Народився Валерій 19 грудня 1988 року у Севастополі. У шкільні роки захопився боксом і почав відвідувати спортивну школу “Спартак”. За 8 років наполегливих тренувань встиг вибороти не одну перемогу у ринзі, а 1 серпня 2004 року отримав звання кандидата у майстри спорту з боксу. Присвоїли це звання за 1 місце на чемпіонаті Автономної Республіки Крим. Уже тоді, у дитинстві, проявлявся його бойовий характер, а навички, набуті у спорті, йому дуже знадобляться у майбутньому.
Початок повномасштабного вторгнення Валерій разом з родиною зустрів у столиці. У ті перші дні паніки та подальші місяці продовжував нести службу в поліції – патрулював місто і охороняв його мешканців. У грудні 2022 року потрапив до складу зведеного полку Національної поліції України “Сафарі”, а 17 лютого 2023 став заступником командира Департаменту поліції особливого призначення Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».
18 квітня 2023 року Валерій звільняється з поліції і в червні доєднується до лав Спецпідрозділу ГУР МО України «Артан».
Валерія не лякали жодні випробування, він довгий час готувався, тренувався, покращував свою фізичну форму, щоб виконувати надскладні завдання. І навіть якби він знав, що це дорога в один кінець, все одно не змінив би свого рішення. Він не став воїном, він ним народився. Але, як і всі, Валерій любив життя, прагнув жити і будував плани на майбутнє. Завжди усміхнений, позитивний, справедливий та принциповий.
Про таких, як Валерій, говорять: він не став воїном, він ним народився. Валерій дійсно був людиною, яка, здавалося, мала надлюдські можливості, але війна не має жалю та щодня забирає життя найкращих синів України.
15 березня 2024 року під час виконання бойового завдання від вибухової травми Валерій Родіонов загинув…
24 березня Героя провели в останню путь у місті Києві.
Вдома на нього до останнього чекали батьки, сестра та кохана дружина…
Вічна пам’ять Герою…