Законопроектом пропонується внести зміни до статті 158 Сімейного кодексу України щодо доповнення її нормою, відповідно до якої належними відповідачами у справах за позовом одного з батьків про визнання незаконним рішення органу опіки та піклування про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні того з батьків, хто проживає окремо від неї, є орган опіки та піклування, рішення якого оскаржується, та особа, рішення якої стосується (той з батьків, для якого визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні).
Міністерство соціальної політики України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримують законопроект.
Міністерство юстиції України не підтримує законопроект та зазначає, що стаття 158 Сімейного кодексу України регламентує питання вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.
При цьому відповідно до статті 50 Цивільного процесуального кодексу України позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Статтею 51 Цивільного процесуального кодексу України передбачено можливість залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача.
Тому, враховуючи, що питання визначення відповідачів врегульовано Цивільним процесуальним кодексом України, Міністерство юстиції України вважає недоцільним внесення запропонованих змін до Сімейного кодексу.
Під час обговорення законопроекту члени Комітету погодилися з висновком Міністерством юстиції України, що оскільки питання визначення відповідачів врегульовується Цивільним процесуальним кодексом України, недоцільно вносити відповідні зміни до Сімейного кодексу України. Тому члени Комітету наголосили на доцільності повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.