Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту на засіданні 22 січня 2026 року (протокол № 106) розглянув проекти Законів про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів (реєстр. № 13515), поданий народним депутатом України Заремським М.В., та про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів (реєстр. № 13515-1), поданий народним депутатом України Крейденком В.В. та іншими народними депутатами України.
Обома законопроектами пропонується доповнити напрями державної підтримки волонтерської організації напрямом забезпечення за кошти державного бюджету державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтера за класом страхування 1, визначеним статтею 4 Закону України «Про страхування», від нещасного випадку під час надання волонтерської допомоги в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, порядок та умови якого будуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, за погодженням з Національним банком України
Альтернативним законопроектом, (реєстр. № 13515-1) також пропонується передбачити державне страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів під час безпосереднього надання ними волонтерської допомоги у ліквідації руйнувань, розборі завалів, відновленні та відбудові об’єктів житлової і соціальної інфраструктури тощо, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок військової агресії Російської Федерації та/або іншої країни проти України, а також передбачити ведення реєстру застрахованих волонтерів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, а також визначити джерела фінансування видатків на страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів під час надання ними волонтерської допомоги.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство юстиції України висловили до обох законопроектів низку зауважень та пропозицій. Також законопроекти не підтримуються Міністерством оборони України, Міністерством у справах ветеранів України, Міністерством фінансів України, проте підтримуються Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України за умови врахування їх зауважень та Міністерством молоді та спорту України.
У висновках зазначено, що у Законі України «Про страхування» не використовуються поняття «обов’язкове» та «державне» страхування. Клас страхування 1, за яким пропонується страхувати життя, здоров’я та працездатності волонтерів– це страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання), інше, ніж страхування життя.
Більш того, з 1 січня 2024 року введено в дію Закон України «Про страхування», яким запроваджено нову модель державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку страхування та перехід від обов’язкових видів страхування до обов’язку наявності укладеного договору страхування за окремими видами діяльності. Також, згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про страхування» «дія цього Закону не поширюється на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
На думку Міністерства фінансів України, не зрозуміло, яким буде механізм запровадження обов’язкового державного страхування життя, здоров’я та працездатності волонтерів за кошти державного бюджету, а також його відповідність законодавству.
Також законопроекти не враховують, що згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про волонтерську діяльність» у разі загибелі (смерті) волонтера під час надання волонтерської допомоги в районі проведення визначених у Законі заходів сім’ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб, а у разі отримання інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання зазначеної волонтерської допомоги – відповідно 250, 200 та 150 прожиткових мінімумів в залежності від встановленої групи інвалідності.
Міністерство у справах ветеранів України звертає увагу, що зазначена одноразова грошова допомога по своїй суті фактично є страховою виплатою, що виплачується державою волонтеру в разі його загибелі (смерті) або у разі встановлення йому інвалідності отриманої під час надання зазначеної вище волонтерської допомоги.
Водночас, Міністерство у справах ветеранів України звертає увагу, що розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується волонтерам згідно Закону, менший за розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та фактично з 2015 року не переглядався. Тому Міністерство пропонує розглянути питання щодо можливості збільшення розміру одноразової грошової допомоги волонтерам, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
Крім того, абзацом сьомим частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади волонтерської діяльності» передбачено, що організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, мають право страхувати життя і здоров’я волонтерів на період провадження ними волонтерської діяльності, водночас досі не вирішене питання звільнення неприбуткових організацій від сплати податків за страхування волонтерів. Відповідний законопроект, (реєстр. № 10400) був підтриманий Комітетом з питань молоді і спорту, проте досі не розглянутий у головному комітеті.
Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» у своєму висновку до законопроекту, (реєстр. № 13515) підтримує загальну ідею щодо створення механізму страхування волонтерів, які надають волонтерську допомогу в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України.
Разом з тим, на думку громадської організації, пропоновані зміни не вирішують комплексно питання створення сприятливого законодавчого середовища для страхування волонтерів. Громадська організація також зазначає, що статтею 6 Закону «Про волонтерську діяльність» та Постановою Кабінету Міністрів України №604 від 19 серпня 2015 року врегульовано питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання зазначеної волонтерської допомоги.
Проте згідно з даними Міністерства у справах ветеранів України з 2015 року по вересень 2024 року було прийнято рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги 33 заявникам, з них: 5 осіб, які отримали інвалідність (1 волонтер після 24 лютого 2022 року); 28 сімей загиблих (померлих) волонтерів (6 сімей після 24 лютого 2022 року).
Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» надала низку конкретних пропозицій та рекомендацій.
Під час обговорення законопроекту члени Комітету наголосили на важливості вирішення питання підтримки волонтерів, які працюють в районах бойових дій та надають допомогу Збройним Силам України з ризиком для життя. Проте обидва законопроекти суперечать новому Закону України «Про страхування», що набув чинності з 1 січня 2024 року, що не передбачає «обов’язкового» та «державного» страхування, та не враховують існуючий механізм виплати одноразової грошової допомоги загиблим та пораненим волонтерам, передбачений статтею 6 Закону України «Про волонтерську діяльність». Тому, законопроекти потребують суттєвого доопрацювання та узгодження із новим Законом України «Про страхування».
Водночас, факт, наведений у висновку громадської організації «Центр демократії та верховенства права», що лише 33 заявникам призначено одноразову грошову допомогу у разі загибелі волонтера або становлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги відповідно статтею 6 Законом України «Про волонтерську діяльність», свідчить про недосконалість механізму, передбаченого цієї статтею Закону та відповідною постановою Уряду.
У зв’язку із зазначеним, Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту ухвалив рішення:
1. Рекомендувати Верховній Раді України повернути законопроекти на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.
2. Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо проведення аналізу ефективності виконання статті 6 Закону України «Про волонтерську діяльність щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі волонтера або становлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги, та розглянути на засіданні Комітету питання виконання цієї статті.
3. Запропонувати Кабінету Міністрів України розробити власний законопроект, спрямований на посилення підтримки волонтерів, які надають волонтерську допомогу в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України.