Відкриваючи засідання «круглого столу», Перший заступник Голови Комітету Микола ВЕЛИЧКОВИЧ зазначив, що цей захід має важливе значення для створення надійної системи захисту прав дитини від одного з найганебніших злочинів –  сексуального насильства.

На превеликий жаль, наголосив Перший заступник Голови Комітету, маємо багато випадків сексуального насильства з боку родичів при байдужому ставленні оточуючих. Багато людей не вважають за доцільне втручатися у сімейні справи, навіть якщо у сім'ї відбуваються жахливі речі. Більш того, нерідко дитину, яка намагається себе захистити, звинувачують у брехні, цькують, принижують її гідність. 

Тому, саме держава має захистити дитину від сексуального насильства, протягнути руку допомоги, забезпечити збереження гідності дитини під час допиту та судового процесу. Насамперед, необхідно створити законодавче підґрунтя для захисту дітей від сексуального насильства.

Микола ВЕЛИЧКОВИЧ зазначив, що ще у 2012 році Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, проте, досі не прийнято Закон, що мав би привести українське законодавство у відповідність до вимог зазначеної Конвенції. Більш того, після формування у квітні цього року нового складу Кабінету Міністрів України відповідний законопроект досі не внесено до Верховної Ради України.

Народний депутат України нагадав учасникам засідання, що у листопаді цього року Верховною Радою України  прийнято за основу два важливих законопроекти:

про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації, (реєстр. № 2016);

про запобігання та протидію домашньому насильству, (реєстр. № 5294).

Найскоріше ухвалення цих законопроектів сприятиме посиленню захисту дітей від сексуального насильства.  Водночас, недостатньо прийняти необхідні законопроекти, маємо забезпечити їх реалізацію на практиці. Саме тому, на сьогоднішньому засіданні «круглого столу» необхідно розглянути всі аспекти захисту дитини від сексуального насильства, зокрема завдання, що стоять перед правоохоронними органами, адвокатами, судовою системою.

Представники Всеукраїнської громадської організації «Жіночий консорціум України» Оксана МОСКАЛЕНКО та Євгенія СЛЬОЗКА презентували результати дослідження передумов запровадження нової практики  допиту/опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства. 

Було зазначено,  найчастіше жертвами злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством, стають діти з сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Працівники поліції відзначають, що такі кримінальні правопорушення важко виявляти й розслідувати, оскільки рідні та близькі дітей не хочуть заявляти у правоохоронні органи, побоюючись слідчої й судової тяганини. І це має своє пояснення. Адже у випадку відкриття кримінального провадження, здійснення досудового слідства та передачі матеріалів до суду на практиці дитина має дати свідчення щонайменше тричі, оскільки обов’язковими є допит слідчим потерпілої особи для встановлення обставин скоєння злочину і висунення обвинувачення винній особі, опитування під час психолого-психіатричної експертизи у випадках розбещення або опитування під час судово-медичної експертизи та свідчення в суді. Разом з тим, як свідчать результати дослідження, здебільшого кількість опитувань значно більша, і бували випадки, коли дітей опитували понад 100 разів.

Така ситуація є неприпустимою, оскільки призводить до зайвої травматизації дитини, адже кожна нова розповідь про події – це нове їх переживання.

В ході опитувань з’ясувалося, що більшість спеціалістів (слідчих, суддів тощо) не підготовлені для допиту дітей, що постраждали від сексуального насильства.

У процесі дослідження було виявлено, що місцем допитів найчастіше є кабінет слідчого. Показання дитини в більшості випадків фіксуються у протоколі. В деяких випадках, частку яких від загального числа допитів дітей, що постраждали від сексуального насильства, важко виміряти, все ж таки проводиться відеозйомка допитів. У дуже рідкісних випадках допит проводиться у спеціальному приміщенні, так званій «зеленій кімнаті».

Водночас, дослідження засвідчило, що в Україні є необхідне підґрунтя для запровадження нової практики опитування дітей, постраждалих від сексуального насильства. Досвід використання методики «Зелена кімната», залучення до проведення опитування психологів, проведення допитів постраждалих у судах з використанням режиму відеоконференції та облаштування в судах спеціальних кімнат – усе це при правильному нормативно-правовому обґрунтуванні дасть можливість створити належні алгоритми дій всіх учасників кримінального процесу в справах про злочини, пов’язані із сексуальним насильством щодо дітей.

Більшість країн уже довели можливість запровадження дружньої практики допиту дитини: коли вона лише один раз приїжджає до спеціального приміщення і дає необхідні свідчення. Мультидисциплінарні команди, які працюють у цих приміщеннях, мають можливість провести відповідний допит дитини, здійснити психолого-психіатричну та судмедекспертизу на місці. Свідчення, які надає дитина, фіксуються відповідним чином, що дає можливість використовувати отриману інформацію в судах.

За результатами дослідження з метою зменшення психічного травмування дітей під час досудового слідства та судового розгляду рекомендується:

-                   змінити назву процесуальної дії з «допит» на «інтерв’ю»; після винесення постанови про визнання дитини потерпілою приєднувати матеріали інтерв’ю без додаткового допиту;

-                   проводити інтерв’ю з дитиною відразу після повідомлення фактів, що свідчать про вчинення сексуального насильства, компетентним органам;

-                   проводити інтерв’ю виключно у спеціально обладнаному або пристосованому для цих цілей приміщенні;

-                   забезпечити можливість супроводу дитини її законним представником або, де це доцільно, дорослим, якого вона сама вибирає, якщо стосовно цієї особи не буде винесено мотивованого рішення;

-                   забезпечити проведення всіх інтерв’ю дитини (якщо виникне необхідність у додаткових діях або будуть встановлені нові факти сексуального насильства) однією й тією самою спеціально підготовленою для цих цілей особою (слідчим, психологом, суддею-слідчим);

-                   нормативно закріпити процедуру інтерв’ю дитини, постраждалої від сексуального насильства, під час досудового слідства та при розгляді справи у суді, максимально наблизивши її до європейських стандартів у сфері захисту прав дітей.

Такі зміни передбачають: застосування особливого порядку провадження у кримінальних справах щодо неповнолітніх свідків і потерпілих до досягнення ними 18-річного віку; встановлення норми щодо використання відеозапису первинного інтерв’ю дитини, постраждалої від сексуального насильства, а також дитини-свідка замість подальших її допитів та можливість долучати до судової справи матеріали кримінального провадження без безпосередньої участі дитини у суді.

Зі співдоповідями на засіданні «круглого столу» виступили: Уповноважений Президента України Микола Кулеба, заступник декана юридичного факультету, доцент кафедри кримінального права та кримінології  Київського національного університету імені Тараса Шевченка Максим КУЦЕВИЧ, директор департаменту експертизи, моніторингу та законотворчої діяльності  громадської організації «Ла Страда – Україна» Катерина БОРОЗДІНА, віце-президент Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» Олексій ЛАЗАРЕНКО, член Ради адвокатів Львівської області, член Комітету сімейного права Асоціації адвокатів України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського національного університету ім. І. Франка Уляна КОВНА, суддя Апеляційного суду Івано- Франківської області, викладач Національної школи суддів України Надія СТЕФАНІВ, заступник директора Департаменту міжнародного права – начальник Управління міжнародної правової допомоги Міністерства юстиції України Катерина ШЕВЧЕНКО.

На засіданні «круглого столу» було обговорено проект рекомендацій, який планується затвердити на засіданні Комітету з питань  сім’ї,  молодіжної політики, спорту та туризму.

Насамперед, учасники засідання «круглого столу» пропонують для забезпечення прав дитини, яка постраждала внаслідок злочину, зокрема, сексуального насильства, забезпечити впровадження норм, закріплених в Конвенції, інших міжнародних стандартах поводження з малолітньою та неповнолітньою жертвою сексуального насильства на підставі чинної редакції Кримінального процесуального кодексу України та звертаються до Верховного Суду, Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України щодо забезпечення імплементації наступних норм, зокрема стосовно:

·                   можливості супроводження дитини її законним представником;

·                   проведення опитувань дитини особою, спеціально підготовленою для цих цілей;

·                   проведення опитувань/допиту дитини, у разі необхідності, у спеціально обладнаному або прилаштованому для цих цілей приміщенні;

·                   забезпечення можливості запису на відеоплівку опитування жертви або, у разі доцільності, свідка дитини та прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді;

·                   проведення судового засідання без присутності громадськості, в закритому режимі;

·                   забезпечення можливості дитини бути допитаною в суді у відсутності підсудної особи;

·                    проведення якомога меншої кількості опитувань, настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження

Також внесені пропозиції щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України, Законів України «Про попередження насильства в сім’ї», «Про прокуратуру», «Про Національну поліцію», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про рекламу», «Про захист суспільної моралі», «Про охорону дитинства».