Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 2 лютого 2016 року №969-VІІІ «Про проведення парламентських слухань на тему: «Шляхи розвитку фізичної культури і спорту в Україні в умовах децентралізації влади» 23 березня цього року о 15 годині в залі пленарних засідань Верховної Ради України відбулися слухання із зазначеної теми.

Під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Андрія Парубія у засіданні взяли участь народні депутати України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації, профільні міжнародні організації, спеціалісти наукових установ, спортсмени.

Відкриваючи засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, зазначив, що попередні парламентські слухання на схожу тему відбулися ще у 1998 році. «За цей період ми спостерігали негативні тенденції в розвитку спорту в нашій країні. Тому політика держави в цій галузі потребує особливої уваги на сучасному етапі. Особливо це стосується фізичного виховання молодих людей, що впливає на обороноздатність нашої держави. В час війни, в час викликів, які стоять перед нами Україні важливо мати сильну, підготовлену молодь, яка буде здатна захищати Українську державу», - зазначив він.

Головуючий також наголосив на важливості для України забезпечити належне функціонування дитячо-юнацького спорту, що, з одного боку загартовує фізично мільйони підлітків, а з іншого боку виховує нових зірок українського спорту.

Андрій Парубій закликав учасників слухань не лише наголошувати на цих труднощах, а також пропонувати міністерству, профільному парламентському комітету конкретні пропозиції, шляхи виходу з проблем, що існують, щоб сформувати загальну спільну концепцію, яку потім затвердить Верховна Рада окремим рішенням, а органи виконавчої влади будуть її реалізовувати.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний під час виступу зазначив, що на сьогоднішній день сфера фізичної культури і спорту отримала декілька серйозних викликів. Скасовано фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок Фонду соціального страхування, запроваджено оподаткування спортивних закладів, установ та організацій податками на землю та нерухомість. Відтепер майже всі питання, що стосуються розвитку спорту та активізації рухової активності серед населення, мають вирішуватися на місцевому рівні.

Проте, за відсутності єдиної державної політики, затверджених державних соціальних стандартів у сфері фізичної культури і спорту, питання фінансування спортивних закладів залежить від доброї волі місцевого керівника. Дивує той факт, що у деяких містах скорочується фінансування спортивних шкіл, у той же час фінансуються інші комерційні спортивні проекти.

«Комітет вимушений констатувати, що за минулий рік кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл скорочено на 83 спортивні школи, майже 30 тисяч учнів припинили займатися улюбленими видами спорту. І це за умови існування субвенції з Державного бюджету 2015 року сумою 100 мільйонів гривень, яка була виділена, завдяки наполегливості членів Комітету.

У 2016 році зазначена субвенція відсутня, і є велике побоювання, що за підсумками цього року ми отримаємо ще більш негативні наслідки» - зазначив Артур Палатний.

Голова Комітету наголосив, що, незважаючи на збільшення рівня доходів більшості місцевих бюджетів, фінансування фізичної культури і спорту здійснюється за залишковим принципом – 0,9% від загального обсягу видатків, а окремі представники місцевих органів взагалі ігнорують питання щодо фінансування спортивної сфери.

Артур Палатний поінформував, що у деяких регіонах спостерігається ще одна негативна тенденція. Умовою фінансування спортивних шкіл фізкультурно-спортивних товариств проголошується їх передача разом з інфраструктурою до комунальної власності. «Хочу нагадати всім представникам місцевої влади, що, по-перше, Конституція України захищає право приватної власності. По-друге, діти, які займаються у комунальній школі, так і діти, які займаються у школі фізкультурно-спортивних товариств, мають рівні права. Їх батьки сплачують податки до місцевих бюджетів, тому будь-яка дискримінація є неприпустимою. По-третє, більшість призерів Олімпійських ігор є вихованцями саме фізкультурно-спортивних товариств. І взагалі, спроба зробити всі спортивні школи комунальними нагадує радянський підхід та веде до послаблення конкуренції між школами та спортсменами» - зазначив А. Палатний.

«У цій ситуації ми маємо зрозуміти головне, що усі ці заклади працюють для дітей тієї чи іншої області» - наголосив він.

Ще на одному питанні зосередив увагу учасників слухань Артур Палатний, зокрема, що вже другий рік в урядових колах виникає бажання позбутися Міністерства молоді та спорту заради формального скорочення кількості міністерств. Однак, він наголосив, що тільки активна позиція членів Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, інших народних депутатів України, Міжнародного та Національного олімпійських комітетів, Національного комітету спорту інвалідів зупинило спроби такої реформи. Він нагадав, що за всіма спортивними рейтингами Україна займає провідні місця у Європі та світі, чого не можна сказати про інші сфери.

«Складається враження, що хтось хоче повторити досягнення в лапках Віктора Януковича, який, приєднавши Мінмолодьспорт до Міністерства освіти і науки, майже зірвав підготовку до Олімпіади 2012 року. Але, якщо на сьогоднішньому етапі втратимо Міністерство, можемо втратити і всю сферу. У багатьох регіонах маємо непоодинокі спроби приватизувати спортивні об’єкти, і саме Мінмолодьспорт має протистояти цим руйнівним процесам.

Щодо розвитку спорту вищих досягнень. Нібито все у нас добре: українські спортсмени перемагають на чемпіонатах світу та Європи, на цей час завойовано вже 123 ліцензії на участь в Олімпійських іграх. Держава передбачила грошову винагороду спортсменам за перемоги, здобуті на чемпіонатах світу та Європи. Треба відверто зазначити, що наші успіхи засновані на старому фундаменті та досвідчених тренерах і тенденція відсутності належної підтримки спорту вищих досягнень є наслідком того, що більше 20 олімпійців виїхали за кордон» - сказав А. Палатний.

А. Палатний означив ще одну проблему – застаріла спортивна інфраструктура, застарілі спортивні бази, у результаті чого наші спортсмени вимушені тренуватися за кордоном, на що витрачаються значні кошти. «Тому, першочерговим кроком для підтримки спорту вищих досягнень є затвердження Державної програми розвитку фізичної культури і спорту, в якій як раз і мають бути відображені питання всебічного розвитку спорту вищих досягнень, дитячо-юнацького та масового спорту, фізичного виховання населення» - сказав Голова Комітету.

Артур Палатний підкреслив, що беручи до уваги всі виклики та проблеми, які зараз існують в сфері фізичної культури і спорту, саме на парламентських слуханнях ми повинні вийти на такі рішення, які забезпечать ефективний розвиток сфери фізичної культури і спорту, покращення здоров’я нашого населення, насамперед, дітей та молоді.

Завершуючи свій виступ, Голова Комітету зазначив, що всі конструктивні пропозиції, які пролунають на засіданні, будуть враховані у Рекомендаціях парламентських слухань, задля належного функціонування та розвитку сфери фізичної культури та спорту.

Заступник голови Комітету Денис Силантьєв у своєму виступі наголосив, що розвиток фізичної культури і спорту – це питання здоров'я нації, це основа обороноздатності країни. Він зазначив, що на сьогоднішній день показники здоров'я населення просто шокуючі, Україна посідає перше місце за рівнем смертності в Європі. ЮНЕСКО оголосило Україну країною вимираючого етносу. Останні 40-60 років у Франції, Японії, Канаді, Австралії та інших високо розвинутих країнах, завдяки державній політиці, спрямованій на створення умов для широкого впровадження у повсякденне життя розвинутих форм рухової активності, смертність людей зменшилася на 15 відсотків, збільшилась тривалість життя на 15-20 років.

З огляду на такі невтішні статистичні дані, Д. Силантьєв запропонував конструктивні пропозиції, які знайдуть своє місце у Рекомендаціях парламентських слухань.

Микола Величкович – Перший заступник Голови Комітету привернув увагу учасників слухань до проблем дитячо-юнацьких спортивних шкіл та викладання фізичного виховання у навчальних закладах.

Зокрема, М. Величкович зазначив, що першочергово потребують державної підтримки спортивні школи, що розташовані в гірських районах України. Оскільки такі райони не здатні їх утримувати за рахунок власних доходів з об'єктивних причин.

Перший заступник Голови Комітету запропонував вирішити це питання за рахунок запровадження окремої державної субвенції з бюджету на підтримку дитячо-юнацьких спортивних шкіл саме гірських районів.

«Це при тому, що сума коштів відносно невелика. Така ситуація є у шести чи семи районах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. І ці райони, як правило, мають лише одну спортивну школу» - сказав він.

Щодо питання фізичного виховання у навчальних закладах М. Величкович зауважив наступне: «В багатьох школах уроки фізкультури є непопулярними для більшості учнів, які вважають їх формальними та нецікавими. Тут потрібно оновити навчальну програму та знайти більш сучасні та ефективні засоби вдосконалення цієї роботи. А з іншого боку, надати викладачу можливість найти індивідуальний підхід до кожного учня. Те ж  саме стосується і вищих навчальних закладів. Саме тому намагання зробити  заняття з фізичного виховання у вищій школі факультативними є стратегічною помилкою».

Микола Томенко виступаючи наголосив на тому, що ідея Комітету провести парламентські слухання та залучити місцеву владу, щоб реально обговорити ситуацію не просто критичну, а надзвичайно критичну у сфері фізичної культури і спорту є слушною. Однак, М. Томенко звернув увагу учасників слухань на те, що у залі не було жодного голови обласної державної адміністрації, жодного заступника голови обласної адміністрації.

«Є заступник голови Київської міської державної адміністрації і аж чотири заступники голови обласних рад. В мене питання, з ким ми ведемо дискусію про те, як виживати фізичній культурі і спорту в Україні? Хто буде на місцях те, що зараз наговорено, виконувати? Я взагалі вважаю, що поки Президент і уряд чітко не сформулють серед ключових критеріїв оцінки діяльності голів обласних адміністрацій, районних адміністрацій, всієї системи влади, базових параметрів фізичної культури, спорту, масового спорту, вони нічого не будуть робити. Вони ж не вважають, що це їм треба робити і в них немає таких задач, ніхто їм не поставив» - сказав Микола Томенко.

Завершуючи свій виступ, М. Томенко наголосив, що ідея чітка: параметри якості життя людини, розвиток фізичної культури і спорту, масовий спорт і держава не повинна передавати ці функції на місця. Місцева влада має допомагати державі це робити тому, що це найважливіше для людини.

Секретар Комітету Анна Романова у своєму виступі наголосила, що розвиток сфери фізичної культури і спорту – це щасливе майбутнє України. Однак, основна проблема – відсутність належного фінансування для відновлення існуючої спортивної бази, а також створення нової.

Анна Романова на прикладі сусідньої країни Польщі зазначила, що Польща у 2008 році також мала застарілу радянську базу, брак фінансування тощо. Проте, цю проблему почали вирішувати шляхом розвитку масового спорту. Запровадили програму, яка називалася: "Мій спортивний майданчик – "Орлик 2012". Це такий комплекс, який складався з футбольного поля зі штучним покриттям, а також багатофункціонального майданчику, де можна грати у волейбол, гандбол, баскетбол, інші види спорту рухомої активності. Запровадивши цю програму, виділили на неї спочатку один мільярд злотих на той час і побудували майже три тисячі "Орликів" по всій країні. Втіливши в життя цю програму, було побудовано 2 тисячі 600 об'єктів, зокрема, 696 стадіонів – "Багатофункціональне поле", 149 стадіонів – "Закрите поле", а також 119 сучасних ковзанок масового катання – зазначила А. Романова.

«В результаті відбулося збільшення населення, яке охопили заняття масовим та активним спортом, тобто 5 мільйонів дітей і 9 мільйонів дорослих стали займатися активною фізкультурою на цих "Орликах", зменшились такі хвороби, як надмірна вага, а також захворювання хребта» – сказала Анна Романова.

Анна Романова також розповіла принцип фінансування цих майданчиків. А саме зазначила: «Вся сума на будівництво цього спортивного майданчика поділялася на три частини: одну частину брав на себе Державний бюджет, другу частину – фінансували з місцевих бюджетів і третю частину – фінансував бенефіціар (тобто або це школа, або ОСББ, або ще якісь спонсори). І таким чином "Орлики" були побудовані навіть в таких селах, де ніколи не було сучасних спортивних майданчиків».

Завершуючи свій виступ, Анна Романова зазначила: «Якщо ми хочемо іти у Європу, то я  думаю, що питання спорту і фізкультури мають бути у пріоритеті».

Учасниками слухань було висловлено низку пропозицій для розвитку сфери фізичної культури і спорту.

Підводячи підсумки, Голова Комітету Артур Палатний подякував учасникам слухань за дуже слушні пропозиції. Запевнив, що всі пропозиції будуть відображені в Рекомендаціях парламентських слухань.