Попри свій відносно юний вік, Олександр Бабенко жив твердими цінностями, мріяв закінчити виш, допомагав маленькій сестричці, яка хворіє з дитинства, та розвивав волю справжнього воїна.
Після війни він хотів заснувати спортивний інтернат, щоб змінювати та розвивати молодь. Був різким противником алкоголю. Безперервно розвивався і прагнув стати справжнім воїном. Та натомість він одним з перших зустрів на собі велике російське вторгнення у Маріуполі.
Далі Азовсталь, Оленівка і моторошна ніч з 28 на 29 липня 2022 року...