Валерій Лобановський дуже рано заявив про себе у футболі, і як гравець, і як тренер. У двадцять років дебютував у основному складі київського «Динамо», у тридцять два роки вивів дніпропетровський «Дніпро» до вищої ліги чемпіонату СРСР. Він був одним з провідних гравців київського «Динамо», а забиті ними безпосередньо з кутового голи стали класикою світового футболу. Проте, якщо травми завадили йому повністю реалізувати свій великий талант на футбольному полі, то як тренер "Динамо" Київ він зміг двічі завоювати Кубок володарів Кубків (вперше у тридцять шість років), Суперкубок УЄФА (також у тридцять шість років), а також срібні медалі чемпіонату Європи та бронзові олімпійські медалі.
У історію футболу Володимир Васильович увійшов і як видатний тактик, який застосовував математичні методи у тренувальному процесі, і як чудовий педагог. Багато його вихованців досягли великих успіхів і як гравці, і як тренери. Серед них три володарі «Золотого м’яча» - Олег Блохін, Ігор Бєланов, Андрій Шевченко. Його неодноразово включали до десятки найкращих тренерів світу, визнавали найкращим тренером року, найкращим тренером десятиліття. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня, Рубіновим орденом УЄФА та орденом ФІФА «За заслуги» . У 2002 році Валерію Лобановському посмертно присвоєне звання «Герой України».
Валерій Лобановський завжди був патріотом України. Перемоги його «Динамо» над московськими командами, які постійно мали підтримку суддів та кремлівських вождів, сприяли підйому патріотичних настроїв в українському суспільстві. У середині 90-х років минулого століття Лобановський перервав вкрай вигідний для себе контракт на Близькому Сході, щоб знову тренувати київське «Динамо» та збірну України. Навіть в останні роки свого життя він працював, не шкодуючи себе, що призвело до його передчасної смерті.
В історії України Валерій Васильович Лобановський залишився однією з найяскравіших постатей. У 2008 році Валерій Лобановський посів 6 місце серед найвизначніших українців усіх часів у проекті «Великі українці». У 2014 році під час Революції Гідності Валерій Лобановський був проголошений Почесним учасником Майдану.