СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики,спорту та туризму
від 04 березня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету А.Л.ПАЛАТНИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. ... комітету.
Левченко Катерина Борисівна народний депутат України п'ятого скликання, президент Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда Україна".
Філіпішина Оксана Анатолівна, вас, видите, сразу после народного депутата. Уповноважений з питань дотримання прав людини недискриміційної та ґендерної рівності. Я вот это никак не могу выговорить. Ви ж в прошлому... каденції друга посада була?
ФІЛІПІШИНА О.А. Та ні, вона у мене вже 3 року та сама: (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було ні дискримінації, не було гендерної рівності.
Это видите, я специально, я специально записал, чтобы не ошибиться, понимаете.
Колбаса Руслан Сергійович директор департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України.
Вешка Галина Володимирівна директор департаменту фінансів, освіти, науки і культури та засобів масової інформації в Міністерстві фінансів України.
Рязанова Надія Григорівна. Тут ви, да? Заступник директора департаменту сімейної гідності, політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики... Ой, прочитав, перепрошу, да. Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України.
Лазаренко Олексій Олександрович начальник управління кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ України.
Шановні колеги, пропонується, першим пунктом порядку денного пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій захисту прав дітей – жертв воєнних дій та збройних конфліктів (це реєстраційний номер 1410), поданий народними депутатами України Павленком та Королевською.
Шановні колеги, є пропозиції з цього законопроекту, ну, по-перше, нема автора законопроекту і наш комітет є головним в цьому питанні. Він до мене вчора підходив, але ж яка є ситуація. Щойно поданий, зареєстрований, ще на наш комітет не поданий, але вже зареєстрований, законопроект 2254, дуже схожий законопроект. І я пропоную перенести на наступне засідання комітету, яке відбудеться 16 березня, якщо… 16-го? 17 березня, щоб ми розглянули ці два законопроекти і одночасно, можливо, винесли їх в сесійний зал. Немає зауважень? Немає. Тоді переходимо зразу до наступного питання.
Наш комітет попросили терміново розглянути проект Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо врахування відомостей про соціальний супровід сім'ї особою при захисті у судовому порядку сімейних прав та інтересів. Це реєстраційний номер 2190, поданий Кабінетом Міністрів України.
Від Міністерства соціальної політики України слово надається директору Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Колбасі Руслану Сергійовичу. Будь ласка, Руслан Сергійович.
КОЛБАСА Р.С. Дякую, Артур Леонідович.
Шановні народні депутати, проект акту розроблено на виконання абзацу другого пункту 1, пункту 4 Плану заходів з реалізації Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року. Метою прийняття акту є внесення змін до статей 19, 164, 165 та 170 статті Сімейного кодексу України для вдосконалення механізму захисту в судовому порядку сімейних прав та інтересів шляхом унормування обов'язковості врахування результатів соціальної роботи з сім'єю.
Необхідність прийняття проекту акту обумовлено наступним. З числа виявлених сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, в тому числі через ухиляння батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дітей, лише 30 відсотків охоплюються соціальним супроводом за власною згодою та співпрацюють з різними суб'єктами з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю задля покращання ситуації родині.
Відмова сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, найчастіше свідчить про небажання осіб змінювати ситуацію, що склалася в родині, співпрацювати із суб'єктами з соціальної роботи з сім'єю, дітьми та молоддю для покращення ситуації, в тому числі за для своїх власних дітей.
Отже, коли ситуація сім'ї та стан забезпечення і потреб дитини погіршується на стільки, що орган опіки і піклування подає позов до суду про позбавлення батьків батьківських прав. Для сприяння суду у прийнятті об'єктивного рішення є доцільним, у зв'язку із активним розвитком системи надання соціальних послуг в Україні просто необхідно взяти до уваги відомості щодо результатів здійснення соціального супроводу сім'ї особи, яка перебуває в складних життєвих обставинах, або відомості про відмову від соціального супроводу такої сім'ї.
Зазначені відомості також повинні враховуватися при розгляді в судовому порядку спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини – місце проживання дитини, побачення з дитиною матері, батьком, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка триває її в себе, тощо.
Шановні народні депутати, прошу підтримати дані зміни до законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Сергійовичу. Хтось ще хоче виступити з цього питання? Ніхто. Так піднімайте руку, будь ласка.
Оксана Анатолівна, будь ласка.
ФІЛІПІШИНА О.А. Дякую, Артуре Леонідовичу за надане слово.
На жаль, з законопроектом принаймні ми змогли ознайомитись тільки сьогодні.
Тому що він не був заявлений у порядку денному, і який надійшов до Офісу Уповноваженого на минулому тижні, цього законопроекту не було. І як мені пояснили, його включили тільки вчора до порядку денного. Але тим неменше він нескладний. І знаєте, я просто, ми почули дуже начебто, ми почули начебто дуже аргументовану і гарну мотивацію внесення таких змін.
Давайте подивимось на реалії, на сьогоднішній день Закон* законодавством про соціальні послуги сім'ям з дітьми соціальні супроводи і отримання соціальних послуг, це є право людини, а не обов'язок. І саме законом людині надано право відмовитись від отримання соціальних послуг.
Тобто одним законом ми надаємо їй право вирішувати бути їй під соціальним супроводом чи ні? А другим законом ми передбачаємо якби покарання при вирішенні іншого питання за те, що ти колись відмовився від соціального супроводу сім'ї в складних життєвих питаннях.
Крім того, я хочу звернути увагу на те, що сім'я може перебувати в дуже різних складних життєвих обставинах. Це наявність інваліда в родині, це малозабезпеченість, це відсутність житла, це насильство в сім'ї. Якщо родина, наприклад, якщо їй пропонувався соціальний супровід у законопроект тим, що в родині є там інвалід, малозабезпеченість і таке інше, а потім, коли через… І вона відмовилась від отримання соціальних послуг, а потім через деяких час постає питання по позбавлення батьківських прав, і це береться до уваги по зовсім іншим обставинам, то, мабуть, це не зовсім правильно і некоректно викладено.
Крім того, стосовно соціального супроводу і відмови. В минулому році Законом про Державний бюджет України ми знаємо, що скасовані 12 тисяч соціальних фахівців, які працювали на місцях, де перебуває родина. І в тому числі, підставою для відмови від соціального супроводу може бути мотивація людей у зв'язку з тим, що соціальні послуги, які надаються в результаті соціального супроводу, знаходяться в районі, наприклад, і для того щоб по спілкуватися з психологом і таке інше, людині треба проїхати 30-40-50 кілометрів до соціальних, а соціальні… Тобто соціальні послуги в селі ніхто сьогодні вже не надає, бо фахівців там немає. І за це знову ж таки, карати людину і зобов'язувати брати це до уваги при вирішення судового спору, мабуть, не дуже коректно. На сьогоднішній день в органу опіки і піклування і так є достатньо підстав мотивувати свою позицію щодо позбавлення батьківських прав і відібрання. У нас не падає кількість рішень про позбавлення батьківських прав незалежно від того, що кількість населення як країни, так і дитячого населення зменшується, кількість позбавлення батьківських прав, 7,5 тисяч, вона абсолютно… ну, стабільна. І цей рівень не знижується.
Я просто хотіла запитати, який такий у представника міністерства: ці зміни який такий суттєвий вплив на ситуацію щодо покращення ситуації з дотриманням прав дитини буде мати своїм наслідком ці зміни в законодавстві. Тому що я їх принаймні не бачу.
КОЛБАСА Р.С. Якщо можна. В першу чергу, які суттєві зміни. В практиці дуже багато у нас є випадків, коли суддя при позбавленні батьківських прав… в принципі наголошується на тому, що а яким чином надавались соціальні послуги; а чому дитина може бути… батьки можуть бути не позбавлені батьківських прав, оскільки, скажем так, суддя вважає, що не всі ще вичерпані ресурси даної родини. І тут в принципі суддя стоїть на боці батьків. Але в певний період, коли працюють соціальні служби, служби у справах дітей… я саме кажу про ті випадки, коли йде уже позбавлення батьківських прав, тому що під соціальним супроводом знаходиться 100 тисяч сімей, але вже рішення або ситуація, коли йде вилучення дитини, а потім позбавлення каже про те, що родина вже не хоче, не може і не буде нічого робити, щоб дитина залишилася в родині. І тому саме суддя повинен враховувати. Якщо мати або батько ведуть асоціальний образ життя, не хочу співпрацювати з центрами соціальних служб, не вважають за необхідне і ніякі моменти впливу на них не можна, скажем, надати, але суддя при тому каже про те, що ми не будемо позбавляти батьківських прав, і хай дитина буде далі в інтернаті або повертати її до батьків, то це якраз, на мою думку особисту, і впливає на те, що дитина не може бути потім забезпечена своїм правом на виховання в сім'ї, в родині вже або в іншій прийомній родині, або дитячому будинку сімейного типу. І це також є тією підставою, коли у нас величезна проблема, коли в законі, да, дійсно, є пункт, що соціальний супровід є добровільним. Але ми розуміємо, коли приходять соціальні служби і кажуть, що чому дана родина там, де є ризик вилучення дитини, не була під соціальним… А батьки не хотіли! Тоді і вилучити дитину не можна, ому що там не такі вже й великі є ризики для того, щоб вилучати і в принципі і мати відмовляється від соціального….., від надання взагалі послуг.
А що таке соціальний супровід? Це комплекс соціальних послуг. Це повинна заключити родина договір з соціальною службою і виконувати не тільки отримувати соціальні послуги, а і бути зобов'язаним щось робити для того, щоб ради дитини, щоб дитина залишилась. І тому, коли у нас випадки відбуваються, чому у нас соціальні служби не приймали участь, чому вони не залучались. А тому, що, на жаль, родина не хотіла.
Таким чином, ми також зобов'язуємо соціальні служби щоб більш відповідально відносились. Тому що при рішенні в суді соціальна служба буде також доповідати, а чому ця родина… І мати якщо виступить і скаже, до мене ніхто навіть не звертався, навіть ніхто не пропонував, то, безумовно, буде відповідати і соціальна служба за свої дії в інтересах дитини.
А у служби у справах дітей вже нічого не буде залишатися на той період, тому що дитина вже вилучена, була, наприклад, загроза життю та здоров'ю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Сергійович. Романова, будь ласка.
РОМАНОВА А.А. Колеги, вчора прозвучало у нас на засіданні комітету при обговоренні Закону про волонтерство не досить коректне висловлювання з того, що у нас пів країни на разі наркоманів. Звичайно, це не зовсім так. Але проблема є. Є сім'ї, які опинилися в складних життєвих обставинах. І інструмент соціального супроводу, це саме той інструмент, який ввела держава через центри соціальних служб сім'ї, дітей і молоді, щоб направляти на ці сім'ї, в яких є наркомани, в яких страждає дитина, є батьки, що зловживають алкоголізмом, для того, щоб їх змінювати.
Проте, я працювала якраз безпосередньо з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді. Я не побоюся сказати цифри, що серед тих сімей у складних життєвих обставинах, яким запропонували соціальний супровід, десь 60 відсотків відмовились від цього соціального супроводу. У центрів соціальних служб немає реальних важелів для того, щоб вмотивувати батьків, які зловживають наркотиками, алкоголізмом, щоб вони змінювалися, щоб вони якраз приймали ту допомогу психологічну, реабілітаційну, соціально-педагогічну для того, щоб ставати кращими.
Я дуже рада, коли побачила оцей зареєстрований закон. Тому що він надасть більше мотивації для тих сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах користуватися послугами і заключати договори про сімейний супровід. Тому я пропоную підтримати цей закон в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Анатоліївна.
ФІЛІПІШИНА О.А. Можна я все ж таки добавлю? Ну, не вирішить цей закон змінами в Сімейний кодекс цю проблему. Якщо ми хочемо врегулювати цю проблему, її можна, але іншим шляхом, паралельно зі змінами, звичайно, я зараз запропоную. І ми про це з Міністерством соціальної політики говоримо вже 2 роки. Руслан Сергійович, поправити мене, якщо я буду не права.
Паралельно з цим законопроектом внесення змін до Сімейного кодексу потрібно також вносити зміни до Закону про соціальний супровід, що там, де складні життєві обставини і настають через насильство в сім'ї до членів сімей, де перебуває дитина, то соціальний супровід здійснюється незалежно від згоди батьків дитини. І от тоді, коли… Звичайно. І ось тоді просто це вже не право, це обов'язок соціальних служб надавати ці послуги.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ФІЛІПІШИНА О.А. Ні, до другого читання зміни до іншого закону не вносяться, це нормопроектувальна техніка, вносять зміни до другого читання…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ФІЛІПІШИНА О.А. Ну, воно суперечить одне іншому. У людей є право відмовитись і інше питання чи забезпечує держава якісь і комплекс послуг, яких потребує родина в складних життєвих обставинах. Ну, ви говорили про великий комплекс послуг, але, розумієте, від наркоманії і алкоголізму соціальний працівник, на жаль, родину не вилікує, давайте будемо, ну, все ж таки оперувати якимись реаліями.
_______________. Я тільки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Дійсно, дійсно правильно Оксана Анатоліївна каже, тому що ми розробляли і ми ці паралельно Закон про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю ми ці пункти також прописуємо. Але, на жаль, зараз відпрацювання йде Закону про соціальні послуги і Закону України про соціальну роботуз сім’ями, дітьми та молоддю. Тому ці зміни є, але вони йдуть паралельно. Ну, і сьогодні просто…
РОМАНОВА А.А. Ну, говорити, що цей закон щось вирішить, да, нічого він не вирішить, суд, суд бере до уваги. Ви зобов'язуєте суд брати до уваги? Да, суддя буде абсолютно весь комплекс доказів вивчати. І говорити про те, що це якийсь передовий прогресивний законопроект, ну відкрийте ж очі, будьте реалістами. Я його розглядаю, як внести аби внести.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка.
ЛАЗАРЕНКО О.О. Я дві хвилини. Начальник Управління кримінальної міліції у справах дітей Лазаренко. Справа в тому, що наші працівники також дотичні до відвідування соціального супроводу. Тому я хочу висловити думку Міністерства внутрішніх справ з цього приводу. Справа в тому, що в одному я погоджуюся з пані Філіпішиною, що проведення, по-перше, соціальний супровід добровільний. І ми тільки на минулому комітеті про волонтерську діяльність казали: чи буде договір, чи не буде договору, нащо ми будемо обмежувати волонтерську добровільність складанням договору.
Тут є аналогічна ситуація. Сім'я поставлена в такі умови, коли вона зобов'язана укласти договір начебто на добровільний соціальний супровід. Тобто аналогічна ситуація. Справа в іншому, в тому, що поки судом не буде призначено соціальний супровід, так само, як і корекційні програми, як програми соціально-психологічного супроводу, соціально-педагогічні програми, вони не будуть виконуватися тими сім'ями, які дійсно потребують обов'язкового проходження або обов'язкового соціального супроводу.
Тобто ця норма, вона не вирішить питання щодо стимулювання сімей, які повинні знаходитися під соціальним супроводом, до соціального супроводу. Тому що вони як були добровільними, так і залишаються добровільними ці послуги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олександрович. Будь ласка.
КОЛБАСА Р.С. … останню ремарку. Ми також повинні розуміти, що коли один із важелів для того, щоб родина перестала зловживати або почала, скажімо так, ставати на путь істини, є вилучення дитини. І це, тоді відбувається таким чином: коли вже вилучена дитина, коли вже справа перебуває в суді, і у нас є нерідко випадки, коли мама привела себе у відповідність, скажімо так, зробила те мінімальне, що вона повинна була зробити. І прийшла до суду і каже: "Я ж така добра і гарна". І тоді суддя каже: "Ось мама, і все добре". А що робили соціальні служби протягом певного періоду і не могли нічого отримати. Тоді дитина віддається знову мамі. І ми кажемо про те, що через певний час стає точно така ситуація, яка була раніше.
ЛАЗАРЕНКО О.О. То звиняйте, ми тоді право мами обмежуємо. Бо дискримінацією цієї мами займаємося. Якщо вона дійсно виправилась? Хто дасть гарантії того, що вона не виправилась? Я просто на засадах, якщо для міліціонера, то мені краще, якщо їх будуть позбавляти, наприклад. То ми не будемо туди ходити, не будемо мати насильства в сім'ї, не будемо мати жорстокого поводження.
А з іншого боку, до нас теж приходять дуже багато скарг тоді, коли цей алгоритм дій державних службовців дещо не відповідає тому законодавству, яке є. І люди потім скаржаться. І скаржаться. Але ж крайніми, вибачайте, залишаються працівники міліції. Які теж відповідно до законодавства повинні прийти з працівником соціальної служби туди, в дім. І потім всі, знову ж таки, за народність вибачайте, але "шишки" збираємо ми, працівники кримінальної міліції у справах дітей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Олексію Олександровичу, я пропоную. Таке спірне питання. Я пропоную, я пропоную наступне. От, Оксано Анатоліївно, до вас звертаюсь. Ви пропонуєте внести зміни до закону діючого, так, який сьогодні є? Ще одного діючого закону. Дивіться, що ми зробимо. Давайте зробимо наступне.
Сьогодні поданий, терміново поданий Кабінетом Міністрів України законопроект ми не можемо не прийняти за основу. Давайте. Дивіться, давайте ми зробимо наступним чином. По-перше, ми цей законопроект приймемо за основу. Але від вас ми хотіли би подати ці зміни в письмовому вигляді, побачити ці зміни, які ви пропонуєте до вже діючого законопроекту. Ми від комітету його направимо до Кабінету Міністрів України.
Якщо ми побачимо, ну, по-перше, ми побачимо цільність цього, да? То в другому читанні ми вже будемо приймати рішення, в другому читанні виносити його в зал чи ні. Але, ж, якщо ми побачимо, що дійсно ті зміни, які ви пропонуєте, вони будуть більш суттєві для дітей, то ми будемо лобіювати ці зміни перед Кабінетом Міністрів до діючого закону, ми внесемо ці зміни і вже будемо вирішувати як комітет. Я думаю, що це буде доцільно, таке от.
ФІЛІПІШИНА О.А. Артур Леонідович, я просто, ну, як би, розумієте, ну, я висловлюю свою думку, да, ви – народні депутати, які приймаєте рішення. Вам їх приймаєте, несете за це відповідальність. Мене цікавлять права дитини в цій країні, тому що я вже бачу, що вони давно в цій країні, ну, якби не цікавлять. Коли держава спочатку затверджує стратегію профілактики соціального сирітства, декларує свою політику на збереження родини, на зусилля, щоби працювати з родиною, а паралельно починає вносити якісь термінові законопроекти, не може обґрунтувати або обґрунтовує необхідністю прийняття стратегії, ну, і просто галочку поставити щодо термінології, просто галочку....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Анатолівна, я вас трошечки переб'ю. Дивіться, дивіться наш комітет, ви співпрацюєте з нашим комітет, ну, на моїй пам'яті, вже 3 роки. Ви не можете сказати, що наш комітет і минулої каденції, і зараз не піклується щодо дітей. Ми приймає законопроекти і навпаки такі, які потрібні дітям, по-перше.
Для цього ми зараз і приймаємо рішення. Ми не заплющуємо на це очі, да. І не приймаємо терміново законопроект як народні депутати. Тільки законопроект поданий Кабміном – ми від вас просимо в письмовому вигляді для всіх членів комітету ваші пропозиції до того законопроекту, який вже існує – зміни. Якщо ми побачимо і проаналізуємо, якщо потрібно – зберемо робочу групу, проаналізуємо, що ці зміни – більш дієві, тоді ми зможемо цей законопроект у другому читанні не виносити, а внести ці зміни.
ФІЛІПІШИНА О.А. Добре, я вас прекрасно почула.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж не кажемо, що все, ми там заплющили очі, ви там щось сказали, а ми там проголосували і все. Тому дивіться...
ФІЛІПІШИНА О.А. Я вас почула прекрасно...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми працюємо, ми працюємо. Наш комітет, ми обговорювали, до речі, там з Вірою Андріївною....
ФІЛІПІШИНА О.А. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наш комітет є таким принциповим, ви знаєте, уже три роки. Ну, те, що я пам'ятаю. Може, до цього він ще був принциповіший, не знаю. Тому ми приймаємо таке рішення.
ФІЛІПІШИНА О.А. Артур Леонідович, я вам дуже дякую за те, що протягом цих трьох років, і, дякуючи Богові, так склалося, що вже більше 6 років я дуже часто буваю на засіданні цього комітету, можливо, більше ніж на інших комітетах Верховної Ради, і завжди дослухалася до думки. І я теж дуже вдячна всім народним депутатам, які були і до цього, і зараз, і, сподіваюся, на майбутнє. Але все рівно, знаєте, я все ж таки, ну, зачепили про вчорашній день. Третя стаття Конвенції ООН про права дитини говорить про те, що всі рішення державні органи мають приймати в найкращих інтересах дитини.
Крім того, наступна стаття, ну, не наступна, а через чотири статті, говорить про те, що у всіх питаннях, які стосуються дитини, має бути врахована думка дитини. Це я повертаюся все ж таки до вчорашнього законопроекту, який ви схвалили. І ця думка дитини ніде не буде відображена згідно того Закону про волонтерську діяльність. І далі є ратифікована в 2004 році Конвенція ООН про найгірші форми дитячої праці, де дитину можуть примушувати, і це вважається найгіршими. І сьогодні ми говоримо знову ж таки про недобросовісних батьків, які не виконують обов'язки, на яких не можна вплинути, але дитина є заручником ситуації в сім'ї, і дитину, що скажуть батьки: куди підеш, там ти і будеш працювати, і ніхто твоєї думки усно не запитає, і доказати нічого не можливо буде.
Але я вам вдячна за сьогоднішню дискусію, що дали можливість мені висловитися, в тому числі і по вчорашньому питанню.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Романович.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я хотів все-таки уточнити, в чому є невідкладність, терміновість цього законопроекту?
?КОЛБАСА Р.С. В першу чергу це те, що це комплекс. Є Національна стратегія профілактики соціального сирітства, і там отакими кроками є прописано ряд нормативних документів, куди ми повинні вносити зміни. Ці зміни ще були опрацьовані в 2014 році. Ми їх внесли вже, вони були схвалені Кабінетом Міністрів, направлені до Верховної Ради. Вони повернулися на доопрацювання у зв'язку зі зміною. Тому у нас виходить так, що ми по два роки працюємо на одні і ті ж документи, які є прописані в Постанові Кабінету Міністрів "Національна стратегія профілактики соціального сирітства".
І вони покроково роблять весь комплекс послуг щодо захисту прав дітей. І в тому числі також цим… я казав щодо позбавлення батьківських прав, так же само буде враховуватися, коли, навпаки, дитина вилучена з родини, і родина була… мати була під соціальним супроводом, коли вона буде в суді, якраз суддя буде обов'язково враховувати питання, що родина йшла назустріч, працювала з соціальними службами і буде прийнято рішення, навпаки, наприклад, щодо не позбавлення батьківських прав. Тому тут не тільки одна сторона, що це буде спонукати для найбільшого вилучення… позбавлення батьківських прав дітей.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Мені видається, що тоді в такому випадку треба подавати одночасно ці проекти, щоб ми розуміли всю складність…
?КОЛБАСА Р.С. Справа в тому, що закон…
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Це буде більш оптимальним.
?КОЛБАСА Р.С. Справа в тому, що… Ні, Закон "Про соціальну роботу………………" в певний період в міністерстві опрацьовується, щоб взагалі його скасувати і зробити один-єдиний Закон про соціальні послуги. Тому це дещо стратегічне. Воно є в стратегії реформування соціальних послуг дане завдання і проект даний опрацьовується. Тому і відповідальність, скажем так, в міністерстві профільному заступників інша. А ми туди включаємо наші пункти, які будуть співпадати, скажем, з баченням в інтересах дитини. Тому…
ФІЛІПІШИНА О.А. (Не чути) ... кількість судових засідань пройшла по позбавленню батьківських прав, відібранню і по різним іншим питанням.
Ну якщо я про щось говорю, то я розумію це з практики. Ну я ж кажу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!
ФІЛІПІШИНА О.А. Артур Леонідович, я вас почула…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що це так зване соломонове рішення сьогодні буде таке от.
Будь ласка, Романова.
РОМАНОВА А.А. Я просто дивлюся щодо того, що членів комітету тут в інше русло вже потягнули. Насправді, це дуже добрі зміни. І те. Що пропонується потім в інший законопроект внести обов'язковість соціального супроводу, якщо є насильство в сім'ї, то це теж хороші зміни. Але вони не суперечать тим змінам, які прописані в цьому законі. Вони не контраверсійні. Тобто це абсолютно паралельні речі, це можна робити, приймати спочатку цей закон, потім готувати інший, другий закон, нічого в тому немає. І цей закон, і ті зміни, що ви пропонуєте, і те, і те, воно, навпаки, підвищує, ну… підвищує ефективність соціальних супроводів і підвищує політику держави щодо незахищеними верствами сімей, сім'ями у кризовому становищі. Тому це абсолютно нормальний закон. Я взагалі… Я практики кажу: якби ми… ви кажете, що з суддями ми ще проводили консультації, ми проводили консультації з цими центрами соціальних служб і з тими фахівцями соціальної роботи, ФСРами так званими, які ведуть ці сім'ї, то, звичайно, їм потрібні ці законодавчі зміни. Просто, можливо, представник міністерства не так наполегливо чи якось не так пояснив членам комітету, що ці зміни дуже потрібні для того, щоб у нас цих сімей ставало все менше і менше. (Шум у залі)
Я не розумію, ви за два роки, доки існує практика соціальних супроводів, те, що ви кажете, що ви б'єтесь з міністерством, зробили пропозиції для народних депутатів, для членів комітету те, що ви кажете? Тому що процедура, вона набагато легше, якщо ви подасте через комітет, ніж через уряд. Ви зробили ці пропозиції, за які каже Артур Леонідович? Зробіть їх, будь ласка, ми подамо, вони хороші. Але не на словах, а на конкретних пропозиціях, і ми зареєструємо. Про що ми тут балачки розводимо? Це гарні зміни.
ФІЛІПІШИНА О.А. Ми не балачки розводимо, знову ж таки, а пропозиції вносимо по одному з суб'єктів законодавчої ініціативи. І уряд – це суб'єкт законодавчої ініціативи.
РОМАНОВА А.А. Це процедура важча, ніж якщо через нардепів.
ФІЛІПІШИНА О.А. Міністерство формує державну політику, і просто без міністерства пропозиції вносити через голову міністерства, в якому реалізувати, то, мабуть, простіше з ним вести діалог. Но якщо міністерство чогось не розуміє – то вже інше питання.
Тому як би я просила б без звинувачень. На цьому комітеті ми вперше розглядаємо це питання самі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.
ФІЛІПІШИНА О.А. Звичайно, ми письмово подамо. Ви просите – ми подамо письмово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми наполягаємо, щоб ви письмово нам подали, ми це розглянемо, і як сказала секретар комітету, ми, можливо, через нас буде рухати це трошки бистріше. Ми повинні розглянути. Якщо вони не суперечать, два законопроекти не суперечать одне одному, то ми їх будемо подавати окремо. Якщо там є які речі… Ну, розумієте, Оксана Анатоліївна, це треба вичитувати, да. Це неможливо зараз за 10 хвилин, то дуже складне питання. Тому, шановні колеги, прошу приймати рішення. Пропонується рекомендувати Верховній Раді України прийняти, розглянути законопроект в першому читанні та прийняти його за основу. Це перше. Співдоповідачем від комітету визначити голову підкомітету Спориша Івана Дмитровича. Прошу голосувати.
Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Переходимо до наступного питання. Пропонується розглянути проект Постанови Верховної Ради України "Про проведення парламентських слухань на тему: "Сімейна політика. Цілі та завдання"" поданий народними депутатами України Унгуряном, Подоляк, Гопко, Лавриком. Нагадую, що 3 лютого комітет підтримав пропозицію цих народних депутатів щодо проведення вищезазначених парламентських слухань. А зараз необхідно подати від комітету відповідне подання.
Тому перше. Пропонується Верховній Раді України розглянути проект Постанови про проведення 17 червня цього року парламентських слухань на тему: "Сімейна політика. Цілі та завдання" та прийняти його за основу та в цілому.
І друге. Співдоповідачем від комітету визначити голову комітету Палатного Артура Леонідовича. Прошу голосувати.
Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до наступного пункту порядку денного. Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України "Про мобілізацію, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо посилення соціального захисту сімей мобілізованих) (реєстраційний номер 1212) поданий народними депутатами України Головком, Осуховським та іншими.
Шановні колеги, нагадую, наш комітет не є головним з цього питання. Тому від Міністерства соціальної політики немає виступаючих. Від комітету слово надається голові підкомітету з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді Петренку Олегу Миколайовичу. Будь ласка, Олег Миколайович.
ПЕТРЕНКО О.М. Проект Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо посилення соціального захисту сімей мобілізованих (№ 1212 від 02.12.2014 року).
В законопроекті пропонується обмежити призов на військову службу під час мобілізації осіб, зі складу сімей яких хоча б одна особа вже була призвана на військову службу під час відповідної мобілізації, за виключенням осіб, які добровільно зголосилися бути призваними, шляхом внесення відповідних змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Комітет разом з Науково-експертним управлінням підтримує законопроект в частині оголошення часткової мобілізації. Члени комітету звертають увагу авторів законопроекту, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України може оголосити не тільки часткову, а й загальну мобілізацію.
Оскільки захист Вітчизни і незалежності, територіальної цілісності України є обов'язком всіх громадян України (стаття 65 Конституції України) незалежно від наявності у сім'ї вже призваних по мобілізації осіб, вважаємо, що редакція запропонованого законопроектом нового абзацу дев'ятого частини першої статті 23 закону потребує уточнення. Зокрема вказаний абзац на нашу думку слід доповнити словами "а також за виключенням оголошення загальної мобілізації".
Пропонується прийняти законопроект в першому читанні за основу з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій Науково-експертного управління. Рішення комітету надіслати до Комітету з питань національної безпеки і оборони, який є основним по цьому закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Миколайович. Якщо немає зауважень, пропозицій, прошу приймати рішення.
Пропонується: перше – рекомендувати Верховній Раді України розглянути законопроект у першому читанні та прийняти його за основу і друге – направити рішення комітету до Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Є зауваження якісь, Микола Романович?
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Хотів би просто уточнити по законопроекту.
Якщо в сім'ї, сім'я це не обов'язково, що там є діти, тобто якщо один призваний, то другий не призивають. Чи правильно зрозумів? Тобто в разі, якщо в сім'ї немає дітей, все одно тільки одна людина з тої сім'ї призвана.
Ні, в даному випадку, я просто уточнюю, якщо є діти, я розумію, у батьків…
_______________. Чоловік і жінка…
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Так, в даному випадку…
_______________. Чоловіка вже призвали, жінку вже не можна…
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Але цікавий… В даному випадку, я не згідний з такою постановкою питання.
_______________. Це лише часткова мобілізація, тобто немає загальної мобілізації, тобто країна не в стані війни знаходиться.
Якщо Президент оголошує загальну мобілізацію тоді це має… ми всі військовозобов'язані.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я не готовий…
_______________. Може мати іншу позицію…
_______________. Тут нічого…
_______________. Я зрозуміла, що це стосується… (не чути)… оскільки ……….сина вже мобілізували, то батька вже не можуть.
_______________. (Не чути)
_____________. Тут же нічого не сказано про дітей. Просто сім'ї, в яких уже одна особа мобілізована, це може бути або двох синів, одна сина вже мобілізували…
_______________. Так, якщо немає дітей, це виключно чоловік і дружина.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я говорю про такий випадок.
_______________. Все інших варіантів не може бути, які ще можуть бути сім'ї.
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. В даному випадку йдеться, що чоловік і дружина без дітей.
_______________. А чому без дітей? Що робиться…
_______________. Якщо припускаю..
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я говорю, уточнюю. Якщо сім'я – це чоловік і дружина.
_______________. Вони ж сім'я?
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я уточнюю, якщо з такої сім'ї – без дітей, одного призивають, другого не призивають тут я про це, хотів уточнити.
_______________. Другого не призивають.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Це часткова мобілізація.
_______________. Дякую, Артуре Леонідовичу.
Я хотіла деякі коментарі зробити. Бо ми вивчали це питання і планували схожі зміни надати депутатам до цього закону. Але назвали його, наш законопроект, умовно "захист рядового Райана". Тому що в багатьох країнах є така практика. Коли в родині загинув один з членів сім'ї, то тоді не призивають. Тут можна дивитися. Бо мені здається, що в такому контексті, як запропонований законопроект, ми його не зможемо реалізувати.
Тому що сім'я, це не тільки чоловік і дружина. Якщо в сім'ї є дорослі діти, вони є діти за фактом, але вони не розглядаються як діти. І можуть бути призвані два, три, чотири сина. І ми якраз і отримували дзвінки на "гарячу лінію" саме з таких питань. Коли всі сини були призвані і вже один загинув, а двоє вже зараз в АТО.
Тому мені здається, що цей законопроект ще потрібно опрацювати і мати статистику, враховуючи і кількість тих людей, які мають бути призвані по частковій мобілізації, кількість родин. І врахувати цей американський принцип, коли, якщо є загиблі, то не призивати більше з цієї родини. Дякую.
_______________. Уточнення, має бути уточнення…
_______________. Тобто ви маєте на увазі, коли, наприклад, там троє дітей вже дорослих. У них вже свої сім'ї і вони всі троє призвані. А цей закон ніяк це не регулює, тому що вони вже по суті інші сім'ї.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную. Ми не є головним з цього питання. Пропоную рекомендувати відправити цей законопроект на доопрацювання. Це перше. І направити рішення Комітету з питань, рішення нашого комітету до Комітету профільного з питань національної безпеки і оборони.
Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято. Дякую.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми ж під стенограму, так, ми ж під стенограму казали. Звичайно. Так, мотивація. А вони нехай вирішують і автори законопроекту хай приходить. Згоден повністю.
П'ятий пункт порядку денного, пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України про військовий обов'язок і військову службу щодо звільнення з військової служби осіб, які мають на утриманні дітей-інвалідів І чи ІІ групи (реєстраційний номер 1448), поданий народними депутатами України Деркачем та Єремеєвим.
Хочу... ми... Хочу нагадати, що в цьому питанні наш комітет не є головним, тому від Міністерства соціальної політики хочу слово надати директору департаменту захисту прав дітей та усиновлення Колбасі Руслану Сергійовичу, будь ласка.
КОЛБАСА Р.С. Шановні народні депутати, Міністерство соціальної політики опрацювало проект Закону про військовий обов'язок та військову службу. Основним завданням як і метою цього законопроекту є створення правових умов посилення захисту прав неповнолітніх дітей-інвалідів, батьки яких проходять військову службу, відповідно до Закону України про мобілізацію... мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов'язок та військову службу шляхом внесення змін до Закону України про військовий обов'язок та військову службу щодо внесення звільнення від військової служби осіб, які мають на утриманні дітей... І чи ІІ групи.
Норми цього закону передбачають створення умов для термінової демобілізації військовослужбовців, що перебувають на військовій службі в основний період, на утриманні яких знаходяться і діти І, ІІ групи, з метою захисту їх прав. Міністерство соціальної політики підтримує даний законопроект, він дуже важливий, тому що захист прав дітей саме такої категорії....
_______________. (Не чути).
КОЛБАСА Р.С. Да, від 18 і до... да, і... діти-інваліди.
_______________. (Не чути).
КОЛБАСА Р.С. Прав повнолітніх і дітей-інвалідів, да, і дітей-інвалідів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Повнолітніх дітей, да?
_______________. До 23 років, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
Від комітету слово надається голові підкомітету з питань національного і патріотичного виховання дітей та молоді Петренку Олегу Миколайовича, будь ласка.
ПЕТРЕНКО О.М. Законопроект розроблений з метою створення правових умов посилення захисту прав дітей-інвалідів, батьків, які проходять військову службу відповідно до Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, шляхом викладення в новій редакції абзацу другого пункту "г" частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби військовослужбовців, які мають на утриманні дітей-інвалідів першої чи другої групи віком до 23 років. Необхідність внесення вказаного законопроекту пояснюється тим, що в зоні АТО знаходяться чоловіки, які були мобілізовані до прийняття змін до частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на підставі Закону України від 25.07.14 року, відповідно до яких чоловіки та жінки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, що є інвалідом першої чи другої групи, до досягнення нею 23-х років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Комітет разом з Головним науково-експертним управлінням в цілому підтримає цей законопроект. І одночасно звертаю увагу на таке.
Перше. Запропонована проектом нова редакція абзацу 2 пункту "г", частину 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" не повністю узгоджується з чинною частиною першою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". В законопроекті у порівнянні з чинною нормою Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не враховано, що діти-інваліди можуть знаходитись на утриманні не лише батьків, але й опікунів, піклувальників та інших осіб, що здійснюють догляд за вказаними дітьми . Тому в запропонований проектом новій редакції вищесказаної норми, слова "матір, батько" пропоную замінити словами "чоловік, жінка".
Друге, в законопроекті не враховано, що для деяких військовослужбовців, які мають на утриманні дітей-інвалідів першої, другої групи, саме військова служба може бути постійним і основним джерелом доходів. А тому їх звільнення може позбавити їх засобів для існування їх дітей-інвалідів джерела утримання. З огляду на це пропонуємо доповнити редакцію запропонованої проектом норми словами "за виключенням випадків, коли вони виявили бажання продовжувати військову службу".
Тому з метою усунення необхідності постійного узгодження зазначених вище законопроектів… законодавчих норм, більш вдалим рішенням виглядає доповнення частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" уніфікованою нормою, згідно з якою підлягатимуть звільненню з військової служби за призовом під час мобілізації усі особи, які набувають права на відстрочку від мобілізації відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". При цьому, якщо вказані особи висловили бажання продовжувати військову службу, таке право має бути їм надане.
Пропонується прийняти законопроект у першому читанні за основу із врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Миколайович.
Приймаємо рішення. Пропонується прийняти в першому читанні за основу з врахуванням зауважень та пропозицій, як щойно пролунали. Перше.
І друге, направити рішення до Комітет з питань національної безпеки та оборони.
Прошу голосувати. Хто "за", "проти", "утримався"?
Одноголосно, дякую.
Пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", щодо підвищення рівня соціального забезпечення, реєстраційний номер 1514, поданий народними депутатами України Королевською, Солодом та Павленком.
Хочу нагадати, шановні колеги, що наш комітет теж не є гловним з цього питання.
Від міністерства… Рязанова є в нас, да? Добре. Від Міністерства соціальної політики слово надається заступнику директора департаменту державних соціальних допомог Рязановій Надії Григорівні. Будь ласка, Надія Григорівна.
РЯЗАНОВА Н.Г. Я дякую, Артур Леонідовий.
Шановні народні депутати, присутні! Законопроект, реєстраційний номер 1514 передбачає усунути диспропорцію у розмірах державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, що виплачується повнолітнім і неповнолітнім особам з інвалідністю з підгрупою "а", це виключно високий ступінь втрати здоров'я.
На сьогодні розмір допомоги з надбавкою на догляд дитина-інвалід, на дитину-інваліда, отримує більше… практично, в 300 гривень, чи вже повнолітня особа, інвалід І групи з таким же захворюванням. Тому з метою соціального захисту повнолітніх інвалідів І групи Мінсоцполітики підтримує цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Надія Григорівна.
Від комітету слово надається Споришу Івану Дмитровичу. Будь ласка.
СПОРИШ І.Д. Я думаю, дійсно, Королевська як бувший міністр соціальної політики, вона розуміла це все. Мабуть, не встигла внести цей законопроект, коли вона була. Але разом з цим це, дійсно, справедливо, я вас підтримую, тому що це все-таки після того, як вже дотягнеться 18 років і отримувати вже 1992 гривні, а не 1600, це є велика, я думаю, все-таки буде користь для сім'є і для даного інваліда. Тому я вважаю, що це все-таки позитивний законопроект, ми його повинні прийняти і направити, як ми не є головними, до профільного комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Дмитрович. Тоді пропоную голосувати.
Перше. Рекомендувати Верховній Раді України розглянути законопроект у першому читанні та прийняти його за основу.
І друге. Направити рішення нашого комітету до профільного Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Прошу голосувати. Хто – "за"? проти? утримався? Одноголосно. Дякую.
Переходимо до пункту останнього. Пропонується розглянути питання про дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей з дітьми, які є внутрішньо переміщеними особами на прикладі досліджень Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда Україна".
Слово надається президенту центру "Ла Страда Україна" народному депутату п'ятого скликання Левченко Катерині Борисівні. Будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО К.Б. Дякую, Артур Леонідович.
Перше. Я хочу подякувати комітету з активну співпрацю, яку ми ведемо вже протягом декількох років і те питання, яке сьогодні ви винесли, воно є дуже важливим і є формою проведення парламентсько-громадського контролю, що є і в функціях народних депутатів, і комітетів, і безпосередньо функцією громадських організацій.
Можливість надати ту інформацію, яку ви можете знайти в матеріалах до сьогоднішнього засідання, це якраз дані роботи національних "гарячих ліній", які стосуються питань проблем внутрішньо переміщених осіб. Ця інформація і отримана завдяки тому, що громадська організація вже багато років організовує діяльність національної "гарячої лінії" з питань захисту прав дітей і національної "гарячої лінії" з питань попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, які з самого початку соціально-політичних подій, ще в кінці 2013 року, почали консультування громадян за більш широкою тематикою. І на сьогоднішній день ви можете бачити в тих діаграмах, які ми принесли, значна кількість телефонних звернень якраз пов'язана із дзвінками внутрішньо переміщених осіб, сімей або людей з так званих effected areas, тобто з регіонів, які або постраждали, або прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб. І отримана інформація дає змогу систематизувати ті основні проблеми, з якими стикаються сім'ї внутрішньо переміщених осіб, особливо сім'ї з дітьми.
Що ми бачимо? Що найбільші проблеми виникають з отриманням соціальних виплат на сім'ю і на дітей - це приблизно 55 відсотків звернень. Це питання отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та отримання або переведення цих соціальних виплат – більше третини дзвінків. Це відновлення втрачених документів, в тому числі на дітей, - більше 20 відсотків. Це отримання інформації про гуманітарну допомогу, можливість виїзду з районів проведення антитерористичної операції, районів, які не підконтрольні українській армії. Відновлення документів, як я вже зазначила, працевлаштування, отримання житла, реєстрація за новим місцем проживання.
Якщо говорити про масив дзвінків, то минулий рік на національну лінію дитячу звернулося більше 27 тисяч осіб, на дорослу – більше 7 з половиною тисяч осіб. Тобто масив є достатньо репрезентативним.
Телефонують нам здебільшого з тих областей, де дійсно кількість внутрішньо переміщених осіб є найбільшою, - це Харківська область, це Київська область, місто Київ, Львівська область та Донецька область, звідки багато людей виїжджають, але і куди багато людей повертаються після того, як їх міста звільнені від окупантів.
І якраз робота "гарячої лінії", вона дає можливість нам говорити і про ті проблеми, що є у державних служб, у органів місцевого самоврядування, які безпосередньо мають надавати ту допомогу внутрішньо переміщеним особам, так і про певні проблеми законодавчого забезпечення цієї діяльності, необхідність внесення змін чи то до законів України, чи до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів або центральних органів виконавчої влади. От наприклад, зросла на 15 відсотків кількість дзвінків від дітей, які пов'язані з станом психологічного здоров'я дітей та підлітків. Це говорить про те, що діти розгублені в умовах нестабільної політичної соціально-економічної ситуації і їх страхи, їх рівень тривожності, невпевненості в собі зростає.
Водночас актуальною проблемою, і сьогодні вона вже обговорювалася, є проблема реформування соціального сектору, Міністерства соціальної політики, скорочення або ліквідація фахівців соціальної роботи. І виникає у нас абсолютно закономірне питання: а хто може надавати ту ж психологічну або соціальну роботу дітям або сім'ям з дітьми, які її потребують. Тому думаю, що… Це питання ми піднімали минулого тижня під час засідання Міжвідомчої комісії з питань охорони дитинства Кабінету Міністрів, яка працює при Міністерстві соціальної політики. Це питання хотілось би підняти і сьогодні.
Ми також звертаємо увагу на те, що фахівці місцевих органів соціального захисту населення дуже погано обізнані з нормативно-правовими актами, що стосуються захисту прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема з Порядком обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України. І таких дзвінків є достатньо багато. Так само незнання цих документів, нерозуміння їх порушує права сімей з дітьми, які є внутрішньо переміщеними особами, на своєчасне отримання державних соціальних допомог, зокрема на утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, а також на відновлення документів.
Відновлення документів це питання стосується меншої кількості людей. Але воно більш складне ніж питання отримання виплат чи соціальних допомог. Тому що врешті-решт соціальну допомогу люди отримують. А відновити документи, які залишились на окупованій території на сьогоднішній день це дуже і дуже складно.
І тому ми консультуємо таких людей, і готували низку змін і пропозицій до законів України, в тому числі до Закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію. Зараз працюємо ще з народними депутатами, готові працювати з вашим комітетом.
Тому що бачимо необхідність певних змін до законодавства. І ми запропонували проект рішення Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму, який стосується рекомендацій Кабінету Міністрів України – спростити процедуру реєстрації внутрішньо-переміщених осіб і вжити заходів щодо забезпечення прав сім'ї з дітьми, які є внутрішньо-переміщеними особами на своєчасне отримання допомог; і забезпечити підготовку спеціалістів у центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для роботи з внутрішньо-переміщеними особами.
Ми також просимо додати до цього проекту ще пункт щодо недопущення в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади скорочувати службу у справах дітей і центри соціальних служб у справах сім'ї, дітей та молоді. А також соціальних працівників.
Також, звернути увагу Міністерства соціальної політики на недопущення скорочення таких департаментів на рівні центрального апарату Міністерства соціальної політики.
З свого боку ми будемо продовжувати здійснювати моніторинг стану дотримання законодавства щодо захисту прав дітей внутрішньо-переміщених осіб, а також в інших сферах прав дітей. І готові представляти такі результати регулярно на засіданнях комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Борисівно.
З цього приводу ще хтось хоче виступити?
Будь ласка, Романова.
РОМАНОВА А.А По-перше, я хочу подякувати за ту роботу, яку ви проводите. І дійсно ми дуже зацікавлені у співпраці з вами. Тому що ось для мене багато з тих даних, які ви нам надали, ну, спонукають до пошуків того, як ми можемо змінити сучасне законодавство. Тому що в наших... за наших часів вже з'явилися абсолютно нові послуги, якими мають займатися органи влади. Ну, ось, наприклад, якщо ми бачимо розподіл дзвінків, що хочуть люди ці – внутрішньо переміщені особи, то це і відновлення документів. На сьогоднішній момент не врегульовано, хто ж саме на місцях має займатися відновленням документів. Я знаю, як це відбувається на практиці. Приходить людина або до міського голови, міський голова не знає, до кого відправляти, або ще там і їх туди-сюди відправляють.
І дуже цікавий розподіл щодо того, з яких регіонів більше звертаються. Я думаю, що інформаційну підтримку, можна також інформаційну кампанію проводити, що ця гаряча лінія є. Адже в багатьох містах, навіть на рівні обласних центрів на сьогоднішній день зовсім не фінансується програма гарячої лінії. І як раз те, що у вас є така гаряча лінія, я думаю, нам треба, ну, там разом з вами, з міністерством працювати, щоб всі обласні центри там знали про це.
Дивує те, що серед ґендерного розподілу більше телефонують хлопці. Ну, наприклад, я навіть не думала, що... В основному чоловіки – більш такі пасивні. Дивує те, що після АТО збільшилася агресія чоловіків, а також збільшилися випадки насильства в сім'ї і саме ці чоловіки, які приходять із зони АТО, вони вперше в житті вчиняють сімейне насильство і самі лякаються того, що з ними щось відбулося в психіці і в поведінці. Це те, про що нам треба зараз задуматися і з цим терміново працювати.
Тому, звичайно, готуйте всі пропозиції. Я вже казала, що процедура законодавчих змін, вона набагато легша через народних депутатів, через наш комітет. І ми завжди готові до співпраці. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Катерина Борисівна.
ЛЕВЧЕНКО К.Б. Дякую, Анна Анатоліївна.
Дійсно, ну інформації дуже багато. Те, що ми виклали, це така верхівка айсбергу. І я хочу сказати, що минулого тижня ми досягли розуміння з Міністерством соціальної політики в тому, що Національна дитяча "гаряча" лінія вона буде визнана як Національна дитяча "гаряча лінія". Ми зверталися до комітету з цими питаннями. На сьогоднішній день є вже звернення Міністерства соціальної політики до Кабмніу, до Адміністрації Президента України про необхідність, скажімо, концентрування зусиль на підтримці цієї національної "гарячої лінії" і виділення, оскільки немає бюджетних коштів, виділення міжнародної технічної допомоги. ну це той спосіб, на основі якого ми працюємо і готові працювати і далі, тому що, скажімо, це дає можливість організувати таку роботу. Є, дійсно, дуже важлива інформаційна підтримка, яка дуже часто державі і державним структурам не коштує нічого, тому що це питання соціальної реклами, це питання використання засобів масової інформації. І тут ми також готові до надання матеріалів, які могли б розповсюджуватися далі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Борисівна. Якщо немає більше виступаючих, пропонується:
Перше. Рішення комітету прийняти за основу та в цілому з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, які ми щойно почули.
І друге. Надіслати рішення комітету до Кабінету Міністрів України.
Прошу голосувати. Хто – "за"? проти? Утримався? Одноголосно.
Наступне засідання комітету відбудеться 17 березня. Дякую за увагу.