У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його розроблено з метою реформування системи фінансування здобуття вищої освіти на основі диверсифікації способів фінансового забезпечення навчання здобувачів, підвищення ефективності використання державних коштів в частині фінансування державного замовлення, адресності державної цільової підтримки, вдосконалення механізму формування та розподілу державного замовлення.

Законопроектом пропонується передбачити, зокрема:

забезпечення права громадян України на здобуття вищої освіти на конкурсних засадах, в тому числі шляхом безоплатного для них навчання для здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, з повною або частковою оплатою навчання за рахунок державних грантів, пільгових довгострокових кредитів на навчання для здобуття вищої освіти, ваучерів;

надання права на здобуття вищої освіти повторно на кожному рівні вищої освіти за державним або регіональним замовленням чи за кошти фізичних або юридичних осіб з повною або частковою оплатою навчання за рахунок державних грантів на оплату послуг з навчання для здобуття вищої освіти деяким категоріям осіб;

запровадження зобов’язання  осіб, які здобувають або здобули вищу освіту за державним або регіональним замовленням, укласти договір про працевлаштування у випадку надходження відповідної пропозиції від роботодавця. 

Під час обговорення законопроекту  члени Комітету зазначили, що  в цілому підтримують реформування системи бюджетного фінансування здобуття громадянами вищої освіти, зокрема, розширення джерел способів фінансового забезпечення навчання здобувачів вищої освіти.

Водночас викликає занепокоєння пропозиція щодо відмови від визначення на рівні закону обсягу державного замовлення, що може призвести до суттєвого скорочення кількості здобувачів, які отримують вишу освіту за рахунок  державного замовлення. Це загрожує тим, що значна кількість молоді, як з числа тих, хто виїхав за кордон на початку повномасштабного вторгнення, так і  тих, хто зараз перебуває в Україні, замість українських університетів  буде вступати до університетів країн Євросоюзу, які зацікавлені у талановитих українських юнаках та дівчатах.

Також  спірною, на думку членів Комітету,  є пропозиція замінити норму статті 44 Закону України «Про вищу освіту», якою передбачається зарахування балу за особливі успіхи особам, які є членами збірних команд України на міжнародних учнівських олімпіадах або є призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів (за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки) чи є учасниками Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор (за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури, молоді та спорту) замінити нормою, що умовами прийому можуть визначатись особливості розрахунку конкурсного балу для членів збірних команд України, які брали участь у міжнародних учнівських олімпіадах, (за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки) учасників Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор, призерів та переможців чемпіонатів Європи та чемпіонатів Світу з олімпійських видів спорту (зокрема серед школярів), всесвітньої Гімназіади, чемпіонатів України з олімпійських видів спорту (за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури, молоді та спорту).

По-перше, імперативну норму, яка передбачає нарахування додаткового балу за досягнення у освіті чи спорті пропонується замінити нормою, яка лише передбачає можливість врахування цих досягнень у конкурсному балі. По-друге, з одного боку, маємо розширення пільгових категорій у сфері фізичної культури і спорту, з іншого боку, з пільгових категорій у сфері освіти вилучають призерів IV етапу Всеукраїнських олімпіад. Тобто знову відмовляємося від талановитої молоді!

Члени Комітету погодилися з точкою зору Головного науково-експертного управління, яке не підтримало пропозиції щодо надання державної цільової підтримки для здобуття освіти та соціальних стипендій  в залежності від фінансово-майнового стану сім’ї. По-перше, навіть з моральної точки зору неправильно не платити соціальну стипендію учасникам бойових дій, дітям-сиротам, особам з інвалідністю, якщо їх дохід перевищує певний рівень. По-друге, існує багато технологій зменшення доходів сім'ї, зокрема, при отриманні зарплати у «конверті».