СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму
від 17 березня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету А.Л.ПАЛАТНИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні присутні! Розпочинаємо засідання нашого комітету. Пропозицій, зауважень немає? Тоді розпочинаємо.
Список запрошених на засідання комітету.
Директор Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України Колбаса Руслан Сергійович.
Мовчан Оксана Миколаївна. Це ви. Заступник директора Департаменту ринку праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України.
Коляда Валентина Северинівна, заступник директора Департаменту молодіжної політики, начальник відділу сприяння, зайнятості, молоді Міністерства молоді та спорту України.
Кворум є. Запрошених перелік є. Тоді переходимо до пункту порядку денного. Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до статі 177 Сімейного кодексу України (щодо захисту житлових прав дитини у випадку порушень їх батьками) (реєстраційний номер 1319), поданий народними депутатами України Сольваром і Безбахом.
Наш комітет є головним з цього питання. І зразу від Міністерства соціальної політики України слово надається Колбасі Руслану Сергійовичу, директор Департаменту захисту прав дітей та усиновлення.
Будь ласка, Руслан Сергійович.
КОЛБАСА Р.С. Шановні народні депутати! Законодавчі акти вимагають здійснення контролю за збереженням житлових та майнових прав дітей саме при вчиненні правочинів із нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти шляхом надання органам опіки, піклування згоди на вчинення зазначених правочинів.
Законопроект пропонується доповнити частину другу статті 177 Сімейного кодексу України нормою щодо заборони на вчинення батьками або опікунами дитини правочину щодо укладання кредитних договорів, іпотеки стосовно нерухомого майна дитини без отримання попереднього дозволу органів опіки та піклування, необхідність запровадження якої обумовлено чисельними випадками приховування від нотаріуса факту проживання або реєстрації дітей з метою спрощення передачі житла під заставу для отримання кредиту. Таких факторів можна було б уникнути у разі наявності законодавчої норми, яка визначає обов'язковість отримання дозволу органу опіки та піклування при укладанні кредитних договорів, іпотеки.
Водночас пропонуємо врахувати наступне. Право власності включає три складові: право володіння, право користування та право розпорядження. Тому запропоновані зміни у пункті 4 статті 177 Сімейного кодексу суперечать положенням чинної норми цієї ж статті, яка стосується майна дитини.
В даній статті іде мова про те, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органами опіки і піклування навіть, якщо дитина не є власником, співвласником приміщення або не користується ним та не зареєстрована за місцем знаходження житла. Тому взагалі незрозуміло, яким чином дитина там перебуває, яке дитина має відношення до цього житла, і дії відповідних осіб можуть бути призупинені взагалі, скажімо так, щодо вчинення правочинів, дитина якимось чином буде там зафіксована. Тому з огляду на зазначене соцполітики не підтримує запропоновані зміни до пункту 4 статті 177.
Однак, з метою посилення захисту житлових прав дітей, Мінсоцполітики пропонує вивчити питання щодо доповнення Сімейного кодексу окремою нормою стосовно нерухомого майна, право користування яким мають діти у разі, якщо вони є тільки власниками або співвласниками приміщення та не зареєстровані в даному житловому приміщенні. Таких випадків є дуже багато. Мінсоцполітики готовий долучитися до вивчення зазначеного питання.
Також запропоноване доповнення пункту 5 статті 177 новим пунктом дублює положення підпункту 4 даного пункту. З огляду на зазначене пропонуємо пункт 3 законопроекту викласти в такій редакції: "Особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, в тому числі про наявність дітей, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні".
Тому з огляду на це Мінсоцполітики пропонує даний проект закону доопрацювати, оскільки він є дуже важливим щодо захисту житлових прав дітей. Але треба врахувати ці моменти, які я озвучив. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Сергійович. Ваші зауваження та пропозиції будуть під стенограму відпрацьовані. Я думаю, що як автора законодавчої ініціативи немає сьогодні там з об'єктивних причин, але ж ми йому передамо всі ці речі.
Від комітету слово надається голові підкомітету з питань молодіжної політики, сім'ї та дитинства Споришу Івану Дмитровичу.
Будь ласка, Іван Дмитрович.
СПОРИШ І.Д. Шановні всі присутні, я думаю, ми ще раз повторимо, що все ж таки в цьому законопроекті пропонується доповнити підстави відмови органами опіки та піклування в наданні дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини, а також розширити сферу договорів, які батьки дитини не мають право укладати без дозволу цих органів.
Я не дуже хотів повторятися, тому що дуже гарно все було сказано Міністерством соціальної політики і я думаю, що всі ці питання, такі самі зауваження є в мене. Я не буду їх повторювати, тому що вони майже аналогічні, і моя думка також на доопрацювання відправити даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Дмитрович.
Хтось із членів комітету? Да. Будь ласка, Анна Анатоліївна Романова.
РОМАНОВА А.А. Фактично, цей законопроект він нам пропонує зміни по трьох пунктахм і дві зміни, вони не логічні, тут ми підтримуємо зауваження. Але абсолютно потрібна зміна, це доповнити перелік правочинів із майном кредитами. Тому що зараз особливо склалася така ситуація, кредитні майдани, ми як депутати з цим знайомі і з тими коливаннями курсу. Це абсолютно логічно без дозволу органів опіки не давати батькам малолітньої дитини вчиняти, брати кредит під заставу майна.
Тому ми, як депутати, я не знаю, можливо колеги мене підтримають, ми виступаємо за цей пункт, а інші два цього законопроекту, вони дійсно не логічні і тут все правильно було сказано.
Тому ми пропонуємо, щоб в стенограмі і автору було повідомлено, щоб він доопрацював враховуючи те, що ми підтримуємо перший пункт змін щодо кредитів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анна Анатоліївна. Будемо визначатися. Повністю вас підтримую.
Перше. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. І друге. Співдоповідачем від комітету визначити голову підкомітету Спориша Івана Дмитровича. Прошу голосувати.
Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Переходимо до другого питання. Пропонується розглянути проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про Премію Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування", Додатку № 1 до неї (реєстраційний номер 2054), поданий народними депутатами України Палатним та Величковичем. Комітет теж є головним з цього питання, шановні колеги.
Шановні народні депутати, хочу зазначити, що Постанова Верховної Ради України "Про Премію Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування" номер 844 (від 22.05.2003) заснована з метою залучення молоді до процесів законотворення, подальшого розвитку парламентаризму та розвитку місцевого самоврядування, морального та матеріального заохочення для досягнення значних результатів у вирішенні соціальних та правових питань.
Внесення змін до постанови викликано необхідністю удосконалення відбору, аналізу інформації про досягнення претендентів на здобуття цієї премії. Проектом постанови пропонується внесення низки змін до діючої Постанови про Премію Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування в частині термінів подачі клопотань та присудження премії, та розглядом комітетом пропозицій щодо кандидатів на здобуття премії для внесення в подальшому цих кандидатур до Верховної Ради України.
Шановні колеги, пропонується змінити терміни.
Перше. Подання клопотань про присудження премії перенести з 1 квітня на 1 вересня.
Друге. Відбір комітетом кандидатур та внесення цих кандидатур до Верховної Ради України перенести з 1 червня на 1 жовтня.
І третє. Присудження премії перенести з Дня молоді на 1 грудня.
Немає зауважень?
Пропонується. Доручити членам комітету внести доопрацьований проект Постанови на розгляд Верховної Ради України та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу та в цілому.
І друге. Доповідачем з цього питання визначити голову комітету Палатного Артура Леонідовича.
Немає зауважень? Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Переходимо до третього пункту порядку денного. Переходимо до розгляду інформації про виконання рекомендацій парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: "Участь молоді в суспільному житті: економічна активність".
Від Міністерства молоді та спорту слово надається Коляді Валентині Северинівні. Будь ласка.
КОЛЯДА В.С. Шановний Артуре Леонідовичу! Шановні народні депутати! Міністерство молоді та спорту узагальнену інформацію щодо виконання рекомендацій парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: "Участь молоді в суспільному житті: економічна активність".
Згідно з поданою інформацією від міністерств і відомств Рекомендації в цілому виконуються. Зокрема Міністерство освіти і науки повідомило, що з метою регулювання ситуації Міносвітою розроблено проект Постанови відповідно щодо порядку працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилась за державним замовленням. І приведення його у відповідність до вимог Конституції України. А також Міністерство освіти і науки зауважило, що роботу щодо виконання Рекомендацій парламентських слухань вони продовжують в сфері освіти в цілому.
Щодо проведеної роботи Міністерство соціальної політики з вашого дозволу проінформує моя колега з Міністерства соціальної політики. Загалом робота щодо виконання Рекомендацій міністерство молоді не завершилась після проведення парламентських слухань ми створили робочу групу спеціальну з питань… так вона й називається "З питань удосконалення законодавства щодо сприяння зайнятості молоді". Вона в цьому місяці розпочала роботу і до складу її ввійшли представники, і Міністерства соціальної політики, і запросили представника Міністерства освіти і науки, а також зацікавлені сторони. Робота розпочалась плідна.
І щодо продовження… Ну, підбиваючи підсумок. Да? Хотіла би зазначити, що важливо продовжити розпочату роботу щодо розробки нормативно-правових актів та внесення змін до чинного законодавства України з питань зайнятості молоді.
_______________. (Не чути)
КОЛЯДА В.С. Перше робоче місце. Так, ви маєте на увазі. Да. Ми його опрацювали і підтримали з боку міністерства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентина Севринівна.
Від Міністерства соціальної політики України слово надається заступнику директора Департаменту ринку праці та зайнятості Мовчан Оксані Миколаївні.
МОВЧАН О.М. Мовчан Оксана Миколаївна.
Шановні народні депутати! Шановні члени комітету! Мінсоцполітики також твердить про те і стверджує про те, і доповідає про те, що ми ретельно виконуємо рекомендації, які були озвучені на парламентських слуханнях.
Але не буду, можливо, дуже оригінальною, але почну з того, що все-таки у нас є наслідки і світової фінансової кризи, є наслідки воєнних подій, які точаться в нас на сході, ми отримали анексію Криму. І власне, на фоні погіршення показників на всьому ринку праці ми отримали, і по рівню безробіття, і по рівню зайнятості, повністю йде погіршення от зараз на даний момент.
На жаль, я можу володіти тільки і оприлюднити, і озвучити ті цифри, які дає нам сьогодні Держстат за останні 9 місяців 14-го року. Не за останні, а за 9 місяців 14-го року. Так от, я вам хочу сказати, що по рівню безробіття у віці 15-70 років за 9 місяців 14-го року впав цей показник на 1,8 відсоткових пунктів. Тобто, якщо у нас у 13-му році за цей самий період було 7,1, і ми намагалися його зменшити, то сьогодні показують цифри, що це 8,9. Що таке збільшення на 1 відсотковий пункт рівня безробіття? Це означає на 5 відсоткових пунктів збільшується рівень бідності населення.
Ну, і звичайно, як було у нас і до того спостерігалася тенденція по молодіжному безробіттю, у віці 15-24 роки саме найгірше чи самі найгірші показники – 15-24. Ну, скажімо 21,.3, хоч ми знаємо, що в розвинутих країнах цей показник теж коливається від 17 до 18 відсотків. Ніби по зрівнянню із міжнародним досвідом чи країнами розвиненими, ніби ми не сильно відстаємо, але насправді дійсно є проблема.
Ті ж самі показники погіршення і по рівню занятості. Я вам більше скажу, сьогодні уряд, прогнозуючи, подаючи або розробляючи, опрацьовуючи основні прогнозні макропоказники на 15-й рік, заклав навіть рівень безробіття 9,8 і 10 відсотків. Але по рівню занятості, оскільки я обмежена в часі, зрозуміло, що не буду говорити. Но скажу, що теж у віці 15-24 також найгірший показник – це 30,5 при 57,4 по всьому економічно активному населенню.
В 2014 році за даними Державної служби занятості біля 700 тисяч осіб, 669, майже 669 тисяч осіб, це молодь була зареєстрована в державній службі занятості. Фактично, це 46 відсотків від всіх, які зверталися за пошуком роботи, які зверталися за сприянням в працевлаштуванні до цього органу.
Крім погіршення проблем на ринку праці, я вам скажу загальних проблем, сьогодні кожний третій роботодавець уже не подає вакансій до служби занятості. Тобто в тричі зменшилася кількість роботодавців, які подають вакансії до служби занятості. Сьогодні навантаження на одну вакансію уже складає 15-16 чоловік. Це ті, що зареєструвалися в Державній службі зайнятості. А у нас ще є статистика тих людей, які не приходять до служби зайнятості, які звертаються до інших приватних агенцій зайнятості, минаючи цю структуру державну.
У нас низький рівень заробітної плати, який також не стимулює людей до працевлаштування. У нас не створюються робочі місця, немає у нас такої тенденції, щоб активно створювалися робочі місця, іде спад економіки. На тлі оцьому ми спостерігаємо такі показники. Але ви знаєте, що оцей віковий ценз 15-24 він ще є таким специфічним, тому що це якраз попадають ті діти чи той період, віковий період, коли діти закінчують школу, закінчують вищі учбові заклади і закінчують ПТУ. Це випускники фактично припадають на оцей період, да, а вони є амбітними, вони також ставлять вимоги до роботодавця по заробітній платі. І, наприклад, та людина, яка вже передпенсійного віку, яка погоджується на мінімальну заробітну плату, а, на жаль, сьогодні роботодавець диктує умови на ринку парці, він диктує, він говорить, яку він заробітну плату, а людина лише погоджується. То випускник подумає чи варто йому іти на мінімальну заробітну плату, чи ні.
Брак досвіду роботи і відсутність зв'язку – все-таки у нас залишається така проблема. Це відсутність все-таки зв'язку освітніх послуг і потреб ринку праці. На жаль, на сьогоднішній день це питання не вирішено. Я думаю, що не один рік і не декілька років, як ми його почнемо, хоча би приступимо до його вирішення. Законодавством про зайнятість…
Хочу перейти плавно і сказати, що поряд з іншими проблемами, що я сказала, це у нас підв'язалися нові проблеми і у нас нова категорія людей підв'язалася. Це внутрішньо переміщені – окрема категорія, з якими треба працювати окремо. Це у нас учасники АТО, яким потребується і психологічна і реабілітаційна повністю вся допомога. У нас сьогодні виключили із закону, приймаючи Закон про бюджет, виключили 49 статтю із Закону зайнятості, там, де передбачалося півтора року, можливість за півтора року до виповнення пенсійного віку вийти на пенсію.
Що це значить? Це всі передпенсійного віку за 10 років люди, це залишаються в статусі безробітного. Тобто нема вже цього механізму.
На сьогодні є, розвертаються програми приватизації шахт, реформування вугільної промисловості. Що нас очікує? У нас армія людей, які називаються шахтарями. І їм треба теж допомогти і посприяти, і переучити, і перенавчити, і перекваліфікувати. Тобто появився ряд категорій людей до тих, що важливих, які у нас були актуальними, це молодь, гостра проблема працевлаштування молоді, зважаючи на те, що я сказала.
Проте, в 2013 році, повторюся, можливо, бо на минулому комітеті це говорила, набрав чинності Закон про зайнятість. Ніхто тоді не знав, що буде війна і що ми стикнемося ще з іншими проблемами. Проте існує ряд механізмів, які спонукають роботодавця брати таких недосвідчених людей, які спонукають роботодавця приймати рішення на користь молоді.
Зокрема це компенсаційна можливість. Тобто роботодавець, який бере на роботу молодь на перше робоче місце, на нове робоче місце, зауважте, на нове робоче місце; на перше робоче місце, на нове робоче місце; не тільки молодь на перше робоче місце, а в тому числі і людей, які віднесені до категорій, які потребують додаткового сприяння у працевлаштуванні. Це інваліди. Це і мамочки одинокі. Це люди, які відбули позбавлення волі, які лікувалися примусово. В цій когорті людей, в цьому переліку людей є і молодь.
От, роботодавець якщо бере з цієї категорії, в тому числі і молодь, йому протягом року за рахунок коштів фонду по безробіттю сплачуться щомісячна компенсація, видається по витратам, які пов'язані зі сплатою єдиного соціального внеску. За 9 місяців 2014 року за таким механізмом було працевлаштовано 45 тисяч осіб. Мається на увазі молоді, молоді.
Ви знаєте, що у нас ще в спадщину від Радянського Союзу залишився такий механізм як квотування робочих місць. Тобто встановлення нормативу для роботодавця 5-відсоткового від штатної чисельності, який він повинен забезпечити працевлаштуванням саме цих людей, які потребують додаткових гарантій, в які входить також молодь. Молодь на перше робоче місце.
Ми запровадили Законом про зайнятість можливість приближення людини чи на стадії, коли вона учиться, приблизити максимально до роботодавця. Бо наша мета яка. Найближче приблизити цих двох апонентів, да? І ми придумали такий механізм як стажування. Тобто під час навчання, на стадії ще переходу з курсу на курс дитина може, студент, учень може пройти стажування в будь-якого роботодавця.
Це не потребує розширення статної чисельності. Це не дуже обтяжує роботодавця. Але людині робиться запис в трудову книжку. І можливо, цей роботодавець, а можливо, на базі здобутого досвіду інший роботодавець цю дитину зможе взяти на роботу після закінчення навчального закладу.
І, звичайно, шикарний був задум в законі. Це запровадження власної, створення власної або запровадження власної справи. Тобто сьогодні кожний з нас, в тому числі і молодь, працюючий, непрацюючий, безробітний, небезробітний, може звернутися до служби зайнятості. І вам обов'язково повинні надати таку послугу як консультативно-інформаційна робота, повністю допомога у написанні бізнес-плану, повністю все, що стосується для започаткування власної справи і для ведення бізнесу.
Люди, які рахуються застрахованими і отримують допомогу по безробіттю, вони можуть використати свою цю допомогу теж для створення свого бізнесу яким чином. Не щомісячно отримувати цю допомогу, а забрати її разово. Але дуже низька динаміка і дуже низька статистика по створенню власної справи якраз з числа зареєстрованих безробітних, з числа молоді - 1,5 відсотків! Дуже низько. Чому. У мене самої виникає питання, чому? Я вам поясню, чому.
Справа в тому, що дійсно, керуючись правилами і принципами страхування, доступ до виплат повинні мати люди, які застраховані. Не ті, що не працюють нелегально, а ті, що застраховані. Якраз весь Закон про зайнятість і Закон про Фонд по безробіттю пронизаний цим гаслом.
І тому категорії людей, які отримують допомогу по безробіттю, якраз це застраховані люди. Лише одна категорія людей – це молодь, яка ніколи не мала досвіду, не набула страхового стажу визначили, дозволили їм отримувати допомогу по безробіттю. А питання: рівень допомоги цієї? Він дуже нищенський – 544 гривні. От і помножте 544 на 6, це трохи більше 3 тисяч. За 3 тисячі можна створити бізнес молодій людині, якій треба ще допомогти вести його. Напевно, це і через те така тенденція.
Рекомендація парламентських слухань щодо створення окремого реєстру ведення інвалідів. На жаль, ми не можемо і вважаємо за недоцільне створення окремого реєстру, оскільки база, якою володіє служба зайнятості всіх безробітних, вона і містить також інформацію про інвалідів, і є окремі посилання, які говорять про цей статус. Хочу, щоб ви зважили і прийняли рішення зняти таку рекомендацію, її не потрібно виконувати.
Щодо дискримінації… Значить, рекомендація комітету щодо усунення заборони інвалідам зі слуху, які мають спеціальну професійну освіту, працювали за отриманим фахом, за умови усунення ризиків їх життю на відповідних виробництвах, воно також виконується. Оскільки повністю пронизане все законодавство, в тому числі, перше, закріплено Конституцією України, це попередження або заборона застосовування механізму, який має дискримінаційний характер.
На сьогодні хочу сказати, на чому ми зосереджуємося, на чому спрямовується наша робота. Буквально 5 березня був прийнятий закон, який сьогодні, майже сьогодні, вже на підписі Президента – це по врегулюванню питань, які спрямовані на соціальний захист внутрішньо переміщених. Проте, ми брали трошки ширше там ці норми, які, тому що у числі внутрішньо переміщених, а сьогодні їх 1,2 мільйони людей, які вже переїхали на територію України, яка підконтрольна Україні, так само є молодь. Майже 250 тисяч у цих людях – це люди працездатного віку. А якраз ця категорія, бо в нас, як визначено, молодь – від 15 до 35. Вона теж зашита в цій категорії, да, внутрішньо переміщених.
Ми дозволили цим людям, цим законом розширюються можливості молоді з числа внутрішньо переміщених отримувати ваучер, ваучер на безоплатне навчання. Тобто, людина приходить до служби зайнятості, це було передбачено раніше для 45-річних і вище, сьогодні ми передбачили для молоді, для військовослужбовців, які звільнилися в запас, для учасників АТО, це все є наша молодь. Вони зможуть прийти до служби зайнятості, отримати документ, який дає право вибрати за бажанням будь-який учбовий заклад, за переліком професій який затверджений Кабінетом Міністрів, піти навчитися, перенавчитися і перекваліфікуватися. Ну, разом з тим, вважаємо, що для підвищення конкурентоспроможності молоді, необхідно далі продовжувати роботу і все-таки ставити акценти на поширення механізму і навчання людей інтегрованим професіям, коли людина одночасно під час навчання здобуває декілька професій, 2 і більше. Тоді людина стає більш мобільніша, вона конкурентоспроможніша і можна буде таким чином все-таки запропонувати хоч якусь, яка може бути, робота.
Посилення, звичайно, роботи з безробітними для відкриття власної справи. Тому що 1,5 відсотка – це не та мета, хоча би 10 відсотків. Звичайно, у нас сьогодні на стадії запровадження системне підтвердження неформально здобутих професійного навчання за робітничими професіями. І це дасть можливість людям, які здобули свій професійний досвід десь інше, але не в навчальному закладі, пройти цю систему, підтвердити свої знання і отримати документ державного зразка.
Ну, і звичайно сьогодні законодавчих ініціатив дуже багато. Серед них є, ви знаєте, що всі країни світу сьогодні звертають увагу на нестандартних умовах парці, коли людина не сидить за робочим столом, коли вона працює дистанційно. Особливо якраз молодь, яка є у періоді, особливо це жінок стосується, коли вони народжують, виховують дітей, коли треба необхідно створити для таких людей таку площадку, коли людина зможе поєднувати виконання сімейних обов'язків і працювати, і отримувати якесь матеріальне забезпечення.
Разом з тим, сьогодні робота міністерства спрямована на підсилення іміджу Державної служби зайнятості. Бо чогось так перетворилося, що служба зайнятості, в основному, сприймається нашим населенням як ота інституція, яка надає допомогу по безробіттю, а з нею конкурують 14,5 тисяч приватних агенцій зайнятості. І я думаю, що треба ставити на такий рівень цю роботу, щоб все-таки, маючи монополію на гроші, які є у фонді, бути взірцем для цих же приватних агенцій зайнятості. А тому виробляються механізми співпраці з цими приватними агенціями зайнятості з тим, щоб могли хоча би робити обмін вакансій, які надходять у ці приватні агенції зайнятості. Чому? Тому що навіть по тих цифрах, що я сказала, зменшення чисельності вакансій, на 175 тисяч вакансій за минулий рік зменшилося в порівнянні з 2013 роком. А це не весь ринок праці, це тільки двадцята частина його, двадцята. 80 відсотків гуляє по приватним агенціям зайнятості. І, звичайно, в рамках реалізації заходів, які спрямовані на виконання угоди України з Євросоюзом, у нас уже ряд є заходів передбачених, які закривають питання мобільності робочої сили, питання створення транзитних робочих місць, особливо, які будуть застосовувати для тої категорії специфічної категорії людей. Наприклад, людей з довготривалим безробіттям, інвалідів, ВПО, внутрішньо переміщених.
Тобто у нас дуже безліч є завдань, які ми взяли на себе в рамках реалізації цієї програми. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Миколаївна. Дуже змістовний текст.
Ще бажаючі виступити? Немає. Будь ласка.
КОЛЯДА В.С. Артур Леонідович, шановні колеги, дозвольте, будь ласка, в порядку інформування. Після проведення парламентських слухань ми підготували, Міністерство молоді та спорту спільно з Державним інститутом сімейної і молодіжної політики підготували державну доповідь. Вона щойно опублікована уже на нашому сайті саме щодо економічного становища молоді і доступна уже для всіх, і направлена Верховній Раді і Президенту України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні члени комітету, вам роздана всім проект рішення про виконання рекомендацій парламентських слухань про становище молодів в Україні на тему "Участь молоді в суспільному житті: економічна активність". Пропонується прийняти рішення за основу.
Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.
Чи є до проекту рішення зауваження та доповнення? Немає.
Пропонується затвердити рішення комітету в цілому. Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Шановні народні депутати, пропоную затвердити Положення про Експертну раду з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді при Комітеті Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Від комітету слово надається голові підкомітету з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді Петренку Олегу Миколайовичу.
Будь ласка, Олег Миколайович.
ПЕТРЕНКО О.М. Добрий день! В цій каденції в Комітеті з питань сім'ї, молоді, спорту та туризму з моєї ініціативи було створено підкомітет з питань національно-патріотичного виховання. Я його і очолив. Але завжди чесно визнавав, що я не є самий великий спеціаліст в цій сфері, тому певний час в мене пішов на те, щоб виявити і знайти саме професіоналів, спеціалістів, експертів в цій сфері. Їх багато, вони вже багато років працюють в цій сфері, багато років напрацьовують якісь зміни до законодавства. Ці всі експерти, вони сформувались в таку в нас робочу групу, яка вже там пару раз проводила засідання, збиралася.
Також було створено вже не за моєї ініціативи, але було створено міжфракційне об'єднання "За національне патріотичне виховання". Воно раз зібралося. Як депутати зібралися, що там, давайте обміняємо телефони і контакти наших помічників, нехай працюють. Тобто саме серед помічників народних депутатів є багато цих самих спеціалістів, експертів в цій сфері.
Тому ця Експертна рада, вона дозволить легалізувати і надати такого серйозного статусу цій робочій групі і цим справжнім експертам. Подібне вже положення ми голосували з питань туризму Експертної ради.
Єдине що, колеги, вам роздане положення, проект положення. Тут є певні технічні помилки, починаючи з того, що в самій назві мова йде про Експертну раду з питань національно-патріотичного виховання, а не просто патріотичне виховання. Це принципово, і це підкреслено. Саме за це буду просити вас голосувати.
І в третьому пункті, як я вже казав, що брали за основу положення Експертної ради з питань туризму, да, по туризму, тому тут залишився, я так розумію, саме аналіз практики застосування законодавчих актів з питань туризму та підготовка,.. тобто, "туризму" замінити на "національно-патріотичне виховання". А так прохання колег підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Величкович.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Як заступник голови міжфракційного об'єднання національно-патріотичного виховання я хочу підтримати це положення. Це справді потрібно.
Є певні вже напрацювання рівня експертів, лідерів громадського національно-патріотичного руху, які вже є навіть,.. ми розіслали нашим депутатам, які входять в групу, ті пропозиції. Потрібно, щоб все ж таки більше, щоб сконцентрувати саме цю роботу в рамках нашого комітету. Я вважаю, що це дуже доречна і потрібна ця ініціатива.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Романович.
Від себе хочу сказати, що дійсно це дуже важлива ініціатива. І ми, я думаю, що всім комітетом вдячні Олегу Миколайовичу за цю ініціативу, коли ми створювали ще й підкомітет з національно-патріотичного виховання. Тому зараз в таких умовах військової агресії Російської Федерації на Україні це дуже важливий напрямок.
І ми сьогодні, де не бували даже на якихось змаганнях, спортивних змаганнях, ми підкреслюємо цю тематику, що любі міжнародні змагання, всеукраїнські змагання, це вже є частиною національно-патріотичного виховання. Тому що наші спортсмени, вони вже і сьогодні є частиною тих перших кроків національно-патріотичного виховання, коли вони знають, що вони виступають за нашу рідну державу, тому що підіймається прапор України на різних міжнародних змаганнях і всеукраїнських змаганнях, грає Гімн України, і тому це вже є частина.
Тому, шановні колеги, я… Ви хотіли щось сказати? Анна Анатоліївна Романова.
РОМАНОВА А.А. Дякую. Я просто хотіла тоді, коли ви будете зараз оголосите конкурс публічний на представників цієї Експертної ради, хотіла все ж таки наголосити, щоб там розглядалися два аспекти цього національно-патріотичного виховання. Перше – це фізична культура і спорт. Так, дійсно, ми хочемо, щоб молоде покоління було міцними, сильними. А друге – це ідеологія та історія наша.
Тому дуже велике прохання залучити туди фахівців, можливо, з історії, тому що це виховання має будуватися на певній ідеології. Це підручники історії, як ми викладаємо, як ми розказуємо про нашу українську націю. Тому тут треба саме фахівців, науковців, істориків. Не лише обмежуватися, ну, там тими, хто займається фізичним розвитком молоді.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Як історик за фахом я вам хочу сказати, що… І я вважаю, щоб ми не лише обмежувалися тим, тому що нині ще дуже такий аспект військово-патріотичного виховання, який зараз дуже актуальний, і фактично він включає саме в цей напрям, це зараз є дуже актуальний і дуже потрібний. Тому що, знаю, вже в деяких регіонах відбуваються такі експерименти спільно з Міністерство оборони про повернення в школи допризовної підготовки на рівні ентузіастів, на рівні, скажемо, зацікавлених громадських активістів. Цей же процес є, і це також дуже, ми з ……… Миколайовичем говорили, дуже такий дуже важливий аспект в сьогоднішніх умовах, крім гуманітарного, крім фізичного виховання, ще й військово-патріотичне виховання дуже такий потрібний аспект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Романовичу.
Що стосовно кандидатів в експертну раду, то вона, дійсно, повинна бути, тому що неможливо бути фахівцем у всіх напрямках, а це дуже важлива тема на сьогоднішній день. І дуже вам вдячний, що є така пропозиція, тому що, якщо ми щось робимо, ми повинні це робити професійно. Професійно і кваліфіковано. Дякую.
Шановні колеги, тоді пропонується взяти за основу, перше, це взяти за основу положення про експертну раду з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді при Комітеті Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. І друге. Запропонувати членам комітету внести до положення експертної ради свої пропозиції до 20 березня цього року. Та доручити голові підкомітету з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді доопрацювати положення у робочому порядку з урахуванням визначених пропозицій та рекомендацій. У мене зауважень немає.
Тоді прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Поздоровляю вас, Олег Миколайович.
Шановні члени комітету, нагадую, що у четвер, 19 березня, буде засідання комітету о 14.30. На засіданні відбудеться презентація міністра молоді і спорту Жданова Ігоря Олександровича реформаторських ідей і реформаторської програми Міністерства молоді і спорту. Тому прошу, щоб всі були. Дякую.