5 січня 2026 року на Запорізькому напрямку війна забрала життя українського воїна, парамедика, рятувальника, спортсмена й альпініста. Йому було лише 33 роки.
Володимир народився у Яремчі – серед гір, які формують характер і вчать відповідальності за кожен крок. Його життєвий шлях справді був шляхом угору: кандидат у майстри спорту зі спортивного туризму, чемпіон України, гід, скайранер, альпініст зі сходженнями на Казбек, Монблан, Маттерхорн і мрією про Манаслу. Він жив спортом і свободою – і водночас без вагань став на захист України.
Від початку повномасштабного вторгнення Володимир служив у складі 241 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, був сержантом і парамедиком. Йшов туди, де найнебезпечніше, – до поранених, під обстріли, рятуючи життя побратимів. Його наплічник медика став символом служіння й відповідальності.
Навіть у день загибелі він залишався вірним собі: вранці зареєструвався для участі в чемпіонаті України зі скі-альпінізму – першому для нього в цій дисципліні. А вже ввечері країна дізналася про його загибель.
Позивний Володимира Веселий – був відображенням його суті. Людина дії, світла, підтримки, внутрішньої сили. Той, кому довіряли в горах і на війні. Той, хто знав ціну ризику, висоти й людського життя.
Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам Володимира Василишина.
Ми втратили сильного спортсмена, відважного захисника і справжню Людину.
Світла пам’ять Герою.
Вічна шана і вдячність за захист України.
Джерело і фото: Спортивний комітет України