Ідентичність у відповідь на нові виклики: Комітет провів слухання щодо вдосконалення профільного закону

20 серпня 2026 року Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту провів комітетські слухання на тему «Шляхи вдосконалення законодавчого забезпечення сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності». Слухання пройшли у змішаному форматі під головуванням заступника Голови Комітету, голови підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Василя МОКАНА.

У заході взяли участь народні депутати України, науковці, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства.

У вступному слові Василь МОКАН нагадав, що робота над темою утвердження національної та громадянської ідентичності триває вже кілька років: у грудні 2019 року Комітет спільно з громадськістю провів перші комітетські слухання з цієї теми, за результатами яких було започатковано підготовку законодавчої бази. У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», який набув чинності з 1 січня 2023 року. За словами Василя МОКАНА, сьогодні настав час перевірити, наскільки закон є ефективним і що потрібно вдосконалити – саме це стало предметом слухань. Він подякував Міністерству молоді та спорту за ухвалення низки підзаконних актів, завдяки яким закон запрацював, а також Міністерству оборони та Експертній громадській платформі IDEM –  за ґрунтовну підготовку пропозицій. Він наголосив, що зміни до Закону мають готуватися через широке фахове громадське обговорення, аби охопити не лише активну частину суспільства, а й дітей, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, українців за кордоном та людей із тимчасово окупованих і деокупованих територій.

Із вітальним словом виступив Міністр молоді та спорту України Матвій БІДНИЙ. Він подякував Василю Мокану та Комітету за постійну увагу до теми в парламенті, зазначивши, що саме завдяки роботі Комітету свого часу було закладено законодавче підґрунтя для утвердження ідентичності. Міністр повідомив, що після ухвалення Закону відомство спільно з органами виконавчої влади, інститутами громадянського суспільства та науковою спільнотою забезпечило повну імплементацію його положень: утворено Координаційну раду при Кабінеті Міністрів, затверджено Стратегію до 2030 року та Державну цільову соціальну програму до 2028 року, запроваджено систему підготовки фахівців і механізми реалізації заходів військово-патріотичного виховання. Водночас практичне застосування закону в умовах війни поставило нові виклики – посилення національної згуртованості, підтримку зв'язку з українцями за кордоном, відновлення ідентичності дітей і молоді, які пережили депортацію чи примусове переміщення, реінтеграцію ветеранів і звільнених з полону військовослужбовців, роботу з громадянами на тимчасово окупованих територіях та тими, хто повертається в Україну. Одним із головних досягнень міністр назвав створення експертної платформи IDEM, на базі якої найближчим часом планується представити Зелену книгу з української національної та громадянської ідентичності – основу для подальшої законотворчої роботи.

Із доповіддю виступила заступниця Міністра молоді та спорту Уляна ТОКАРЄВА, яка представила результати реалізації Закону з 2023 року: розроблено або оновлено понад 20 нормативно-правових актів, створено понад 500 координаційних рад, у 20 областях ухвалено регіональні програми, а фінансування сфери порівняно з 2024 роком зросло майже на чверть. За даними соціологічних досліджень, 92% громадян пишаються українським громадянством, водночас 41% населення регулярно споживає російськомовний контент (серед підлітків – 59%), а серед молоді за кордоном лише 22% точно планують повернутися в Україну (проти 32% у 2024 році). Вона окреслила ключові напрями оновлення Закону – зміцнення інформаційної та когнітивної стійкості, розширення можливостей громадянської участі, підтримку зв'язку з українцями за кордоном та роботу з громадянами на тимчасово окупованих територіях в умовах системної русифікації й когнітивної окупації, а також повідомила про пропозиції платформи IDEM щодо оновлення термінології закону, розширення переліку відповідальних органів влади, урахування локальних ідентичностей та європейського виміру, а також забезпечення довгострокового гарантованого фінансування.

Також виступили представники платформи IDEM. Голова наглядової ради Українського культурного фонду, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія КРИВДА розповіла про підхід платформи до розуміння ідентичності як цінностей і практик, що потребують свідомого формування державою, суспільством та освітою, наголосивши на європейських цінностях як спільній світоглядній рамці. Дзвенислава НОВАКІВСЬКА представила розроблену в межах платформи систему цінностей на основі «сенсових трикутників», покликану об'єднувати суспільство навколо спільної візії майбутнього попри розбіжності в досвіді. Керівниця медичного напрямку БФ «Коло» Ірина СОЛОШЕНКО порушила питання правового регулювання множинного громадянства та обов'язків громадян України щодо захисту держави.

Також виступила Уповноважена із захисту державної мови Олена ІВАНОВСЬКА, яка наголосила на ролі державної мови як консолідуючого маркера ідентичності та поінформувала, що доопрацювання й поправки до чинного мовного закону найближчим часом можуть бути винесені на розгляд Верховної Ради. Заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілона ГАВРОНСЬКА запропонувала уточнити формулювання проєкту Рекомендацій слухань щодо громадян за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, розглядаючи ці питання ширше – з урахуванням наслідків збройної агресії та потреб ветеранів, їхніх сімей і внутрішньо переміщених осіб. Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр АЛФЬОРОВ поінформував про роботу Інституту з утвердження національної ідентичності, зокрема, кейси перепоховань та підготовку проєкту Закону про Український національний пантеон, який був ухвалений Верховною Радою України 1 липня цього року. 

Слово мали й інші учасники слухань. Голова громадської організації  «Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості», голова групи платформи IDEM Юрій КОВАЛЕНКО наголосив на важливості закріпити в законі поняття політичної нації та локальних ідентичностей. Завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України Віктор КОТИГОРЕНКО закликав узгодити дефініції ідентичності між профільним законом і законом про державну мову. Народний депутат Євген ПЕТРУНЯК окреслив системні проблеми реалізації закону – розмитість відповідальності між відомствами та декларативність цілей без чітких індикаторів результату – і запропонував синхронізувати закон із законодавством про освіту, національну безпеку та національний спротив, а також посилити участь ветеранів у громадянській освіті.

Представниця Дніпровської міської ради Дар'я БІЛА порушила питання фінансування військово-патріотичного виховання на місцях, зокрема відсутності субвенцій на всеукраїнську гру «Джура», та закликала приділити більше уваги меморіалізації й культурній спадщині деокупованих територій. Голова громадської спілки «Національна молодіжна рада України» Олена БІЛАНІНА навела дані про низький рівень залученості молоді до впливу на рішення та наголосила на потребі активнішого залучення молоді до формування порядку денного політики ідентичності, зокрема молоді за кордоном. Головний консультант Офісу Президента України Володимир МАКСИМОВИЧ звернув увагу на потребу міжсекторального підходу – включення теми ідентичності не лише в гуманітарні, а й у природничі дисципліни. Голова підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Георгій МАЗУРАШУ підтримав ідею закріплення гарантованого відсотка фінансування сфери на законодавчому рівні.

Начальник управління політики національного спротиву Міністерства оборони України Юрій ЄЛЕНІЧ повідомив про пропозиції відомства щодо розмежування понять національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання і посилення координації з Міністерством освіти і науки та Міністерством молоді та спорту України. Начальник групи швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, волонтер громадської організації «Всеукраїнський громадський дитячий рух «Школа безпеки» В'ячеслав ТАРАЩЕНКО поділився власним досвідом – від участі у всеукраїнських змаганнях «Школи безпеки» до професії рятувальника – як прикладом того, як передача практичних навичок і традицій молодшим поколінням формує громадянську ідентичність, і наголосив, що виховання відповідальності через дію має стати системною складовою державної політики, особливо з огляду на майбутню роботу з деокупованими територіями.

Підбиваючи підсумки слухань, Василь МОКАН подякував усім учасникам за змістовну дискусію та наголосив, що всі висловлені пропозиції будуть систематизовані та враховані під час доопрацювання проєкту Рекомендацій. Учасникам надано два тижні на надсилання пропозицій, після чого Рекомендації буде затверджено Комітетом та направлено до Кабінету Міністрів України. Саме на основі цих напрацювань готуватиметься проєкт Закону про внесення змін до профільного Закону, а подальша робота відбуватиметься у тісній співпраці з Міністерством молоді та спорту й інститутами громадянського суспільства.

Аудіозапис слухань: