Відкриваючи слухання, Голова Комітету Андрій КОЖЕМ’ЯКІН зазначив, що тема слухань має стратегічне значення для подальшого розвитку України, і від того, як будуть виховані українські діти та українська молодь, буде залежати майбутнє держави.

«На сьогоднішній день, на мій особистий погляд, маємо дві стратегічні загрози для нашої країни, на подолання яких має бути спрямоване національно-патріотичне виховання  -  це гібридна війна з боку країни-агресора, війна за голови, що йде в інформаційному просторі, та виїзд нашої молоді на постійне проживання за межі України. І якщо з першою загрозою все зрозуміло і ми за останні роки навчилися з нею боротися, то друга загроза, на жаль, залишається поза нашою увагою. Для її подолання маємо вирішувати соціальні проблеми молоді, не на словах, а  на ділі створювати для молоді соціальні ліфти, давати їй реальні підстави вірити в своє успішне майбутнє на рідній землі», -  підкреслив Голова Комітету.

Андрій Кожем’якін зазначив, що найгострішою для молоді є житлова проблема, оскільки більшість молодих громадян України не мають реальних шансів придбати чи побудувати власне житло. На жаль, не була підтримана Урядом пропозиція Комітету з питань молоді і спорту щодо відновлення фінансування пільгового кредитування будівництва житла для молоді. А це був би серйозний крок на зустріч потребам української молоді.

«Також турбують молодь проблеми отримання якісної освіти, працевлаштування, кваліфікованого медичного забезпечення. І тут відбувається  багато розмов про реформи, проте маємо безліч невирішених проблем. І та ж медична реформа призвела, з одного боку, до відтоку за кордон декількох десятків тисяч лікарів та медсестер, насамперед, молодих, а з іншого боку, до від’їзду  на постійне проживання за межі України багатьох молодих людей через невдоволення умовами життя в країні.

Головне для молоді – віра в свою перспективу, в перспективи своїх дітей в Україні. Саме це має створити держава», - підкреслив Голова Комітету.

Також Андрій Кожем’якін зазначив, що національно-патріотичне виховання має бути різнобарвним, об’єднувати Україну. Більше уваги треба приділяти дітям та молоді, які проживають у Донецькій та Луганській областях, насамперед, у «сірій зоні» та на тимчасово окупованій території.

З доповіддю на слуханнях виступив заступник Голови Комітету, голова підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Василь МОКАН. У доповіді було зазначено, що попередні комітетські слухання на тему національно-патріотичного виховання були проведені у грудні 2015 року. Були затверджені Рекомендації слухань, що містили конкретні пропозиції Кабінету Міністрів України щодо вирішення низки питань стосовно вдосконалення національно-патріотичного виховання.

Заступник Голови Комітету підкреслив, що не всі рекомендації були виконані. Зокрема, наголосив на тому, що не було створено Державне  агентство України з питань національно-патріотичного виховання, досі не затверджена Державна цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання. Водночас, маємо поступове збільшення  фінансування заходів з національно-патріотичного виховання, яке на сьогоднішній день складає 17 мільйонів гривень на рік. Затверджено відповідний розділ у Державній цільовій соціальній програми “Молодь України” на 2016-2020 роки. П’ять років у складі Міністерства молоді і спорту України працює відділ національно-патріотичного виховання.

Василь Мокан наголосив на тому, що і в новостворених Міністерстві культури, молоді та спорту України або Державному агентстві розвитку молоді та громадянського суспільства України має працювати такий відділ.

Заступник Голови Комітету поінформував учасників слухань, що 18 травня 2019 року Президентом України було затверджено нову редакцію Стратегії національно-патріотичного виховання. Також цим Указом Кабінету Міністрів України було повторно доручено затвердити до 1 грудня 2019 року Державну цільову програму з національно-патріотичного виховання. Проте, і це доручення вчасно не виконано. Також, станом на 1 грудня 2019 року прийнято 20 обласних програм національно-патріотичного виховання.

З 2015 року виховна робота у загальноосвітніх закладах освіти в першу чергу проводиться засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”). Також проводяться обласні військово-патріотичні ігри та конкурси, години спілкування, уроки мужності, патріотичні флеш-моби тощо.

Василь Мокан нагадав учасникам слухань про великий підйом патріотизму в Україні після перемоги Революції гідності та початку російської агресії. «Тисячі молодих людей зранку займали черги до військкоматів та вступали до лав добровольчих батальйонів, займалися волонтерською діяльністю. Водночас, на сьогоднішній день спостерігається певні негативні тенденції, пов’язані з бажанням частини молоді виїхати на постійне проживання за межі України. Це викликано невирішеністю багатьох соціальних проблем молоді, насамперед, житлової», - наголосив він.

Заступник Голови Комітету зазначив, що без вирішення соціальних проблем молоді ефективність національно-патріотичного виховання буде обмеженою. В цьому напрямку є чотири головних завдання – забезпечення житлом, отримання якісної освіти, працевлаштування, підтримка молодих сімей. Держава має показати молоді, що готова підтримувати молодь і розраховує на її активну участь у розбудові країни. 

Також Василь Мокан зазначив, що, не зважаючи на поступове збільшення фінансування  проектів з національно-патріотичного виховання, збільшення кількості громадських об’єднань, що беруть участь у відповідних конкурсах, рівень охоплення дітей та молоді національно-патріотичним вихованням залишається вкрай низьким (біля 7 %). Саме тому необхідно домагатися не лише збільшення фінансування, але й, насамперед, збільшення відсотку дітей та молоді, охоплених  національно-патріотичним вихованням.

Зі співдоповідями на слуханнях виступили заступник Міністра молоді та спорту України Олександр ЯРЕМА та генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України Валентина ХІВРИЧ, які відзвітували про заходи, проведені відповідними Міністерствами у сфері національно-патріотичного виховання.

Секретар Комітету Григорій СУРКІС наголосив на тому, що необхідно з максимальною користю для сьогодення використовувати усі напрацювання, які  можна залишити у спадок нащадкам, у тому числі в такій делікатній сфері, як стратегічне формування національної ідентичності і національно-патріотичне виховання громадян.

Григорій Суркіс запропонував всім учасникам слухань згадати популярну на той час радянську пісню – «С чего начинается Родина?». З висоти набутого життєвого та професійного досвіду він вважає цю поезію – зібранням  простих і зрозумілих широким масам правил, сповідування яких і визначало свого часу правильну ідеологічну та  громадсько-політичну орієнтацію переважної більшості населення.

«Давайте згадаємо слова цього твору, і ми зрозуміємо, що він пропагує насправді загальнолюдські цінності і такі моделі поведінки, котрі і сьогодні відповідають високим критеріям моралі.

Ось вам і готова інструкція для планування роботи на всіх ключових напрямках державної політики у сфері патріотичного виховання прийдешніх поколінь. Хіба не так? Адже тут чітко акцентовано на пріоритеті дошкільного та шкільного періоду формування  самосвідомості. Тут вказано і на важливості культурно-масової та ідеологічної роботи з населенням за місцем проживання. Тут вплетено і традиційні сімейні цінності, які у першу чергу впливають на гармонійний розвиток особи. Тут, зрештою, прочитується між рядками і важливість набуття людиною морально-психологічних та фізичних навичок для подолання життєвих перешкод, а також прагнення до перемоги у різноманітних критичних випробуваннях», - наголосив Секретар Комітету.

Григорій Суркіс вважає, що слід, насамперед, детально вивчати минуле. Тоді буде зрозуміло, які технології, проекти та ідеї слід запозичити із скарбниці минулого; які варто пролонгувати, надавши їм сучасного контексту, а від яких треба принципово відмовлятися через те, що вони втратили свою актуальність.

Голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Ірина БОРЗОВА наголосила на тому, що патріотизм це не гасло, а стиль життя. Перед сім'єю, школою, суспільством постає завдання виховати справжню людину, виховати патріота України. Патріотична свідомість дитини починає формуватися у родині з любові до батьків, поваги до дорослих, друзів, любові до рідної природи, Батьківщини, української мови, українського народу, шанування традицій.

Ірина Борзова вважає, що багато у сфері національно-патріотичного виховання залежить від закладів освіти. Патріотичне виховання молодших школярів є одним з пріоритетних  завдань початкової школи. Адже дитинство є найкращим періодом, щоб привити любов до рідної Батьківщини. І навіть коли говоримо про молоду людину 12-14 років, треба розуміти, що вона вже є сформованою особистістю, до якої потрібен особливий підхід.

«Тому так важливо дорослим чути дітей та молодь, взаємодіяти зі школою. долучатися до шкільного життя. В свою чергу кожен вчитель повинен розуміти, що будь-який заклад освіти має бути осередком виховання маленького громадянина, патріота. Необхідно працювати над тим, щоб в маленькі дитячі серця посіяти любов до рідної землі, рідної мови, народних звичаїв, шанобливого ставлення до державних символів, почуття гордості за свій народ. Від того, як вчитель буде викладати свій предмет, яким авторитетом він буде користуватись у дитини чи молодої людини, залежить чи зможе він вплинути на формування особистості, громадянської позиції цієї людини . Тому необхідно берегти висококваліфіковані кадри в закладах освіти, в тому числі покращуючи їх матеріальне та технічне забезпечення.

З іншого боку, заклади освіти мають сприяти діяльності різноманітних молодіжних та дитячих громадських організацій, надавати їм приміщення для проведення заходів у вільний від навчання час на пільгових умовах та залучати до виховної роботи з учнями та студентами.

Якщо ми говоримо про національно-патріотичне виховання, то головне, не скільки заходів проведено, скільки бюджетних коштів освоєно. Головне, до якої кількості людей ми достукались, кому допомогли із самовизначенням чи  самореалізацією.

Від кожного з нас залежить свідомість дитини, свідомість молодої людини. Тому, чим більше багатогранним буде національно-патріотичне виховання, тим простіше нам буде достукатися до кожної дитини, до кожної молодої людини», - зазначила Голова підкомітету з питань державної молодіжної політики.

У обговоренні взяли участь заступник Міністра культури, молоді та спорту України Олексій СІВІРІН, перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло ЦИМБАЛЮК, голови підкомітетів Комітету з питань молоді і спорту Ольга САЛАДУХА та Георгій МАЗУРАШУ, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергій КРИВОНОС, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України Іван БЕХ, голова громадської організації  "Нащадки Вільних", координатор Асоціації національно-патріотичних організацій Даниїл МАЙОРОВ, заступник голови Волинської обласної ради Роман КАРПЮК, учениця Онуфріївської загальноосвітньої школи Кіровоградської області, член Всеукраїнського громадського дитячого руху "Школа безпеки Анастасія ЗУБКОВА, голова Станичної Пластової Старшини м. Києва – Місцевого осередку молодіжної організації "Пласт - Національної скаутської організації України" Іван БРАЦЮНЬ, міжнародна комісарка дитячої громадської організації  "Асоціація Гайдів України» Дар’я ЯРМОЛА, голова громадської організації  "Молодіжний Націоналістичний Конгрес" Соломія ФАРІОН, голова громадської організації "Молодий Народний Рух" Андрій РИБАЛКО, начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України Микола ЛЯХОВИЧ, директор Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Сергій НЕДІЛЬКО, генеральний директор державного підприємства України  "Міжнародний дитячий центр "Артек" Сергій КАПУСТІН та інші учасники слухань.

У ході обговорення відбулася жвава дискусія щодо шляхів вдосконалення національно-патріотичного виховання. Було наголошено на необхідності визначення на законодавчому рівні таких понять як «національна ідея» та «національні цінності», визначення центрального органу виконавчої влади, який відповідає за координацію заходів з національно-патріотичного виховання, ухвалення Державної цільової програми національно-патріотичного виховання, посилення участі закладів освіти у національно-патріотичному вихованні дітей та молоді.  Водночас, були висловлені різні точки зору учасників слухань щодо пріоритетності  вирішення соціальних проблем молоді для ефективності національно-патріотичного виховання, доцільності розширення переліку громадських об’єднань, заходи яких у сфері національно-патріотичного виховання підтримує держава тощо.

Комітет доопрацює проект Рекомендацій учасників комітетських слухань з урахуванням виступів та пропозицій учасників слухань та затвердить на своєму засіданні.

Відео: