Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» нормою щодо запровадження допомоги дитині на майбутнє, що передбачає зарахування з Державного бюджету України на депозитний рахунок банківської установи, самостійно обраної її батьками або іншими законними представниками, одноразової державної допомоги в розмірі 50 000 гривень, яка стає банківським вкладом на її ім’я до досягнення нею 18 років.
Також законопроект надає можливість використання зазначених коштів до досягнення нею 18 років виключно в наступних випадках:
на лікування дитини, якщо її батьки або інші законні представники не мають інших джерел для покриття зазначених витрат;
для придбання дитині нового житла у разі його втрати через стихійне лихо або інші форс-мажорні події;
для отримання вищої освіти на підставі укладеного договору про навчання, якщо згідно з умовами договору сума банківського вкладу покриває не менше половини вартості всього відповідного навчання;
у разі вкладення допомоги в інвестиційний фонд або в накопичувальну програму страхування життя.
Під час обговорення законопроекту члени Комітету зазначили, що допомога при народженні дитини у 2014 році була встановлена у сумі 41 280 грн. і протягом шести років не змінювалась, незважаючи на велику інфляцію. Водночас, якщо збільшувати допомогу при народженні дитини є ризик як її нецільового використання, так і народження дітей заради отримання коштів, що не сприяє їх нормальному вихованню. Водночас, при реалізації пропозиції про запровадження допомоги дитині на майбутнє ми уникаємо цих ризиків та даємо молодій людині після повноліття фінансові можливості для реалізації своїх планів.
Члени Комітету підтримали зазначену законодавчу ініціативу, оскільки її реалізація сприяє соціальному становленню української молоді.
Водночас, члени Комітету запропонували за доцільне при прийнятті законопроекту за основу:
передбачити прив’язку суми виплати до прожиткового мінімуму,
зазначити в тексті законопроекту, що кошти допомоги на майбутнє мають зберігатися лише у державних банках;
вилучити норму щодо можливості вкладення коштів допомоги до інвестиційного фонд або до накопичувальної програми страхування життя, оскільки при цьому можливі зловживання та втрата коштів дитини.