Комітет на своєму засіданні 28 листопада 2024 року розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення та невиправдану затримку репатріації дитини, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, (реєстр. № 12170), поданий народними депутатами України Кондратюк О. К., Стефанчуком Р. О., Корнієнком О. С., Михайлюк Г. О.
Метою законопроекту є запобігання протиправному переміщенню та свавільному утриманню (невиправданій затримці репатріації) дітей та притягнення до відповідальності винних за вчинення відповідних злочинів щодо українських дітей, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права.
Станом на липень 2024 року згідно з інформацією, зазначеною на платформі «Діти війни», 19 546 малолітніх і неповнолітніх громадян України ідентифіковані як депортовані або примусово переміщені російськими агентами.
Згідно зі статтею 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, «забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні». Депортація і примусове переміщення цивільного населення є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права, які сягають порогу воєнних злочинів.
Невиправдана затримка репатріації українських дітей, примусово переміщених або протиправно депортованих до Російської Федерації, супроводжується їхньою насильницькою передачею в російські родини або в інтернатні заклади. Це дає обґрунтовані підстави вважати, що винні особи, невиправдано затримуючи репатріацію, мають намір залишити українських дітей у Росії назавжди.
Кримінальний кодекс України не містить окремого положення щодо притягнення до відповідальності за депортацію, примусове переміщення й невиправдану затримку репатріації як військовополонених, так і цивільних осіб, зокрема дітей. Тому, для притягнення винних до відповідальності необхідними є запропоновані зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.
Законопроектом
пропонується:
доповнити чинний Кримінальний кодекс України новою статтею 448, у якій передбачити відповідальність за незаконне переміщення та невиправдану затримку репатріації дитини, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, а також за вчинення окремих діянь, які могли призвести до невиправданої затримки репатріації у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років;
внести необхідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України в частині визначення підслідності.
Під
час обговорення члени Комітету підтримали законопроект та наголосили на тому,
що його ухвалення сприятиме поверненню українських дітей до Батьківщини та
притягненню до відповідальності злочинців, які депортують, примусово
переміщують українських дітей та затягують їх повернення до України.
Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення та невиправдану затримку репатріації дитини, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, (реєстр. № 12170), поданий народними депутатами України Кондратюк О. К., Стефанчуком Р. О., Корнієнком О. С., Михайлюк Г. О.