Головна > Документи > Слухання
11 жовтня 2017, 10:00

10 жовтня 2017 року відбулися слухання у Комітеті на тему: «Діяльність служб у справах дітей, підрозділів Національної поліції України, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, навчальних закладів і закладів охорони здоров’я щодо запобігання випадків смертності дітей від зовнішніх причин, катування дітей, сексуального насильства щодо дітей»


10 жовтня 2017 року у Верховній Раді України відбулися комітетські слухання на тему: «Діяльність служб у справах дітей, підрозділів Національної поліції України, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, навчальних закладів і закладів охорони здоров’я щодо запобігання випадкам смертності дітей від зовнішніх причин, катування дітей, сексуального насильства щодо дітей», в яких взяли участь більше 140 представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій.

У вступному слові Голова Комітету Артур ПАЛАТНИЙ зазначив, що суспільство майже через день отримує жахливу інформацію про випадки смерті дітей, про їх побиття, зґвалтування. Коли в центрі Києва дворічний хлопчик помер від голоду, будучи залишеним разом із трирічною сестрою на 9 діб у замкненій кімнаті, суспільство було шоковане. Проте, на жаль, це не поодинокий випадок.

«Наприкінці вересня, в Харкові від нестачі їжі та питної води помер трирічний хлопчик Максим, який жив разом із батьками, якщо цих істот так можна назвати. У трирічної, повторюю, трирічної дитини внаслідок побоїв було зламано ліву гомілку та ребра. Водночас, за даними Нацполіції, службою у справах дітей було проігноровано неодноразові звернення дядька хлопчика щодо знущань над дитиною. У підсумку, маємо такий страшний результат.

При цьому, значна частина повідомлень про загибель дітей, катування та сексуальне насильство залишається лише в поліцейських звітах, тому не отримує належної  уваги суспільства.  А це втрачені дитячі життя та зламані долі дітей», - зазначив А. Палатний.

Голова Комітету зауважив, що у більшості випадків діти гинуть через байдужість дорослих. Це стосується і нещасних випадків, і самогубств, і випадків насильства. Необхідно забезпечити невідкладне реагування відповідних соціальних служб, правоохоронних органів, працівників навчальних та медичних закладів на випадки загрози життю та здоров’ю дитини, у тому числі своєчасне, у разі необхідності, відібрання дитини.

Артур Палатний наголосив на тому, що не можна покладати відповідальність за ці питання лише на соціальні служби, де спостерігаються великі проблеми з  нестачею кадрів. У більшості міст та районів не виконується прийнятий Верховною Радою України закон про збільшення вдвічі чисельності служб у справах дітей. Міністерство соціальної політики України, особисто Міністр, має приділяти особливу увагу роботі з міськими головами та головами райдержадміністрацій щодо забезпечення виконання цієї норми законодавства.

Голова Комітету запропонував підвищити відповідальність працівників навчальних та медичних закладів за своєчасне інформування соціальних служб та правоохоронних органів про випадки домашнього насильства та інші форми жорстокого поводження з дитиною. Якщо соціальний працівник, вчитель або лікар бачить побиту дитину, володіє інформацією про байдуже ставлення до неї з боку батьків, проте належним чином  не реагує на це, він має нести юридичну відповідальність, у разі загибелі чи каліцтва дитини, здійснення стосовно неї сексуального насильства. Тому мають бути внесені необхідні зміни до законодавства, а відповідні державні органи повинні забезпечити належне навчання медичних та педагогічних працівників.

Ще одне болюче питання – дитячі самогубства. Відповідно до поліцейської статистики за вісім місяців цього року маємо 69 фактів скоєння суїцидів та 157 спроб самогубств серед дітей. При цьому, до цих цифр не входять факти загибелі та травмування дітей під час здійснення так званих «селфі». Безумовно, дитячі самогубства мають багато причин:  байдужість батьків, конфлікти з однолітками, і, безперечно,  так звані «групи смерті» у соціальних мережах. Діти залишаються на одинці зі своїми проблемами, не отримують психологічної допомоги.

Голова Комітету підкреслив, що немає єдиного рецепту запобігання дитячим самогубствам. Насамперед, потрібно допомогти кожній дитині знайти своє місце в суспільстві, вирішити питання дозвілля. З іншого боку, необхідним є посилення уваги батьків, вчителів, однолітків до проявів  депресії серед дітей, що може призвести до спроб самогубства. І безумовно, організаторів «груп смерті» мають виявляти правоохоронні органи.

Артур Палатний зазначив, що до суттєвого покращення ситуації призведе  створення кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, який пропонується створити, в разі ухвалення закону про запобігання та протидію домашньому насильству. На сьогоднішній день відповідний законопроект готується до другого читання і найближчим часом буде внесений до сесійної зали.  Інформація, що буде поступати до кол-центру від громадян, буде невідкладно передаватися до підрозділів Національної поліції та служб у справах дітей.

Голова Комітету зупинився на питанні дотримання правил безпеки в дитячих закладах. «Усі ми звикли з іронією ставитися до таких предметів, як охорона праці, протипожежна безпека. Але після трагедії в Одесі зрозуміло – правила безпеки дійсно написані кров’ю. А халатність у цьому питанні коштує дорого. Яскравим підтвердженням цього є загибель трьох дівчат у Одеському дитячому оздоровчому комплексі «Вікторія».

Усі громадяни України пишаються подвигом 16-річної Катерини та
13-річного Максима, які вдвох урятували 23 дитини. Ці героїчні діти заслуговують на найвищу державну нагороду. Проте, оскільки в корпусі було 42 дитини, виникають логічні запитання:

- що в цей час робили дорослі?

- чому вчасно не були викликані пожежники?

- як узагалі можна було забути про трьох дітей?

Швидке та оперативне розслідування всіх обставин цієї трагедії має надати відповіді на всі ці запитання, що допоможе запобігти в майбутньому повторенню таких жахливих випадків.

З іншого боку, трагедія «Вікторії» доводить, що держава має навчити дітей, як діяти в надзвичайних ситуаціях, пояснити, до чого може призвести порушення правил безпеки. Це, до речі, стосується і «селфі» з ризиком для життя. У цьому напрямку мають працювати як навчальні заклади, так і дитячі громадські організації», - зазначив він.

Голова Комітету нагадав, що у минулому році за поданням Комітету Премією Верховної Ради України за внесок молоді у парламентаризм та місцеве самоврядування було нагороджену Всеукраїнський дитячий громадський рух «Школа безпеки». Ця організація, відповідно до назви, навчає  дітей діяти у складних ситуаціях, організовує відповідні вишколи та тренувальні табори. Артур Палатний висловив сподівання, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування налагодять співпрацю зі «Школою безпеки».

З доповідями на комітетських слуханнях виступили начальник управління ювенальної превенції Національної поліції  України Лариса ЗУБ, заступник Голови Національної поліції – начальник Головного слідчого управління Віталій НЕВГАД, заступник Міністра соціальної політики України Олександра ЧУРКІНА, заступник Міністра охорони здоров’я Олександр ЛІНЧЕВСЬКИЙ, головний консультант відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ніна БЕРЕЗІНА.

 

Уповноважений Президента України з прав дитини Миколи КУЛЕБА привернув увагу учасників слухань до проблеми травмування дітей внаслідок відсутності належної охорони залізничних колій та інших небезпечних для дитини місць. За його пропозицією слово на комітетських слуханнях було надано 14-річному Денису, який розповів про трагічну історію травмування свого друга:

«Разом з двома друзями я пішов гуляти на територію відстійника поїздів в Києві. Мій друг Нікіта заліз на третій поверх порожньої платформи для перевезення авто (вона знаходиться найближче до електричного проводу). Його вдарило струмом, він впав на платформу і почав горіти. Я в цей час був на другому поверсі платформи, стягнув його до себе і почав гасити руками. Обпік руки, але загасив. Потім побачив, що він знепритомнів, дістав йому язик, аби не запав, скинув обгорілі лахміття з нього і зробив масаж серця. Інший друг Даня побіг за допомогою. Хтось викликав швидку. Лікарі приїхали через 15 хвилин, але 2,5 години (!!!) не рятували Нікіту, бо боялися напруги. Хоча ми постійно були поруч з ним і намагалися допомогти. А Данило за цей час декілька разів підіймався і спускався на другу платформу. Через деякий час до лікарів приєдналась поліція і також просто спостерігала. Тільки через 2.5 години після трагедії приїхала ДСНС, яка зняла нас і вже потім швидка повезла в лікарню. Нікіта отримав 60% опіків і, після місяця перебування в реанімації в Києві, вже більше тижня знаходиться на лікуванні в Бостоні».

Микола Кулеба наголосив на тому, що протягом майже трьох годин важко травмована дитина знаходилася у небезпечному місці без медичної допомоги, поки державні органи вирішувати питання, як зняти дитину. Лікарі відмовлялися підходити до дитини через небезпеку для себе. При цьому 14-річний хлопчик при байдужості дорослих тричі спускався  та піднімався на платформу, щоб допомогти своєму пораненому другу.

Уповноважений Президента з захисту прав дитини зазначив, що проблема зачеперства стоїть гостро і питання не тільки у батьківському вихованні, але й у тому, як дорослі можуть зробити світ дитини безпечним. Микола Кулеба розповів, що разом з Денисом та його батьками пройшов декілька кілометрів залізничними коліями, тим шляхом, яким ходили діти. Підкреслив, що немає жодних застережних знаків, загорожа в дірках. Не зрозуміло, які рухомі склади під напругою, які – ні. Всі ворота відкриті – ти можеш безперешкодно пройти всюди. Табличок, що вхід на територію заборонено - немає, відсутні охорона і попередження, що потяги знаходяться під напругою 27 тисяч вольт!

Микола Кулеба зазначив, що і безпосередньо, так і через Комітет, звернеться до Міністерства охорони здоров’я України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, стосовно проведення службового розслідування щодо працівників цих державних органів.

Перший заступник Голови Комітету Микола Величкович детально поінформував учасників слухань щодо законопроекту про запобігання та протидію домашньому насильству (реєстр. № 5294), що на цей час опрацьовується у Комітеті та готується до розгляду у другому читанні. У разі його ухвалення, цей закон надасть нові можливості для запобігання та протидії домашньому насильству.

«Насамперед, законопроект запроваджує поняття «тимчасового заборонного припису» та «обмежувального припису», які видаються відповідно підрозділами Національної поліції та судом, та передбачають зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборону на вхід та перебування в місці її проживання (перебування), заборона в будь-який спосіб контактувати з нею. Пропонується визначити, що суд може розглядати питання про застосування обмежувального припису без постраждалої особи, якщо її участь у суді становить для неї загрозу подальшої дискримінації або насильства, а також без кривдника, якщо суд вважає, що кривдник обізнаний з наявністю провадження у суді. Тимчасовий заборонний та обмежувальний припис щодо зобов’язання покинути місця свого проживання не застосовується до неповнолітніх осіб.

Законопроект запроваджує поняття «дитина-кривдник», виписано особливості профілактичної роботи з ними. Передбачена можливість влаштування дитини-кривдника до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або в установу для дітей з метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника», - зазначив Величкович М.Р.

Перший заступник Голови Комітету підкреслив, що в цьому законопроекті виписана роль громадян у запобіганні домашнього насильства, оскільки без їх участі держава не здатна самостійно подолати це негативне явище. «Громадяни, яким стало відомо про випадки домашнього насильства, мають повідомляти про них до місцевих державних адміністрацій, місцевих рад, підрозділів Національної поліції або кол-центрів з питань запобігання та протидії домашньому насильству», - процитував Величкович М.Р. норму законопроекту.

Крім того він зауважив, що навчальним закладам доручено проводити інформаційно-просвітницькі заходи з учнями та студентами з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі щодо дітей, приділяючи при цьому особливу увагу необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до цілодобових кол-центрів.

Микола Величкович наголосив на тому, що закон, у разі ухвалення, посилить навантаження на служби у справах дітей та центри соціальних служб. Він звернувся до присутніх у залі заступників керівників місцевих державних адміністрацій та міських голів з проханням забезпечити виконання норми законодавства щодо збільшення чисельності служб у справах дітей. «Навряд чи одна особа на 4 тисячі дітей у місті чи на 2 тисячі дітей у сільському районі зможе вчасно зреагувати на загрозу життю та здоров’ю дитини», - зазначив він. Водночас, Перший заступник Голови Комітету нагадав, що саме міський голова чи голова райдержадміністрації є керівником органу опіки і піклування і безпосередньо несе відповідальність за дитячі питання. Тому необхідно, з одного боку допомогти соціальним службам, а з іншого – контролювати їх діяльність.

Керівник секретаріату міжфракційного депутатського об’єднання "Захист прав дітей - пріоритет держави" Людмила Волинець наголосила на необхідності налагодження співпраці та координації між різними державними органами на місцевому рівні, де безпосередньо проживає дитина.

«Всю країну потрясли три трагічних випадки – два випадки вбивства дітей психічно хворими батьками та третій випадок: катування у Чернігівській області 5-річного Сашка його родичами майже з народження, при байдужості всіх оточуючих. У законодавстві України належним чином не врегульовано питання щодо можливості перебування дитини разом з психічно хворими батьками, що і призводить до таких випадків. Це не задовольняє інтереси ні дітей, ні хворих батьків, які під час загострення хвороби можуть бути небезпечними для дітей. Це питання необхідно терміново відпрацьовувати», - підкреслила Волинець А.С.

Людмила Волинець зазначила, що працівники служб у справах дітей та соціальних служб не мають достатніх знань щодо норм законодавства України. З іншого боку, вони вимагають деталізувати питання загрози для життя чи здоров’я дитини на рівні закону, щоб зняти відповідальність з себе. Проте неможливо все виписати на рівні Закону чи підзаконного акту, оскільки неможливо передбачити всі небезпечні обставини, щоб виписати їх детальним чином. Саме орган опіки і піклування має аналізувати конкретну ситуацію та приймати рішення в інтересах дитини. Для цього необхідно повернутися до вивчення законодавства України. Може тоді буде менше випадків смертності та травмування дітей від зовнішніх чинників.

Від Всеукраїнського дитячого громадського руху «Школа безпеки» виступили – капітан команди юних рятувальників, президент Вінницької фізико-математичної гімназії № 14 Нікіта МАРУЩАК та завідувач методичного кабінету науково-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, керівник Сумського клубу юних рятувальників «Барс» Андрій БОВА та висвітлили діяльність щодо підготовки дітей до безпечного життя.

Нікіта Марущак наголосив на тому, що, завдяки п’ятирічним заняттям в «Школі безпеки» він зможе надати домедичну та психологічну допомогу постраждалій особі, знайти вихід з надзвичайної ситуації. «Більшість його однолітків не вміють цього і не готові до скрутних ситуацій. Тому  необхідно змалечку навчати дітей правилам безпеки життєдіяльності», підкреслив Нікіта.

Андрій Бова зазначив, що законодавством України передбачено навчання дітей основам безпеки життєдіяльності. «Проте, як вчитель, який не підготовлений до цього, може навчити дітей, як реанімувати постраждалого, як пірнути у воду на глибину 8 метрів, щоб врятувати тонучу людину? Це не обов’язково має робити вчитель, для цього до школи може прийти і провести навчання представник державного органу або представник громадської організації», - підкреслив виступаючий.

Андрій Бова розповів про те, що в кожному обласному центрі існує науково-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, але в цих центрах згідно штатного розпису немає жодної посадової особи, яка відповідає за роботу з дітьми та молоддю. Все тримається на ентузіазмі окремих працівників. Необхідно визначити таку посадову особу, оскільки одна дитина, яку навчили, як користуватися вогнегасником або як реанімувати людину, у свою чергу навчить цьому 3-4 однолітків. І це допоможе врятувати багато людей.

Було також зазначено, що стаття 41 Кодексу Цивільного захисту передбачає здійснення Міністерством освіти і науки України та Державною службою України з надзвичайних ситуацій заходів щодо  популяризації культури безпеки життєдіяльності серед дітей та молоді. Проте, в жодному кошторисі ці заходи не передбачені. Таким чином, ця стаття фактично не працює.

Андрій Бова наголосив на тому, що збереження життя та здоров’я дитини має бути пріоритетом в державі. Виникають питання: «Чому на базі закладів позашкільної освіти не створені клуби, гуртки, які б займалися збереженням життя та здоров’я дітей? Чому відсутні секції юного рятувальника?». Необхідно на державному рівні вирішувати питання створення таких закладів.

Андрій Бова привів приклад Сумської області щодо рятування на воді. Десять років тому в області на воді гинуло 120 осіб. У Сумській області за підтримки органів влади започаткували змагання з порятунку на воді. В цьому році загинуло - 34 особи. А потім приходять діти, співробітники поліції, СБУ, і кажуть – «я врятував друга», «я врятував людину».

На комітетських слуханнях також виступили: президент громадської організації «Ла-Страда Україна», народний депутат України п’ятого скликання Катерина ЛЕВЧЕНКО, начальник служби у справах дітей Львівської міської ради Ростислав ТИМКІВ, віце-президент Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» Олексій ЛАЗАРЕНКО, президент Громадського руху «Віра, Надія, Любов» Тетяна СЕМІКОП, Представник Уповноваженого Верховної Ради України Аксана ФІЛІПІШИНА.

Підводячи підсумки комітетських слухань, Голова Комітету наголосив на тому, що відбулася дуже важлива дискусія, про те, що необхідно зробити, щоб кожний день в нашій державі не гинули діти.

Голова Комітету Артур Палатний сформулював три головних висновки:

«По-перше, необхідно налагодити ефективну взаємодію всіх структур, що мають відношення до цього питання, – соціальних служб, поліції і ДСНС, навчальних та медичних закладів, прокуратури та судів. Необхідно забезпечити невідкладне реагування на будь-яку тривожну інформацію, що надходить до них.

По-друге, необхідно створити у суспільстві атмосферу нетерпимості до насильства. Саме тоді вчасно будемо отримувати інформацію про насильство над дитиною, саме тоді знайдуться громадяни, які будуть самотужки зупиняти кривдників дітей.

По-третє, необхідно навчити дітей правилам безпеки життя. В цьому напрямку має працювати і школа, і ДСНС, і дитячі організації. Тоді буде набагато менше нещасних випадків, та інших прикрих подій». 

Аудіозапис:



Відео: ГО "Школа безпеки"