Комітет Верховної Ради України

Метою законопроекту є уточнення визначення імені дитини та його зміни, а також визначення підстав і порядку оскарження відмови органів реєстрації актів цивільного стану в присвоєнні дитині імені.

Проектом закону пропонується внести до Цивільного та Сімейного кодексів України  зміни, спрямовані на уточнення порядку визначення батьками імені дитини, та порядок його зміни.

Зокрема передбачається, що згідно зі змінами до статті 146 Сімейного кодексу України  «дитині не може бути дано або змінено: ім’я, що складається з назв неживих предметів, вигаданих персонажів, географічних назв, титулів, хвороб, абревіатур; ім’я, що містить одночасно букви, символи та (або) цифри; ім’я, що містить нецензурну лексику або ображає суспільну мораль». Аналогічні положення як підстави для відмови у зміні імені включаються до статті 295 Цивільного кодексу України. Стаття 146 Сімейного кодексу України  також доповнюється новою частиною, згідно з якою при відмові в реєстрації такого імені дитини батькам надається право оскаржувати відповідне рішення до органу вищого рівня або до суду.

Міністерство соціальної політики підтримує даний законопроект як такий, що захистить від порушення прав дітей при визначенні імені.

Міністерство юстиції України підтримує проект Закону за умови доопрацювання та вважає, що його прийняття забезпечить право дитини на конкретне ім’я.

Міністерство фінансів України не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не підтримує законодавчу пропозицію та пропонує за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

Під час обговорення члени Комітету підтримали законодавчу ініціативу народного депутата України, оскільки реалізація положень законопроекту належно врегульовує питання визначення імені дитини. Правова природа відносин щодо порядку визначення імені дитини не повинна створювати імперативного характеру у зв’язку із наявністю у суспільстві різноманітних усталених традицій та суспільно-історичних особливостей. Водночас, було наголошено, що зауваження, що містяться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, а також пропозиції учасників засідання Комітету, будуть враховані під час підготовки законопроекту до другого читання.

З огляду на зазначене, та за наслідками розгляду проекту Закону Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти його у першому читанні за основу.