Народився Василь 13 травня 1987 року. Займався футболом і грав за різні команди. Навчався на кафедрі футболу Національного університету фізичного виховання і спорту України. У мирний, довоєнний час Василь працював тренером з футболу у Бориспільській ДЮСШ. Встиг створити сім’ю і стати татом - у нього народилася донька.
Але жити спокійно у своїй країні разом з родиною не дали окупанти. Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Свідомо обрав непростий шлях захисника. Василь служив гранатометником гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону. За час служби кілька разів зазнавав важких контузій, але щоразу повертався у самісіньке пекло, аби нищити ворога.
Однак сталося непоправне, - на Запоріжжі у мінометному бою життя 36-річного Василя Смолієвського обірвалося.
Вдома на Героя чекали мама, дружина і донечка…
У травні 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Василя Смолієвського нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять Герою…
Джерело: Спортивний комітет України