Закон спрощує механізм прийняття судового рішення щодо стягнення аліментів шляхом спрощення судового захисту прав одержувача аліментів. Зокрема, запроваджується стягнення аліментів у наказному провадженні за вимогою стягувача аліментів в розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, у разі визначення розміру аліментів як частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини, або у розмірі п’ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо заявлено вимогу про індексацію аліментів, присуджених у твердій грошовій сумі.
Після вступу Закону в дію отримувач аліментів отримає право визначати спосіб стягнення аліментів – у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Також при призначенні розміру аліментів суд буде враховувати доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Також Закон встановлює, що аліменти є власністю дитини. Ця норма дозволить дитині відстоювати свої права щодо цільового використання аліментів.
Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування (пункт 2 Прикінцевих положень щодо доручень Кабінету Міністрів України набирає чинності з дня опублікування Закону).
Відповідний законопроект було зареєстровано під реєстраційним номером 4928.