Закон суттєво посилює обов’язки держави щодо захисту дітей, які перебувають в зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, зокрема щодо догляду за цими дітьми та возз’єднання їх з членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон, першочергового відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів, створення умови для медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
До Закону України «Про охорону дитинства» додане визначення терміну «забезпечення найкращих інтересів дитини» як дій та рішень, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Закон визначає обов’язки місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо захисту прав переміщених дітей, запроваджує нову форму влаштування дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в сім’ю патронатного вихователя, що відповідає кращому європейському досвіду.
Закон суттєво спрощує питання реєстрації дітей як внутрішньо переміщених осіб. Неповнолітнім дітям надається право самостійної реєстрації, а малолітні діти, які прибули без супроводження законних представників, можуть бути зареєстровані за заявою родичів (баби, діда, прабаби, прадіда, повнолітніх брата або сестри, тітки, дядька) або вітчима, мачухи, у яких вони проживають (перебувають). Від імені малолітньої дитини, яка прибула без супроводження законних представників або родичів, таку заяву подає представник органу опіки та піклування за місцем перебування такої дитини, а у разі влаштування до дитячого закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту дітей на повне державне забезпечення – керівник відповідного закладу.