того, що ми з Анною Анатоліївною це будемо від комітету відпрацьовувати цю ситуацію, да? Пропонується затвердити проект рішення комітету в цілому.

Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Шановні колеги! Переходимо до першого пункту порядку денного. Народний депутат Наталія Юріївна Королевська на місці. Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.  Номер законопроекту 2538а, поданий народними депутатами України Королевською, Солодом. Нарешті, народний депутат – автор законопроекту до нас дійшов, ми переносили цей законопроект і зараз його слухаємо.

Комітет є головний з цього питання. Тому надається слово автору законопроекту. Будь ласка, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое, Артур Леонидович! Члены комитета, присутствующие! Данный законопроект направлен на усиление социальной защиты деток-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Сегодня у нас таких детей насчитывается в стране 84 тысячи человека. И мы все прекрасно понимаем, что наша задача, это максимально со стороны государства защитить, поддержать и предоставить все возможные инструменты защиты для таких деток.

Что я предлагаю. Во-первых, мы предлагаем, согласно Закону о занятости, внести дополнительные гарантии по трудоустройству лиц из числа детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки в возрасте от 18 до 23 лет. Сегодня, к сожалению, эта категория выпала из закона.

Во-вторых, мы предлагаем внедрить дополнительные стимулирующие механизмы для обеспечения первым рабочим местом и трудоустройство лиц из числа детей-сирот и детей лишенных родительской  опеки также в возрасте от 18 до 23 лет, связанные эти стимулы с предоставлением работодателю за счет  средств Фонда социального страхования  компенсации. Компенсация фактических расходов на оплату труда на протяжении одного года, при условии трудоустройства таких лиц имеющих статус как безработные, если эти дети стоят на бирже, на срок не  менее двух лет.

Третье,  что мы так же  просим поддержать, это законодательно закрепить предоставление детям сиротам, детям лишенных родительской опеки и лицам с их  числа права внеконкурсного  поступления  в профессионально-технические    и  высшие учебные заведения. Потому что это  проблема в этом году была особа остро стояла, я обращалась и к руководителю  департамента  Министерства социальной политики к  Руслану …….., когда детки с детских домов, особенно  детские дома, которые были эвакуированы с  неконтролируемых  территорий. Дети все-таки хорошо закончили  школу, поступили  у высшее учебное заведение, и потом у высших учебных заведениях им предложили идти на контракт. Мы все прекрасно понимаем, что  ребенок сирота и никакой детский дом не в состоянии оплатить сегодня контракт в высшем  учебном заведении. А высшее учебное заведение не могло взять по  льготной категории детей сирот. И вот, это очень обидно, и очень больно, когда искали деньги, искали  спонсорские деньги, но  можно в единичных случаях такую помощь оказать, а массово, конечно,  эту проблему решить не возможно. Поэтому мы должны максимально  стимулировать со своей  стороны, чтобы дети, которые смогли поступить, в которых есть желание учиться в высшем  учебном заведении, имели возможность  воспользоваться бюджетной формой обучения.

 Поэтому уважаемые коллеги, большая к  вам просьба, поддержать данную инициативу возможно до второго чтения ее,  конечно, мы доработаем. Возможно, будут какие-то дополнительные замечания, но как идея того, что сегодня в сложное экономическое время  поддержать детей-сирот, я прошу поддержать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Наталья Юрьевна.

Від Міністерства соціальної політики України слово надається  …………. Сергію Омеляновичу.

Будь ласка.

 

_______________С.О. Законопроект не підтримується Міністерством соціальної політики. По-перше, доповнення  статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" новою категорією громадян, які мають додаткові  гарантії у сприянні працевлаштуванню, а саме особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на нашу думку, є недоцільним.

Відповідно до Закону про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування особи із числа сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, це особи віком від 18 до 23 років. Отже, ці особи належать до такої категорії населення як молодь, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася з військової або альтернативної невійськової служби, яка вперше приймається на роботу.

Але така категорія вже визначена Законом про зайнятість. Крім того, вважаю недоцільним надавати роботодавцю, що працевлаштовує таких громадян, додаткові компенсації та дотації. Оскільки законом уже передбачено для цієї категорії надання компенсації роботодавцям у розмірі єдиного соціального внеску.

Єдина категорія в Законі про зайнятість, яка отримає більше, це внутрішньо переміщені особи і ми розуміємо, чому. Вони втратили роботу, житло, їм держава виплачує додаткові соціальні виплати, їх необхідно підтримати і якнайшвидше працевлаштувати на роботу. Чим категорія дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, краща за інші категорії осіб, передбачена статтею 14, ми не розуміємо.

Ну, і по-друге, зважаючи, що підготовлений в умовах діючого законодавства проект бюджету фонду на випадок безробіття на 2016 рік є дефіцитним, необхідно визначити джерело покриття витрат, передбачених на реалізацію даного законопроекту. На жаль, в законопроекті цих джерел не передбачено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не передбачено. Дякую. Будь ласка, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Извините, вы кто в Министерстве социальной политики?

 

_______________. Директор департаменту ринку праці та зайнятості.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Понятно. Ну, я вам как директору департамента могу сказать, что дети-сироты, это отдельная социальная категория. И если вы не понимаете, в чем разница между просто молодежью и между молодежью из …….. детей-сирот, то дай Бог, чтобы вы этого никогда в жизни не понимали. Но как минимум я бы поняла Министерство финансов, которое сделало бы такое заявление. Потому что их задача, это считать каждую копейку в бюджете.

А задача Министерства социальной политики это сделать все возможное, чтобы поддержать и защитить те социальные группы, которые сегодня нуждаются больше всего в поддержке. Поэтому вы меня просто шокировали сейчас своим выступлением. И хотела бы узнать, сколько из лиц молодежи было предоставленно рабочее место? И сколько работодателей в этом году получили компенсацию единого социального взноса по Закону о занятости? Ответьте мне, пожалуйста.

 

_______________. У мене з собою таких даних немає.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Очень жалко. Очень жалко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталья Юрьевна, давайте без эмоций.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Потому что сегодня молодежь рабочее место найти не может, а дети-сироты, если их объединяю вместе с категорией, с молодежью, то мы понимаем, что они становятся в самом хвосте. И то, что для этих детей сегодня компенсация для работодателей только единого социального взноса, конечно, это недостаточная компенсация. Поэтому мы и просим, чтобы была средняя заработная плата либо не выше средней компенсация плюс единый социальный взнос. И у нас этих деток не так много, чтобы мы сегодня могли им предоставить во время экономического кризиса такое дополнительное стимулирование.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Наталья Юрьевна.

Мы уже переходим в дискуссию сейчас. Давайте выслушаем профильные и другие министерства, выслушаем народных депутатов, а потом будем принимать решение и давайте без эмоций.

Від Міністерства освіти і науки України слово надається Симоненко Тетяні Василівні. Дякую.

СИМОНЕНКО Н.В. Дякую. Я хочу зазначити, що Міністерство освіти в цілому підтримало проект закону і стосовно дітей-сиріт проходження їх поза конкурсом. Це слушна пропозиція, вона була раніше, але була вилучена. Але, знаєте, що хочу озвучити, що дуже багато надходило скарг від батьків і, зокрема, я була на "гарячій лінії", де мати, яка прийшла і говорить про те, що у неї троє дітей і їй нелегко вдається тоже якби навчати своїх дітей і її дитина набрала 200 балів, а дитина-сирота 124 і має вона перевагу. Тому, можливо, тут безумовно треба надавати пріоритет. Але, можливо, тут в умовах прийому чи в законі треба все-таки може визначити, що при здобутті рівної кількості балів перевага надається дітям-сиротам. Це було б правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну можливо, це, да, до другого читання можна… треба доопрацьовуваи це.

 

СИМОНЕНКО Н.В. Да. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж не ідеальний закон. Тому ми …

Добре, дякую. З Міністерства оборони України слово надається Левчуку Віктору Дмитровичу, будь ласка.

 

ЛЕВЧУК В.Д. Шановні народні депутати,  Міністерство оборони в цілому не заперечує проти  зазначеного закону. Разом з тим, вважається, щоб не було дублювання, внести ясність в наступне. Значить, він стосується Міністерства оборони в частині надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. І законодавство вже врегулювало і визначило поняття, що таке учень, слухач професійно-технічного навчального закладу. Учні, які навчаються, становляться на облік як допризовники 17 років. І, як правило, до 18 років закінчують навчання в цих навчальних закладах. І виходить, що на період навчання вони і так користуються відстрочкою до набуття повноліття. Разом з тим, якщо він продовжує навчання, він автоматично становиться, буде продовжувати навчання. Тут получається, що стаття 23 Закону про мобілізацію, вона фактично не чіпає інтереси не те що не чіпає інтереси, вважається, що воно дублює, що воно не потребує …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто воно дублює. В цьому законопроекті є стаття, яка дублює.

 

ЛЕВЧУК В.Д. У 18 років він закінчує…

 

_______________. Вибачте, будь ласка.  На сегодня такое право только имеет только студенты вузов, аспиранты, доктора стационара независимо от социальной категории. А, действительно бывает, все-таки там ребенок позже поступил в это ПТУ, и он закончил его в 19 лет. А его в 18 лет призвали и не дали ему закончить. То есть, поэтому я предлагаю, чтобы до второго чтения мы этот нюанс мы можем, да…

 

ЛЕВЧУК В.Д. Нет, хорошо. Просто, чтобы вы знали почему. Мы не против самого закона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в цілому ви підтримуєте цей закон.

 

ЛЕВЧУК В.Д. В цілому ми не заперечуємо. Разом з тим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло ваше заперечення.

Будь ласка, я вам зараз надам слово. Від Уповноваженого Президента з прав дитини слово надається Ремень Олені Миколаївні.

 

РЕМЕНЬ О.М. Дякую. Я, власне кажучи, зараз попросила слово, тому що у нас саме до цієї частини також є зауваження. Нам здається, що все-таки, можливо, не зовсім правильно говорити про те, що якщо вже і мають відстрочку від військової служби учні професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються на денній формі навчання, то це тільки діти-сироти. Якщо вже розглядати цю норму відносно дітей, то комплексно. Тому що, скажімо, студенти усі мають право на відстрочку, а учні ПТУ тільки діти-сироти. Ми б пропонували просто отак попередній абзац, де йдуть студенти, аспіранти, докторанти, через кому написати учні професійно-технічних навчальних закладів і це зняло б будь-які, скажімо, так би мовити, не запровадили, принаймні нам би не довелося говорити про якусь там дискримінацію або ще щось.

Що стосується Закону про внесення змін до про першочергове право вступу за конкурсом. Справа в тому, якщо об'єктивно подивитися, тоді дійсно два останні роки нас лихоманить з цим вступом, тому що до цього багато років учні з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених, мали право на поза конкурсний вступ, але не відповідно до закону, а відповідно до правил вступу, який щорічно МОН затверджував. Останні два роки їх не включають в цю категорію. Але справа в тому, що і нині діюча норма насправді захищає права таких дітей. Тому що по нині діючій нормі написано, що всі учні, які вступили на навчання, звільняються. Це означає, що якщо дитина-сирота поступила на контракт, її мають зарахувати на контракт і звільнити від оплати. Інша справа, що МОН не врегулював питання щодо того, а як звільняти від цієї оплати. Тому що правилами вступу передбачено так, що спочатку ти подаєш заяву, потім вносиш гроші, потім там якийсь наказ виходить і виходить, що вони спочатку повинні заплатити щонайменше за перший семестр, а потім їх вже звільняють, і це є неурегульованість. Тому можливо все-таки і ми зверталися вже з цього приводу до МОН письмово і відповіді ніякої не отримали, і в цих правилах вступу на цей знову це питання не врегульовано. Тобто насправді воно могло б врегульовано виключно підзаконними актами, де ми чітко прописали, як звільняються діти. Тому що правила поза конкурсного вступу це все одно вище ніж звільнення від оплати. Тому що на контракт поступити може будь-хто, а правила поза конкурсного, якщо глибоко в це зануритися, там є певна квота. І якщо там, наприклад, тільки 10 місць, а дітей там, наприклад, 25, то пільговиків буде все одно тільки 10, інші все одно не вступлять і таке інше.

Тому ми пропонуємо все-таки МОНу долучитися до підготовки цього законопроекту до другого читання з тим, щоб все-таки були такі редакції, які були би на користь дітей, а в цілому ми його підтримуємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олена Миколаївна.

Від комітету слово надається народному депутату України, голові підкомітету з питань молодіжної політики, сім'ї та дитинства Споришу Івану  Дмитровичу, будь ласка.

 

СПОРИШ І.Д. Шановні колеги! Я думаю, що  тільки … Наталія Юріївна вже присутня і це нам дає нам великий плюс в тому, що даний законопроект на кінець то за п'ять раз, ми вже його розглядаємо, але таке знаєте, ми сьогодні  дійсно, обговоримо його як завершення другого читання. Але ж воно йде тільки перше читання і даже Міністерство соціальної політики навіть деякі зауваження висловив правильно і вони будуть враховані до другого читання.

Але те, що оказатися на місці цих діточок сиріт, це мабуть не кожен би хотів, не кожен цього бажав би, тому що як була сказано Наталією Юріївною, що це не велика категорія цих дітей. Тому ми не повинні думати, де Міністерство  фінансів візьме кошти, мені так здається. І саме головне для цих діточок, це те, що ці категорії дітей звільняються за оплату за навчання. А вже потім працевлаштування, потім вже армія, але саме головне, що дійсно, вони звільняються від плати за навчання. Тому, я думаю ми дуже так обговорили ці всі питання і дійсно ці всі зауваження, які всіма міністерствами викладені вони будуть враховані в другому читанні. Тому підкомітет рахує, що все таки ми повинні прийняти даний законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка,  Романова.

 

РОМАНОВА А.А. Я хочу сказати, що в своєму житті я дуже багато спілкувалась з дітьми-сиротами. І у нас в нашій країні таких діточок все більше і більше, тобто зараз їх там 83 тисячі, потім, на жаль, з тими подіями, що зараз відбуваються на Донбасі, ми точної цифри навіть не знаємо, скільки у нас сиріт зараз. І ця та проблема з якою ми стикнемося, наша країна, і треба щось вирішувати. Тому це має бути державна політика і її філософія, але до чого я веду? Зі спілкування з такими дітьми і я багато читала статей з психології, основне, це правильно дати стимули для розвитку дитини, позбавленої батьківського піклування. Тобто держава має замінити, фактично, батьків. Ну, тобто, що дати? Що має звичайна дитина, чого не має дитина-сирота? Звичайна дитина, звичайно, окрім батьківського тепла там, розуміння, має матеріальну підтримку: має житло, якого на має дитина-сирота. І ось це ми маємо дати, але дати правильно. Якщо ми будемо створювати нерівні умови при вступі, а потім при надбанні першого робочого місця, ми будемо виховувати з дітей-сиріт дітей, які мають споживацький більш спосіб життя. Споживацький. Вони не будуть орієнтуватися на успіх, вони не будуть часто хотіти навчатися, бо вони знають, що у них буде перевага, у них буде перевага при вступі.

Звичайні діти, у  яких є батьки, вони знають, що їм треба добре вчитися для того, щоб вступити. Так, ми маємо як держава їх потім вже, коли вони отримають гарні бали у конкурентному середовищі і вступлять, ми маємо їх забезпечити  житлом, гуртожитком, підручниками, тими речами, якими забезпечують звичайних дітей їх батьки. Але вони мають знати, що для того, щоб отримати у цьому житті, вони не мають все життя з самого дитинства лише надіятися на державу, бо з цих дітей потім виростають дорослі, які постійно думають, що їм держава щось винна. Вони не хочуть працювати дуже часто. Так я кажу, я знаю цих дітей, які дорослі з них виростають. Винятки виростають такими, які чогось добиваються.

Перше робоче місце. Ви знаєте ситуацію з трудовими книжками, коли беруть, умовно там, трудові книжки роботодавець інвалідів. Інвалід нічого не робить, йому кажуть "дай свою трудову книжку". Таке саме буде відбуватися з дітьми-сиротами. І вони будуть знати, що йому можна не працювати, вони…. Зразу за умов корупції в нашій державі, яку ми не подолали, це зразу буде корупційна схема, коли роботодавець, йому буде вигідно брати на роботу дитину, умовно, сироту, а потім її трудову книжку і казати: "Ти можеш не працювати, бо я  компенсацію отримаю від держави протягом там року, двох буду отримувати тобі середньомісячну  заробітну плату".

Тому я саме через те, що держава  має виробити правильну політику державну стосовно сиріт, це гарно, що зараз  є такий привід подискутувати про цей закон, подискутувати по тому, куди ми рухаємося і за якими принципи, що державна політика має бути. Це такий інцидент, я, на жаль, не  зможу підтримати навіть у першому читанні цей закон. саме через ту філософію, яку я сповідую, що треба дати вудку і навчити ловити рибу, а не  все давати, ось. А потім вже в дискусії виробити ці принципи державної політики, які обов'язково мають бути щодо сиріт. Дякую.

 

_______________. Якщо можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

_______________. Я думаю, що тут, ми ж говоримо сьогодні  за дітей до 23 років, а не все життя, що вони на шиї держави сиділи і інше. Тому, да, тому тут повинні ми трошки розділити. Я думаю, що дійсно це, ці зауваження, вони справедливі, але до другого читання, я думаю, в додатках повинні ми їх дійсно указати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  думаю, що, шановні колеги... Будь ласка, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я полностью поддерживаю Анну Анатольевну, в том, что у нас должна быть государственная политика  и, безусловно, наша задача – это на этапе воспитания воспитать самостоятельных, самодостаточных граждан нашей страны. И я думаю, если у вас будет такая возможность,  комитетом провести круглый стол, потому что концепция и утвержденная такая государственная  политика, ну, как минимум,  два года назад в министерстве была. И мы выставили тогда четкие приоритеты и четкие показатели  эффективности. Задача стояла, чтобы до две тысячи, если я не ошибаюсь, 18-го? Нет, Колбасы здесь? Или 2018-го или 2020 года все детки были переведены в семейные формы воспитания. И мы тогда запланировали и уже создали более 700 домов семейного типа, и это позволяло нам полностью социализировать этих детей. И действительно на сегодняшний день нам нужно обратить на это очень большое внимание. Потому что, безусловно, если мы вложим  сразу в ребенка, то мы вырастим конкурентоспособного гражданина. Что сейчас получается? Получается, что нам нужно как SOS-меру, мы можем принять это на 3 года, там, на 5 лет. Но вот на данном этапе этих детей поддержать, потому что сейчас они оказались абсолютно брошенные. Нет жилплощади, нет образования, их просто выбрасывают на улицу. Вот он вышел из интерната – его выбросили, и все. То есть дальше государство снимает с себя всю ответственность.

Поэтому мы просим как на переходном этапе, как поддерживающую форму поддержать такую инициативу, и до второго чтения мы, действительно, сможем это все более системно проработать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Величкович.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, шановна Наталія Юріївна, я розумію, що законопроект справді дуже потрібна річ – підняти питання про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Це дуже потрібно, я думаю, що це треба справді питання, воно знову вже виходить поза межі законопроектів. Ми декілька законопроектів сьогодні розглядали, деякі ми перед тим розглядали. І я думаю, що це є слушна думка в тому, щоб провести ширше обговорення. Але в мене є кілька питання. Наталія Юріївна, яка ціна цього закону?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Могу сказать, что данный закон ничего не стоит. Это тот редкий, когда из государственного бюджета, я еще раз обращаю ваше внимание, из государственного бюджета дополнительных ресурсов не нужно предусматривать.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Якщо ми говоримо про фонд, який потім їх має оплачувати, працедавцям середній… Тобто все одно це державний фонд…

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Нет, это не государственный бюджет, это Фонд социального страхования. Эти гроші не зараховуються до державного бюджету.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Ціна питання з цього фонду?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Зараз я не готова вам відповісти, але ж це Фонд соціального страхування, і ми можемо дати таку можливість, щоб вони порахували. Але це не гроші державного бюджету.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я все-таки… Чому я так ставлю… Хотів би запитати, оце одне із питань моїх, тому що, я вважаю, перше, якщо ми закладаємо в закон якусь певну норму, яка гарантує певні соціальні гарантії тій чи іншій категорії, а тим більше такій вразливій категорії, як діти-сироти, і ми потім не зможемо підкріпити цю норму реальністю виконання. Ви знаєте, ми  вдвічі більше образимо  не то, що образимо, ми… ну взагалі це… це неправильно. Я в даному випадку… я просто  чому питаюся? Коли ми говоримо про такі речі…  (Шум у залі)

Ми зараз говоримо… мене цікавить, яка ціна…  ну розрахунки, якщо такі є по фонду… Міністерство соціальної політики, ви можете сказати, яка….

 

________________.  Ну давайте приблизительно я вам скажу, это будет порядка  12-15 миллионов в год. На сегодняшний день профицит Фонда  социального страхования по временной утрате трудоспособности составляет 2 миллиарда гривен. То есть они абсолютно смогут при формировании   бюджета на 2016 год  предусмотреть 12-15 миллионов гривен и предоставить такую вот  социальную гарантию деткам-сиротам. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.  Да, будь ласка.

 

 ______________.  Справа  в тому, що ці кошти будуть витрачатися  не з фонду тимчасової втрати працездатності, а з фонду страхування на випадок безробіття. А  він є дефіцитним. На сьогоднішній момент  от працівники Мінфіну знають, що у нас на наступний рік планується дефіцит 4,9 мільярди гривень у фонді.  І на сьогоднішній день вирішується питання, звідки взять ці гроші, і, звичайно, фонд не зможе сам заробить, це потрібні дотації  Державного бюджету.

 

______________.  Я би хотів продовжити далі. Якщо ми говоримо про освіту, то  діти-сироти, які поступають   на навчання, держава ними опікується і забезпечується, вони отримують і стипендію, вони отримують і  кошти на харчування ………..на забезпечення… необхідно там на підручники або інші необхідні речі для навчального процесу. Міністерство освіти, я правильно… Правильно? Це існує. І тому, коли ми говоримо про те, що  якщо діти з цієї категорії потрапляють на  навчання, не потрапивши в ту пільгову, ми говоримо, в пільгову категорію, яка пройшла ….. і потрапляють на навчання, то якщо ми приймаємо цю норму закону, механізм оплати чи здійснення  компенсації їм за це навчання, тут не прописаний, його немає…

 

_______________. Поправку сразу ж, да.

 

_______________. Зараз, я скажу, ви ……., будь ласка.

Міністерство оборони, скажіть, будь ласка, мобілізація і призовну службу з якого віку зараз відбувається?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Я хотів би сказати, все-таки з якого віку зараз відбувається мобілізація і призов?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Закон України з якого віку зараз підняв вік?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. З 18, а указом…

 

_______________. Президента з 20.

 

_______________. Так, я чому ставлю запитання, тому що, щоб ви правильно почули. Я хотів би так сказати свою позицію, зважаючи на вище наведені мною речі, я не готовий підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Законопроект сьогодні, от ми сьогодні кажемо, що є дефіцит з фонду соціальної… Ні, є профіцит Фонду соціального страхування, безробіття, то єсть дефіцит, да, 4,9 мільярди. 4,9 мільярди, давайте вдумаємося в цю цифру, а ми кажемо, що на дітей нам в рік, при прийняті цього законопроекту потрібно 12 – 15 мільйонів гривень.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це приблизно, да, це приблизно, приблизно. Ну які цифри відрізняються, які цифри у вас?

Ну давайте візьмемо… Скільки у нас дітей-сиріт сьогодні?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це на дітей-сиріт взагалі 84 мільйони чи 82 мільйони.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, 82 тисячі дітей взагалі, а ми же кажемо, що цей законопроект діє на тих дітей, які сьогодні поступають.

Тому, відверто кажучи, знаєте, що стосовно які там діти, які діти будуть, вони там будуть гарні чи  вони не будуть сьогодні після того, як їм нададуть пільги, вони,.. які вони будуть, це вже, як їх виховує суспільство, чи їх там прийомні батьки, чи та інституція, в якій вони сьогодні навчаються: дитячий дім і так далі. Тому я, знаєте, от буває, приклади, що в сім'ї достаточно состоятельной, тобто багата сім'я є, і діти довольно-таки виховані, і діти, які мають…

180 мільйонів,.. а що? Так ти, перше, ти порахував всіх.

 

_______________. Дивіться, проста арифметика. 5 тисяч осіб попадають на навчання, на,.. згідно цього законопроекту, так. Беремо по мінімуму, 5 осіб, тисячу осіб. Мінімальна заробітна плата – 3 тисячі гривень у місяць, так… Ну, а скільки?

 

_______________. Максимум тисяча……………..

 

_______________. А чому? Чому тисяча?

 

_______________. Ну, 5 тисяч, Микола Романович, 5 тисяч – не зовсім правильна цифра. Я підтримую Наталію Юріївну.

 

_______________. ……………………. поправте мене.

 

_______________. Я просто скажу ті цифри, які ми знаємо. 84 тисячі всього, з них віком від 6 до 18 років – 54 тисячі. Тобто, ну, десь близько тисячі. Ну, я не знаю цю цифру. Може…

 

_______________. …………… максимум тисячу дітей.

 

_______________. Возьмите калькулятор, порахуйте.

 

_______________. ………………….. 10-12………………..

 

_______________. Давайте…

 

_______________. Я думаю,………….. думаю, що в даному випадку……………. момент є, ну, так……………

 

_______________. Це 20 десь. Десь 20, да, 15-20. Скільки? 36 мільйонів……………… (Шум у залі) Да, будь ласка.

 

_______________. Я думаю, що в разі проходження, в разі, якщо зараз буде рішення комітету, кажу, хоча ми маємо певну позицію, до першого читання. Я думаю, що автори зможуть порахувати, довести ці цифри, тому що без тих цифр, я не знаю, чи будуть, як будуть голосувати депутати. Тому що вони звикли все рахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно, я з вами згоден, Микола Романович, що цей законопроект треба підготувати до другого читання. Да, Наталія Юріївна, тому що, ну… Я буду рекомендувати, пропоную рекомендувати Верховній Раді, я ставлю це на голосування, пропонується Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти цей законопроект №2538а за основу і доопрацювати всі ці питання до другого читання, які є. І це перше. І друге. Співдоповідачем від комітету відзначити голову підкомітету з питань молодіжної політики і сім'ї та дитинства Спориша Івана Дмитровича. Прошу голосувати. Хто "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.

Наталя Юріївна, до другого читання, я впевнений, що і Микола Романович, буде багато запитань і вони дійсні. Ми повинні розумієте, що цифри це вони точні, ну, більш менш, тому що ми зараз плутаємося і… Дякую.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Дуже вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, переходимо до питання щодо результатів аудиту ефективності використання коштів… Це ми вже були, да?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до питання щодо результатів аудиту використання коштів державного бюджету на одноразову виплату жінкам, які…  Це вже було.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ж бачу, що вже інше. То ми плутаємося. З Наталією Юріївною… Перейшли, да.

Переходимо до питання щодо результатів аналізу формування та проведення видатків спрямованих на утримання та навчання дітей сиріт та  дітей, які залишились без піклування батьків у комунальних закладах освіти, за матеріалами Рахункової палати України. Від Рахункової палати України слово надається Стефанюку Ігорю Богдановичу. Будь ласка, Ігор Богданович.

 

СТЕФАНЮК І.Б.  Дякую.

Шановний голово! Шановні народні депутати! Присутні! Результати цього контрольного заходу стосується утримання дітей сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування у комунальних інтернатних закладах, тобто у дитячих будинках і школах інтернатах. Я наголошую інтернатних закладах комунальної форми власності, їх в Україні залишилося 62. Ціна питання в цьому році 500 з лишнім мільйонів гривень. Але я би хотів спочатку наголосити на слідуючому, що за останні 5 років відбулися  певні позитивні зміни, в тому що в тих інтернатних закладах з кожним роком утримується все менше дітей  сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування. Зокрема,  якщо в  2010 році таких дітей було 11,5 тисяч, то зараз 3,8 тисячі. Тобто  при зменшенні чисельності  сиріт в Україні на  15 відсотків, чисельність дітей, які отримуються в інтернатних закладах комунальної форми власності  зменшилась на 87 відсотків. Це позитивна річ. Тому що так в цілому світі є і більшість  дітей, переходить ось тих  84 саме в отримання в будинках сімейного типу і прийомних сім'ях. Це дуже добре. І добре  не тільки з моральної сторони з такої людської сторони, але й добре навіть для бюджету, для фінансів. Тому що, якщо ми скажімо тратимо на комунальні заклади з розрахунку на  одного в середньому 2014 рік  127 мільйонів гривень, 127 тисяч гривень на одну дитину, то  95… Тисяч гривень, то в сімейного типу 37. На 2015 рік 127 передбачено по комунальних закладах, а сімейного типу і прийомних сім'ях 41. Тобто видатки бюджету на одну дитину в прийомних сім'ях і закладах сімейного типу  в тричі менші ніж у комунальних. Значить, але, скажімо, на цьому можна сказати, що і позитив  закінчується. Чому? В цілому світі немає такого  прикладу, що всі діти сироти або діти, які залишились без  батьківського піклування перейшли в такі типи: сімейного типу або значить, прийомні сім'ї, такого  немає. У кожній державі є  якісь форми закладів, які хоча б на певний  період є проміжними утримують тих дітей, які  стали сиротами або  позбавились батьківського піклування. Їх треба для того, щоб сім'ї підібрали, їх знайшли їм прийомних сімей і так далі. Тобто є певні  служби, є певна чисельність дітей, тобто нам надіятись, що  ці 3,8 тисяч дітей стануть …………….. нам не приходиться. На жаль,  система, механізм фінансування цих категорій дітей є…Має певні проблеми, подивіться, якщо  в 2014 році Міністерство фінансів закладало для них 350 мільйонів гривень в дотації вирівнювання для місцевих бюджетів, а в  2015 році  закладено в освітні субвенції. Тобто змінився, джерело – 542 мільйона гривень. То, на жаль, відсутність єдиного механізму нам на місцях управління, єдиних підходів не рекомендаційних, а таких жорстких призвели до того, що в 2014 році із 350 мільйонів затверджено було менше на 47 відсотків в місцевих бюджетах. Тобто в даному випадку державний бюджет передбачив і передав ресурс, а там, оскільки дотація вирівнювання це загальний котел, їх направили, скажемо, на інші напрямки, вони не мали цільового призначення, 228 мільйонів до них не дійшло.

В 2015 році освітня субвенція є більш така ціленаправлена. Тому затвердили в бюджетах місцевих лише на 4 відсотки менше. Тобто це таки 14 мільйонів. То есть покращення є. Однак, як ці кошти використовуються зараз, як вони туди направляються також є проблема, оскільки освітня субвенція має багато напрямків і там прив'язки, що ці кошти підуть саме на дітей в інтернатних закладах немає. І це можна проілюструвати дуже яскравим прикладом.

Значить, в результаті, наприклад, в 2014 році в Одеській області на одну дитину прийшлись видатки, фактичні видатки 58 тисяч, а в Дніпропетровській 378 тисяч. 58 і 378, яке коливання? Тобто це там вплинуло наявність ресурсу, наявність оптимальних рішень і так далі.

Крім цього, серед тих видатків 90 відсотків це видатки на оплату праці і утримання приміщень. На, скажемо, харчування, на одяг для тих дітей, які залишились в інтернатних закладах залишається мізер. І результати аудиту чи результати аналізу це підтвердили.

Тому ми… є, скажемо, більш детальні речі прописані в матеріалах аналізу чи в матеріалах аудиту, які, до речі, викладені повністю на сайті Рахункової палати 19 листопада цього року повністю матеріали цього контрольного заходу.

Є речі, які можна врегулювати. Ну, наприклад, є нормативи, які є рекомендаційного характеру для рад органів, вони не є обов'язковими і написано, що вони ґрунтуються ці нормативи матеріального і грошового забезпечення  ґрунтується на тому, що їх можна виконувати, якщо є для цього ресурс. Відповідно, коли ресурсу в місцевому бюджеті не хватає, вони закладають в кошторис, яким затверджують кошторис, який затверджують для тих закладів, значно менше. І навіть ці норми, які є устрівши норми по забезпеченню одягом, по виплаті кишенькових грошей. Ну, наприклад, кишенькові гроші 22 гривні на основний час, це є мізер є. Вони їх не виконують, вони їх не враховують. І тут фактично порушення немає, бо це є просто недотримання рекомендацій постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякуємо, зрозуміло нам.

 Він Міністерства соціальної політики України слово надається Вовку Володимиру Семеновичу, будь ласка.

 

ВОВК В.С. Я дуже коротко. Відбувся круглий стіл. Ми повністю підтримуємо рішення круглого столу. Про це буде наступне питання, де чітко визначено завдання. Міністерство соціальної політики, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров'я розробити та внести на розгляд Кабміну проект державної цільової соціальної програми формування мереж інтернатних закладів. Попередня програма закінчує свій строк. Але вона, на жаль, виконана в тому обсязі, в якому чуємо сьогодні зауваження, в тому числі і Рахункової палати. Тому ми сподіваємося, що нова програма, яка і буде у нас, мати відношення до того, щоб сирітство фактично пішло в сім'ї, а не в заклади. Але заклади, дійсно, правильно сказано, в якоїсь мірі мають лишитись. Але це мають бути не великі інтернати, які наповнюються для того, щоб мати право на існування, дітьми з сімей. Бо про це ми сьогодні взагалі не говоримо. А в усіх   інтернатах поруч з дітьми-сиротами зараз є 19,5 тисяч дітей з сімей, про що ми говорили на круглому столі. Я сподіваюсь, що це будуть маленькі якісь будиночки сімейного типу, або невеличкі інтернати накшталт Макарівського центру. І я сподіваюся, що ця позиція, яка підтримана на комітеті Верховної Ради під час круглого столу, буде підтримана сьогодні також і під час прийняття рекомендацій як до парламентських слухань, комітетських слухань, так і до рекомендацій по завершенню аудиту Рахункової палати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Семенович. Тоді пропонується прийняти проект рішення комітету за основу. Прошу голосувати.

Хто – "за"?   Проти? Утримався? Одноголосно.

Якщо нема доповнень, пропонується затвердити проект рішення в цілому. Прошу голосувати.

Хто – "за"?   Проти? Утримався? Одноголосно.

І, шановні колеги, 19 листопада цього року був проведений круглий стіл. Ми, ви знаєте, що 26 листопада у нас буде, 20 листопада була 26-а годовщина як ми підписали Конвенцію ООН з прав дитини і на цю тему у нас був круглий стіл "Дотримання Конвенції ООН з права дитини". Тому круглий стіл дуже так жваво у нас проходив, у нас було біля 100 учасників круглого столу, було дуже багато рекомендацій, пропозицій і дуже таких корисних пропозицій, Миколи Романовича ми були.

Я прошу і думаю, що у нас уже час, нам треба іти голосувати в Верховну Раду.

Тому пропонується затвердити рекомендації засідання круглого столу на тему "Дотримання Конвенції ООН про права дитини в Україні", це перше. І друге, надіслати рекомендації до всіх зацікавлених органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій. Прошу про це проголосувати.

Хто – "за"? Проти? Утримався?

Одноголосно. Дякую.

Шановні колеги, дякую вам за плідну роботу.

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку