СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики,

спорту та туризму

від 10 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ПАЛАТНИЙ А.Л.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні запрошені, присутні! Розпочинаємо засідання нашого комітету.

Запрошені на засідання нашого комітету: Даневич Микола Володимирович, заступник міністра молоді і спорту України – керівник апарату; Митрофанський Сергій Володимирович, заступник міністра молоді і спорту України; Кіна Сергій Омельянович, директор Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики; Ковбаса Руслан Сергійович, директор Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики; Коваль Валерій Петрович, директор Юридичного департаменту Міністерства оборони України; Кулик Олександр Михайлович, заступник директора Департаменту сімейної і гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України; Олійник Дмитро Семенович, заступник директора Департаменту з питань соціальної політики Рахункової палати; Мацвейко Наталія Петрівна (я вірно прізвище?), заступник начальника управління, начальник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України; Іванова Лариса Іванівна, начальник Відділу педагогічної та післядипломної освіти Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України; Бойко Світлана Миколаївна, начальник Відділу фінансів, фізичної культури і спорту та молодіжної політики Міністерства фінансів України; Перепелиця Марина Анатоліївна… Де Марина Анатоліївна? Є, да? Що, немає місця ближче, да? Начальник Відділу фінансів, масової інформації та централізованих заходів Міністерства фінансів України. Молодій Тарас Романович, заступник начальника Відділу військового законодавства Юридичного департаменту Міністерства оборони України; Тесленко Вадим Петрович, представник Центру запобігання та протидії корупції; Мельничук Антон Володимирович, представник Центру запобігання та протидії корупції; і Ремій Олена Миколаївна, представник Уповноваженого Президента з прав дитини.

Шановні колеги, переходимо до першого пункту порядку денного. пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законів України  щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа, номер законопроекту 2538а, поданий народними депутатами України Королевською, Солодом.

Шановні колеги, так як у нас є вже з першого дня нашої каденції, з першого нашого комітету ми прийняли таке правило, що, якщо народний депутат не приходить на засідання комітету, ми законопроект переносимо. Це дуже гарний законопроект, так якщо ми  є головними з цього питання. Якщо є не головними, ми його розглядаємо. Цей, дійсно, законопроект цікавий. І я думаю, що він має  право на існування. Але ж  ми ще раз звернемося до народного депутата Королевської, щоб вона прийшла все ж таки в наш комітет. Коли вона була міністром, вона приходила дуже часто в наш комітет. І тому ми його, я думаю, перенесемо. Немає зауважень? Прошу голосувати.

Хто за те, щоб перенести законопроект 2538а на розгляд на слідуюче засідання нашого  комітету, прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами) номер законопроекту 3272, поданий Кабінетом Міністрів  України. Комітет наш не є головним з цього питання. Тому від Міністерства юстиції України слово надається Мацвейко Наталії Петрівні. Будь ласка, Наталія Петрівна.

 

МАЦВЕЙКО Н.П. шановний головуючий, шановні народні депутати,   присутні, цей проект розроблено Міністерством юстиції з метою впровадження в державі європейських стандартів щодо надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та максимального наближення цих послуг до особи оперативного та якісного задоволення потреб людини. Проектом пропонується внести зміни до Сімейного кодексу, Цивільного, Процесуального кодексів України, а також до Закону України про державну реєстрацію актів цивільного стану. Зокрема передбачається спрощення порядку державної реєстрації актів цивільного стану, запровадження принципу екстериторіальності у роботі органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Ми сподіваємося, що прийняття зазначеного закону надасть змогу громадянам, перш за все, подавати заяви про державну реєстрацію до органів реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця проживання особи. Також громадяни отримають можливість обирати самостійно дату реєстрації шлюбу виключно за бажанням, у тому числі до спливу місячного терміну, і навіть у день подання відповідної заяви. Це не буде потребувати зазначення там поважної причини скорочення терміну, а також пред'явлення відповідних документів. І запропоновані зміни звужують втручання держави у сімейні відносини та усувають корупційні ризики під час реєстрації шлюбу.

Обирати також можливість надано цим проектом закону дату реєстрації розірвання шлюбу замість обов'язкового дотримання місячного терміну, який на сьогодні встановлений законодавством.

При відсутності спору щодо розірвання шлюбу між подружжям, яке має дітей, надано можливість подавати заяву про розірвання шлюбу до органів державної реєстрації актів цивільного стану. На сьогодні такі заяви подаються до суду. Але, враховуючи, що суди розглядають тільки спірні запитання, запропоновано такі зміни, і такі заяви будуть розглядати саме органи державної реєстрації актів цивільного стану, і лише за наявності спору щодо розірвання шлюбу будуть звертатися до суду.

Також запропоновані зміни і щодо… надається дозвіл змінювати по батькові за власним розсудом фізичної особи. Подавати заяви можливо в електронному вигляді, не тільки особиста присутність, а і в електронному вигляді.

Разом з тим, цим проектом враховано міжнародний досвід таких держав, як Республіка Грузія, Литовська Республіка, Естонська Республіка, та пропонується не здійснювати в документах про народження запис про батька дитини, якщо батьківство не встановлено. Ну, і аналогічно, пропонується не записувати відомості  про матір або батька дитини, якщо батьки не відомі.

Також метою законопроекту є скорочення строків розгляд заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та їх розгляд за документами, наявними у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану та інформацією, яка є у реєстрі. Тобто можливість буде перевірити таку інформацію за даними в реєстрі, і не вимагати від громадян пред'явлення документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, що також, ми сподіваємося, буде як підвищення ефективності надання адміністративних послуг.

Ну, а взагалі, все, що запропоновано в цьому законопроекті, сподіваємося, буде спрямоване на створення ефективного механізму реалізації прав та інтересів громадян і приведенню до європейських стандартів державної реєстрації актів цивільного стану.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наталія Петрівна, тобто Міністерство юстиції підтримує даний законопроект?

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Даний законопроект.

Дякую.

Слово надається представнику уповноваженого Президента України з прав дитини Ремень Олені Миколаївні. Будь ласка.

 

РЕМЕНЬ О.М. Дякую.

Шановні народні депутати, з приводу даного   законопроекту треба сказати, що, безумовно, в ньому є цілий ряд норм, які, дійсно, спростять процедуру реєстрації шлюбу, розлучення і таке інше у контексті скорочення  термінів і спрощення процедури звернення до  того чи іншого органу.

Але в той же час, якщо аналізувати даний законопроект через призму дотримання прав дитини, то ми вважаємо, що прийняття цих норм призведе до погіршення становища дітей і поставить їх у нерівні умови один з одним і, безумовно, призведе до того, що це буде, ну, певною мірою, до певної дискримінації.

Стаття 135 в тій редакції, в якій вона пропонується, з нашої токи зору, є абсолютно неприйнятною. Зокрема, цією статтею передбачається, як уже говорив представник Мінюсту, що якщо дитина, наприклад, знайдена, тобто її батьки були невідомі, то в її  свідоцтві про народження  у графі "батько" і "мати" будуть поставлені прочерки.

Треба розуміти, що із свідоцтвом про народження людина живе все своє життя, і це означає, що впродовж  всього свого життя така людина повинна буде в той чи інший спосіб тому, хто буде бачити цей документ, пояснювати, що колись її знайшли, підкинули, покинули і таке інше. Тобто це ті обставини, які не зовсім обов'язково всім пояснювати.

Що стосується народження одинокими матерями. А зараз ми знаємо, що у нас кожна третя дитина народжується поза шлюбом, тому що батьки  просто не реєструють шлюб. Відповідно також у графі батько пропонується ставити прочерк, що на нашу думку також не є правильним. Треба сказати, що за часів Радянського Союзу і нам зараз  запропоновано було  досвід Грузії і Прибалтійських республік, насправді це були норми Кодексу про шлюб та сімю, ну, тоді України, скажімо, і всіх союзних республік, коли, дійсно, ставились такі прочерки. Саме після того, як Україна стала незалежною державою і розробила своє законодавство в цій сфері, були внесені відповідні зміни, коли ми запропонували ті механізми, які діють сьогодні. Коли при народженні дитини одинокою матір'ю в графі батько записується прізвище матері, а ім'я по батькові те, яке вона зазначить, і відповідно від нього формується вже по батькові дитини. Якщо дитина є знайденою і її батьки невідомі, то як назвати дитину, яке присвоїти їй прізвище, ім'я по батькові, кого записати батьком, вирішує орган опіки піклування. І це є підставою для реєстрації народження дитини. Ми вважаємо, що нині діюча процедура в України є більш гуманною, більш справедливою по відношенню до дітей.

Що стосується змін, які пропонуються до статті 106, це розірвання шлюбу. Ця стаття також пропонується абсолютно в іншій редакції. І, зокрема в діючій редакції написано, що у разі, якщо у подружжя є дитина, то шлюб розривається у судовому порядку. В даному випадку пропонується цю обставину не брати до уваги абсолютно всім заявникам, будь-якому подружжю незалежно від того, чи є діти, чи немає дітей, розривати шлюб в органах РАГСу.

Що з цього приводу слід сказати. З одного боку, начебто і правильно. тому що, якщо немає спору між подружжям, то для чого затримувати. Нехай собі розлучаються в РАГСі швидко, і, ну, так би мовити, не затягуючи справу. З іншого боку, ми вважаємо, що до цієї норми треба взагалі підходити зовсім з іншого боку і вивчати досвід, ну, більш широко. Наприклад, є досвід Білорусії, де розірвання шлюбу у батьків, які мають дітей, відбувається тільки у судовому порядку і з обов'язковим визначенням місця проживання дитини у цьому ж судовому процесі.  Ми вважаємо, що нам треба змінювати законодавство саме в такому порядку. Тому що те, що відбувається на сьогодні, коли спочатку за взаємною згодою розлучаються, а потім починається поділ дітей, і це перетворюється, ви знаєте, в що. Це нашумівша маса різних справ. Це є неправильно.

Тому, оскільки ті норми, які стосуються саме дітей, в даному законопроекті не підтримуються, ми пропонуємо даний законопроект повернути на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Миколаївна.

Слово від комітету надається народному депутату України, голові підкомітету з питань молодіжної політики, сім'ї та дитинства Споришу Івану Дмитровичу. Будь ласка.

 

СПОРИШ І.Д. Дуже гарно попередні виступаючі все роз'яснили. І, дійсно, ми бачимо зовсім інші думки.

Даний законопроект, 3272, дійсно, як вже було сказано, в ньому є дійсно максимальне наближення послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану до людини.

Що тут є негативне і ми заперечуємо? Це пропозиції не проводити запис про батька дитини в документах про народження за відсутності заяви матері та батька або рішенням суду. От ми знаємо прекрасно, що дана дитина, буде прочерк у графі "батько", у неї буде це тавро таке покладене, не тільки в дитинстві, а, мабуть, і в зрілому віці, і інше. Я рахую, що тут це не повинно дійсно бути.

Також у нас викликає сумнів і пропозиція надати можливість громадянам щодо реєстрації та розірвання шлюбу в день подання заяв. Згадаймо парламентські слухання, які ми проводили влітку, де ми говорили, що нам необхідно молодь готувати до шлюбу. Ми повинні її готувати. Ну правда, це не союзні часи, але, разом з тим, ми повинні все робити, щоб все-таки, дійсно, молодь не мала такої можливості, не встигли подати заяву – вже її розірвати. Так що, мені здається, в даному законопроекті пропонується спростити процедуру реєстрації шлюбу та розлучення. Це дасть можливість, дійсно, укладати шлюб і розривати його під впливом емоцій, заздалегідь не розрахувавши наслідки цих дій. Тобто прийшли подали заяви – і тут можна до вечора вже і, дійсно, вже забрати заяву і інше. Я рахую, що це також необхідно, необхідно, щоб ми на це звернули увагу і не допустили цього.

Тому, дійсно, правильно все було сказано, і позитив, і негатив. Але у зв'язку з тим, що все-таки це компетенція буде, ми ж не є головними, це Комітет правової політики та правосуддя. Тому я рахую, дійсно, підтримати пропозицію повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Дмитрович.

Безумовно, процедура розлучення, можливо, повинна бути трошки скороченою, яка сьогодні існує. Але ж в той же день…. Я думаю, що… Можливо, якщо ми сьогодні багато кажемо о сім'ї, про збереження сімейного інституту, на жаль, сьогодні кожна п'ята родина сьогодні, да? (Шум у залі)  Більше, кожна третя родина сьогодні розлучена. (Шум у залі) Ну, це ні, це, я думаю, трошки перевищено.

Ну, але ж кожна третя родина сьогодні… Да, ну, я думаю, що буду трошки  ближче до цієї арифметики. Кожна  третя родина розлучається. Ми сьогодні боремося за інститут сім'ї. І ми не можемо… Ми повинні хоча би на законодавчому рівні передбачити цю процедуру і дати молодому подружжю хоча б тиждень, п'ять днів, три дні якийсь шанс  передумати, я не  знаю…

Шановні колеги, ми не є головними з цього питання. Законопроект, дійсно, такий непростий, я би сказав. Тому я погоджуюсь з членами нашого комітету і з представником уповноваженого Президента України з прав дитини.

Да, будь ласка.

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Я би хотіла просто пояснити позицію, яка була викладена у проекті закону, щодо 135 статті, коли ми говоримо, щоб  не зазначати відомості про батька, не записувати відомості про батька, то це випливає взагалі з тих функцій, які виконують  сьогодні органи державної реєстрації актів цивільного стану, а саме, коли реєструють факт, да? Юридичний факт народження дитини. І реєструючи цей факт, ми визначаємо походження дитини від батьків. Від цього залежать уже певні там правові наслідки і настає там правовий зв'язок між диною і батьками.

У випадку, коли ми не записуємо… тобто в нас є варіанти, коли батьки перебувають у шлюбі, немає проблем, ми записали на підставі свідоцтва про шлюб, і розуміємо, хто є батьки цієї дитини і між ким виникає правовий зв'язок і виникають там певні права та обов'язки щодо цієї дитини.

Але у випадках, коли ми записуємо просто зі слів, не настає взагалі правовий зв'язок з особою, яка записана, тому що це – фікція, це взагалі надумані там ім'я, по батькові. І у нас виходить… Все рівно ми як би, ну… записавши ці відомості, потім виникають питання, навіть в нашій державі, коли дитина йде до школи, і все рівно органи там вимагають пред'явити якийсь ще там додатковий документ на підтвердження того, як записаний цей батько у свідоцтві про народження, даємо ще витяг, пишемо, що все там… по 135-й статті.

Дуже багато зараз громадян України, які перебувають за кордоном, проживають за кордоном. Також виникають питання. Як і на кордоні пред'являють додаткові документи на підтвердження того, оскільки там треба, ви знаєте, згода при перетині кордону від батька дитини, то, будь ласка, надайте заяву, згоду батька. Такої заяви, згоди немає. Вимагаємо тоді ще додатковий документ ще – витяг. Тобто  ми знову громадян зобов'язуємо звернутися до органів – раз, отримати ще витяг, де зазначено, що такий батько записаний зі слів матері по 135-й статті.

Потім, коли вони опинилися за кордоном, виникає питання, що це за 135-а стаття, і починаються звернення, неодноразові звернення до нас про те, що дайте роз'яснення, якесь офіційне спочатку від центрального органу, яким чином записаний батько і чому його фактично немає, вони цього не розуміють.

Тобто такі у нас проблеми виникають на практиці. І от враховуючи досвід країн, і пропозиція це була і Міністерства закордонних справ, з'явилася редакція запропонована в цьому проекті.

Дійсно, хотіла ще добавити, завдання органів державної реєстрації і держави до того, щоб засвідчувати дійсні факти. В цьому випадку ми створюємо фікцію, яка не відповідає дійсності. Ми, виходячи від того, записуючи ці відомості, як би уявляємо те, що ми захищаємо права дитини чи людини, яка буде через  якийсь певний час пред'являти …

А в чому цей захист? Тому що ми кажемо, що це недостовірна? У всіх дітей, які народилися, зв’язує правовий зв'язок між батьками та дитиною. В цьому випадку немає правового зв'язку, але все-таки відомості про батька є. І не розуміли органи, ну, іншої держави, а я думаю, що і нам вже потрібно зробити крок вперед, не живучи тим минулим, коли в Радянському Союзі, там, в 1968 році ми перейшли від тих прочерків, чому ми маємо записувати неіснуючу людину. І потім для того, щоб доказати, сказати: "А що це за батько?". І потім, після вже реєстрації, ми кажемо: "Це фіктивна людина, немає такої людини", - хоча вона персоніфікована, вона має прізвище і має по батькові. Ми створили фікцію шлюбу, записали її по прізвищу матері, а людини цієї немає, то для кого ми це записуємо? Який від цього виникає захист? Що дитина сама знає, в сім'ї вона проживає, вона знає, що у неї немає батька, вона не живе з цим батьком, вона кожний день це бачить. Вона йде в дошкільні установи, вона йде до школи – цей документ несуть в школу і всім показують про те, що у цієї дитини, дійсно, фактично персоніфікованої особи батька немає. Ми вигадуємо, тобто держава при всіх інших випадках виконує функції офіційного підтвердження дійсного факту. В цьому випадку йде по шляху тому, щоб створити якусь фіктивну особу і потім це підтверджувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. У мене питання є до вас, Наталія Петрівна.

Ну, по-перше, в такому випадку ви кажете, що є особа, яка немов батько, є ім'я та по батькові у дитини, а в такому разі, якщо там стоїть прочерк, яке ім'я по батькові у дитини?

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Справа в тому, що ім'я по батькові мама йому присвоює.

(Загальна дискусія)

 

_______________. А если нет мамы…Сирота…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. А там предусмотрено, якщо немає, Сімейний кодекс є.

 

РЕМЕНЬ О.М. А якщо дитина знайдена? Ви говорите, що…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Є рішення органу опіки і піклування, за яким зазначаються відомості.

 

РЕМЕНЬ О.М. Та я це знаю, Боже, я скільки років цій сфері працюю, я це все знаю з практики, чому ми категорично проти. Просто частина друга 135-ї: дитина знайдена, батько, мати – прочерк. Ви говорите, немає правого зв'язку, немає людини…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Ви ж не знаєте цих людей, правильно, їх немає?

 

РЕМЕНЬ О.М. Почекайте, ми не знаємо, але скажіть, звідки взялося прізвище дитини? Тобто орган опіки і піклування фіктивне прізвище самій дитині і фіктивне по батькові…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Ну, вы же присваиваете ребенка. Он еще не появился, он не родился уже Петровым, Сидоровым…

 

РЕМЕНЬ О.М. Ні, якщо його знайшли на вулиці. 135-а частина друга – це дитина знайдена, батьки якої невідомі. Тобто ми …

 

МАЦВЕЙКО Н.П.  Ні, ви кажете, а звідки береться прізвище. Ну, його… в цій особі… вона не народжується зразу з прізвищем…

 

РЕМЕНЬ О.М. Ви мене не чуєте…

МАЦВЕЙКО Н.П. Ні, я вас чую.

 

РЕМЕНЬ О.М. Ви просто говорите про те, що у дитини знайденої батьки фіктивні – це не правильно, а дитина сама тоді, по суті, з ваших слів, фіктивна, тому що прізвище їй придумали, так само, як і прізвище батька і матері. Їй все придумали, бо ніхто не знає, хто цю дитину народив.

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Цій дитині присвоїли…

 

РЕМЕНЬ О.М. Я просто хочу сказати, що, розумієте, ми маємо все-таки виходити тут із певної… От дивіться, скільки існує вже нині діюча система, я не знаю, можливо, для органів РАГСу це є проблема, що приходять люди і беруть якісь довідки, але якщо говорити через призму захисту прав дитини, то у нас проблем ніяких немає: механізми всі відпрацьовані, всі нормативні акти прописані. Я не знаю…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Скажіть, а в чому цей захист? В чому цей захист? 

 

РЕМЕНЬ О.М. В тому, що не можна ставити дитину в умови… От що таке дитина пішла у перший клас? Ми прекрасно розуміємо, як розголошується інформація. Завтра весь клас буде знати, що це… Господи, я перепрошую за таке слово, що ця дитина "байстрюк". Розумієте?

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Оце ця термінологія "байстрюк" іде з цих пострадянських…

 

РЕМЕНЬ О.М. Шановні, та це життя наше. Це  наше життя, ви розумієте? Ми зробили…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Так ви все рівно несете в школу цей…

 

РЕМЕНЬ О.М. Неправда! Свідоцтво про народження несеться. Але як записаний батько…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Те, що там батьки… А як батьки і матір, якщо…

 

РЕМЕНЬ О.М. Ні, ніякі довідки більше не несуться, тільки свідоцтво про народження.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги! Я перепрошу! Ця дискусія, вона може бути дуже  тривалою.

Я розумію сьогодні Міністерство юстиції, я розумію, що ви сьогодні цей законопроект бачите скрізь юридичну складову.

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Як він має бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, як він має бути, безумовно.

Представники Президента… Уповноваженого Президента з прав дитини бачать з моральної, як і ми, з  моральної точки зору, в першу чергу. Тому що сьогодні ми бачимо, скільки морально таких от покривдених дітей є.

І я десь морально перехиляюсь на ту сторону, що дитина не може, коли вона ще психологічно не сформована, і вона розуміє, знаходиться в класі, а ми знаємо, що сьогодні і освіта в нас недосконала, я кажу за працівників освіти за вчителів, які дозволяють собі принижувати дітей, які дозволяють такі от… ну, я не буду казати нецензурну лексику, але ж якісь такі висказування, які дитина… її образ морально руйнується. Я тому бачу, що це ще один буде привід для моральної такої от руйнації дитини на тому ще… на тому етапі, коли вона ще не захищена, коли вона ще не сформована.

 

МАЦВЕЙКО Н.П. А коли вона стане сформована, ці відомості вже зостануться на все життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розумієте…

 

МАЦВЕЙКО Н.П. Так а что в этом хорошего, чем государство защитило этого ребенка… Вот мы хотим защитить. А чем оно его защитило? Вот что в этом конкретном ребенке, который родился вне брака, получилась запись о вымышленном лице, и мы его защитили…

 

_______________. А кому мы хуже от этого сделали? Мы ребенка защитили от унижений его же сверстников и, не дай Бог, еще и преподавателей там в садике или где-то в школе. Понимаете? Потому что неизвестно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Величкович… Романова..

 

РОМАНОВА А.А. Дякую за слово.

Знаєте, дуже такий дискутивний закон, і мені дуже б хотілось, щоб ми більше дискутували не на тому… розлучення, і дитина, яка народжена поза шлюбом. Щоб ми приймали такі закони, щоб об'єктом дискусії було не те, як спростити процедуру розлучення, не те, як правильніше записати дитину, яка народилася поза шлюбом, а щоб ми приймали такі… дискутували  щодо тих законів, що зробити, щоб в нашій країні було  менше тих самих розлучень і для того, щоб менше дітей народжувалося поза шлюбом.

І взагалі давайте ось відійдемо зараз від якихось  бюрократичних процедур, а подивимося на цей законопроект з точки зору реальностей життя в Україні, реальної проблематики в сім'ї і психології.

Перше, ось я сказала таку фразу, що в нас в країні більше половини пар розлучається, і всі сказали, ні, такого не може бути, в тому числі, і представник Міністерства юстиції. Так, я зайшла спеціально в Інтернет, тому що я готувалася до парламентських слухань на цю тему. І дійсно, я хочу вам підтвердити статистикою, що ці пари, які одружилися впродовж останніх п'яти років, з них 57 відсотків розлучилися. 57 відсотків! В західних регіонах цей відсоток дещо менше, це 30 відсотків, а в південних і східних доходить до 70 відсотків. Розлучення.

А тепер основна причина цих розлучень – це непідготовленість до сімейного, подружнього життя.

Тобто наша задача як парламентарів, наша задача міністерства – працювати з молоддю, зробити повністю  таке законодавство і такі умови для молодої сім'ї… А що ми робимо? Ми руйнуємо всю сімейну політику, ми навпаки, замість того, щоб працювати над фундаментальними засадами сімейного життя, ми навпаки, спрощуємо процедуру розлучень. І правильно сказав Іван Дмитрович, дуже багато сімей і сімейних пар, вони розлучаються під впливом емоцій.

Якщо ми раніше давали на те, щоб подумати, один місяць, то зараз ви пропонуєте зробити, як у Лас-Вегасі, ви знаєте, що в Лас-Вегасі можна розлучитися, в Америці це єдиний штат, де можна розлучитися за один день, і тому там багато хто їде. А зараз ми Україну зробимо суцільним Лас-Вегасом, там, де можна одружуватися, потім за один день розлучатися, а потім в нас… Ви ж самі підтвердили, що кожна третя дитина народжена поза шлюбом… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Секунду і все.

 

РОМАНОВА А.А. Це – державна статистика. Ви не підтверджуєте, то підтверджує державна статистика. Є факти, є цифри. Так давайте подивимося на цей вами пропонований законопроект хоча б з точки зору офіційних цифр, які жахливі. Просто жахливі!

Я категорично пропоную даний законопроект відправити на доопрацювання і більше сконцентруватися на законопроектах, які зміцнюють сімейну політику і працюють з молоддю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Анна Анатоліївна.

Спориш.

 

СПОРИШ І.Д. Да, я також підтримую Анну Анатоліївну.

Дійсно, ми знаємо прекрасно, якщо сім'я хоче розірвати шлюб… Ну, якщо немає дітей, то можна розірвати там органом державної реєстрації та інше, а якщо є одна дитина, двоє… Ну, без суду тут не обійтися. Але ми бачимо, в законопроекті можна і без суду, і все. А потім діти будуть мати якусь послідовність, несправедливість, все інше. Тому я рахую, що все-таки нехай Комітет правової політики, давайте будемо голосувати.

 

РОМАНОВА А.А. Завагітніла жінка, а потім її, наприклад, чоловік зрозумів, що шлюб для нього – це достатньо великий тягар, іде, реєструє розлучення, їх розлучають в один день, а потім жінка під впливом емоцій десь залишає то дитя. А в дитя цього вже є прочерки в його свідоцтві про народження – супер, ми такі породжуємо цим законопроектом історії, просто...

 

_______________. Це щось у вас...

 

_______________. Это вы  якусь таку лінію... щось було два в одному: і подружжя, і дитя без батька. Яким чином це відбувається?

 

_______________. Це получається вони вдвох.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Так вони розлучаються вдвох. І те, що по розірванню ви зверніть увагу, не просто, що які мають дитину, звертаються до РАКСу реєструвати розірвання шлюбу. У разі відсутності спору щодо розірвання, так, як воно прописано на сьогоднішній день, всі спорили щодо дитини, щодо місця проживання, все інше – розглядаються судом. Спір тільки, якщо у них і залишається спір: аліментні зобов'язання, з ким проживає дитина, все як і розглядалося, так воно і розглядається судом. Нема спору між подружжям щодо розірвання шлюбу і ми ніяким чином не зможемо зробити.

До цього часу, до прийняття закону, а які дії держава вчиняла, от ви кажете статистику протягом останніх 5 років, а що ж було робилося тогда державою для реєстрації там і щоб ці сім'ї були скріпще? Якщо кожний сьогодні приходить і дійсно ми регулюємо суспі.... закони пишемо для регулювання суспільних відносин і не для кого немає тайни, що кожен приходить і кожен бажає зареєструвати шлюб тоді, коли він хоче, а не тоді, коли держава йому каже: прийди  через місяць. І все рівно кожна пара буде намагатися зареєструвати той шлюб в той день, коли вона хоче. І буде вимагати те для того, фіктивні якісь документи давайте ми вас розпишемо, тому що ви вагітні і таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анна Анатоліївна, дякую.

Шановні колеги, я хочу ще нагадати, дуже така жвава дискусія, але ж ми не головні з цього питання. Ми як Комітет сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, ми повинні сказати свою думку. Ви її почули зараз, аргументовано чи не аргументовано – це вже вирішувати профільному комітету. Тому я прошу приймати рішення народних депутатів.

Пропонується рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроект у першому читанні та повернути законопроект на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Це перше.

І друге, направити рішення нашого комітету надіслати до Комітету з питань правової політики та правосуддя.

Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення безоплатного харчування, проїзду, забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл та безоплатного проїзду для студентів і гарантіє першого робочого місця для молодих спеціалістів, номер законопроекту 2186, поданий народними депутатами Дерев'янком та Сусловою.

Шановні колеги, наш комітет, нагадую, не є головним з цього питання.

Від Міністерства соціальної політики України слово надається Кікіні Сергію Омеляновичу. Будь ласка.

 

КІКІНА С.О. Міністерство соціальної політики підтримує даний законопроект. Зокрема підтримується пропозиція посилити соціальну захищеність сімей з дітьми, учнів, студентів шляхом відновлення безоплатного харчування, права учнів позашкільних та загальноосвітніх навчальних накладів, та педагогічних працівників у сільській місцевості на пільговий проїзд, забезпечення підручниками, повного утримання державою учнів державних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Також підтримується пропозиція щодо доповнення Закону України "Про зайнятість населення" статтею 28, положеннями якої передбачення молодим працівникам одноразової адресної допомоги у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, за умови працевлаштування в селах і селищах, та можливість отримання житла.

Хочу нагадати членам комітету, що така норма вже була в Законі "Про зайнятість", але, на жаль, вона не запрацювала жодного дня, був розроблений порядок затверджений постановою Кабміну по реалізації цієї статті. Але цей порядок спочатку відтермінували на 1 рік, потім взагалі цю норму скасували, тому дати якісь, ну, ефективність цього механізму ми не можемо, але підтримуємо його. Звертаємо увагу на те, що реалізація положень цього законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Є одне застереження, законопроектом вносяться зміни до статті 26 закону, якою передбачається компенсація роботодавцю у зв'язку із працевлаштуванням категорій осіб, які потребують додаткового сприяння у працевлаштуванні. Цими змінами передбачається доповнити цю статтю коштами державного бюджету для працевлаштування осіб з числа молоді, яким надається перше робоче місце. Ми вважаємо, що таке доповнення не виплине на результат реалізації цього механізму. В той час, враховуючи фінансово-економічну ситуацію в Україні, вважаємо, що фінансування механізму за рахунок коштів фонду безробіття на даний час є більш раціональним та дозволить забезпечити першим робочім місцем осіб, які потребують сприяння у працевлаштуванні. В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від Міністерства освіти і науки України слово надається Балубі Ігорю Анатолійовичу. Будь ласка.

 

БАЛУБА І.А. Доброго, шановні колеги, шановні народні депутати! Хочу сказати, що Міністерство освіти і  науки також підтримує зазначений проект закону, оскільки він  на сьогоднішній день більш в повній мірі сприяє реалізації прав учнів і шкіл, і професійно-технічних училищ на...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ближче до мікрофона.

 

БАЛУБА І.А. Перепрошую.

В принципі, ніяких зауважень щодо цього проекту немає. Єдине, звичайно, що потребує виділення додаткових коштів, але це вже питання практики, наскільки .... можна буде вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це, тобто міністерство підтримує цей законопроект?

 

БАЛУБА І.А. Да, підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Дякую.

Слово надається представнику Уповноваженого Президента з прав людини Ремень Олені Миколаївні, будь ласка.

 

РЕМЕНЬ О.В. Дякую.

Ну, назагал ми також підтримує даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ремень, перепрошую.

 

РЕМЕНЬ О.В. Хоча є певні сумніви щодо можливості реалізації окремих його норм, зокрема, тут закладаються такі механізми, що, скажімо, учнів позашкільних навчальних закладів, які проживають в сільській місцевості, має бути право на безкоштовне підвезення до навчального закладу, ну, як на нас, то реалізувати це буде неможливо, тому що треба розуміти, що в селі може жити 5 дітей, всі вони ходять в різні позашкільні навчальні заклади в різні дні в різний час і індивідуально кожну дитину, безумовно, навряд чи вдасться нам кудись возити.

Інша справа щодо тих пропозицій, які стосуються учнів загальноосвітніх і дошкільних закладів, це, безумовно, все підтримується. Тому назагал ми, в принципі, підтримуємо, але, ну, трошки, можливо, до другого читання все-таки його підчистити в тому плані, щоби, ну, чисто таких декларативних норм, які потім навпаки – будуть породжувати суспільний резонанс невдоволення населення, що є норми, які не реалізуються, краще їх все-таки не закладати. Але підтримуємо для прийняття в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олена Миколаївна.

Я думаю, що профільний Комітет з питань освіти і науки Лілії Михайлівни Гриневич розгляне його і необхідні доопрацювання там зробить. Дякую.

Від комітет слово надається народному депутат України Споришу Івану Дмитровичу, будь ласка.

 

СПОРИШ І.Д. Я також хочу підтримати всіх виступаючих, тому  дійсно, що діти-сироти, діти позбавлені батьківських піклувань, діти, які потребують особливих умов виховання, про них держава повинна дбати. Тому я б не сказав би, що... Хоча будуть все-таки додаткові витрати – це  головне, мені здається, тут тільки єдине саме головніше – це додаткові витрати з державного бюджету. Але я думаю, що держава найде ці кошти, тому що ці діти дійсно потребують те, щоб держава за них пам'ятала, думала і зробила все, щоб вони могли дійсно виховуватися в нормальних умовах так, як це, так, як і остальні діти.

Тому я пропоную цей проект прийняти за основу. Ну, і дійсно ми, знову ж таки, не є головні, то рекомендувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що... Дякую, Іван Дмитрович.

Я хотів би надати заступнику міністра інфраструктури слово. Володимир Володимирович, будь ласка, Омельян.

 

ОМЕЛЬЯН В.В. Дякую, пане голово.

Шановні народні депутати,  на жаль, Міністерство інфраструктури повинно ввійти в дисонанс із колегами із виконавчої влади і сказати, що ми не підтримуємо цей проект закону, зокрема, в частині пільгових транспортних перевезень. Як свідчить практика проведена нами аналіз, ці кошти, які компенсуються з боку міської чи центральних органів влади, на жаль, вони є предметом корупційних оборудок, і, на жаль, це осідає "чорна" готівка в кишенях перевізників і чиновників, які цим займаються.

На нашу думку, набагато ефективніша є адресна грошова допомога. І, власне, пропозиція окремих народних депутатів, яка прозвучала, що прийняти за основу і доопрацювати, нам здається більш на часі. Тому така позиція Міністерства інфраструктури. І ми просто вже неодноразово переконувалися, що це стосується як залізничних перевезень, так і автомобільних, які в нас взагалі є приватні повністю, воно не матиме бажаного ефекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую, Володимир Володимирович.

Тому я думаю, що приймаємо рішення. Пропонується рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення безоплатного харчування, проїзду, забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл та безоплатного проїзду для студентів і гарантій  першого робочого місця для молодих спеціалістів (номер законопроекту – 2186) за основу.

І друге. Відправити висновок до комітету, профільного комітету надіслати з питань науки та освіти, і хай вони вже визначаються. Прошу голосувати. Хто - "за"? Будь ласка, да. Давайте ми проголосуємо, а потім ви скажете.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми ж під стенограму. Мікрофон включіть. Подойдите к микрофону. Спасибо.

 

_______________. Министерство финансов. Реализация законопроекта стоит 12,7 миллиарда гривен. Поэтому я прошу очень обратить на это внимание. Минфином закон не был поддержан.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, наш комітет на це питання, безумовно, увагу приділить. Але ж я хочу нагадати, що ми не є головними, і остаточне рішення буде Комітету з питань науки і освіти. І я думаю, що цей аргумент ви, коли будете на комітеті, обов'язково скажете цей аргумент.

Тому я повертаюся зразу до другого. Висновок нашого комітету відіслати до профільного Комітету науки та освіти. Прошу голосувати. Хто - "за"? Проти? Утримався? Один. Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання про дотримання законодавства щодо використання коштів Державного бюджету на кредитних коштів під державні гарантії для розв'язання завдань та здійснення заходів передбачених державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Євро-2012 з футболу.

Слово надається заступнику міністра інфраструктури України Омеляну Володимиру Володимировичу.

Будь ласка, Володимир Володимирович.

 

ОМЕЛЯН В.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати.

Я не буду загалом багато розповідати. Ми підтримали пропозицію комітету щодо передачі на баланс Міносвіти та науки об'єкт реконструкції стадіону комплексу спортивної бази Державного університету фізичної культури у Львові. І ми запропонували решта підприємств, які знаходять у віданні ДП …. передати до сфери управління Мінінфраструктури.

Загалом по ситуації, яка склалася з Укрінфрапроектом, вона, на жаль, не є зразковою. Урядом було здійснено низку заходів щодо врегулювання цієї ситуації. Зараз, я так розумію, у нас вже остаточно погоджується Кабміном якими об'єктами будуть опікуватися які міністерства, сподіваюся, нам вдасться навести порядок. Зокрема, як свідчить наш досвід, по державному підприємству, яке було буквально цього тижня, передано до сфер управління Мінінфраструктури, це державне підприємство "Повітряний експрес", питань там більше, ніж достатньо. Тобто кожне підприємство, яке знаходиться в цій царині, маса кримінальних справ, розкрадання державних коштів. водночас зобов'язання держави по сплаті боргових відсотків вже і по тілу кредиту також.

Це коротко по нашій ситуації. Тобто ми підтримали пропозицію комітету щодо передачі на баланс ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Володимирович.

Слово надається заступнику міністра молоді і спорту України Даневичу Миколі Володимировичу. Будь ласка.

 

ДАНЕВИЧ М.В. Дякую, пане голово.

Але дозвольте перед тим, як доповісти вам і народним депутатам, і запрошеним по цьому питанню, я хотів подякувати за роботу вашого комітету з міністерством, і нагадати про те, і просив би вас особисто втрутитись в питання щодо проведення Олімпійських ігор і фінансування, тому що той бюджет і ті цифри, які були подані, вони не включали циклічні видатки для проведення Олімпійських і підготовки до Олімпійських ігор.

Тому, Артур Леонідович, я знаю, що ви постійно тримаєте руку на пульсі, але прохання разом з міністерством підняти це питання, звернутися до Мінфіну і вирішити це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович. Ми обов'язково… ми вже цим питанням займаємося. Я впевнений, що Олімпійські ігри повинні… ми повинні сьогодні підготувати олімпійську збірну і спортсменів, щоб вони гідно представили нашу країну на Олімпійських іграх.

Я вважаю, що… ви знаєте, що в цьому році минулий бюджет, який ми відстоювали, я маю на увазі гроші на ДЮСШ, от з Денисом Олеговичем були на засіданні Кабінету Міністрів України, були на робочій групі із Міністерством економіки, з Міністерством юстиції, багато представників міністерств було, які… Я вважаю, що да, сьогодні в державі немає грошей, але ж спорт – це, знаєте, розвиток молодіжного спорту – це здоров'я нашої нації, це наше майбутнє. Як би нам було не тяжко на сьогоднішній день, як Кабінету Міністрів було не тяжко, ми не повинні на цьому заощаджувати, на здоров'ї наших дітей.

Тому я думаю, що ми і в цьому році гідно відпрацюємо. І я впевнений, що ми вже з Денисом Олеговичем не будемо і з нашим комітетом всім ходити в наступному, 2016-му році в Кабінет Міністрів, а вже зараз в бюджеті будемо закладати ці кошти.

 

ДАНЕВИЧ М.В. Артур Леонідович, я хотів би ще маленьку таку ремарочку. Про те, що збірна буде складати приблизно 300 спортсменів, тренерів. І ми повинні з вами розуміти, що буде, перше, це підготовчий період, потім сам переліт, адаптація, і, саме головне, ми взагалі забули про нагородження спортсменів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що цей кошторис ви надасте, да, як міністерство.

 

ДАНЕВИЧ М.В.Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще хочу сказати, що для сьогодні дуже важливо для нашої держави, яка знаходиться в такому, ну, по факту в стані війни, дуже важливе позиціювання в світі. А наші спортсмени, вони надають це позиціювання. Якщо наші спортсмени виступають на гідному рівні, це говорить про те, що держава міцна, сильна, спроможна.

 

ДАНЕВИЧ М.В. Дякую вам. Дякую комітету за порозуміння. Дозвольте доповісти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ДАНЕВИЧ М.В. Шановні колеги, я хочу надати вам інформаційну довідку про дотримання законодавства щодо використання коштів державного бюджета за бюджетною програмою "організаційне забезпечення і підготовки, та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, та реалізації інфраструктурних проектів". За бюджетною програмою "організаційне забезпечення і підготовки, та проведення в Україні Євро 2012" головним розпорядником бюджетних коштів було визначено Мінінфраструктури, а відповідальним виконавцем Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, надалі це Укрєвроінфрапроект.

Протягом 2010, 2011, 2012 років державним підприємством фінансування інфраструктурних проектів, що  віднесено до сфери управління Укрєвроінфрапроект, було здійснено запозичення під державні гарантії уряду з метою підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Євро 2012 року з футболу. Після проведення чемпіонату до сфери Мінуправлінням молоді постановою Кабінету Міністрів  України від 24.04.2013 року за номером 322 передано три цільні майнові комплекси державних підприємств: Національний спортивний комплекс "Олімпійський", "Арена Львів", Палац спорту, що в рамках договорів безпрецедентної позики від державного підприємства фінансування інфраструктурних проектів отримали кошти в сумі 2 мільярда 200… 300 мільйонів 812 тисяч гривень, 718 мільйонів 623 тисячі 649 тисяч гривень та 43 мільйони 825 тисяч 556 тисяч гривень відповідно. Підприємством були передані з боргами перед підрядниками, що залишились перед Євро 2012 внаслідок недофінансування програми державою.

Щодо ДП НСК "Олімпійський", першочерговим вирішенням потребує питання недофінансування робот в сумі 371 мільйон 902 тисячі гривень пов'язаних з заходами програми, а саме: реконструкції існуючих та будівництва нових об'єктів НСК "Олімпійський'', в першу чергу будівництво, реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК "Олімпійський", друга черга будівництва і пусковий комплекс. Будівництво електропідстанцій "Олімпійська" з прокладанням кабельної лінії 110 кіловат від електропідстанції московська до електропідстанції "Олімпійська".

Окрім берегових зобов'язань, були інші труднощі. Зокрема ДП "Арена Львів" функціонує на базі потужності першої і зданої черги будівництва стадіону складає 45 відсотків від загального кошторису вартості об'єкту. Друга черга не введена в експлуатацію, це не дає можливості реалізувати весь потенціал підприємства на правових засадах, зокрема надавати додаткові послуги ресторанного комплексу. Вартість першочергових робіт необхідно для завершення будівництва другої черги будівництва другої черги стадіону ДП "Арена Львів" відповідно до раніше укладених договорів складає  273 мільйони 938 тисяч гривень.

Міністерство молоді та спорту України  листом від 16.10.15-го року надала Міністерству фінансів України детальну інформацію щодо проблемних питань пов'язаних з виконанням державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Враховуючи викладене, потрібно якомога швидше запровадити механізм, який би дав можливість вийти з критичної ситуації або вжити заходи щодо нормально функціонування трьох вищевказаних підприємств.

Хотів би вам ще навести які приклади цікаві, які зараз відбуваються. Це перший приклад, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.12.11-го року за номером 1358 було прийнято пропозицію Укрєвроінфрапроекту щодо передачі будівлі касового павільйону з балансу ДП "Палац спорту" на баланс на ДП НСК "Олімпійський", при цьому земельна ділянка, на якій знаходиться зазначений павільйон, перебуває на правовій… в постійному користуванні Палацу спорту. Державний акт ЯЯ номер 380329 від 11.11.2010 року. Таким чином, земельна ділянка та нерухоме майно знаходиться у власності різних державних підприємств. Ми цим зараз питанням переймаємося. Написали листи. І доводимо згідно чинного законодавства.

 Є інші там питання, які до цього часу не реалізовані. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимирович.

Від комітету слово надається народному депутату України, першому заступнику комітету, Величковичу Миколі Романовичу, будь ласка.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, шановні присутні, питання ефективного використання коштів, які були призначені для державної, для завершення фінальної частини Євро 2012 є досі актуальним. зважаючи на наступні моменти. Перше, державні зобов'язання три роки тому як закінчилося Євро. Але державні зобов'язання по зовнішніх боргах, які взяла Україна, завершується лише, хотів наголосити, у 2018 році. Сума запозичень, які під державні гарантії були взяті державою Україна, в порядку двох мільярдів доларів.  Наголошую це від 2010 по 2012 рік бралися запозичення, це лише зовнішні запозичення. І остання виплата це має бути до 20 квітня 2018 року.

Хочу наголосити про те, що в 2015 році Україна виплатила 2,73 сотих, якщо я не помиляюся, мільярда гривень, по зовнішніх запозиченнях. І по переду нас ще чекають 2016, 2017, 2018 роки.

Я на цьому наголошую тому, що шановні наші колеги, представники міністерств, говорили про те, що ряд об'єктів загальною вартістю більше 10 мільярдів гривень досі не здані, офіційно здані. Це є, по "Олімпійському" є питання, це є Арена "Львів", це аеропорт "Львів", це є ряд, Палац спорту. Це лише Львівський університет фізичної культури. Це тільки лише в спортивній сфері. І… А ще є дороги, ще є ряд інших, інших, інших об'єктів. Це лише по самих скромних підрахунках. Чому ми на це наголошуємо? Тому що в багатьох моментах є дуже тривожні моменти.

Перше. Хто пам'ятає. Хто мав відношення до фінансування… до, ну, був в курсі тих подій у сфері фінансовій той знає, що кошти йшли авансом. Не зданий об'єкт, а кошти йшли авансом, тому що, зважаючи на необхідність. І в результаті вийшло так, що ряд об'єктів… ряд об'єктів є досі не здані, хоча кошти були профінансовано.

Більше того, якщо пам'ятаєте, буквально, ну, можливо, важливо, десь 2 тижні тому було вручено повідомлення про вчинення злочину людині, яка підписала кошторис по "Арені Львів". Тобто вони, експерт, який підписав кошторис, документацію по "Арені Львів" було включено… злочин на що? На завищення розцінок і на кошторису цього об'єкту. І, думаю, що таких, заступник міністра інфраструктури  підтвердить, що є, це не одна справа.

І тому, зважаючи на існуючі проблеми і зважаючи на те, що, наприклад, зараз, ну, в мене лише цифра "Арені Львів". От, коли починали будівництво стадіону, було запозичення на суму, кошторис був мільярд 474 мільйони гривень була первинна вартість стадіону і під цю суму йшли державні запозичення. Кінцева вартість стадіону майже 3 мільярди, більш як в 2 рази зросла і вартість стадіону. І при тому, що… Я знаю цей стадіон, тому що я пропрацював від 2011 до 2013 року на стадіоні, я мав відношення до Євро, ну, готували стюардів, і я, коли стадіон будувався, я мав можливість бачити як будується стадіон від початку і до кінця. Я можу вам сказати, що, ну, це є проблема, проблема кримінального плану для тих, хто займався цим будівництвом. Це моя особиста думка.

Так ось. Так з тих 3 мільярдів, які… ну, вартість стадіону Міністерству молоді і спорту передано, я не знаю як це сказати, частину стадіону  вартістю 1 мільярд, там, 100 з лишнім мільйонів, а на півтора мільярда  – це є західний ……..проект, здається, він володіє і відбувається така ситуація. Стадіон розділений на двоє. Як це зрозуміти?  (Шум у залі)  Так, це досить такий креативчик такий  кримінального  плану.  І чому ми про це говоримо. Тому що, перше, не лише не зданий об'єкт, там є ціла концепція будівництва спортивного центру, комплексу. І Міністерство   молоді, спорту не може   залучити інвесторів, не може залучити навіть якісь державні кошти  додаткові, поки не буде зданий під цей об'єкт. Те саме от я знаю, коли ми були, от Микола Володимирович не дасть мені збрехати, коли ми говорили, коли прийшла Дерюгіна, і  говорили про центр будівництва олімпійський під художню гімнастику якраз у тих місцях,  де є проблема по Євро-12.  Тобто ми бачимо, що це є проблема, яку ні під силу  вирішити ні одному міністерству, ні іншому.

Тому я, користуючись нагодою, висловлюю пропозицію провести комітетські слухання із залученням усіх  залучених структур для того, щоб  вирішити, зійти  з цієї мертвої точки.  Бо ні Міністерство  інфраструктури  не зможе, тому що, зважаючи на специфіку, тому що треба залучати інші міністерства, ні Міністерство молоді  і спорту, ні інші міністерства цьому  зарадити не можуть.  Я тому ініціюю проведення комітетських слухань з приводу цього ж питання, що ми зараз проговоримо, із залученням  наступних міністерств, це є: Міністерство   інфраструктури, це Міністерство    молоді і спорту, це Міністерство   фінансів, це є  Нацагентство  і його  ті, які, скажемо так, хто їх  далі… ні,  не керує, правоприємник. Дальше  залучення  обов'язково правоохоронних органів, зокрема: Міністерства внутрішніх  справ, прокуратури, Державної фіскальної служби, Держфінмоніторингу, при необхідності, можливо, і Служби безпеки. Хотів би також, щоб ми залучили представників мерії і обласних адміністрацій, де відбувалося Євро-12.  

Хотілось би також, щоб  на цих комітетських слуханнях був представник  базового генерального підрядника фірми  "Альтком" або їхні ці, або хто і,  можливо, ті генеральні підрядники, які  будували ці об'єкти. Чому? Тому що у нас дуже багато є запитань, я думаю,  у всіх, я думаю навіть і  в міністерств  є дуже багато запитань  і подивитися їх. І я думаю, що це питання треба ініціювати. У нас попереду  затвердження бюджету, будуть ці питання стояти. Щоб ми мали можливість сказати, чому, що і як. Бо у нас питаються про якісь події  і чому… питаються з Міністерства молоді і спорту, питаються з  Міністерства інфраструктури. Не можуть  завезти кошти, наприклад, на львівський аеропорт не можуть завезти кошти. Чому? Об'єкт не зданий. Не можуть завезти інвестори кошти, і це є проблемою. Я думаю, усі  будуть  в цьому зацікавлені для того, щоб ми це могли прослухати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Романович.

Я  впевнений, що ми проведемо ці  комітетські слухання і більш такому розширеному масштабі. Я думаю, що  було б варто запросити і  віце-прем'єр-міністра на ці слухання.   Я би… (Шум у залі)  Колеснікова – ні. "Альтком" – це   безумовно.

Я хотів би слово надати, у нас є представники "Центру запобігання та протидії корупції". Хлопці, будь ласка, Антон Мельничук.

 

МАРТИНЕНКО В. Доброго дня, шановні друзі. Я очолюю Центр запобігання і протидії корупції.   Я – Володимир Мартиненко.

По питанню корупції під час підготовки до Євро-2012 ми провели цілу низку заходів, круглих столів, якихось громадських обговорень.  Яка картина вимальовується?  Ну, Євро-2012  закінчилось уже більше  трьох років тому назад, а початок будівництва, мабуть,  на багато більше  часу.  До сьогоднішнього дня  є кричущі факти корупції і  кричущі факти  розкрадання якихось  таких  витрат, які нічим не зумовлені. Але до сьогоднішнього  дня ми не маємо ні гучних справ, ми не маємо  ні гучних прізвищ, які би були покарані за ті чи інші процеси. Крім того,  дуже велика низка об'єктів споруд, які  готувалися під  Євро-2012. Вони на сьогоднішній день  здані в експлуатацію лише у  стані першої черги. Тобто є ще друга черга, вони до цих пір не здана, крім того, що вона не здана, вона є на балансі тих підприємств, які умовно існують, а в природі їх в принципі немає, є якісь люди, які нібито ними управляють, але насправді, якщо ми почнемо розбиратися, то там є підприємства, яких навіть немає вже у базі єдиного державного реєстру Єдиного державного реєстру підприємств організацій.

Тому, розбираючи ці всі факти, ми прийшли до того, що ми хотіли б звернутися до профільного комітету із проханням провести комітетські слухання, залучити та запросити профільні міністерства, відомства і все-таки знайти ту істину, яка там може бути.

Крім того, хочу додати, що, на скільки мені відомо, у нас є до сих пір державні гарантії за Донецький аеропорт, якого вже не існує в природі, тобто з цим теж треба щось робити, з цієї ситуації треба якимось чином виходити. У нас є державні гарантії на якусь закупку тролейбусів, які їздять з Донецьку на територію, яку Україна на сьогоднішній день не контролює. Тому я б збоку громадськості просив би комітет, підтримав би комітет у проведенні цих комітетських слухань і, якщо буде така можливість, ми би туди долучилися.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире.

Я думаю, що обов'язково ми проведемо ці комітетські слухання  і не тільки ми повинні розібратися, но я впевнений, що будуть представники і правоохоронних органів, як перечислив Микола Романович, і ми повинні притягнути до відповідальності тих осіб, які вчинили цей злочин.

Ми вважаємо, оскільки ми сьогодні говоримо за ті гроші, щоб нашу збірну 300 осіб, це з тренерами, з учасниками 300, да, якщо, 300 осіб збірна олімпійська.

 

(?) МАРТИНЕНКО В. Та это раз в 4 года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це раз в 4 роки проводиться і це опозиціонування, і розвиток нашого патріотизму. Ми не можемо зараз знайти ті гроші, ті кошти, які були вкрадені в ті роки.

Тому це обов'язково треба робити і ми вас обов'язково запросимо на ці комітетські слухання.

Дякую, пане Володимир.

Шановні колеги, тоді ми за це не голосуємо. я думаю, що інформацію міністерства з цього питання пропоную взяти до відома  і підготуватися до, підготувати нам комітетські слухання. Доручення секретаріату комітету: підготувати комітетські слухання. І вже ми тоді дату, більш ми зараз не можемо казати про дату, тому що нам треба… А, я думаю, що це буде в найближчий час. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання щодо результатів аудиту ефективності використання коштів, субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам Житомирській та Кіровоградській областей на соціальний захист дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування за принципом "Гроші ходять за дитиною" у 2013-2014 роках та першому півріччі 2015 року за матеріалами Рахункової палати України.

 Від Рахункової палати України слово надається Олійнику Дмитру Семеновичу. Будь ласка, Дмитро Семенович.

 

ОЛІЙНИК Д.С. Дякую.

Шановний головуючі, шановні народні депутати, члени комітету і взагалі учасники сьогоднішнього засідання. Рахунковою палатою проведено аудит і затверджено розглянути… розглянути затверджено відповідно Рахунковою палатою відповідний звіт по Житомирській, Кіровоградській області. Чому по двох областях? Оскільки цей аудит здійснювався нашим територіальним підрозділом, який знаходиться у Вінниці і має там певну зону охоплення контролем.

Але, незважаючи на те, що матеріали тут викладені і факти по двох областях, хочу сказати, що піднятий цим аудитом весь пласт проблем, неув'язок різного характеру, які стосуються в цілому цієї проблеми і виконання цих програм по використанню субвенції в цілому по Україні. 

Ну, почну із позитивного. Позитивним відзначено аудиторами те, що чисельність дітей охоплених сімейними формами виховання в Україні станом на 1 січня 2015 року зросла ця чисельність порівняно з 2013 року на 2 тисячі 374 особи і становить сьогодні 73,2 відсотка, 73 тисячі 250 осіб, дітей. Да, порядка на 10 відсотків, так.

Разом з тим, аудит показав і цілу низку проблем, які стосуються як нормативно-правового, організаційного і фінансового плану по використанню цих коштів.

Ну, перш за все, я, безумовно, не буду зупинятися на усіх аспектах і усіх проблемах, які підняті і викладені в звіті. Там дуже широко викладена інформатика по цих трьох блоках і трьох аспектах проблем, які виявлені. Але зупинюся лише на окремих.

Перш за все, що стосується нормативно-правового врегулювання цієї проблеми, то треба відзначити, що Міністерство соціальної політики не забезпечило затвердження стандартів соціального супроводу сімей, в яких виховуються усиновлені, прийомні діти, діти-вихованці та діти, які перебувають під опікою. Постанова Кабінету Міністрів ще від 1994 року, яка регулювала це питання, до цього часу не приведена у відповідність із Законом "Про вищу освіту". Якщо вести мову про дітей, позаконкурсний прийом цих дітей, механізм відпрацьований, які перебувають от під такою опікою і вихованням.

Хочу наголосити на тому, що Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене Постановою Кабінету Міністрів № 564, в частині встановлення вимог до забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних і побутових умов проживання дітей, а також диференціювання загальної кількості дітей у дитячих будинках сімейного типу. Порядку 30 – у Житомирській і 29,6 – у Кіровоградській області дітей, які перебували у от таких будинках, вони ці будинки і в цих сім'ях не було дотримано елементарних таких умов соціально-побутових для дітей, оскільки дійсно нормативом це питання сьогодні не врегульовано.

Важливе питання і в тому, важлива проблема і в тому, що на державному рівні не створена система контролю за цільовим використанням батьками-вихователями та прийомними батьками коштів, що виділяються на дітей-вихованців. Оскільки кошти ці мають цільовий характер, це в принципі і не малі вже на сьогоднішній день кошти, на 1 дитину майже 2 тисячі гривень виділяється щомісячно, а непоодинокі випадки і, мабуть, дуже відомо це і з інформації та і в принципі із досвіду нашого життя, що часто у цьому випадку принцип "гроші ходять за дитиною", вони не доходять до дітей, до дитини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До дитини не доходять, да.

 

ОЛІЙНИК Д.С. Принцип цей розривається і тому я думаю, що настав час, держава тратить не малі кошти на соціальне забезпечення цієї категорії дуже мало захищених дітей і треба відпрацювати цей механізм, він надзвичайно актуальний на сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,Дмитро Семеновичу.

Від Міністерства соціально політики України слово надається Колбасі Руслану Сергійовичу. Будь ласка.

 

КОЛБАСА Р.С. Шановні народні депутати, хотів би доповісти про ті рішення, які на сьогоднішній день приймає Міністерство соціальної політики по врегулюванню даних питань.

Перше, я пройдуся по тим пунктам, які були зауважені. Щодо прискорення затвердження стандартів соціального супроводу сімей, які виховують прийомних дітей, які виховують в прийомних сім'ях… дитячих будинках сімейного типу, то хотів би доповісти, що на сьогоднішній день стандарти дані розроблені, дані стандарти, вони пройшли апробацію в регіонах, але у нас є питання щодо затвердження методики розрахунку вартості даних стандартів. Мінсоцполітики разом, ну, на замовлення, скажемо, ЮНІСЕФ  та Академії фінансового управління розробили таку методику, на сьогоднішній день вона вже знаходиться на затверджені. І як тільки буде ця методика розроблена, скажемо, у нас  уже будуть затверджені дані стандарти, будуть направлені до Міністерства фінансів, до Міністерства юстиції на доопрацювання, і в принципі це питання буде врегульоване.

Щодо питання підвищення якості контролю за виконанням повноваженими установами у сфері соціального захисту дітей, позбавлених  батьківського піклування за принципом "гроші ходять за дитиною", Мінсоцполітики запроваджено місячний моніторинг щодо стану призначень та виплат державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. І на сьогоднішній день контроль іде з боку, як виконується регіональними службами у справах дітей разом із соціальним  захистом виплати і призначення даної допомоги.

Що стосується передбачення  права вступу до вищих навчальних закладів поза конкурсу для дітей-сиріт, дітей, позбавлених  батьківського  піклування. Тут взагалі ситуація, ну скажемо так, не так була озвучена, як на сьогоднішній день є. Тому що   згідно нового Закону "Про вищу освіту" всі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, вони втратили пільгу щодо вступу  у вищі навчальні заклади поза конкурсом. Це є, скажемо, велика проблема. За ними залишається пільга позачергова. І це, на нашу думку,  не є тієї нормою, на яку  заслуговують діти-сироти.  Залишились діти, які є там чорнобильців, шахтарів, АТО. А чомусь діти-сироти на  сьогоднішній день таку норму  втратили. Тому Мінсоцполітики звернулося   до Міністерства освіти і науки  і  до  Кабінету Міністрів  щодо врегулювання даного  питання. На сьогоднішній день є роз'яснення  Міністерства  освіти,  і ми це питання у робочому порядку  врегулювали таким чином, що всі діти, які  в цьому навчальному році не поступили до вищих навчальних закладів і на контрактну форму навчання, вони всі переводяться Міністерством освіти за клопотанням ректорів, за клопотанням служб із прав дітей і  міністерства, в принципі, вони переводяться на  безкоштовну форму навчання, тому що в Законі про органи держслужби там чітко прописано цей пункт.

Що стосується дітей-сиріт в прийомних сім’ях дитячого сімейного типу, вони також забезпечені цим правом. Але сьогодні розглядалося першим підпунктом, першим пунктом порядку денного питання щодо законопроекту 2538а Королевська, Солод, де якраз ця норма і прописується також. Але ми вже другий раз переносимо і навряд чи даний законопроект буде прийнятий. Тому Мінсоцполітики паралельно розробляє законопроект щодо вступу дітей поза конкурсу, хоча це запитання, я розумію, спірне і на сьогоднішній день є бачення, що взагалі скасувати поза конкурсу. Але треба розуміти або ми скасовуємо всім і тоді це є ідеологічно, або, ну, прирівнюємо найтяжчу, скажемо, категорію дітей-сиріт до тих категорій, які зараз цю пільгу мають.

Так. Щодо удосконалення положення про дитячий будинок сімейного типу. Ну, тут ми опрацьовували зауваження і, в першу чергу, стосувалося не стільки санітарно-гігієнічних умов, а скільки питання кількості дітей, які є в дитячих будинках, а, як ви знаєте, це від 5 до 10 дітей-сиріт. І тут було зауваження, що мами, які виховують самі дітей повинно бути, скажемо, зменшена кількість, якщо мама є одна, яка є мамою-вихователькою дитячого будинку, там, наприклад, 5, 6 і не більше. Але, ну, це навантаження також нами буде враховано на… І ми зараз розробляємо зміни, тому що це зміни до Сімейного кодексу. це не є постанова і це дуже, скажемо, також буде втрачена, ну, приділена увага часу.

Щодо вдосконалення механізму планування потреб в коштах на виплату державної соціальної допомоги. У 2013-2014 роках використано 92,8 відсотків коштів субвенцій у порівнянні з затвердженим обсягом, тобто 968 мільйонів.

Я б хотів би тут зауважити, що планування, ну, скажем, до, кожної дитини є неможливим, оскільки ми на сьогоднішній день, ну, ми не розуміємо, діти-сироти, які перебувають в дитячих будинках, вони до 18 років, якщо вони продовжують навчання, це до 23 років. Ми повинні… ми, закінчується навчальна кампанія і врахувати чи дитина поступить, чи піде уже працювати, чи буде вилучена з дитячого будинку сімейного типу, це взагалі неможливо. Тому на сьогоднішній день ми проводимо з Міністерством фінансів, скажемо,  перерозподіл даних коштів у кінці року. Жодним чином у нас не було заборгованості по виплатам. І головне, що на наступний рік також у бюджеті планується збільшення. Головне питання те, що  така форма сімейних форм виховання є позитивною. В Україні вже, задавали питання  по відсоткам, 83 відсотки сімейні форми виховання.  Якщо  ми би враховували, на жаль, ситуацію по Криму і по непідконтрольним територіям, то на певний період у нас досягало відсотків 85-87 кількість дітей. Тобто ми маємо тенденцію щодо, кожного року в прийомні сім'ї ДБСТ все більше і більше влаштовуються дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування в загальних відсотках скажемо так.

І щодо контролю. Безперечно, цільове використання коштів щорічно  служби у справах дітей на місцях вони звітують, вони ставлять до відома про, скажемо, нецільове використання коштів. Ми повинні розуміти, що це є родина, це є родина, і служби у справах дітей,  здійснюючи контроль, вони  перевіряють умови проживання, як застосовуються, як використовуються кошти, вони пишуть свої  зауваження. І ми  як міністерство, виїжджаючи на місця, проводячи аналіз, пишемо рекомендацію щодо, якщо на сьогоднішній день, наприклад, неякісно було проконтрольовано і якщо  є проблема у нас   по тому чи іншому дитячому  будинку сімейного типу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Сергійович. Дякую за змістовну доповідь, тому що у нас, на жаль, обмаль часу.

Від Міністерства фінансів України слово надається Перепелиці Марині Анатоліївні. Якщо можна, стисло.  Марина  Анатоліївна, будь ласка.

 

ПЕРЕПЕЛИЦЯ М.А.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вважаєте,  що… Доповнень немає у вас.  Дякую.

Тоді, шановні члени комітету, вам роздано всім проект рішень. Пропонується прийняти проект рішень за основу. 

Хто – "за", прошу голосувати. Проти?  Утримався? Одноголосно.

Якщо немає  більше доповнень, тоді можемо… пропонується затвердити рішення комітету в цілому. Прошу проголосувати.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.

Шановні колеги, засідання комітету… Дякую за плідну роботу. Слідуюче засідання комітету буде 19-го, да, будь ласка, 19 листопада.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перепрошую, у нас починається засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні-ні, у нас починається засідання, і, на жаль, дуже важливі питання. Я думаю, це буде на слідуючому засіданні комітету. Дуже вам вдячний.