Головна > Документи > Слухання

Повідомлення

Перейти до розділу
19 жовтня 18:01
20 - 23 жовтня в м. Одеса відбудеться виїзне засідання Комітету спільно з Комісією з питань фізичної культури, спорту і туризму Сейму Республіки Польщі з таким порядком денним: посилання...
09 жовтня 10:25
10 жовтня 2017 року відбулися слухання у Комітеті на тему: «Діяльність служб у справах дітей, підрозділів Національної поліції України, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, навчальних закладів і закладів охорони здоров’я щодо запобігання випадків смертності дітей від зовнішніх причин, катування дітей, сексуального насильства щодо дітей» посилання...
04 жовтня 18:16
Комітет підтримав проекти Законів про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та послуг під час футбольних матчів та інших спортивних заходів, (реєстр. № 0150), та про денонсацію Європейської Конвенції про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час проведення спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів, (реєстр. № 0151). докладніше
04 жовтня 10:43
Члени Комітету привітали Чемпіона світу серед професіоналів зі змішаних єдиноборств за версією M-1 Global Олександра Доскальчука з перемогою. докладніше
03 жовтня 13:50
Члени Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму та працівники секретаріату вітають Заступника Голови Комітету Дениса Силантьєва з Днем народження докладніше
28 вересня 10:19
Комітет розглянув проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 7000), поданий Кабінетом Міністрів України, та надіслав свої пропозиції до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України. докладніше
27 вересня 12:29
Шановні працівники туристичної галузі! Шановні туристи України!
докладніше
22 вересня 14:10
Комітет пропонує Кабінету Міністрів України доручити Національній поліції України забезпечити функціонування окремого підрозділу поліції у справах дітей як спеціалізованого підрозділу відповідно до вимог міжнародного права у сфері ювенальної юстиції, відповідального за реалізацію державної політики з питань захисту прав дітей, протидії правопорушенням серед дітей та стосовно них, організації превентивної роботи з ними. докладніше
21 вересня 18:13
20 вересня 2017 року у ДПУ МДЦ «Артек» відбулося виїзне засідання Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. докладніше
17 жовтня 2016, 15:42

12 жовтня 2016 року у залі пленарних засідань Верховної Ради України відбулися Парламентські слухання на тему: «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист».

 

12 жовтня цього року відбулися парламентські слухання на тему: «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист». В роботі слухань взяло участь більше 600 представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, медичних закладів, громадських організацій.

З доповіддю від Уряду виступив заступник Міністра соціальної політики України з європейської інтеграції Сергій Устименко. Він поінформував учасників слухань про діяльність Міністерства щодо захисту прав дітей, що постраждали від збройного конфлікту. Сергій Устименко наголосив на тому, що на непідконтрольній території залишаються 227 прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 471 дитина та близько 5 тисяч дітей, які перебувають під опікою та піклуванням. За підсумками першого півріччя 2016 року службами у справах дітей обліковано 1 тисяча 798 дітей військовослужбовців, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих в районах проведення АТО. За даними Міністерства, що можуть бути неповними, в Донецькій та Луганській областях загинуло 68 дітей, 152 дитини отримали поранення.

Також заступник Міністра соціальної політики України поінформував учасників слухань про загальну статистику  щодо дітей -  в Україні проживає понад 7 мільйонів дітей (18 відсотків від усього населення), з них  151 тисяча дітей  з інвалідністю, близько 72 тисяч дітей-сиріт. Майже 2,5 мільйони дітей та сімей з дітьми  отримують різні види державної допомоги.  Станом на липень цього року 65 тисяч дітей (90 відсотків всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) виховуються в сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу. Щороку в Україні створюються  близько 100 дитячих будинків сімейного типу та  близько  300 прийомних сімей.

На обліку дітей, які можуть бути усиновлені, перебувають майже
18 тисяч дітей. Це на 8 тисяч менше у порівнянні з 2012 роком, але така ситуація пояснюється також і зменшенням загальної кількості дитячого населення, кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі через анексію Криму та проведення антитерористичної операції. Протягом першого півріччя усиновлено 919 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Громадянами України усиновлено – 731 дитина, іноземцями – 188 дітей. Суттєвим кроком в удосконаленні роботи із забезпечення найкращих інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є створення електронного національного банку даних.

Сергій Устименко навів невтішну статистику щодо захисту житлових прав дітей та дітей, позбавлених батьківського піклування. Станом на липень цього року на обліку перебувають 25 тисяч 539 осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують поліпшення житлових умов. Темпи забезпечення житлом цих категорій громадян залишаються критично низькими. Протягом 2015 року житло отримала лише 441 дитина (1,7 %).  Ця тенденція зберігається вже протягом декількох останніх років.

Також важливим пріоритетом діяльності Міністерства є  забезпечення прав дітей з інвалідністю. Зберігається позитивна тенденція щодо зменшення чисельності дітей, які проживають у будинках-інтернатах. Планується   реформування   інтернатних установ, запровадження інноваційних послуг, проводиться робота з вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює діяльність інтернатних установ. Затверджено  17 державних стандартів соціальних послуг, у тому числі, послуг денного, паліативного,  стаціонарного догляду, представництва інтересів.  Розроблено нову редакцію Типового положення про дитячий будинок-інтернат.

Складна ситуація склалася із забезпеченням прав дітей на оздоровлення та відпочинок. У зв'язку з  тимчасовою окупацією Криму та проведенням АТО держава втратила 200 дитячих закладів оздоровлення ті відпочинку:  122 заклади в Криму і 78 закладів в Донецькій та Луганській областях.

Кількість дитячих оздоровчих закладів, що залишились в Україні, також зменшується. Більше того, їх майно часто використовується не за призначенням. Зокрема, за даними місцевих органів виконавчої влади, за два роки закрито  36 закладів. Потужність діючої мережі позаміських закладів дає можливість оздоровити лише трошки більше, ніж 12 відсотків дітей шкільного віку. У поточному році охоплено  оздоровленням та відпочинком 1,9 мільйонів дітей, це  лише 48 відсотків від  загальної чисельності дітей шкільного віку.

З метою термінового вирішення проблемних питань щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей Донецької, Луганської областей, особливо тих, які проживають  на лінії зіткнення, прийнято Розпорядження Уряду, завдяки якому  ще до кінця цього року буде оздоровлено півтори тисячі дітей з території  на лінії зіткнення.

Сергій Устименко зазначив, що особливої уваги заслуговує питання забезпечення прав дітей в умовах децентралізації влади, насамперед, збереження системи захисту прав дітей в умовах децентралізації влади.

У зв'язку із значним укрупненням територіальних громад, зміни механізму їх фінансування виникає гостра необхідність у наділенні об'єднаних територіальних громад сільських, селищних рад усіма повноваженнями щодо захисту прав дітей.

З огляду на зазначене Міністерством соціальної політики України розроблено законопроект, яким передбачено внесення змін до законів України про охорону дитинства, про органи і служби у справах дітей та спеціальних установ для дітей, та Кодексу України про адміністративні правопорушення, і ці зміни спрямовані саме на корегування підходу до охорони дитинства.

Поряд з боротьбою з наслідками порушень прав дітей слід приділити більше уваги створенню середовища, що сприятливе для виховання та розвитку. Підґрунтям для цього, на переконання Міністерства, є, по-перше,  розмежування повноважень щодо соціального захисту дітей у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою. По-друге, забезпечення гарантій щодо наявності у структурах виконавчих органів об'єднаних територіальних громад посадових осіб відповідальних за захист прав дітей. І по-третє, запровадження механізму державного контролю за дотриманням законодавства України та якістю надання соціальних послуг.

Зі співдоповіддю виступив Голова Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний. Він зауважив, що у грудні 2010 року Верховна Рада України вже розглядала питання забезпечення дотримання прав дитини в Україні. Були обговорені різні аспекти проблем дитини, лунали цікаві, інноваційні пропозиції. Постановою Верховної Ради України було затверджено Рекомендації парламентських слухань. Водночас, проблеми, які шість років тому здавалися дуже серйозними, сьогодні відійшли на другий план.

Безумовно, значна частина нових викликів у забезпеченні прав дітей, породжена глибокою соціально-економічною кризою та російською військовою агресією. Водночас, ні Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020", ні Програма діяльності Кабінету Міністрів України не містять завдань з питань дотримання та захисту прав дитини в Україні. Комітет вимушений констатувати, що в країні посилюються  негативні тенденції в сфері забезпечення та захисту прав дітей, оскільки питання захисту прав дітей відходять на другий план у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

 

Голова Комітету поінформував учасників слухань, що завдяки ініціативі народних депутатів  України та напруженій роботі Комітету ухвалено низку Законів України щодо захисту прав дітей, що:

спрощують реєстрацію дітей як внутрішньо переміщених осіб;

забезпечують оздоровлення та відпочинок дітей учасників АТО та дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, за рахунок бюджетних коштів;

передбачають надання таким дітям державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти;

звільняють дітей від плати за навчання у дитячо-юнацьких спортивних школах.

Водночас, реалізація деяких з цих норм гальмується через затримку з ухваленням відповідних підзаконних актів.

У 2015-2016 роках у межах програми реформування соціальної сфери України відбулося скорочення соціальних програм щодо підтримки дітей. Зокрема:

припинено фінансування санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку дітей, дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

багатодітні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу позбавлені пільг на оплату житлово-комунальних послуг;

діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, втратили право на вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів;

скасовано безкоштовне харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Водночас, при розробці цих «реформаторських» в лапках законопроектів, ні Міністерство фінансів, ні Міністерство соціальної політики не аналізує негативні наслідки їх реалізації. Безумовно, певні кошти будуть зекономлені, проте, скільки втратить держава від погіршення здоров’я дітей, зростання підліткової злочинності, руйнування сімей, нікого це не цікавить. А збитки є і вони вимірюються не лише соціальними, але й фінансовими втратами.

Артур Палатний навів ще один приклад непродуманих дій Уряду щодо скорочення соціальних виплат. З початку цього року скасовано мінімальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям та вдовам. Маємо парадоксальну ситуацію – якщо жінка влаштовується на декілька робіт, щоб прогодувати дитину  – вона взагалі не отримує будь-яких коштів. Проте, жінки, які взагалі не працюють, нерідко, вживаючи при цьому алкогольні напої, отримують максимальні виплати. Виникає питання – кого підтримує держава?  

Безумовно, деякі жінки, які мають статус одиноких матерів, фактично  проживають разом з батьками своїх дітей. Тому урядовці виправдовують свої дії небажанням підтримувати таких жінок. Але по-перше, разом  з одинокими матерями постраждали і вдови, кількість яких через російську агресію суттєво збільшилась. По-друге,  саме держава має наводити лад у цій сфері, відділяти справжніх одиноких матерів від осіб, які зловживають цим статусом.

Голова Комітету наголосив на тому, що  коли держава скорочує підтримку малозабезпечених сімей, вона стимулює батьків  віддавати дітей до інтернатних закладів, які повністю утримуються за рахунок бюджетних коштів. За даними Рахункової палати України, видатки у 2014 році на одного вихованця школи-інтернату для дітей-сиріт коливалися від 60 тисяч до 378 тисяч гривень. Тому, якщо навіть частка дітей, на підтримці яких сьогодні економить держава, опиниться в інтернатах, вся економія зведеться нанівець. Проте, зазначив Артур Палатний ні Міністерство соціальної політики, ні Міністерство фінансів не звертає на це увагу, і в урядових матеріалах цій проблемі не приділено жодної уваги.

Голова Комітету привернув увагу учасників слухань до критичної ситуації, що  склалася із забезпеченням права дитини на охорону здоров’я. Фактично зірвана вакцинація дітей. За даними минулого року лише чверть дітей віком до одного року охоплена щепленнями від кашлюку, дифтерії та правця. Водночас, у медичних закладах відсутні вакцини від сказу та правцю. Нещодавно заради порятунку дитини благодійники були вимушені контрабандою доставляти з Мінська вакцину від правцю. Така ситуація продовжується вже два роки.

Три місяці на митних складах перебували ліки для дітей, що страждають від онкологічних захворювань, і тільки завдяки наполегливості наших колег з Комітету з питань охорони здоров’я це питання було вирішено. Артур Палатний наголосив на тому, що посадовці, які безвідповідально відносяться до своїх обов’язків, мають бути не лише звільнені, але й притягнуті до кримінальної відповідальності.

В той же час, спостерігається стійка тенденція погіршення здоров’я дітей. За останні п’ять  років відбулося значне зростання поширеності захворювань, які призводять до формування інвалідності. І в цих складних умовах маємо руйнування системи надання медичної допомоги дітям під псевдореформаторськими гаслами.

Комітет також вважає, що на сьогодні під гаслами децентралізації держава намагається перекласти на органи місцевого самоврядування відповідальність за дотримання прав дитини. Відтепер саме за рахунок коштів з місцевих бюджетів має фінансуватися санаторно-курортне лікування та оздоровлення дітей, професійно-технічна освіта, дитячо-юнацький спорт. Більш того, проектом Закону про Державний бюджет на 2017 рік та пов’язаними з ними законопроектами пропонується передати на фінансування з місцевих бюджетів протитуберкульозні та дитячі санаторії. Також саме за рахунок коштів місцевих бюджетів пропонується забезпечувати фінансування пільг дітям-інвалідам, багатодітним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу.

Проте, по-перше, далеко не всі місцеві бюджети мають відповідний фінансовий ресурс. По-друге, жодним нормативно-правовим документом не визначено обов’язок місцевих рад фінансувати дитячі програми у необхідному обсязі. Все залежить від доброї волі та порядності місцевого керівника.

Комітет вважає, що продовжуючи курс на передачу повноважень органам місцевого самоврядування, необхідно зберегти відповідальність держави за забезпечення реалізації прав дітей, оскільки Українська держава підписала Конвенцію ООН про права дитини. З іншого боку, децентралізація вимагає від місцевих органів влади відповідальності за ефективне управління ресурсами місцевих бюджетів, включаючи і фінансове забезпечення захисту прав дітей.

Тому, на законодавчому рівні мають бути затверджені нормативи чисельності служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Також мають бути затверджені відповідні державні стандарти щодо оздоровлення та відпочинку дітей, надання соціальних послуг дітям.

Виконання таких стандартів має бути обов’язковим на всіх регіональних рівнях та забезпечуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів у першочерговому порядку. Водночас, за умови дотримання місцевими органами зазначених стандартів та нестачі власних коштів, ці витрати мають фінансуватися за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.

Надалі виступили ініціатори проведення парламентських слухань  народні депутати України Ірина Сисоєнко та Юрій Павленко. Ірина Сисоєнко зосередила свою увагу на проблемах охорони здоров’я дітей. Для вирішення цього завдання, вважає народний депутат України,  необхідно зберегти і розвивати педіатричну службу. Саме педіатрична служба має забезпечити гарантований державою доступ до якісної медичної допомоги дітям, адже 60 відсотків звернень населення нашої держави за медичною допомогою стосується саме дітей.

Ірина Сисоєнко наголосила на тому, що сьогоднішній курс на сімейного лікаря обумовлений європейським вибором України. Проте,  з  36 країн Європи тільки  в шістьох країнах функція педіатра покладена на лікаря загальної практики. В більшості країн збережена комбінована система, коли на первинному рівні медичної допомоги працює лікар загальної практики разом з педіатром. В 12 країнах повністю збережена педіатрична служба.

Народний депутат України вважає, що для України найбільш перспективною є саме комбінована система. Проте  розвиток педіатричної служби  без необхідних кваліфікаційних кадрів неможливий. Необхідно повернути до вищих медичних навчальних закладів спеціальність "педіатрія". В цьому році завершується загальнодержавна програма "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини". Цю програму необхідно обов'язково продовжувати, оскільки вона, крім доступу дитини до високоякісної медицини, містить  заходи, що спрямовані на зменшення дитячої інвалідності. Так само необхідно терміново приймати Державну цільову програму з метою профілактики захворювань: "Здоров'я дітей - старт на все життя". Реалізація цієї програми має забезпечити покращення здоров'я дітей віком від народження до 18 років.

Ірина Сисоєнко наголосила на тому, що від того, як і в яких умовах народжується дитина, залежить все її подальше життя. І тут безпосередньо надзвичайно важлива роль перинатальних центрів, які мають бути в кожній області України. На сьогоднішній день шість областей України не мають таких спеціалізованих медичних закладів. На думку народного депутата України, саме держава має обов'язково на наступний рік передбачити відповідні видатки і допомогти тим регіонам дофінансувати, і добудувати перинатальні центри.

Також Ірина Сисоєнко зупинилась на необхідності популяризації  грудного годування дітей, підтримці унікальних  вітчизняних методик щодо реабілітації дітей з інвалідністю, розвитку паліативної допомоги.

Народний депутат України Юрій Павленко наголосив на тому, що негативні тенденції, що накопичилися в соціальному становищі дитини, сьогодні несуть пряму загрозу національній безпеці України. Він зазначив, що міністри Уряду, які відсутні на парламентських слуханнях, не лише не обізнані з текстом Конвенції  ООН про права дитини, а навіть не знають про те, що  за кожним міністерством закріплена персональна стаття цієї Конвенції. Разом з тим, за останній час не відбулося жодної колегії будь-якого міністерства, де були б розглянуті питання захисту і забезпечення прав дитини в межах компетенції кожного міністерства.

По-друге, подані центральними органами влади звіти і матеріали  є  самозвітами про успіхи, про так звані успіхи в роботі з дітьми. Жодний з цих матеріалів не утримує аналізу ситуації, її динаміки та відповідності вимогам Конвенції ООН про права дитини.

Юрій Павленко звернув увагу учасників слухань на те, що шість років поспіль Кабінет Міністрів України порушує вимоги Закону про охорону дитинства,  не  надаючи щорічний звіт Верховній Раді про стан демографічної ситуації, становище дітей та його тенденції. Останній Указ Президента України щодо захисту прав дитини датований 2013 роком. 

Юрій Павленко наголосив на тому, що питання захисту прав дітей в умовах збройного конфлікту замовчується. Державні органи не надають достовірну інформацію про реальне становище дітей  в зоні війни. Відсутня інформація щодо порушення прав дитини в цій зоні, про використання дітей в збройному протистоянні, вербування, катування, незаконне використання їх праці. Відсутня навіть перевірена статистика щодо кількості загиблих дітей. Не розроблено спеціальних програм щодо захисту прав дитини від наслідків збройного конфлікту. Військово-цивільні адміністрації не мають спеціальних повноважень та кадрового забезпечення для вирішення цього завдання. Навіть в Донецькій і Луганській області відбувається скорочення соціальних працівників, які продовжують працювати за законодавством мирного часу.

Народний депутат України зазначив, що у січні 2016 року з ініціативи народних депутатів різних фракцій до Закону України «Про охорону дитинства» було введено поняття "дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів". Проте досі  дія цієї норми заблокована, оскільки Кабінет Міністрів України за 9 місяців не спромігся затвердити порядок надання дитині такого статусу.

 У обговоренні порядку денного парламентських слухань взяли участь випускниця інтернатного закладу Оксана Артур Паул, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, народний депутат України Павло Унгурян, заступник Міністра охорони здоров'я України Олександр Лінчевський, директор проекту "Реформування системи кримінальної юстиції і щодо неповнолітніх в Україні" Санфорд Аммар Танія, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань  сім’ї,  молодіжної політики, спорту та туризму Микола Величкович, суддя Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Олена Ситник, представник Уповноваженого Верховної Ради України із захисту прав людини з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина, заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Наталія Романова, заступник  Харківського міського голови  з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан, директор громадської організації "Східна правозахисна група" Павло Лисянський, заступник директора з перинатальної медицини державної установи Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України, президент Асоціації неонатологів України Тетяна Знаменська, лікар-педіатр, експерт Всеукраїнської фундації захисту прав дітей Тетяна Дубініна, народний депутат України Наталія Веселова, голова правління Благодійного фонду "Відновлення Донбасу" Олена Петряєва, народний депутат України  Наталя Королевська, голова Всеукраїнської дитячої громадської організації "Школа безпеки", голова Комітету з питань дитячого руху громадської ради при Міністерстві молоді і спорту України Алла Негрієнко, адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технології, член ради Комітету сімейного права та майнових спорів Асоціації адвокатів України Світлана Савицька, президент Міжнародного жіночого  правозахисного центру "Ла Страда - Україна"  Катерина Левченко, президент Громадської організації "Український інститут громадських досліджень імені Олександра Яременка" Ольга Балакірєва, народний депутат України Юрій Мірошниченко, президент Харківської обласної фундації "Громадська альтернатива" Марія Ясеновська, заступник головного лікаря з медичної частини Державної установи «Інститут ортопедії та травматології Національної академії медичих наук України» Роман Деркач, експерт британського проекту «Радник» Анастасія Бондаренко, директор «Міжнародного центру розвитку і лідерства» Олег Шелашський, генеральний директор  Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка» Андрій Чупріков, голова благодійного фонду “Допомога онкохворим дітям” Валентина Маркевич, голова Всеукраїнської дитячої громадської організації «Дитячий альпійський рух» Олександр Стефанович, голова постійної комісії Вінницької обласної ради з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, євроінтеграції, міжнародного і міжрегіонального співробітництва, голова благодійного фонду «Допомога онкохворим дітям» Лариса Білозір, доцент кафедри ортодонтії Національного медичного інституту ім.Богомольця, член координаційної Ради Асоціації стоматологів України Ірина Скрипник, заступник голови комітету з питань дитячого руху Громадської ради при Міністерстві молоді та спорту України, координатор Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта», науковий співробітник Інституту проблем виховання Національної академії медичних наук Олена Пащенко, представник проекту "Війна не забере твою мрію" Юлія Бартенева,  голова громадської організації по захисту прав дітей-сиріт і інвалідів ім. Тетяни Макарової «За право жити» Тетяна Макарова, заступник голови Громадської спілки "Альянс за захист прав дітей" Аліна-Флора Тірновенко.

Підводячи підсумки слухань, Голова Комітету Верховної Ради України з питань  сім’ї,  молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний наголосив на тому, що парламентські слухання засвідчили, що України має великий потенціал щодо вирішення проблеми дотримання прав дитини. Голова Комітету зазначив, що для розв’язання цих проблем та координації питань захисту прав дітей на загальнодержавному рівні необхідно відновити окреме Міністерство, що буде відповідати саме за захист дітей.


Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист»

 



Відео:

1. 2. 3. 4.