Законопроектом пропонується доповнити:
статтю 152 Кримінального кодексу України новою частиною сьомою такого змісту:
«7. Підбурювання чи видання наказу щодо вчинення дій, передбачених частиною четвертою цієї статті в умовах воєнного стану, якщо вони спричинили смерть малолітнього або інші тяжкі наслідки, – караються довічним позбавленням волі»;
статтю 153 Кримінального кодексу України новою частиною сьомою такого змісту:
«7. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, із застосуванням будь-яких предметів, а також підбурювання до вчинення таких дій чи видання наказу в умовах воєнного стану, якщо вони спричинили смерть малолітнього,– караються довічним позбавленням волі».
У частинах четвертих статей 152 та 153 Кримінального кодексу України мова йде відповідно про покарання за зґвалтування особи віком до 14 років та сексуальне насильство (без проникнення в тіло) стосовно особи віком до 14 років).
Члени Комітету підтримали законодавчу ініціативу, оскільки вона посилює покарання за сексуальні злочини проти малолітніх дітей під час воєнного стану. Водночас, члени Комітету підтримали пропозицію Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що в умовах воєнного стану в обох випадках (як при зґвалтуванні, так і при будь-якому сексуальному насильстві із застосуванням будь-яких предметів чи без них) має бути покарання у вигляді довічного позбавлення волі як у разі здійснення сексуальних злочинів, що призвели до смерті дитини чи тяжких наслідків, так і у разі підбурювання до таких сексуальних злочинів чи надання відповідного наказу.