У Комітеті Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму під час "круглого столу" відбулося обговорення законопроектів про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення та внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв’язку з приєднанням до цієї Конвенції

Як наголосив голова Комітету Артур Палатний, проекти законів (реєстр. №№ 0014 та 2002) містять пропозиції щодо механізму приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (так звана Гаазька конвенція), яка була вчинена в травні 1993 року в м. Гаага. За словами виступаючого, документ визначає, що міждержавне усиновлення передбачає знаходження постійної сім’ї дитині, для якої не можуть знайти прийомних батьків на батьківщині. А.Палатний також зазначив, що Конвенція встановлює обов’язок дотримання "найкращих інтересів дитини" і забезпечення її прав і свобод, запобігання викрадення, продажу або експлуатації.

Під час обговорення наголошувалося, що, відповідно до статистики, сьогодні в Україні майже 26 тисяч дітей очікують на усиновлення, серед них більше 24 тисяч - це діти віком старше шести років, діти з родинних груп (2-6 братів і сестер), у 50% з них - проблеми зі здоров’ям.

Учасники заходу взяли до уваги, що, за оперативною інформацією Мінсоцполітики, впродовж 2012 року в Україні усиновлено 2819 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них в сім’ї українців усиновлено 2016 дітей, іноземних громадян - 803 дитини, з яких 144 -  це діти-інваліди та 19 - з хворобою ВІЛ.

Під час обговорення зазначалося також, що найбільшу кількість нарікань викликає положення про створення акредитованих організацій, які, згідно із Гаазькою конвенцією, є посередниками, що діють в інтересах усиновлюваних дітей. На думку виступаючих, ці організації повинні бути неприбутковими і допомагати усиновлювачам уникнути зайвих витрат, мінімізувати бюрократичні перепони на шляху до усиновлення. Учасники обговорення підкреслили, зокрема, що необхідно розробити спеціальний закон, який би визначив основні правові засади діяльності цих організацій, що сприяло б запровадженню більш прозорих механізмів усиновлення, тоді як обговорюваними документами передбачено визначити порядок діяльності таких акредитованих організацій лише нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

В окремих виступах було зазначено, що зміни до статті 283 Сімейного кодексу України стосовно надання гарантій обов’язкового інформування консульської установи або дипломатичного представництва України про умови проживання та виховання усиновленої дитини потребують уточнення в частині механізму та форм надання таких гарантій. Було висловлено пропозиції щодо запровадження  гарантій обов’язкового інформування про умови проживання дитини в письмовій формі у вигляді гарантійних листів чи окремих угод між державами.

Підбиваючи підсумки обговорення, А.Палатний зазначив, що і зауваження до законопроектів, висловлені пропозиції будуть опрацьовані у Комітеті і враховані в подальшій роботі над законопроектами, спрямованими на удосконалення вітчизняного законодавства та усунення можливих ризиків і проблемних питань з метою забезпечення захисту інтересів дитини при приєднанні України до Конвенції.

В засіданні взяли участь народні депутати, Міністр соціальної політики Наталія Королевська, Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Аксана Філіпішина, Уповноважений Президента з прав дитини Юрій Павленко, представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, міжнародних дитячих, громадських благодійних організацій, науковці.