СТЕНОГРАМА
Засідання Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики та спорту
від 13 січня 2015 року
Веде засідання Голова комітету ПАЛАТНИЙ А.Л.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, що починаємо. Шановні колеги, шановні присутні, розпочинаємо засідання нашого комітету. Перше засідання в новому році. Хочу всіх привітати з Новим роком, з Різдвом Христовим. Побажати наснаги, душевної Божої благодаті, всього самого доброго, миру в домі, це саме головне.
Список запрошених на засідання комітету: народний депутат України Павленко Юрій Олексійович; народний депутат України Шинькович Андрій Васильович, народний депутат України Чорновіл Тетяна Миколаївна; перший заступник голови Державного агентства України з туризму та курортів Гордієнко Валентина Романівна; директор Департаменту технічного регулювання та метрології Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Віткін Леонід Михайлович; Музиченко Віталій Володимирович директор Департаменту державної і соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України; директор департаменту фінансів, охорони здоров'я та соціальних програм Міністерства фінансів України Діденко Сергій Олексійович; заступник директора Департаменту організації оздоровлення та санітарно-курортного лікування Міністерства соціальної політики України Хохленков Іван Олексійович; Суліма Оксана Василівна начальник управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг; експерт проекту додаткових заходів щодо виконання програми підтримки галузевої політики, сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів між Україною та Європейським Союзом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Бориславський Сергій Миколайович; координатор професійного розвитку Асоціації міст України Ганущук Надія Володимирівна.
Шановні колеги, розпочинаємо засідання комітету. Перших два законопроекти ми об'єднуємо в один законопроект, тому що пропонується розглянути проекти законів про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо відновлення деяких видів допомоги) (реєстраційний номер 1018) (поданий народними депутатами України Королевською Наталією Юріївною, Павленком Юрієм Олеговичем, Льовочкіною Юлією Володимирівною) та про внесення змін до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо змін та порядку нарахування допомоги при народженні дитини), номер законопроекту 1432 (поданий народними депутатами України Барвіненком, Герегою, Мельниченком і Шиньковичем).
Шановні колеги, слово надається першому автору першого законопроекту – Павленку Юрію Олексійовичу. Будь ласка. Юрій Олексійович. Якщо можна, шановні колеги, регламент, да.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Регламент, скільки?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, що 3, 4, 5 хвилин.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, даним законопроектом про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо відновлення деяких видів допомоги) пропонується відновити раніше скасовані норми закону щодо допомоги при народженні другої, третьої дитини, допомоги, відновлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а також відновити норму, коли допомога при народженні першої, а відповідно другої і третьої дитини встановлюється не фіксованою сумою, як це зроблено було 1 липня 2014 року відповідним Законом про запобігання фінансовій катастрофі, а прирівняти до прожиткового… Ні-ні, це зміни відбулися, відміна цих норм відбулася 1 липня 2014 року, коли був прийнятий Закон 1166 про запобігання фінансовій катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні.
На наш погляд, дане рішення Верховної Ради, воно значно погіршило матеріальний стан сімей, особливо сімей багатодітних, 2-є, 3-є і більше дітей в яких народилося. І по-друге, дана норма, яка була ухвалена, грубо порушує статтю 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян. А також відповідного рішення Конституційного суду від 2005 року в якому розтлумачені поняття змісту та обсягу прав людини, в тому числі, що саме треба розуміти під розумінням їх звуження.
Власне пропонується відновити допомогу при народженні 2-ї і 3-ї дитини, розмір при народженні 1-ї дитини встановити на рівні 40 прожиткових мінімумів, що сьогодні відповідно до Державного бюджету складає 41 тисячу 280 гривень, власне як і зафіксовано в діючому законі. Але ж ми розуміємо, є інфляція, всі товар значно подорожчали, власне така була в свій час мотивація, коли Верховна Рада прив'язалася до прожиткового мінімуму з тим, щоб зберігати хоч якусь справедливість по відношенню до дитини і сім'ї. Відповідно 2-ї дитини – 60 прожиткових мінімумів, 3-ї дитини і наступних – 120 прожиткових мінімумів. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, який теж був скасований Верховною Радою 1 липня встановити на позначці 260 гривень. Нагадаю, до першого липня 2014 року він складав 130 гривень, тому ми розуміємо, що з того часу теж відбулася серйозне подорожчання всіх дитячих товарів, 130 гривень, кожен хто знає, 260 гривень це упаковка памперсів, от станом на сьогоднішній день, при чому не самих дорогих.
Тому просимо комітет підтримати даний законопроект за основу і в цілому. З свого боку також хочу відзначити, що народні депутати України подали також подання до Конституційного Суду щодо скасування даних норм, які ще раз, наголошую, грубо порушили Конституцію України і вже 2005 року прийняте відповідне рішення Конституційного Суду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Олексійович.
Слово надається автору другого законопроекту, народному депутату України Шеньковичу Андрію Васильовичу. Будь ласка, Андрій Васильович.
ШЕНЬКОВИЧ А.В. дякую. Я дуже коротко. Ми пропонуємо, у нас зміни буквально в частині нарахування, зміни дуже принципові, зміни про те, що виплата відбувається на момент здійснення, нарахування відбувається, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, на момент здійснення виплати, а не нарахування на момент, тобто, а не береться до уваги так, як в діючому законі мінімальний прожитковий мінімум на момент нарахування. Ми розуміємо, що якщо там іде перша виплата десятикратний розмір прожиткового мінімуму, а далі йде протягом 24 місяців, 36, 72, то відповідно ми вносимо поправочку, що виплата на момент того мінімального прожиткового мінімуму, на який виплата здійснюється. Це в принципі всі, там невеликі ми теж зміни внесли, скажемо, в обсяги на першу, другу і третю дитину також. Але вони не суттєві, тому ми можемо погодитись з попереднім. До речі, попередній законопроект не врахував мінімальний прожитковий мінімум, тому ми могли десь і об'єднатися. Дякую. В мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Васильовичу.
Від Міністерства соціальної політики України слово надається директору Департаменту державної соціальної допомоги Музиченку Віталію Володимировичу.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую!
Шановні народні депутати, шановні присутні! Дійсно, законопроектами передбачається відновити принцип надання державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми і при народженні дитини, який діяв у нас рік назад фактично. З 1 липня, як вже було сказано, Законом про створення передумов для зростання економіки в Україні було суттєво змінено принцип надання відповідної допомоги. Було збільшено розмір допомоги при народженні першої дитини, фактично з 30 прожиткових мінімумів до 41 тисячі 280 гривень, що становить на сьогоднішній день 40 прожиткових мінімумів і зафіксовано його в твердій сумі. А також розповсюджено на першу, другу і третю дитину, і так далі незалежно від того, яка по рахунку народилася ця дитина. Крім цього, було скасовано допомогу по догляду до 3-х років яка, ми можемо констатувати, фактично в 98-ми відсотках надавалася без врахування доходу сімей, тобто надавалася всім сім'ям, без врахування їх матеріального стану.
При цьому ми хотіли б зауважити те, що прив'язка визначення розміру допомоги до прожиткового мінімуму суттєво гальмувала обчислення, встановлення і тягла за собою всі наслідки, що впливають на прожитковий мінімум. Зокрема це прожитковий мінімум для непрацездатних громадян і визначення пенсій, це прожитковий мінімум для працездатних громадян, і відповідно мінімальної заробітної плати. Тобто, на сьогоднішній день, підвищуючи прожитковий мінімум, те що буде у нас відбуватися і заплановано з 1 грудня поточного року, буде мати менший вплив на видаткову частину, ніж якби відповідні види допомоги при народженні дитини були прив'язані відповідно до прожиткового мінімуму.
Враховуючи фінансово-економічну ситуацію в державі, яка на сьогоднішній день склалася, враховуючи ті заходи і Уряду, і Верховної Ради в першу чергу, які от останніми буквально тижнями вживаються для того, щоб забезпечити економне і раціональне витрачання бюджетних коштів. На сьогоднішній момент Міністерство соціальної політики не підтримує ці законопроекти, але підтримує цю ідею щодо необхідності посилення соціального захисту сімей з дітьми у разі, якщо буде відповідна фінансова можливість.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Володимирович.
Від Міністерства фінансів України слово надається директору Департаменту фінансів, охорони здоров'я та соціальних програм Діденку Сергію Олексійовичу.
Будь ласка.
ДІДЕНКО С.О. Міністерство фінансів також не підтримує зазначені законопроекти, як такі, що не можуть бути забезпечені в даних умовах фінансовими ресурсами.
Зокрема, за попередніми розрахунками законопроект 1018 в умовах 2015 року необхідно вишукати додатково понад 8 мільярдів гривень, а по законопроекту 1432 біля 4 мільярдів гривень, які на даний час фактично не можливо вишукати.
Свою позицію і з зазначеного питання Мінфін висловив офіційно на… Бюджетний Комітет відповідно до статті 27 надав експертний висновок. Крім того, ми зазначаємо, що зазначені законопроекти також порушують Бюджетний кодекс – це першу частину статті 27 і третю частину статті 27 щодо необхідності подання фінансово-економічних розрахунків, а також, якщо потребують законопроекти додаткових коштів внесення змін до законодавства, щодо додаткових надходжень або скорочення видатків.
І крім того, термін набрання чинності не відповідає також статті 3 частини… статті 27 Бюджетного кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Сергій Олексійович, я вірно розумію, що ідея сьогодні гарна, ну тому що я ще, коли був у тому скликанні головою комітету, я підтримував цю ідею. І, безумовно, це потрібно робити, тому що це….
ДІДЕНКО С.О. Потрібно це робити…..сьогодні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але сьогодні грошей ми не знайдемо.
ДІДЕНКО С.О. Не знайдемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні в бюджеті, ні в міністерстві відповідно.
ДІДЕНКО С.О. Ну ви ж пам'ятаєте, буквально ж в грудні місяці було...
Приймалося цілий пакет документів, ну якими… і вводилися нові податки і упорядковувались видатки для того, щоб забезпечити те, що передбачено в Законі про Державний бюджет на 15-ий рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Олексійович.
Від комітету слово надається голові підкомітету з питань молодіжної політики, сім'ї та дитинства Споришу Івану Дмитровичу. Будь ласка.
СПОРИШ І.Д. Шановні друзі, я думаю, що ну мабуть, жоден, хто сьогодні сидить в цьому залі на комітеті, мабуть, жоден би не сказав, що це є погана ідея. Да, це, дійсно, справа є непогана, і дана допомога при народженні дитини вона повинна бути відповідною, тут мови даже немає. Тому що ми це прекрасно розуміємо і ми бачимо, тому що хотілося, щоби було більше дітей, хотілося, щоб народжуваність була більша і таке інше. І це ми прекрасно розуміємо. Але з другої сторони знову ж таки, я також рахую, що сьогодні дуже складна обстановка в нашій країни. Ми чули сьогодні, коли під час проведення сесії Верховної Ради, що, дійсно, зараз в даний час ми бачимо, що робиться в Донецькому аеропорту і таке інше. Тобто ми бачимо, що основні гроші виділені, це, дійсно, на захист нашої країни від Путіна, це ми прекрасно розуміємо. Але разом з тим ідея не є поганою. Я би все-таки підтримав законотворця, але, з другої сторони, якби ці кошти, дійсно, були і були все-таки в нашому бюджеті, і вони б були. І це дуже болюче питання. І ви знаєте, я сьогодні говорю за це, що, можливо, неможливо ця допомога, але рано чи пізно вона буде можлива. Я думаю, наберемося ми сили, наберемося мужності рано чи пізно цей законопроект прийняти. Але у зв'язку з тим, що все-таки ми не знаємо, де взяти, і дуже не хотілося, щоб наш бюджет ламався, це є досить великі кошти на сьогоднішній час. Я думаю, ми повинні на деякий час, деякий період, або хоча би той, хто подавав ці законопроекти, щоб все-таки вони, ну, врахували і сказали от … давайте заберемо звідси, заберемо від армії, заберемо кошти з другої сторони і надамо допомогу дітям. Тому, я рахую, що слід все-таки повернути, щоб доопрацювали даний законопроект. І, якщо будуть якісь підстави в тому, що можна з чогось зняти і все-таки рано чи пізно, можливо, цю допомогу при народженні дітей і таке інше, щоб врахувати і збільшити, то ми, я думаю не будемо проти. А зараз я б хотів би, щоб все-таки ми повернули цей законопроект, щоб все-таки доопрацювали, де взяти кошти і інше. Так що я також підтримую…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Дмитрович.
Хто ще з членів комітету з цього питання хоче висказатися. Ніхто, добре.
Будь ласка Євгене Миколайовичу.
А что же мы скажем нашим дорогим женщинам, чтобы они пока не рожали у кого денег нет на то, чтобы рожать?
(Загальна дискусія)
Как раз и надо сделать нам если мы говорим сегодня, есть несколько у проблем важных очень – это то, что защитники родины, раз. А второе – это наши дорогие женщины, которые рожают детей. А деньги найти можно, мы это прекрасно понимаем, сэкономить на закупке угля, который сегодня сами добываем, который сегодня не вывозиться со складов, а мы почему-то закупаем непонятно где и зачем. Источники есть, если мы хотим решить этот вопрос, так давайте искать тогда, подходить нормально к этому вопросу и решению, а проще всего отказать нашим бедным женщинам и детям. Я считаю, что это не правильный подход на счет отказа, нет оснований. Есть у нас моменты где мы можем найти и посмотреть, как это сделать. Трудно это сделать, да, трудно, но можно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Евгений Николаевич, спасибо большое.
Я скажу, что я поддерживаю позицию и законотворцев, и позицию комитета, и вашу позицию. Более того, когда Премьер-министр Арсений Яценюк в липні місяці минулого року вносив ці питання нам на фракцію, я піднявся і запропонував залишити то, что было, то есть те же цифры, которые есть, сегодня мы пытаемся принять следующим законопроектов… На что, конечно, мне ответили, что есть бюджет, бюджет на сегодняшний день как и тот, что мы приняли 28 грудня он антикризисный. Я согласен с вами, что нужно искать деньги и можно наверняка найти деньги. Я только не могу понять почему такая разбежность, вот у меня есть таблица, вы, Сергей Алексеевич, вот я к вам как раз и звертаюсь, там на счет четырех и 8 миллиардов гривен. Здесь, на сколько я вижу по нашей таблице она всем членам комитета роздана, здесь разница небольшая относительно.
То есть у меня в таблице нет.
Ваш законопроект, Юрій Олексійович, 8 мільярдів, а законопроект Андрія Васильовича – 4 мільярди. Це навантаження додаткове на бюджет.
Що я пропоную сьогодні? В нас ми всі знаємо, що ми прийняли 28 грудня бюджет, і що ми до 15 лютого повинні доопрацювати і внести багато поправок до цього бюджету. Я думаю, що це буде другий трошки документ.
Я пропоную до 15 лютого внести, одну секундочку, зараз ми направимо до суб'єктів законодавчої ініціативи на доопрацювання цей законопроект. Разом з комітетом, комітет із задоволенням допоможе, я думаю, що це така справа дуже важлива для наших матерів, для дітей, для нашого майбутнього, тому що це наші діти. Щоб ми в таких складних умовах змогли стимулювати наших матерів народжувати і виховувати дітей.
Є багато питань до цього бюджету і в нашого комітету. Тому що, ви знаєте, що я піднімав це питання і на Погоджувальній раді вчора. З Миколою Романовичем ми погоджували цю ситуацію, що стосовно оренди землі на спортивні об'єкти, які сьогодні являються неприбутковими. А ще таке навантаження, це потрібно їх зовсім закрити. Це перше.
Тому ми із задоволенням допоможемо авторам законопроекту в цьому питанні. Треба звернутися до Кабінету Міністрів. Я думаю, важливо внести поправки. І для того, щоб знайти ці 4 мільярди гривень для того, щоб ми цей законопроект змогли зробити як документ, а не як декларацію, яка буде сьогодні. Розумієте, якщо ми сьогодні його і через комітет проведемо, то в залі Верховної Ради ми не знайдемо підтримки. А наше завдання сьогодні, що всі ті законопроекти, які проходили через наш комітет минулої каденції, вони всі, які пройшли, вони знаходили підтримку залу більше 300 голосів. Тому наше завдання сьогодні зробити той документ, який не відхилиться і якийсь папірець буде, а це буде документ, який доопрацюється, і підтримає Верховна Рада. Тому я думаю, що немає зауважень у авторів законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка Юрію Олексійовичу.
Декілька коментарів по висновкам.
Ну сумно звичайно, що Міністерство фінансів все-таки визнало офіційно, що закривали дірки, і свій непрофесіоналізм, Державного бюджету за рахунок бюджет. Тобто фактично 8 мільярдів гривень забрали в українських дітей для того, щоб залатати діри Державного бюджету, я так розумію, це з позиції Міністерства фінансів.
З іншої сторони, в любому випадку, буде розгляд в Конституційному Суді і я не сумніваюся в рішенні Конституційного Суду, який поновить права дітей, поновить права громадян України, поновить права українських сімей на те, що їм передбачено законодавством. Тому вже зараз готуйтесь і шукайте 8, чи може більше, може менше мільярдів гривень для забезпечення і захисту прав дитини в Україні.
Що стосується розрахунків, ми не могли подати розрахунки, скажу чому. Тому що, на жаль, за останні 9 місяців фактично втрачена в державі державна статистика. Сьогодні неможна дізнатися жодної точної, чіткої цифри по будь-якій кількості, кількості дітей, які народились, які посиротіли. Всі цифри, які є сьогодні і отримуються з боку уряду, вони або придумані "с потолка", або фальсифіковані. І реально, от в мене там група працює, продовжує по правах дитини, вони не співпадають часто з реальністю, яка є в країні. Тому, дуже важко навіть зробити розрахунок, коли немає точних даних, точних цифр.
Особливо дивує позиція Міністерства соціальної політики, яке говорить, що їм важко розраховувати суму відповідно до прожиткового мінімуму. Що це для вас якась величезна складність робити перерахунки і розрахунки. Та, власне, ви розумієте, що встановивши фіксовану цифру, яка тоді була 41 і нібито збільшено на 10 прожиткових мінімумів, в реальності від 1 липня до сьогоднішнього дня ця сума реально зменшена. Якщо ми візьмемо ціну дитячих товарів станом на 1 липня 2014 року і станом на сьогоднішній… Яке сьогодні, 13 –е, да? І станом на 13 січня. Таким чином, ця сума стала меншою. Тепер навіть зрозуміло, ну, це теж, я так розумію, елемент непрофесіоналізму, зрозуміло, чому в минулому році був заморожений прожитковий мінімум, так, і в цьому році аж на 1 грудня ви плануєте його збільшувати відповідним державним бюджетом, який був ще прийнятий незрозуміло яким чином. Чому? Ви не вмієте навіть розраховувати прожитковий мінімум і користуватися цією категоріє, Міністерство соціальної політики?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович, я дуже вам вдячний. Я перепрошую, щоб ви, да, в політику не переходили.
Та, ні, ну, я закінчую. Що стосується, да… Це щодо розрахунків були застереження, не можна було надати. Я навіть не довіряю розрахункам Міністерства фінансів, тому що вони теж взяти з потолка, 8 мільярдів, от.
І що стосується термінів, тут я погоджуюсь. Тому що закон вносився раніше, він потребує відповідно… Тут я погоджуюсь, що термін може бути будь-який, на який погодиться комітет, відповідно там до Бюджетного кодексу і законодавства.
Але я ще раз наголошую, без сумніву, є сьогодні війна, без сумніву, є серйозна фінансово-економічна криза, але не можна вирішувати проблеми державного бюджету і проблеми держави за рахунок дітей. Бо сьогодні найбільше від цієї війни і від всього, що відбувається в країні, страждають діти, і ми їм ще більше робимо проблем, і ще більше саме на них і накладаємо все навантаження пережити фінансово-економічну кризу і війну. Тому я просив би все-таки комітет підтримати і один, і колег, я так само колег підтримую законопроект, він теж правильний і справедливий з точки зору виплат. Я не проти того, щоб в рамках комітету, навіть на базі і виступів народних депутатів, і членів комітету, і власне, з колегами народними депутатами об'єднати в єдиний законопроект щодо змін державної допомоги сім'ям Закону про державну допомогу сім'ям з дітьми, з тим, щоб поновити справедливість по відношенню до дитини, ще навіть не народженої. Розумієте? Почали грабувати навіть вже у не народжених дітей, не тільки у живих. І ті, які народилися. І зробити, справді, єдиний такий дієвий законопроект, який би знайшов підтримку Верховної Ради, і це в даному випадку, ніяка була не політична… не політичний акт, а це законопроект направлений на відновлення соціальної справедливості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Величкович Миколо Романовичу, будь ласка.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я вважаю, що, звичайно, нам дуже потрібно турбуватися за майбутнє. Звичайно, що для нас дуже потрібно, щоб діти росли здоровими, забезпеченими і при живих батьках.
Звичайно, це дуже добре, що є такі ініціативи і дуже приємно, що є наші колеги по парламенту мають такі хороші, чудові пропозиції.
Тільки одне але. Перше але. До 15 лютого ми розглядаємо пропозиції в парламенті для того, для розгляду і зміни в бюджеті, перегляду певних статей і поправки, перерахунок, і це буде після 15 лютого.
Також хотів би, також зважити, щоб колеги трохи… давайте не будемо спекулювати деякими речами і розказувати про 9 місяців. Бо як член уряду, який був… працював останні 9 місяців, я пам'ятаю, який був бюджет після лютого місяця в цій державі. Тому давайте не будемо спекулювати, шановні колеги, бюджетом 2014 року. Це буде коректно, щоб ми про це не говорили, бо можна багато зараз про це говорити.
Друге. Про стосовно статистики. Може ви підкажете, як провести в Донецькій, Луганській області статистику обліку, що ведеться з дітьми? Я, наприклад, не знаю.
Ну, може підкажете як це зробити. Ми не знаємо. Особливо в містах, де ідуть бойові дії. І про те, як вивозилися українські діти нашими на підконтрольну українську територію, а не в Росію. Тому давайте не будемо експлуатувати також цю ідею і закидати уряд, які займаються, урядовцям з цими питаннями.
Це також давайте. Бо це буде некоректно, розумієте? В умовах війни закидувати питання уряду про те, що вони не контролюють те, що відбувається на підконтрольній російськими військами і донецькими терористами територіях. Тому, я думаю, що це буде коректно, якщо ми це не будемо піднімати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Романович.
Шановні депутати, ми можемо дискутувати довго на цю тему. Тому що тема, дійсно, вона болюча, я скажу, вона болюча і вона повинна вирішуватися. Але ж ми це повинні робити поступово.
Я, Юрій Олексійович, згоден з вами, що ми повинні це питання вирішити. І тому я ще раз пропоную комітету відправити цей законопроект на доопрацювання до авторів законодавчої ініціативи. При підтримки нашого комітету, на базі при підтримки нашого комітету ми із задоволенням зробимо все можливе для того, щоб після 15 лютого, ми повернулися до цього питання, знайшли кошти, реальні кошти, щоб ми могли порахувати. Це стосовно і Міністерства соціальної політики, це стосовно Міністерства економіки, Міністерства фінансів, перепрошую. Тому ми повинні, по-перше, відштовхуватися від певних цифр, а не сьогодні так, ну, пальцем в небо, да, там 8, 10 чи 4, у нас тут розбіг великий. Чотири мільярди сьогодні для українського бюджету, це, дійсно, великі кошти. Це ті гроші, які можуть піти як на допомогу багатодітним сім'ям так і на допомогу бійцям АТО.
Тому прошу голосувати, пропонується відправити цей законопроект на доопрацювання авторам законодавчої ініціативи. Прошу голосувати.
Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно, дякую.
Що, що?
Один, я перепрошую, да, прошу переголосувати. Пропонується рекомендувати Верховній Раді відправити законопроект номер 1080 та… 1018 та 1432 суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.
Я хочу вам подякувати, шановні народні депутати. Я думаю, що ми разом прикладемо багато зусиль для того, щоб ми вже в цьому році ці питання)
ПАВЛЕНКО Ю.О. прошу мене не тримати. Бо я так розумію, рішення буде приблизно таке саме.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Законопроект (реєстраційний номер 1411) пункт 5 порядку денного – про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пільгових умов вступу до вищих навчальних закладів, оздоровлення та відпочинку окремих категорій дітей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович, я розумію, що, можна я як головуючий, да, дякую. Я просто хочу подивитися, цей законопроект, ми не є головними з цього законопроекту. Ми можемо перейти, да, давайте ми зараз перейдемо до 5 пункту порядку денного – до Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільгових умов вступу до вищих навчальних закладів оздоровлення та відпочинку окремих категорій дітей. Це реєстраційний номер 1411. Поданого народними депутатами України Павленком, Королевською, Бахтеєвою.
Слово надається автору законопроекту Павленку Юрію Олексійовичу. Будь ласка.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, даний проект закону обумовлений необхідністю посилення гарантій та соціального захисту дітей, які в той чи інший спосіб постраждали внаслідок подій, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції. Проектом закону пропонується віднести до категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки дітей, які зареєстровані внутрішньо переміщеними особами, дітей, які перебувають в зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, один з батьків яких загинули або пропали безвісти під час участі в антитерористичній операції або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва одержаних в районах проведення антитерористичної операції, а також внаслідок захворювання одержаного в період участі в антитерористичній операції. Тобто відповідним проектом закону пропонується розширити категорії дітей, власне, відреагувати на ту ситуацію, яка є сьогодні реальна в країні, коли у нас з'явилася нова категорія дітей – дітей не оголошеної війни.
Я для початку скажу, що це один із законопроектів пакету, який мною внесений направлених на захист прав дітей не оголошеної війни, я сподіваюсь наступні теж дійдуть, ми розглянемо на законопроекті, не буду на них зупинятися. Власне, даним законопроектом пропонується поширити пільгу на оздоровлення дітей цих категорій, а також зробити пільгу на вступ до вищих навчальних закладів. При чому, ми навіть не пропонуємо поза конкурсом, бо розуміємо, що це достатньо складно, власне, на пільгових умовах відповідно до тих рішень, які ухвалюють щорічно Міністерство освіти щодо пільгових категорій дітей.
Очевидно тут важко теж прорахувати сьогодні видатки на цей закон, тому що ми не знаємо навіть точної категорії і кількості дітей, які стали жертвами не оголошеної війни. І тим більше, що ця цифра щоденно зростає, ще раз наголошу, що даним законопроектом ми пропонуємо поширити пільги як на наших військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО, загинули в зоні АТО так, власне, і на жителів Донбасу, які теж загинули в зоні АТО.
Звичайно, тут може бути дискусія стосовно певних політичних моментів, але ми виходимо з того, що всі є громадянами України і для всіх є рівний, і має бути однаковий закон, а тим більше, що діти, в любому випадку, не повинні навіть відповідати за якісь не добрі вчинки своїх батьків і їм потрібно сьогодні надати максимально допомогу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович, що стосовно дітей? Діти – це наші українські діти і це наше майбутнє. І немає значення в якій сім'ї вони зростали, це наші українці і ми повинні їх захистити. І ми вже казали, що в нашому комітеті дуже мало є політики, наш комітет сьогодні і в тому скликанні, ви пам'ятаєте, ви ще приходили до нас на комітет, працює конструктивно. Тому я думаю, що, зараз я надам слово від комітету. Слово надається голові підкомітету з питань молодіжної політики, сім'ї та дитинства Споришу Івану Дмитровичу.
СПОРИШ І.Д. Знаєте, я думаю, що це не поганий законопроект і мені здається, що тут великих коштів таких не потрібно, і можливо хоч потрібні будуть кошти, але, разом з тим, не ті, що по перших питаннях. Але, разом з тим, я думаю, що дійсно, ми не є головними, як то кажуть, в цьому, але, разом з тим, я думаю, що це питання ми повинні за основу прийняти, тому що воно не є поганим. І мені здається, що зал підтримає, і Верховна Рада вся підтримає, тому що ми бачимо за кого тут йдеться мова. Так що, я думаю, що тут Юрій Павленко тут дуже правий і ми повинні його все-таки, головний комітет все-таки з освіти, науки, я думаю, що це він буде розглядати, а ми за основу можемо прийняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Дмитрович. Давайте почуємо думку Міністерства соціальної політики, хочу надати слово заступнику директора Департаменту організації оздоровлення та санітарно-курортного лікування Хохленкову Івану Олексійовичу. Будь ласка, Іван Олексійович.
ХОХЛЕНКОВ І.О. Дякую. Шановні народні депутати, шановні присутні, міністерство підтримує даний законопроект в цілому звичайно. Разом з тим, потрібно зауважити, що в нас є такі невеличкі зауваження. Проектом даного закону передбачено внесення до законів України нових пільгових категорій, зокрема категорії діти, батьки, в дужках один з батьків, і далі по тексту. Тобто наше зауваження складується до чого? Якщо батьки загинули, то автоматично дитина вже набуває статус сироти і, згідно з законом України, він і так відноситься до пільгових категорій. Тобто на наш погляд, правильно написати, якщо один з батьків і далі по тексту, загинув там – це перше зауваження. І ми з Юрієм Олексійовичем вже розмовляли на цю тему, і я думаю погоджуються автори.
І ще в нас така пропозиція, добавити ще категорію дітей, і Міністерство готує відповідні зміни теж до закону, ввести, ще категорію добавити "діти з сімей загиблих учасників масовий акцій громадського протесту", тобто якщо ми вже вносимо ці пільгові категорії, обов'язково треба згадати про дітей, батьки яких приймали участь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Олексійовичу.
Юрій Олексійович, я думаю, що це не є питання, я думаю, що ви погодитесь. Так.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, це можна на етапі другого читання всі ці правки зробити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На етапі другого читання.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді думаю, що всі свої думки висловили.
Пропонується рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу – це перше. І друге, направити рішення комітету до Комітету з питань науки і освіти. Прошу голосувати. Хто - "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.
Дякую, Юрій Олексійович я ж вам казав, що в нас політики не має, в нас тільки конструктивний діалог.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Так я ж виходець із комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та я знаю, бо ми ж з вами працювали не один рік.
Дякую!
Шановні колеги! Повертаємось до пункту 3 порядку денного. Переходимо до проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті, або інвалідності волонтера під час надання волонтерської допомоги в районі проведення Антитерористичної операції. Номер законопроекту 1689. Поданий народними депутатами України Чоновол та Величковичем.
Слово надається автору законопроекту Чорновол Тетяні Миколаївні. Будь ласка, Тетяно Миколаївно.
ЧОРНОВОЛ Т.М. Дякую!
Ми зараз маємо феномен в Україні – це масовий волонтерський рух допомоги в зоні АТО. При тому, що ця волонтерська допомога буває різною – це, буквально, села збирають якісь продукти, збирають якусь одежу, вантажать в якийсь автобус, везуть в зону АТО. Це волонтери, які, наприклад, в зоні АТО збирають дітей, які залишилися безпритульними, організовують якісь маленькі будинки, знову ж таки збирають одежу цим дітям, збирають їжу. Це були знову ж таки місцеві волонтери, які готують якісь обіди і знову ж таки везуть прямо на лінію фронту. Цей рух надзвичайно є масовим і, на жаль, ми маємо такі випадки, коли волонтери гинуть. Позаяк, дуже часто вони бувають на самій передовій, потрапляють під обстріли і гинуть. Тому надзвичайно важливо зараз для держави захистити сім'ї цих людей, щоб сім'ї загиблих отримали допомогу. Дуже важливо знову ж таки, щоб була допомога по інвалідності, бо це фактично людина, яка внаслідок отриманого поранення, змушена лікуватися і лікуватися багато років. Тому категорію цих людей насправді треба захистити, бо це не є, от в мене є зауваження, що соціально волонтерський закон, який є зараз, він говорить про те, що волонтерська діяльність добровільна, безкорислива, соціально спрямована, не прибуткова.
Я пропоную залишити волонтерська діяльність добровільна, безкорислива, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги. Тому що нинішня волонтерська діяльність в Україні не завжди є соціально спрямована, особливо в зоні АТО.
В нас є знову ж таки випадок, наприклад, інструктор "Азова" ………, який надавав інструкторську військову допомогу, тобто вчив підрозділ "Азов" військовим діям. Тобто при чому це було на найвищому рівні, були організовані навчання цього підрозділу, на жаль, ця людина загинула. І знову ж таки, зараз стоїть питання чи може його родина, а в нього четверо дітей, двоє рідних, двоє не рідних, двоє дружин, і стоїть питання про те, щоб його дві ці родини отримали допомогу, дуже серйозне стоїть питання. І знову ж таки його дії можна кваліфікувати як знову ж таки волонтерські, бо він надавав допомогу, вона не була соціально спрямована, але вона була безкорислива, не прибуткова і була допомогою.
Знову ж таки є ще перелік людей, які якщо знову ж таки викреслити соціально спрямовано, а маємо ми зараз об'єктивну реальність, що цей волонтерський рух, який існує в Україні, він виявляється, може бути і не соціально спрямований. Але без цього він не стає волонтерським, він продовжує залишатися волонтерським. Він, надзвичайно, є масовим. Ви розумієте, ця волонтерська допомога, яка надається в зоні АТО, це не тому що наша армія гола і боса, ми не будемо принижувати нашу армію і наші військові частини. Вона надається тому, що люди хочуть бути причетні до тих дій, які відбуваються на фронті. Хочуть внести свою допомогу нашій обороні країни, хай не військову, хай тим, що вони повезуть продукти, чи вони зберуть одежу, чи вони приїдуть туди і будуть надавати медичну допомогу. З нову таки, ця діяльність не є якось задокументована. Бо знову таки, є до мене, до того законопроекту змін, яких я подаю, критика, по тому, що я пропоную вилучити, що волонтерська діяльність здійснюється виключно на підставі договору, що укладається з волонтерськими організаціями. Ми маємо об'єктивну реальність, що зараз це відбувається не так. От вона є ця об'єктивна реальність. І знову таки держава мусить підтримати тих людей, які у випадку здійснення волонтерської діяльності без укладання договору. От зібрав він у своєму селі одежу і картоплю, повіз її в зону АТО, він загинув. Ви розумієте, ми мусимо зробити, щоб держава цим людям, сім'ям цих людей, знову таки, віддала належне, забезпечила, знову таки, одноразовою грошовою допомогою. При чому тут мова не йде про широкий перелік осіб. Слава Богу, не так багато волонтерів в зоні АТО у нас загинуло. І я сподіваюсь, що в наступний рік ця чисельність буде ще менша. Я отримала інформацію, що стосовно загибелі восьми волонтерів, це, які займалися підвозом продуктів, одежі, ну, тобто надавали таку волонтерську допомогу матеріально. Але також можна кваліфікувати волонтерів, які загинули, надаючи іншу допомогу, таку як от випадок інструктажу.
ЧОРНОВОЛ Т.М. Так. Але, так би мовити, їхня чисельність десь три десятки людей.
Далі, в цьому законопроекті я пропоную, щоб порядок визначення того, кому надається ця матеріальна допомога, затверджував Кабмін. Чому? Тому що об'єктивна реальність міняється. Одна справа, що було в цьому році, зовсім іншу ми реальність можемо мати в наступному році. І тому варто, щоби Кабмін, який має можливість більш оперативної реакції, затверджував своїм положенням
Взагалі моя пропозиція, щоб, у нас вже є створена міжвідомча комісія при Мінсоцполітиці, яка надає статус учасників бойових дій. Я мала розмову з цією комісією і в принципі вони готові, щоби були індивідуальні звернення до них, членів родин загиблих волонтерів, а також інвалідів. І ці звернення, індивідуальні звернення, розглядалися б комісією, а комісія вже приймала рішення: або призначається ця допомога, або не призначається.
І знову таки, Кабмін вже буде виписувати порядок, які документи повинні подавати члени загиблих волонтерів – це може бути і довідка медична, це може бути і висновок судово-медичної експертизи, це може бути і свідчення свідків, представників офіційних структур в зоні АТО, тому що зрозуміло, що в зоні АТО поряд стоять і Нацгвардія, і військові, і батальйони МВС І тому, якщо якась людина гине в зоні АТО, завжди є командир тієї частини, яка там заходиться, який може дати свідчення, або добровольчого батальйону, або прикордонників, тобто там інтеграція і взаємодія, і завжди буту свідки.
Тому в мене пропозиція, щоби порядок все-таки встановлював Кабмін, а цим законом м давали можливість родинам загиблих волонтерів отримати одноразову грошову допомогу, а також отримати інвалідам. Дякую!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Миколаївно!
Слово надається співавтору законопроекту Величковичу.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я би ще хотів доповнити про те, що перше, стосовно волонтерів, тому що зараз визначається в зоні АТО ряд коридорів і шляхів заходи в зону АТО буде регламентовано. І стоїть питання обліку людей, які заїжджають на територію і які її покидають, тобто це буде документально фіксуватись, так що це буде облік чітко фіксований, що саме людина туди заїжджала. І те, що зараз вимагається від людей, які заїжджають в зону, їх фіксують, тому ми можемо чітко побачити, що людина приїхала не просто собі туристом, а приїхала з якоюсь допомогою, тобто оцей момент такої фіксації буде. І питання зараз, наскільки ми знаємо, є ця волонтерська рада, чи рада волонтерів при Президентові, при Міністерстві оборони, і при інших структурах силових створюється, де волонтери, які будуть…, я думаю це в тому порядку про який ми говоримо, про Кабмін, це може бути виписано, щоб волонтери, які їдуть, щоб вони мали також… були… як би сказати, шляхом чи повідомлення, чи якоїсь ідентифікації, ну це питання вже до Кабінету Міністрів, яким чином, це зробити про що Таня говорила.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я думаю, що ці питання можна відпрацювати. Це вже такі точні питання, які ми відпрацюємо.
Дякую. Від Міністерства соціальної політики хочу слово надати Сулімі Оксані Василівні. Будь ласка.
СУЛІМА О.В. Дякую.
Шановний Артуре Леонідовичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні!
Зважаючи на те, що законопроект спрямований на встановлення додаткових гарантій діяльності волонтерів в зоні АТО і на соціальний захист родин волонтерів зрозуміло, що міністерство в цілому підтримає. Водночас пропонуємо все-таки доопрацювати. Доопрацювати, по-перше, по питанню чіткого визначення волонтерської діяльності в зоні АТО. Бо так, як сьогодні пропонується тлумачення, що це виконання завдань в рамках проведення АТО, воно досить широке і можливо, буде йти дублювання з добровольцями. Да?
СУЛІМА О.В. Але, ну розумієте? Зрозумійте, якщо сьогодні міністерство опрацьовує зміни в законодавчі акти, в тому числі, в закон про соціальний захист військових і доповнює, ну принаймні готуються такі пропозиції доповнювати позицію по добровольцям. Да? Ті люди, які, знову ж таки, добровільно приймають участь в проведенні антитерористичної операції. Тобто має бути чітке розуміння чи то волонтер, чи то доброволець. Або це одне й те ж саме. Тобто тут, ну здається краще доопрацювати трошки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
СУЛІМА О.В. Тоді… Ні-ні. Можна ще трошки?
Тоді все-таки виникає питання по статусу волонтерів. Ми всі пам'ятаємо в минулому році наприкінці розглядали ще один законопроект з приводу внесення змін в діюче законодавство по волонтерській діяльності – 1408. Да? Яким пропонується і скасування статусу волонтерських, і знову ж таки скасування впровадження волонтерської діяльності на підставі договірних відносин.
Тому виникає питання, яким чином буде підтверджено, що ця людина волонтер? Ну це бюрократія, але ми маємо розуміти, хто волонтер, хто не волонтер.
І кому допомога ця надається, кому вона не має надаватися. Тому, все-таки, законодавчо пропонуємо чітко визначити механізм і документальні підстави і розмір допомоги, бо це сьогодні є дуже важливим, питання розмір допомоги – це додаткові видатки з бюджету, це треба порахувати.
Треба проводити і формувати реєстр волонтерів для того, щоб надавати цю допомогу. Тобто тут, все-таки, треба попрацювати, тим більше, що аналогія є, якщо ми візьмемо і розглянемо діючий закон про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей. Це закон чітко визначає розмір допомоги, яка надається військовослужбовцям, які загинули та їх сім'ям. Чітко визначає умови чому не надається і кому не надається така допомога. Тобто на наш погляд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую, Оксана Василівна, дякую.
Так, будь ласка.
В принципі, саме тому і в цьому законопроекті регламентується право Кабінету Міністрів своєю постановою давати розмір якраз цієї одноразової допомоги. Хоча я особисто вважаю, що це повинно бути як і у військових, як і у міліціонерів, як і у інших загиблих в статусі 500 неоподаткованих мінімумів.
Але знову-таки, це право Кабміну цим регламентується цим законом регламентувати порядок та розмір цієї допомоги.
Далі. Справа в тому, що тут не йдеться про соціальний захист в широкому розумінні слова, тут є тільки про ви плату одноразової допомоги в разі смерті та інвалідності. Розумієте це не є широке коло осіб, слава Богу не охоплює. Це тільки при смерті і при інвалідності.
Повірте, якщо навіть випадково людина загинула у цієї випадкової людини також є діти і також є сім'ї, якщо вона загинула від міни в зоні АТО, то ми можемо розглянути її історії і визначити, чи вона отримає цю грошову допомогу чи ні. Тому обмежувати тут все законодавчо, спеціально … дано дуже широкий перелік цих обставин, коли людина може потрапити під визначення волонтерства.
Знову-таки, чому він широкий? Чому саме волонтерів виписуються ці норми, хоча ви тут згадували тут участь в добровольчих батальйонах. Тому, що розумієте, війна – це державна справа. У нас не повинно бути в Україні недержавних військових угрупувань. якщо ти тримаєш зброю, якщо ти воюєш, воюй в офіційному війську, в офіційному батальйоні МВС, в офіційному підрозділі, там, прикордонників. Але в нас все-таки є такі ситуації, коли людина їде, людина не оформилась, людина взяла зброю і загинула. І я думаю, що це буде якраз позитивно, якщо його родина зможе отримати допомогу, коли ми цю людину будемо кваліфікувати як волонтера. Да, вона виступила волонтером, але вона привезла, я не знаю, там, не цукерки, не одежу, а вона допомогла іншим, бо вона прикрила якомусь військовому спину і в цей час загинула. То я вважаю, що якраз дуже принципово розширити так перелік волонтерів, щоб туди змогли, як коли загинути… Знову таки, це не соціальна допомога, ну, не знаю, там, не виплати кожному, ну, будь-кому, хто там заразився грипом. Це у випадку смерті і інвалідності виключно. Але щоб ці люди, які там загинули, які здійснювали різну волонтерську допомогу в зоні АТО, щоб їхні сім'ї змогли отримати одноразову грошову допомогу. І щоб, знову таки, ми не спекулювали питанням про те, що ми будемо зараз робити законодавство під створення якихось недержавних добровольчих батальйонів. Ми цим запускаємо страшний механізм, коли кожний в нас, не знаю, олігарх може мати свою армію. Саме тому, ці люди, які загинули, ну, мають повне право отримувати допомогу як волонтери. Саме тому такий широкий перелік визначення волонтерства в зоні АТО. Дякую за увагу.
Але, якщо можна, все-таки по розміру. Справа в тому, що це було би більш гарантовано. Ну, ви ж розумієте, одна справа – Постанова Кабінету Міністрів встановлює розміри, а інша справа – це законодавчий акт. Це один момент.
І інший момент – це, все-таки, видатки, додаткові видатки, з державного бюджету. Тут треба ще звернути увагу на "Прикінцеві положення", що стосуються набуття чинності закону. Тобто тут треба трошки доопрацювати.
І ще одна пропозиція. Все-таки розглянути можливість об'єднання двох законопроектів,те, що ви зараз пропонуєте, і законопроекту 1408, бо вони стосуються провадження волонтерської діяльності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Оксана Василівна, безумовно ми будемо доопрацьовувати це питання, але ж у нас є тут два питання. Перше, ми 24 грудня ще 2014 року прийняли за основу, рекомендували Верховній Раді за основу прийняти в першому читанні подібний законопроект номер 1408 поданий народними депутатами України Крульком, Заліщуком, Палатним та іншими про волонтерську діяльність.
Є два варіанти, перше, цей законопроект (1689), який ми зараз обговорили врахувати при підготовці по законопроекту, ті поправки, які ви сьогодні внесли (1408) і об'єднати це в один законопроект.
Пропонувати Верховній Раді прийняти його за основу в першому читанні, доопрацювати з тими зауваженнями Міністерства соціальної політики і прийняти його вже в другому читанні. Є така пропозиція, автори законопроекту згодні?
Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Під стенограму, будь ласка.
Я абсолютно підтримую об'єднати ці законопроекти, тому що в попередньому законопроекті, який був рекомендований комітетом до прийняття, так (1508). Також було дуже багато позитивних пропозицій, єдине, що вони якраз не стосувалися волонтерства в зоні АТО. І саме тому і народився цей законопроект, тому що ті зміни не стосувалися волонтерства в зоні АТО. Тому я виступаю за те, щоб об'єднати ці два законопроекти, таким чином буде досягнена більше користь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді пропоную приймати рішення. Пропонується рекомендувати Верховній Раді України законопроект (реєстраційний номер 1689), який ми зараз обговорили, врахувати при підготовці до другого читання законопроекту схваленого нами на попередньому засіданні комітету (номер реєстраційний 1408). Прошу голосувати.
Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до передостаннього, до проекту Закону про технічні регламенти та оцінку відповідності, (реєстраційний номер 1065), поданий народними депутатами Кужель і Продан.
Шановні колеги, автора законопроекту нема, тому що ми не є головними, тому що ми можемо його розглянути.
Тетяна Миколаївна, якщо у вас є якісь побажання, пропозиції. Все, дякую. Всього доброго, ми вас не затримуємо.
Від державного агентства України з туризму та курортів слово надається першому заступнику голови Гордієнко Валентині Романівні.
ГОРДІЄНКО В.Р. Доброго дня всім! Я хочу сказати про те, що даний законопроект дія цього Закону, Закону про технічні регламенти та оцінку відповідності безпосередньо не поширюється на сферу туризму, про що свідчить даже інформація надана в пояснювальній записці, в розділі четвертому щодо стану нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання. Тут, у цьому переліку, відсутній саме Закон України "Про туризм", це по-перше. По-друге, я б хотіла сказати, що відповідно до Угоди про асоціацію, розділ 16, розділ "туризм", вірніше на виконання цієї угоди затверджено було розпорядженням Кабінету Міністрів України 847 саме план дій щодо виконання цієї угоди. І згідно цього плану дій передбачено розроблення проекту стратегії розвитку туризму, також підготовка та подання в установленому порядку пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про туризм" і визначено термін грудень 2015 року. Тому ми не підтримуємо взагалі щодо внесення саме в "Прикінцеві положення" Закону України "Про туризм", саме там стосується виключення ряд норм таких як гармонізація стандартів. Але на сьогоднішній день в Програмі уряду, даже, і Плану дій щодо виконання Угоди про асоціацію, передбачено саме і гармонізація стандартів в сфері туризму, і розроблення стандартів в сфері туризму, і так же розроблення цього закону. І вже коли буде розроблений цей закон, там будуть враховані всі необхідні норми, які потребуються узгодити із Європейським Союзом, і ми тоді вже остаточно зробимо новий цей законопроект і врахуємо всі необхідні положення, які потрібно. На сьогоднішній день ми пропонуємо вилучити взагалі із цього законопроекту, розділ, де передбачено Закон України "Про туризм", внесення змін до Закону України "Про туризм". І уже тоді буде закон розроблений згідно Розпорядження Кабміну 847 на виконання Угоди про асоціацію.
І я б хотіла сказати, що в законопроекті, де про технічні регламенти та оцінку відповідності, передбачено вилучення дуже багато положень, які б ми на сьогодні повинні займатися, саме розробкою стандартів. На сьогодні в Україні взагалі немає жодного стандарту в сфері туризму, який би… Ми користуємося на сьогодні міждержавними стандартами 1994 року, які по країнам СНГ, це стандарти в сфері туристичного обслуговування, туристично-екскурсійне обслуговування. Але це міждержавні стандарти Україна тільки використовує уже, тому що країни в себе в СНГ розробили свої нові стандарти у відповідності до європейських вимог. І на сьогоднішній день ця робота повинна проводитися. В мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Валентина Романівна.
Від Міністерства економічної політики та торгівлі України слово надається директору департаменту технічного регулювання те метеорології Віткіну Леоніду Миколайовичу, Михайловичу, перепрошую. Леонід Михайлович, будь ласка.
ВІТКІН Л.М. Ну, тут ми почули про асоціацію, я теж хочу сказати, почну з гасел, так, а потім конкретно. Згідно з Угодою про асоціацію, до речі, із Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар'єри в торгівлі, ми маємо привести нашу систему технічного регулювання. Мається на увазі стандартизація, оцінка відповідності, спрощена можна сказати, сертифікація та інші види в спорідненій діяльності до міжнародних європейських норм.
Коротка передісторія оцього питання саме пов'язана з туристичними послугами.
В 12-му році була відмінена обов'язкова сертифікація туристичних послуг. Вилучено відповідний пункт з переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації. Було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів, що, значить, 803-ої стосовно категоризації. Що там передбачалося, що категоризація готелів здійснюється на основі обов'язкової сертифікації. Вилучена ця норма і замінена нормою, що вона здійснюється на основі добровільної сертифікації.
Чому це було зроблено в 12-му році? Тому що якраз закінчився п'ятирічний період нашого перебування в Світовій організації торгівлі і ми мали виконувати, як Угоду про технічні бар'єри в торгівлі, яка стосується оцієї сфери, так і Угоду ТРІПС про надання послуг.
Ця угода Світової організації торгівлі про надання послуг не передбачає такого механізму як обов'язкова сертифікація.
Повертаючись до статті 18 Закону про туризм, там саме мова йде про обов'язкову сертифікацію, про такий інструмент – обов'язкову сертифікацію туристичних послуг.
От саме на це й спрямована норма вилучення, вилучення оцього положення, щоб ми відповідали як європейському підходу, тому що в Європі нема обов'язкової сертифікації послуг – це добровільна сфера, і Світової організації торгівлі Угоді ТРІПС. Так? Про право інтелектуальної власності і надання послуг.
Тому от фактично зараз вже от остання два роки здійснюється ця процедура – категоризація готелів, на основі добровільної сертифікації, як цього вимагає і Світова організація торгівлі, і як цього вимагає європейська практика в цій сфері.
Тому вилучення цієї норми фактично нічого не змінить в ситуації. Так? Вона не вплине, скажімо, на ту ж от іноді, кажуть, там на безпечність, на отримання там належної оцінки і контролю за комфортністю перебування туристів там в готелях і так далі. Тому наша пропозиція підтримати цей законопроект в першому читанні, в тому числі і включаючи цю норму, яку пропонується вилучити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Силантьєв Денис, народний депутат.
СИЛАНТЬЄВ Д.О. Згідний з вами, що держава не втручається в туристичний бізнес закордоном. Але ж там є асоціації, до яких повинні залучатися представники туристичного бізнесу. На сьогодні, якщо ми вилучимо контроль за сертифікацією, то почнеться хаос. Розумієте? Зараз ми любий, хто працює там, наприклад, м'ясником, він може створити туристичну фірму і сказати, що у мене є готель. До нього приїжджають закордону люди, вони бачать там двоповерховий дім, в якому немає не якихось там умов, нічого, елементарно там, кондиціонера, туалету і таке інше.
Да, я згоден з вами, що ми повинні іти до Європи. Але ж це ми повинні робити поступово. І зараз, якщо ми вилучимо те, що ви пропонуєте, то почнеться, як я вже сказав, хаос. І простий приклад я вже вам привів на основі там того ж, що ви зараз почули.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
Я просто ще раз хотів би звернути увагу, колеги, на те, що зараз з 2012 року обов'язкової сертифікації немає в Україні, вона не діє. Діє добровільна сертифікація. Але при категоризації готелю, от як ви казали, от два поверхи, нічого немає, враховується оця оцінка, яка здійснюється в рамках або добровільної сертифікації, розумієте, не обов'язкової. Тобто ця норма фактично зараз щодо обов'язковості сертифікації не діє. Тому що ми в 2012 році внесли відповідну зміну в цю постанову 803, і внесли зміни в перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, на сьогодні він ще існує. Так? І не має, не має туристичних послуг. Тому ми, ніяким чином, зараз от відміняючи цю норму, вона зараз фактично формальна. Так? Не втручаємось в діяльність от пов'язану з контролем і оцінкою спроможності того чи іншого суб'єкта туристичної діяльності надавати належної якості і безпеки послуги. Тобто тут ризику не має. От я на цьому хотів наголосити. Говорячи про…
Я перепрошую, я повернуся до російської мови. Ви знаєте, я с вами согласен, что если сейчас ее нету, то ее нужно вернуть. Потому что опять-таки была туристический не департамент, а правильно назывался агентство, туристическое агентство. Да. Его убрали, его передали в Министерство экономики. В Министерстве экономики сейчас не создали орган, который бы контролировал выдаваемые сертификаты. Правильно?
А как?
Зараз здійснюється ліцензування туристичної діяльності, тому що… І не потрібно, до речі, подвійне регулювання. Тобто це надмірне навантаження на бізнес, яке заважає.
Вы сейчас говорите о добровольном лицензировании?
Ні. Ліцензування обов'язкове, а якраз сертифікація добровільна і це якраз відповідає оцим всім нашим зобов'язанням і по СОТу, і по ЄСу. Тому що ніде в світі не має обов'язкової сертифікації. Це… От, якщо ви почитаєте Угоду про надання послуг Світової організації торгівлі, то там є інші механізми контролю за туристичною діяльністю. Зокрема, ліцензування, яке існує у нас. Розумієте? І от інструмент категоризації готелів, він якраз використовує, як це у всьому світі, добровільну сертифікацію. От за потреби це
Но понимаете, там есть другие контроли, там нет государственного контроля, но там есть контроли…
Я ще раз підкреслюю, що туристичні послуги не повинні підпадати під цей інструмент. Під інший… Ми не кажемо, що взагалі, зняти всі інструменти контролю. Ліцензування повинно бути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Будь ласка.
Просто наголосити, що треба розглядати, ну тут правильно було відмічено. Треба розглядати ці зміни до Закону "Про туризм" в контексті законопроекту про технічні регламенти та оцінку відповідності. Тобто, тут в матеріалах роздані лише зміни до Закону "Про туризм". Проте, треба розглядати статтю 2-у цього законопроекту про технічні регламенти та оцінку відповідності. Ну і статтю 1-у де визначено, власне, що таке є продукція. Тобто, є три аспекти, які регулюються законом. Тобто, встановлення технічних регламентів, обов'язкова оцінка відповідності і добровільна оцінка відповідності. Дійсно було б відмічено, що цей законопроект не поширюється на сферу туризму, ну це не зовсім так. Тобто, добровільна оцінка відповідності поширюється на сферу туризму, тобто там виключно…
Ні, ну ми берем сам законопроект. Тобто, об'єктом добровільної оцінки відповідності може бути і послуги, в тому числі, і добровільна оцінка відповідності здійснюється відповідно будь-яким заявленим вимогам. Тобто, цей… прийняття цього закону про техрегламенти та оцінку відповідності, воно не унеможливлює проведення і надалі добровільної оцінки відповідності туристичних послуг.
Дійсно, не може бути встановлено технічних регламентів, щодо туристичних послуг, тому, що технічні регламенти і відповідно до цього законопроекту, і відповідно до угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі. Сфера послуг не може бути об'єктом технічного регулювання …
Ні, ні, ні. Ну ми говоримо про… ні. Україна вже давно є членом Світової організації торгівлі. Відповідно до угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі, тобто сфера послуг не може бути об'єктом технічного регулювання. Це так. Тобто, з однієї сторони цей законопроект не поширюється на сферу туризму. Але, маємо ситуацію, коли в законі про туризм встановлюється вимога щодо обов'язкової сертифікації туристичних послуг. Так от обов'язкова сертифікація - це якраз один ставлю на голосування інструментів обов'язкової оцінки відповідності. Тобто, ну от, те що навіть зараз підтвердження відповідності, тобто, один механізм - це декларування, інший - це сертифікація. Тобто, ну зрозуміло, що якщо вона обов'язкова, то вимоги становлення Законом. Тобто, в цьому і полягає суперечність і угоді СОТ про технічні бар'єри в торгівлі, і відповідно, ну зобов'язанням України як члена Світової організації торгівлі, ну і цьому законопроекту. Тому, щось має бути виключене. І, дійсно, сфера туризму, вона, крім добровільної оцінки відповідності, не повинна бути об'єктом, вірніше, входити до предмету правового регулювання Закону про технічні регламенти та оцінку відповідності. Тому і пропонується ці норми виключити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Сергій, дякую.
Ми зрозуміли вашу позиці. Я прошу, ну, по-перше, хочу нагадати, що ми не є головними в цьому питанні. Але ж на думку нашого комітету, я думаю, ми так уже порадились трохи, що цей законопроект його потрібно доопрацювати для того, щоб його приймати. Тому я хочу, пропонується, давайте приймати рішення, тому що нам вже на сесійне засідання іти треба.
Пропонується відправити цей законопроект до автора законодавчої ініціативи на доопрацювання, це перше. І, друге, відправити до профільного Комітету з питань промислової політики та підприємництва. Прошу голосувати
Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Шановні колеги, ще у нас є одне коротеньке питання. Це питання план роботи Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики та спорту на лютий-липень 2015 року, та про пропозиції до порядку денного другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
Будь ласка, Скалозуб Віра Андріївна.
СКАЛОЗУБ В.А. Значить, шановні народні депутати, вашій увазі подається проект плану на це півріччя. У вас там роздано у всіх папочках. Ми там головний комітет, у нас 9 законопроектів. Там, де ми повинні дати висновки – 25. Там два виїзних засідання, те, що пропонувалося, те, що ми обговорювали Чернігів і Одесу. Оскільки в Одесі зараз "Молода гвардія" це основний табір відпочинку дітей за державний рахунок. І порядку контролю там три питання, парламентські слухання - два питання, комітетські - одне, і інші заходи - шість. Якщо у вас є пропозиції, то, будь ласка, помічники чи народні депутати подавайте, будь ласка, нам в секретаріат. І ще там перелік законопроектів, такий один листочок, який пропонується до порядку денного.
Там теж чотири - це які ми розглянули. І тут ще є скільки в нас? І п'ять, які ми ще повинні розглянути, де ми основні, що ми подаємо до порядку денного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Віра Андріївна, тоді пропонується взяти за основу план роботи комітету. До 16 січня ви всі вивчите план роботи комітету, внесете всі пропозиції, і ми приймемо. І пропонується також затвердити пропозиції комітету до порядку денного другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Теж до 16 січня внести свої пропозиції. Прошу прийняти його за основу. Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Наступне засідання комітету в нас 3 лютого 2015 року о 14.30. Дякую всім за роботу. Третього лютого.