Члени Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту вважають, що його ухвалення буде важливим кроком на шляху консолідації українського народу, утвердженню національних цінностей, укріпленню національної безпеки та оборони держави, відповідального ставлення громадян до своїх громадянських обов'язків.
Після початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну 24 лютого цього року весь світ побачив єдність громадян України заради захисту суверенітету та територіальної цілісності держави; велику мотивованість, високий моральній дух та самовіддачу українських військових, які дають відсіч агресору; шляхетність волонтерів, які допомагають військовим та біженцям, насамперед, жінкам та дітям. Це все підтверджує високий патріотизм громадян України.
До початку повномасштабної російської агресії питанням утвердження української національної та громадянської ідентичності в різних сферах суспільного життя та на рівні різних соціальних інститутів приділялося недостатньо уваги. Значною мірою така ситуація була зумовлена відсутністю належної нормативної бази.
Саме тому, метою законопроекту є визначення основних засад державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як однієї зі складових національної безпеки України задля досягнення національної єдності та консолідації суспільства шляхом подолання об’єктивних і штучно створених суперечностей соціокультурного, мовного, міжрегіонального та регіонального характеру на основі дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.
На досягнення зазначеної мети спрямовані такі завдання законопроекту:
1) утвердження української національної та громадянської ідентичності;
2) формування активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності;
3) формування та збереження української національної ідентичності у громадян України, які належать до української нації, та закордонних українців;
4) забезпечення розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, збереження їх національної ідентичності;
5) розвиток патріотизму;
6) формування, утвердження та розвиток оборонної свідомості та громадянської стійкості;
7) виховання у громадян України гордості і поваги до національних цінностей, розуміння їх важливості для становлення держави;
8) усунення впливів держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України;
9) активізація діяльності інститутів громадянського суспільства.
Законопроект визначає складовими державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання та громадянську освіту.
Законопроектом також:
окреслює повноваження суб’єктів відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, зокрема органів державної влади, органів місцевого самоврядування, сил безпеки і оборони України, закладів освіти, культури, спорту, фахівців та волонтерів, інститутів громадянського суспільства;
закріплює активну роль громадян України, громадських об’єднань, благодійних та інших організацій, професійних і творчих спілок, органів самоорганізації населення та засобів масової інформації в реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
врегульовує фінансове та науково-методичне забезпечення реалізації державної політики в зазначеній сфері.
Законопроект розроблявся з широким залученням інститутів громадянського суспільства національно-патріотичного спрямування. Кожне положення випрацьовувалось у відкритих та відвертих дискусіях, проте, з урахуванням нових реалій російської агресії під час підготовки законопроекту до другого читання він буде суттєво покращений та буде враховано досвід боротьби за незалежність та проти російської агресії останніх п’яти місяців. Зокрема, це стосується питань гідного вшанування пам'яті осіб, які загинули за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, під час виконання своїх посадових обов’язків, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу у суспільстві, а також удосконалення механізму соціального захисту членів їх сімей та інше.