Протягом повномасштабного вторгнення Комітет з питань молоді і спорту забезпечив прийняття двох знакових законів України у сферах фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності, а також шести Постанов Верховної Ради України, що стосувалися недопущення спортсменів російської федерації та республіки білорусь до міжнародних спортивних змагань, введення проти них санкцій.

26 січня 2022 року ухвалено Закон України «Про антидопінгову діяльність у спорті», що встановлює правові та організаційні засади антидопінгової діяльності в Україні.

Основні положення закону:

розширено та уточнено терміни, пов'язані з антидопінговою діяльністю.

визначено статус Національного антидопінгового центру як спеціалізованої державної установи, що здійснює допінг-контроль.

встановлено основні принципи діяльності Наглядової ради антидопінгового контролю та інших відповідних органів.

описано напрями державної та регіональної політики із запобігання допінгу та зобов’язання спортивних федерацій.

утворено Дисциплінарну та Апеляційну антидопінгові комісії, Номінаційний комітет та Комітет з терапевтичного використання.

Цей закон забезпечує виконання міжнародних стандартів та зобов’язань України у сфері боротьби з допінгом, підтримуючи чистий спорт на всіх рівнях.

Відповідний законопроект було подано на розгляд Верховної Ради України під реєстраційним номером 5099.

13 грудня 2022 року було ухвалено Закон України про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Законопроект є вкрай актуальним в умовах повномасштабної російської агресії та визначає державну політику у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як однієї зі складових національної безпеки України.

В ухваленому Законі важлива увага приділяється саме військово-патріотичному вихованню, яке визначається як наскрізний виховний процес, спрямований на формування у громадян України оборонної свідомості, готовності до національного спротиву, підвищення суспільної значущості та поваги до військової служби, мотивації громадян до набуття ними необхідних компетентностей у сфері безпеки і оборони.

Відповідно до статті 10 зазначеного Закону військово-патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами:

1) формування оборонної свідомості;

2) популяризація військової служби;

3) залучення громадян до сприяння безпеці і обороні України;

4) розвиток військово-прикладного і службово-прикладного спорту, технічної творчості та інновацій;

5) широке залучення школярів до загальнодержавних, регіональних та місцевих заходів військово-патріотичного виховання;

6) обов’язкове викладання предмета "Захист України" під час здобуття профільної середньої освіти;

7) підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності з подальшим їх залученням до організації та здійснення освітньої діяльності з початкової військової підготовки, реалізації програм, проектів та заходів військово-патріотичного виховання;

8) залучення ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до організації та здійснення програм, проектів та заходів військово-патріотичного виховання.

Закон надає ветеранам війни доступ до викладацької діяльності та проведення заходів національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти у закладах освіти, розширює мережу закладів, які можуть здійснювати діяльність з реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, за рахунок  використання для цієї мети закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту.

Відповідний законопроект, (реєстр. № 6341), був розроблений робочою групою під керівництвом заступника Голови Комітету, голови підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Василя Мокана, який зміг об’єднати  зусилля представників органів державної влади, стейкхолдерів, науковців та громадських об’єднань національно-патріотичного спрямування для написання тексту законопроекту та його доопрацювання під час підготовки до другого читання.

 Крім того, Комітет з питань молоді і спорту був ініціатором, прийнятих Верховною Радою України, низки Постанов Верховної Ради України, що спрямовані на недопущення російських і білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань та санкцій щодо представників держав-агресорок, а саме:

Постанова про Звернення Верховної Ради України до Міжнародного олімпійського комітету та керівних органів міжнародних спортивних федерацій щодо рекомендації про заборону участі спортсменів Російської Федерації і Республіки Білорусь у міжнародних змаганнях та виключення громадян Російської Федерації і Республіки Білорусь з керівних органів цих організацій.

Постанова про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до спортсменів із російської федерації та інших держав.

Постанова про звернення Верховної Ради України до парламентів країн світу, Міжнародного олімпійського комітету, національних олімпійських комітетів та міжнародних спортивних федерацій.

Постанова про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до представників спортивних організацій російської федерації та республіки білорусь.

Постанова про Звернення Верховної Ради України до лідерів та парламентів іноземних держав щодо обмеження в’їзду на їхню територію російським і білоруським спортсменам та спортивним делегаціям.

Постанова про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, Міжнародного олімпійського комітету, міжнародних спортивних федерацій про засудження незаконної дискваліфікації Міжнародною федерацією фехтування української фехтувальниці, олімпійської чемпіонки, шестиразової чемпіонки світу, восьмиразової чемпіонки Європи Ольги Харлан.

Комітет з питань молоді і спорту невпинно працює над вдосконаленням законодавства у сферах фізичної культури, спорту, молодіжної політики та зміцнення національної і громадянської ідентичності українців. Ми також активно розробляємо законодавчі акти, щоб забезпечити недопуск представників держав-агресорок до участі в міжнародних спортивних змаганнях.