Повідомлення

Перейти до розділу
30 травня 15:33
НІКОЛИ НЕ ПРОБАЧИМО! "ЯНГОЛИ СПОРТУ"
Реквієм за загиблими українськими спортсменами

посилання...
26 лютого 17:41
Підтримуємо Українську Армію! (єПідтримка) докладніше
29 червня 15:53
Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту пропонує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підтримки громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, (реєстр. № 5669). докладніше
29 червня 13:58
Михайло Вишнивецький — чемпіон Європи з греко-римської боротьби! докладніше
28 червня 17:25
Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Законів України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та "Про фізичну культуру і спорт" щодо запровадження державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту та державних соціальних нормативів надання послуг суб'єктами сфери фізичної культури і спорту, (реєстр. № 5325). докладніше
28 червня 10:11
Вітаємо з Днем Конституції України! докладніше
24 червня 15:52
«Навіть під час війни рухова активність продовжується!», - народний депутат України Георгій Мазурашу представив Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту на «Олімпійському дні 2022» в місті Чернівці. докладніше
24 червня 15:47
Народний депутат України, голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Ірина Борзова розповіла про народження офіцерської родини військових медиків в місті Вінниці. докладніше
24 червня 15:27
«Консолідоване рішення Європейської Ради зробити нашу державу кандидатом на вступ в ЄС - віхова подія в історії Незалежної України», - народний депутат України, заступник Голови Комітету з питань молоді і спорту Василь Мокан. докладніше
23 червня 21:36
УКРАЇНА – КАНДИДАТ У ЧЛЕНИ ЄС! докладніше
28 січня 2016, 12:43

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму від 22 грудня 2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму

від 22 грудня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету А.Л.ПАЛАТНИЙ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні присутні, розпочинаємо засідання нашого комітету. Немає зауважень? Немає.

Список запрошених на засідання комітету. Народний депутат України, голова Комітету з екологічної політики Томенко Микола Володимирович, екс-голова нашого комітету... Ви в п'ятому скликанні були? Микола Володимирович?

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У шостому, у шостому скликанні. Да. Так.

Кулеба Микола Миколайович, уповноважений Президента України з прав дитини. Гоцул Ігор Євгенович, перший заступник Міністра молоді та спорту України. Ремень Олена Миколаївна, начальник відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента з прав дитини. Мендусь Олександр Петрович, голова ФСТ "Колос" АПК України. Бажанков Євген Володимирович, голова ФСТ "Спартак". Наконец-то,  Евгений, вы вернулись на свою правильную работу.

Корж Віктор Петрович, перший заступник голови ФСТ "Динамо-Україна". Видите, хорошо пометку сделал, а то опять бы сейчас… Да.

Заболотна Наталя Пилипівна, генеральний директор Національно-культурного мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал". Дробич Антон Едуардович, керівник служби стратегії музейного планування та розвитку Національно-культурного мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал". Вовк Володимир Семенович, заступник директора департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України. Вітковська Лариса Володимирівна, заступник керівника Департаменту з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, начальник управління з питань дотримання соціальних прав секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Панкратов Олег Сергійович, начальник відділу контролю та організаційно-технічного забезпечення Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти та науки України. Ганащук Надія Володимирівна, координатор професійного розвитку Асоціації міст України. Кравченко Василь Віталійович, представник Міністерства охорони здоров'я. Шановні колеги, на прохання автора, співавтора законопроекту 3597, він у нас стоїть четвертим питанням, якщо ви не зважаєте, я поставлю його першим питанням. Немає зауважень? Немає. Бо, Микола Володимирович, треба йти далі.

Тоді пропонується розглянути проект Закону про Державний фонд гуманітарного розвитку України (номер законопроекту 3597), поданий народними депутатами України Томенком, Заліщук та іншими.

Шановні колеги, наш комітет є головним з цього питання. Слово надається автору законопроекту народному депутату України Томенку Миколі Володимировичу, будь ласка.

 

ТОМЕНКО М.В. Дякую, Артур Леонідович.

Шановні колеги, в даному випадку мова йде про напрацювання експертного середовища, фахівців не одного року роботи, у нас великий авторський колектив 19 осіб, комітет ваш також представлений, Денис Силантьєв наш колега по напрацюванню. Власне, те що запропоновано експертами і авторським колективом не є якоюсь супер новацією, ми про це говоримо і тут на комітеті неодноразово говорили. Але проблема в чому? Що ми в попередні роки діяли сигментно. Наприклад, комітет спортивний хотів під проекти розвитку спортивної інфраструктури, скажімо, залучити якийсь компенсатор там від акцизу алкоголю, тютюну чи грального бізнесу. Охорона здоров'я собі хотіла, культура хотіла собі і от англійський, і естонський, як мінімум два, на нашу думку, вдалі, так би мовити, досвіди таких фондів підказує, що можна порозумітися, коли говорити в ширшому контексті, як фонду або системи гуманітарного розвитку.

Якщо ви проаналізуєте бюджет 2014 року, 2015 року і теперішній 2016 року, то ви побачите, що в нашій гуманітарній сфері, крім заробітних плат і житлово-комунальних послуг, немає жодної копійки на серйозні проекти розвитку, крім інвестиційних речей додатку до бюджету, напевно ви бачили, там є певні кошти на Маріїнський палац, який власне йде, так би мовити, окремо в галузі культури, є певні кошти на "Охматдит", як проект, який давно зреалізовується. Я думаю, що все решта у сфері гуманітарної політики –  освіта, культура, фізичне виховання, спорт, туризм і так далі – грошей немає.

Що ми пропонуємо. Ми пропонуємо щоби, от своєрідним оператором шкідливих грошей, так скажу, від ігроманії і від алкоголю і тютюну у пропорціях, про що скажу пізніше, потрапляли відповідно інституції, яка створена за принципом такого солідарного підходу. Такий принцип діє у нас певною мірою. У нас є прецедент по наглядовій раді, по суспільному телебаченню значною мірою, де громадськість складає там 50 плюс 1, і відповідно кожна фракція делегує людину фахівця в гуманітарній сфері, Кабмін делегує, Президент делегує. І це фактично як така рада, своєрідна рада найвідоміших людей в гуманітарній сфері. Через те ж принцип, який застосовується у всіх міжнародних фондах, коли, наприклад, місцеві громади аналізують, що для них є пріоритетним, для яких пріоритетних є збереження дерев'яних церков. Ми зараз, дерев'яні церкви попали в пам'ятку ЮНЕСКО, ясно, що ні копійки в бюджетах ніде нема, ні в місцевих, ні в центральних. В галузі культури ми вибили 3-4 проекти, які треба профінансувати. І ми закладаємо в цей фонд гуманітарного розвитку. В галузі спорту, наприклад, визначили кілька проектів пов'язані з відновленням спортивної інфраструктури. В туризмі, наприклад, з іміджом просування держави. І таким чином з цього фонду є можливість напряму профінансувати ті чи інші проекти.

Ще раз кажу, що певна критика, яка міститься на ідею фонду, ну, нівелюється тим, що структура його наскільки конкурентна, що, ну, тут не можливо, щоб хтось зайшов і пролобіював гроші на свій проект, умовно кажучи. По-перше, тут закладено принцип конфлікту інтересів. Тобто, якщо ви звертаєтеся за грошима з проектом, ви не можете, якщо ви зайшли вже в наглядову раду, ви не можете лобіювати якийсь свій проект. Тобто, умовно кажучи, якщо я займаюсь будівництвом якогось спортивного об'єкту, директор спортивного об'єкту, хочу на нього гроші, то я не можу бути в наглядовій раді, щоб уникнути конфлікту інтересів.

Я думаю, що фракції, от як по наглядовій раді по суспільному телебаченню, ну, да ми забороняємо там депутатам, ще комусь і так далі, чиновникам бути. Тобто це  авторитетні люди або  в галузі спорту, або в галузі туризму і так далі.

Співвідношення грошове, яке ми пропонуємо, можна дебатувати, це довга була дискусія, оскільки найбільш занедбано у нас культура і мистецтво –  35 відсотків від загальної суми, наука і освіта – 20 відсотків, фізична культура і спорт – 20 відсотків, охорона здоров'я – 20 відсотків, туризм – 5 відсотків. Надходження, як я вже говорив, мова йде про 10 відсотків від грального бізнесу і 1 відсоток від акцизу алкоголю і тютюну. За різними оцінками це різна сума може бути. Але мова йде, там здається, про півтора мільярда гривень. Якщо екстраполювати цю суму на відповідні відсотки, ми вважаємо, що скажімо, аби такі гроші були там протягом десь 5 років, ми можемо зробити там якісний прорив в гуманітарній сфері.

Ще раз зауважую, що мій досвід роботи  в гуманітарній сфері показує, що останні роки в принципі, назвемо це радянським принципом, капітального там вкладень так сказати, практично грошей не було. В спорті, як знаєте, остання історія була з льодовими палацами і потім фінансуванням на Євро. То в принципі грошей немає, в культурі вже давно нічого не було, останні гроші ми вибили, здається в 2006 році на реставрацію частково замків і фортець, на тому історія закінчилася. В охороні здоров'я практично тільки "Охматдит" один залишається, туризм взагалі забули, що такий напрямок існує, частково там пару копійок в цьому році дали в Міністерство закордонних справ на іміджеві речі.

Отже, ідея наша, проста, прозора і зрозуміла, ми розуміємо, що держава не  в простій ситуації і скажімо закладати в спеціальні видатки в міністерства буде надзвичайно складно і фактично неможливо. Тому такий інститут європейського підходу, коли є інституція, фактично державного, приватного, навіть не державного, а державно-громадського партнерства, бо це громадське середовище експертне, і держава через Верховну Раду і через уряд з Президентом делегує людей, і вони публічно обговорюють ці проекти.

Я думаю, що в перспективі можна використовувати ще і західний досвід, от наприклад, я працював з проектами в гуманітарній сфері депресивних регіонах, там ще був принцип 10 відсотків в місцеві бюджети давали, щоб підтвердити, що це дуже важливий проект, наприклад, для якоїсь області. Наприклад для якоїсь області, вона дає 10 відсотків, тоді дає, наприклад, фонд. Такий метод теж можна залучити, щоб стимулювати місцеві громади збирати гроші. Але це вже деталі, тобто ці гроші будуть з місцевого бюджету, наприклад, фонд може там уточнити процедуру прийняття заявок і оплати цього, зараз ми говоримо про конструкції.

Ще раз, гуманітарна сфера може бути профінансована за рахунок так званої соціальної лояльності, як в всьому світі ведеться.

Значить, ви алкоголіки, умовно кажучи, тобто, ну продаєте алкоголь, ви продаєте тютюн, значить, мусите думати про державу. Зараз те, що, ви розумієте, йде в загальний бюджет, ну в загальному бюджеті ясно, що "до нашої Сари нічого не повертається".

Я не хочу тут нікого лякати, якщо ви бюджет подивитеся, там є спеціальні кілька норм, які мене стурбували. Там розширюється перелік платних послуг для закладів культури і мистецтва.

Якщо ви розумієте перелік послуг платних поширюється, значить фінансування буде зменшуватись. Тобто уявіть собі, що, взагалі, в принципі, в наступному році нічого не буде профінансовано, тобто бібліотекарі і директори музею будуть думати, де заробити їм, щоби базові якісь речі зробити. Тому це буде як би заморозка всієї гуманітарної сфери.

Значить, на мою думку такий підхід, він якби балансує. Ми з одного боку ніби не няньчимо там відповідних структур, з іншого боку ми чітко показуємо якби прозору процедуру, тут 10 відсотків, тут 1 відсоток.  І я думаю, що перший рік, як ми це будемо використовувати, воно покаже чи збереться ці гроші, чи не збереться, тобто він буде пілотний фактично рік. Як далі працювати нам із урядом в цьому питанні?

Наш колектив, ще раз кажу, з 19 осіб. От Віктор Валерійович ……підійшов, я думаю, що він у справі податковій і економічній кращий фахівець, ніж я, бо у нас тут буде багато дискусій як це в Податковому, Бюджетному кодексі, так би мовити, врегулювати. Але те, що це спільна думка 90 відсотків, я думаю, людей, які працюють в гуманітарній сфері засвідчують те, що до Президента звернулися найвизначніші діячі культури, мистецтва, освіти і науки сподіваючись, що такий підхід буде підтриманий. Бо ще раз кажу, ми не зможемо фінансувати гуманітарну сферу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.

Будь ласка, Галасюк, народний депутат.

 

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановні колеги! Дякую за запрошення.

Я хотів би наголосити додатково на декількох важливих аспектах.

Дійсно, це реальний, дієвий механізм фінансування тих напрямів про які казав Микола Володимирович, - це культура мистецтва, освіта і наук, фізкультура, спорт, охорона здоров'я, соцзахист і підтримка туризму.

Це є надзвичайно важливим, бо це є… це не є навіть  соціальні видатки.  В тих умовах, яких сьогодні існує наша країна, це  є фактор національної безпеки.  Адже ми або закладаємо справжні українські засади ідеології або ми займаємося  серйозно здоров'ям. І це все питання в тому числі і економічного розвитку. Або ми це не робимо.

Якщо ми не приймаємо цей закон, то все лишається, як є. Бюджет, я думаю, що всі колеги бачили і все розуміють, не потрібно там давати якихось зайвих коментарів. Тому це є  абсолютно практичний механізм, механізм, який має під собою міжнародний досвід, як підґрунтя, бо, наприклад,  у тій же Великобританії там є державна монополія на лотерейну діяльність, є такі самі відрахування в такий самий фонд. Це  практично працює.  Більше того, ці… цей законопроект він передбачає абсолютно прозоре  управління цією структурою з залученням громадських організацій, яке по суті там мають визначальне слово, бо ми не хотіли, щоб це перетворилося знов на якусь там державну інституцію, яка буде розподіляти ресурси.  Тобто це є по суті те, про що казав Микола Володимирович, це є така державна громадська структура. Все її фінансування, кожна копійка вона буде абсолютно прозорою, абсолютно  підконтрольною для суспільства, і це є надзвичайно важливо, в кожній інституції ми маємо  сьогодні це  передбачати, адже суспільство і громадськість – це є найкращий антикорупційний прокурор, кращого бути не може.

По тих напрямах, які передбачені і… ну скажімо, про відсотки розподілу вони можуть  там корегуватися до другого читання, але принципово вони охоплюють більшість того, що потрібно. Обмежуються видатки на утворення і, скажімо, управління цим фондом для того, щоб знов-таки   бюрократія не з'їдала ті кошти. Надзвичайно важливо, за рахунок чого наповнювати. Зараз у Верховній Раді внесений законопроект 2307а про повну державну  монополію на  лотерейну діяльність. Це є надзвичайно важливий законопроект,  по суті який є ресурсним  для цього законопроекту, він жодним чином не втручається  в сферу, скажімо, грального азартного  бізнесу, це зовсім інша історія. На сьогодні лотерейна діяльність вона на сьогодні є легальна в Україні, але, на жаль. під лотереї маскуються ну скажімо ті, хто не є лотереями. Тому на сьогодні є там приватні компанії, які якось там отримали-не отримали ліцензії. Там дуже великі проблеми. Тому на сьогодні пропонується  врегулювати цю сферу установленням повної дерлдавної монополії,  оскільки там не потрібно якихось  чи інвестицій, чи   чогось іншого, держава не  має ці ресурси випускати з бюджету. Ці кошти мають прийти в бюджет, вони мають бути скеровані в цей фонд і цільовий характер використання. Тобто в 23078а також передбачено, що куди йдуть ці кошти від  лотерей: вони йдуть на освіту, науку, культуру, мистецтво, спорт, охорону здоров'я, всі ці напрями, які вже  названі. Відповідно передбачається конкурсний відбір таких проектів, які погоджує наглядова рада, і це абсолютно все в прозорий спосіб.

І знову таки, ще раз хочу наголосити, що це     досвід, в тому числі і Великобританії, де це працює. З одного боку, ресурсна  основа, державна монополія на держлотереї, з іншого боку, отакий прозорий  механізм використання. Тобто по суті ми кажемо про практичний   механізм конвертації, скажемо відверто, соціально небажаних видів діяльності та соціально небажаних товарів, які не роблять внеску позитивного в здоров'я нації і в духовний, і культурний  розвиток. Ми конвертуємо, оскільки  це є в певному сенсі таке  іманентне суспільство злому, їх конвертуємо в позитивні  речі і тут ми маємо  діяти на випередження.

Тому, я дуже прошу вас підтримати цей законопроект. Адже насправді,  дуже небагато ми, на жаль,  за цей рік зробили таких реальних інституційних кроків, коли ми створюємо практичний механізм, який працює,  який   зможуть відчути цілі галузі, який  зможуть відчути цілі сфери життя країни. І на сьогодні,  ті сфери, які зачіпають законопроект,  вони є  для країни стратегічними, адже, це є підвалини    життя суспільства.

Прошу підтримати. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Валерійович.

Будь ласка, слово надається генеральному директору Національно-культурного мистецького та музейного  комплексу "Мистецький  арсенал" Заболотній Наталії Пилипівні.  Будь ласка.

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Доброго дня! Я надзвичайно вдячна, що ви підтримуєте цю  ініціативу. І декілька депутатів виступили експертами як то Денис Селантьєв, як пан Віктор, саме в розробці цього проекту закону. Над цією концепцією ми працювали більше трьох років і нам Посольство Великобританії  двічі влаштовувало поїздки по вивченню британського досвіду. 20 років тому в парламенті Британії був прийнятий відповідний  закон про  державний фонд "…….", "Добрі справи".  Який, маючи стабільне фінансування від відрахувань від національної лотереї  Британії, інвестував  за 20 років в соціокультурну сферу Британії 40 мільярдів фунтів стерлінгів. За ці гроші, це екстраполююче, на наш соціокультурний ландшафт були побудовані десятки тисяч і модернізовані музеїв, пам'яток архітектури, створені тисячі спортивних майданчиків, десятки тисяч спортивних майданчиків, культурних центрів. У нас, зараз ми стоїмо на порозі нових гуманітарних викликів. Як то переселенці, як то бійці, які залишились без рук, без ніг. І ці програми також передбачено фінансувати фондом, патріотичне виховання. Оскільки будуть фінансуватися проекти культурні, спортивні, соціальні пов'язані з дітьми сиротами, ми тисячі дітей випускаємо з дитячих будинків на свободу після закінчення їх терміну навчання, вони не мають ніякого бекграунду, не мають батьків, не мають грошей і ми можемо здогадуватися кого ми плодимо. Якщо негайно ми не займемося спеціальними програмами для переселенців то вони негайно займуться нами і вже цим починають займатися в принципі.

Ми знаємо, що сьогодні у вас мало також розглядатися три пункти, питання пов'язані зі спортом і з фізкультурою. Зараз усі заклади фактично передаються на утримання місцевих бюджетів, утримувати їх там не можливо. Якщо ми говоримо, що, зникає таке поняття, у нас 28 тисяч сіл, лише в 7 тисячах залишилося сільські клуби і ми розуміємо якого вони ґатунку, але це єдиний осередок такого суспільного життя для громади. То, якщо в селах зникають сільські клуби то на Печерську центр культури перетворюються в сільські клуби, що не спонукає туди водити своїх дітей. Держава утримує колосальні ресурси, витрачає на утримання цих площ, але вони ніяк не виховують, там просто засвоюються кошти. І тому ми, вивчивши цей досвід Великобританії, у Британії цей фонд ………. , був закон прийнятий про нього на три роки пізніше аніж була започаткована національна лотерея Британії. Тоді і королева і Прем'єр-міністр Британії жахнулися від рівня залежності від національної лотереї в Британії власного населення. І страшенно прогресія була такою як лудоманія. І вони зрозуміли, що краще створити протидію, створити такий компецаторний засіб у вигляді розгалуженої культурної соціальної інфраструктури, аніж витрачати на порядки більші кошти на лікування соціальних хвороб.  А ми знаємо, що якщо лудоманія-  це лише початок,  це і наркоманія, і алкогольна залежність, і туберкульоз, оскільки усі…

Зараз в чому… Ситуація зараз страшна, тому що всі говорять, що потрібно латати дірку в бюджеті і латати її нічим кращим, а ніж легалізацією азартного бізнесу у спектрі наше Міністерство фінансів, Кабмін і Адміністрація Президента не знайшли.

Тобто дірка в бюджеті 84 тисячі… мільярди, а латати її будуть… От вчора було 2,5 мільярди легалізації, вже на сьогодні 5 мільярдів.

Ми розуміємо, що якщо віддати, на перших порах це не будуть кошти півтора мільярда на цьому фонді. Якщо зробити неодмінним от таким суспільним ультиматумом, що якщо ви хочете і це вимушена міра легалізація азартного бізнесу, то будьте добрі робіть його з таким компенсаторним засобом, як державний фонд з можливістю не директивним методом, як зараз діє той же Кириленко. Тобто фінансуються лише такі суб'єктивні вибаганки очільників культури. А це буде суспільний відбір, соціальний фільтр проектів. Проекти будуть фінансуватися виключно на ґрантових засадах і їх можуть подавати громади Житомира, Чернігова, Черкас, на розбудову спортивних, культурних центрів. За ці кошти будуть фінансуватися створення якраз альтернативи сільським клубам, соціокультурні, просвітницькі центри в селах.

І якщо Княжицький каже, я проти, я хочу тільки, щоб це був фонд культури, а на разі він хоче тільки фонд кіно. Тобто вектор в державі очільниками культури разом з Кириленком задається тільки, що в найближчі роки має бути тільки кіно.

То ми говоримо, що як розділити, наприклад, у селі не можна побудувати окремо басейн, окремо спортивний майданчик, окремо електронну бібліотеку і щоб діти ходили на танці. Це має бути єдиний маленький культурний і спортивний центр.

А там велика депресія і таким чином… Але скільки ми випускаємо зараз з вузів і спортивних мабуть, і з мистецьких вузів, культурних вузів дітей, які не мають собі знайти пристосування. Звісно їх потрібно відбирати ті, які можуть можливість викладати, мають можливість в сільській місцевості, надавати їм ґрантові стипендії за викладання і роботу в сільській місцевості, створювати всілякі житлові умови і таким чином стимулювати весь цей розвиток.

Щодо британського досвіду. Ми застосували естонський досвід, у Естонії, якщо в Британії 20 років, то в Естонії протягом 10 років в парламенті був прийнятий законом закон про створення фонду культурний капітал, який протягом 10 років фінансується від відсотку від азартних ігор і на 3,5 відсотків від акцизу горілки і тютюну. Тобто від усіх видів бізнесу, які виготовляють продукт, який спонукає залежність, який викликає залежність громадян. І таким чином за 10 років у них створені, профінансовані неймовірна кількість креативних індустрій, вони надзвичайно задоволені цим досвідом і таким чином культурна країна – це безпечна країна. І як ми з Віктором Валерійовичем щойно говорили, що якби 24 роки тому держава поставили на соціокультурні потреба громадян, враховували їхні технічні особливості, то не було б в такому сегменті такого поняття сепаратизм. Тобто люди не розуміють, чому вони співпричетні до цієї держави, адже держава не звертала на них уваги. І як наслідок війни, анексії, тобто це шлях на 40 років, але вже 24 ми втратили, давайте хоча б за 16 надолужимо ті Мойсеєві 40 років.

Я думаю, що ми переконані, оскільки цей проект пройшов велике громадське обговорення, воно було офіційно оголошено 2 липня, завершилося і ми внесли всі раціональні побажання, які також пройшли і реанімаційний пакет реформ, врахували також їх зауваження.

Ми працювали щільно з Апаратом Верховної Ради, консультувалися з юристами, і ви знаєте, люди надзвичайно вмотивовані тому що у всіх є діти. І всі розуміють, що якщо зараз випустити одноосібно оцей спрут у вигляді легалізації азартних ігор, ми розуміємо, дозволити їх легалізувати, вони вже всі налаштовані на заробіток, налаштовані на агресивну рекламу. І на фоні такої інтерактивну суцільного, інноваційних технологій в азартній індустрії наші музеї будуть виглядати це просто як руїна. То звісно "Мистецький арсенал" –  це також сьогодні руїна, і саме він  і спонукав до створення цього проекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Пилипівна. 

Ви знаєте, взагалі законопроект  дуже цікавий і   він… є право на життя. Але ж я думаю, що зараз ще у нас будуть народні депутати. Моя особиста думка. То, що треба пропорційно розподіляти і на спорт, і на культуру, на соціальні витрати. Ну це я думаю, що до другого читання  можна вже буде внести і доопрацьовувати так…  думаю, що це буде проходити і на друге читання ….наш комітет. Тому що, як ми кажемо за наш комітет і в минулому році, тобто на початку цього року, за минулого… в минулому році ми нічого в бюджеті не отримали на утримання ДЮСШа, і ви знаєте, що наш комітет, ми ходили до Кириленка і на початку цього року ми получили, випросили. Вибили, я не знаю як… знаєте, який термін   тут можна застосувати, 100 мільйонів гривень. Казалось би є якась цифра. Да? Тому що по новому закону, що всі утримання ДЮСШа повинні ….місцевих бюджетів. А місцеві бюджети там прописано дуже хитро: вони можуть давати, а можуть  не давати. По остаточному принципу це робити.

І принаймні того, що  ми отримали 100 мільйонів гривень. У нас дуже така негативна тенденція. 45 ДЮСШа були закриті у цьому році, 500 викладачів, я не кажу про дітей, 500 викладачів  остались без роботи. Тобто тенденція дуже… ну це десь 5 відсотків ДЮСШа ми не втримали в цьому році. Це о чем говорить? Що діти йдуть на вулиці, що наркоманія,  п’янство, дитяча злочинність, і ми потім  даємо нашим правоохоронних органам  дуже багато роботи. Ми не виховуємо дітей, діти замість того, щоб  ходити… займатися спортом і вести здоровий образ життя, то вони виходять на вулицю. А на вулицях… особисто ми живемо зараз в столиці, і                                                                                         ми бачимо, да, ну, столиця це одне, да, Київ, а регіони це дуже зовсім друге.

Тому є в мене вже на початку, Микола Володимирович, коли доповідав законопроект, щоб було пропорційно. Ну, ми більш  будемо уже ……… робочу групу, і більш пропорційне розділення коштів, якщо цей законопроект пройде в стінах Верховної Ради України для того, щоб все було пропорційно. Тому що там закладено тільки на спортивні об'єкти.  А я вважаю, що … Ну, знаєте, у нас наступний рік це буде олімпійський рік, да. Ми не знаємо, як це ми його переживемо, я маю на увазі Міністерство молоді і спорту., я маю на увазі спортивні федерації, я маю на увазі олімпійську збірну.

Тому я вибачаюся, що так довго затримувався. Я хочу слово надати члену нашого комітету, голові підкомітету з питань фізичної культури і спорту, народному депутату Силантьєву Денису Олеговичу, будь ласка.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О.  Спасибо. Да, уважаемые коллеги, на подкомитет был рассмотрен этот законопроект. Вы знаете, это хороший, внедрение хорошего богатого мирового опыта. Причем внедрение  достаточно удачное.  Потому что есть очень много предложений, которые вот за границей там или в Европе вот так это все работает. Да, мы начинаем внедрять то, что работает за границей, но при этом там, например, убирая там полномочия каких-то государственных органов, но при этом, не предлагая… Там вот за границей, например, государство  за это не отвечает. Давайте и мы тоже уберем полномочие государство, но при этом, не предлагая, как мы это будем компенсировать, какой государственный орган за это будет отвечать.

Здесь же в данном случае предусмотрено как формируется этот фонд достаточно прозрачно. Куда распределяются деньги. В какой пропорции эти деньги распределяются. На какие направления. Сегодня большая, очень большая  проблема есть с инфраструктурой, со спортивной инфраструктурой, не только с социальной инфраструктурой. Сегодня города готовы выделять землю. Города готовы даже учувствовать там в виде коммуникаций, подвода коммуникаций. Но у них нет средств, чтобы построить эти спортивные комплексы. И вот такие вот, создание такого фонда поможет на конкурсной, на грантовой основе, на грантовых проектах выделять деньги  на социально важные инфраструктурные проекты.

Что касается других направлений и культуры, и науки, то то же самое. Сегодня мы не имеем компенсатора того вреда, который наносит алкоголь, курение, азартные игры. Сегодня наша страна бьет все рекорды по детской преступности, по подростковому алкоголизму и тому подобное. И государство на сегодняшний день не предусмотрело в бюджете, вот в министерстве нету ни одной копейки на капитальное строительство спортивных объектов, ни в этом году, ни в прошлом, ни поза прошлом. Поэтому, что касается с точки зрения компенсаторов на тот вред, который наносит вредный для общества бизнес, я думаю, что это на сегодняшний день альтернативы такому законопроекту нет, который бы охватывал все направление социального пласта вот этой сферы.

Поэтому наш подкомитет предлагает принять этот законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Денисе Олеговичу.

Олег Петренко, будь ласка, народний депутат.

 

ПЕТРЕНКО О.М. Буквально в п'ятницю ми разом з Денисом Силантьєвим в моїх рідних Черкасах зустрічалися зі спортивною громадськістю. Так от, сказав, коли виступав, одну річ, таку, що ми як народні депутати можемо турбуватися про, в даному випадку про ту ж спортивну галузь, ну, двома шляхами. Перший це клянчити, як в минулому році виклянчили 100 мільйонів у Міністерства фінансів, добре. В цьому році виклянчимо чи ні невідомо як воно життя покаже. А другий шлях це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будемо працювати над цим.

 

ПЕТРЕНКО О.М.  Так.

Але є другий шлях. І ми як законодавці повинні законодавчо забезпечити такі стабільні гарантовані джерела фінансування той же галузі, от тоді ми зробимо свою законодавчу місію в турботі про спорт в даному випадку.

Тому знаєте законопроект настільки правильний і важливий концептуально і стратегічно, що не бачу сенсу зараз вишукувати якісь недоліки, там, думаю, що відшліфовувати після першого читання. Навіть, я так думаю, що цей законопроект, як на мене, стане таким досить показовим на голосуванні, сподіваюсь, на перше читання. Я думаю,  ті, хто його не підтримують в залі, не будуть морального права далі в житті мати на те, щоб в житті висловлювати якісь там ступені стурбованості взагалі за спорт, культуру, туризм, освіту, за молодь і так далі.

Тому абсолютно підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ви хотіли. Представтеся.

 

СЛОБОДНІЧЕНКО М.  Доброго дня! Представник лотерейної сфери. Мене звати Марина Слободніченко. Я є керівник оператора державних лотерей "МСЛ".

Я просто хочу, щоб ви, підтримую в першу чергу, звісно, такі цікаві ідеї і вважаю, що вони правильні. Звичайно, відрахування від лотерейної діяльності мають спрямовуватися і на спорт, і на різні соціальні інші цілі. Однак, не хочу, щоб ви тішили себе надіями, що ці кошти є у операторів державних лотерей. І не хочу, щоб ви зараз, передбачаючи в цьому законопроекті 10 відсотків від валового лотерейного доходу, не вірно давали розуміння, де брати ці кошти.

Насправді, на сьогоднішній день оподаткування лотерейної діяльності тричі обкладено податками. І по попереднім розрахункам оператори лотерей є в мінусі від всієї свої господарської діяльності, якщо враховувати 10-відсотковий податок з доходу, оподаткування прибутку підприємств, податок з доходів фізичних осіб, яким обкладаються виграші, і військовий збір, звичайно.

Тому 10-відсотковий відсоток від валового лотерейного доходу його просто не буде, якщо ви передбачите його зараз в законопроекті, не вносячи зміни до будь-яких інших чинних норм законодавства.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино.

Будь ласка. До мікрофона підійдіть, у нас стенограма ведеться.

 

КРАЙНЯК Ю. Мене звати Юрій Крайняк, я – помічник народного  депутата Миколи Княжицького. Ви знаєте,  що подавались  відповідні зауваження з приводу цього законопроекту. Я лише хотів сказати. Ось  пролунала думка, що Княжицький хоче лише тільки фінансування кінематографу і більше нічого він не має в планах.

Тут зовсім інше питання. Мені здається, що в даному випадку треба виходити із реалій, які існують сьогодні і скільки грошей, дійсно, можна зібрати з цього ринку для того, щоб фінансувати певні проекти.

Ми бачимо, що сьогодні втому законопроекті, який ми зараз обговорюємо, існує дуже широке коло питань, які має фінансуватися за рахунок цього ….. Немає проблем. Їх, дійсно. Треба фінансувати. Але чи вистачить тих грошей, які заплановані, - це дуже спірне питання, тому що ми бачимо, що основні навантаження має нести азартний бізнес, який заборонений. Тобто фінансування фонду здійснюється… планується здійснювати  за  рахунок  заборонених   видів діяльності.

Лотерейна діяльність. Ми знаємо також, що вона зараз існує. Ну як сказав щойно представник лотерейного оператора, що вона не є настільки прибутковою, тому що податкове навантаження на них чинне воно не дозволяє в принципі якісь додаткові кошти отримувати з їхньої діяльності. І з приводу акцизів, ми знаємо, що це також дуже спірне питання, тому що по-перше. Міністерство фінансів  99 відсотків воно  його не віддасть, а по-друге, ми бачимо, як прописано в чинному законі, там визначено платіж  соціальної відповідальності, який… взагалі не передбачене адміністрування, взагалі  немає нічого. І ще  з приводу самого по собі фонду. Знову ж таки, якщо цей фонд створюється, як державна установа, він створюється як державна установа, то має бути якийсь певний орган державної влади, який виступає його як засновником і органом управління. Який призначає директора чи голову правління фонду, формує правління, тобто формує орган управління. А в цьому законопроекті цього  немає, це не те питання. яке можна вирішити до другого читання, тому що фактично це треба вносити зміни в тому числі до  корпоративного законодавства.

І з приводу взагалі принципів фінансування, тому що та модель фінансування, яка існує, ну, запроваджена і пропонується цим законопроектом, вона суперечить просто Бюджетному кодексу, тому що Бюджетний кодекс він забороняє існування позабюджетних фондів, а в даному випадку якраз саме така ситуація і є.

Той наступний нюанс, що цей збір він не є обов'язковим збором, тому що всі обов'язкові збори вони також, відповідно до статті 1 Податкового кодексу, передбачаються виключно Податковим кодексом України, виключно Податковим кодексом України не цим законом.

Ну і головне, принципове питання. Річ в тім, що цей законопроект він вступає в певний конфлікт з іншими законопроектами, які розглядаються в даному, ну, зараз Верховна Рада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наприклад.

 

КРАЙНЯК Ю. Наприклад, законопроект 3081, це законопроект про підтримку кінематографії, це великий, масштабний законопроект, який був підтриманий комітетом, профільним Комітетом з питань культури і мистецтв, який розроблявся великою кількістю експертного середовища, тобто всі провідні кіностудії, телестудії, телевізійні канали і медіагрупи, вони включені до експертного середовища яке створює, розробляє цей законопроект. І той законопроект він також, він націлений на альтернативні джерела фінансування так само як і тут. Але річ в тім, що сфера регулювання цього фонду і сфера регулювання закону 3081 вони перетинаються, тому що вони фактично вирішують одні і ті ж самі завдання.

 

______________. (Не чути)

 

КРАЙНЯК Ю. Закон 3081, називається Закон "Про державну підтримку кінематографії в Україні".

Я перепрошую, я вас не перебивав. У вас буде можливість мене перебити десь за хвилинку. Дякую вам.

Я просто пояснюю позицію, тому що в даному випадку цей законопроект, ну, основна проблема в тому, що цей законопроект він саме конфліктує з іншими законопроектами, 3081 про який я сказав. Потім є законопроект, який… Я зараз… Вилетіло з голови. З приводу підтримки книговидавничої діяльності, який також розраховує за подібною моделлю.

І тому я хотів би просто членів комітету, коли вони це питання будуть вирішувати і приймати участь в голосуванні, зважити, ну, крім того, що немає економіки в цьому законопроекті, тому що ніхто  не підраховував, скільки грошей буде зібрано, чи будуть вони зібрані з заборонних видів діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми не можемо сьогодні підрахувати економіку, тому що законопроект про ігорний бізнес ще не прийнятий.  Він тільки зараз розробляється.

 

КРАЙНЯК Ю. Я про те і кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло. Ваша позиція зрозуміла.

Будь ласка, Томенко.

 

ТОМЕНКО М.В. …демократи, так, що я бачу, що ви по півгодини помічників депутатів. Аби у мене всі помічники депутатів по півгодини виступали, ми б жодне питання розглянули. Все-таки я комплімент вам як демократичному комітету, що у нас установка така, що все-таки депутати повинні виступати, бо тут парламент, а помічники допомагати повинні депутатам.

Колега не знає, що у нас існує такий принцип, як альтернативності. У нас є по деяких проблемах по 5, по 10 законопроектів, оскільки одну проблему можна вирішити шістьма, сімома чи п'ятнадцятьма  шляхами. Тому є різні варіанти, як це можна вирішити.

Ще раз хочу сказати, що я вже п'ятий строк мотаю в парламенті. І ми це питання  обговорюємо уже років 15 в парламенті. Це не є якась суперновела, що отут, значить, ніхто її не знає і так далі. І біда, яка погубила гуманітарну сферу, що кожен лобіст або представники комітету хотів затягти на себе або відсотки від алкоголю, або відсотки від грального бізнесу. І ми, виходячи з сумного досвіду, що ми в гуманітарній сфері нічого не змогли зробити креативного.

Значить, ми пропонуємо інтегральний синтетичний закон. Бо я хочу на спорт, наприклад, я не хочу на кіно. Ви хочете на кіно, а  хтось хоче на замки і так далі. Тут є кіно в пункті  культури і мистецтва. Так само, до речі, 15 позицій по спорту є  олімпійський рух. Специфіка роботи є дуже проста. Коли це відкрита структура, іде відкритий конкурс. Я працював з двома такими фондами. Один фонд на початку фонд Сороса, який перевидав всі найактуальніші видання англо-, франко-, німецькомовні по політології і соціальних науках, і по економіці. Ми  перевидали всі книжки, які були у світі, за рахунок цих коштів. Ішла серйозна дискусія, і ми визначали, на що гроші пускати. І я був головою наглядової ради фонду соціальних інвестицій, який за 10 років зробив тисячу успішних проектів  в соціальній інфраструктурі. Тому що був конкурс, подавали проекти. Хто готовий їх зробити, він зреалізовував. В цьому смисл, якщо, наприклад, буде поганий  проект по музейній справі, ніхто його не підтримає.  Якщо  буде хороший проект, його підтримують. Тут є якраз конкуренція ідей, а не тому, що ви друг міністра чи сват начальника департаменту там капітального будівництва. Тобто є дискусія. Якщо цей законопроект підтверджений і можна його зробити швидко, то ми його підтримуємо.

Тому, я думаю, що нам треба це вузькокорпоративну галузевість зупинити. Нам об'єднатись. Ми в гуманітарній сфері бідняки були і залишимося, якщо не домовимося разом як працювати. Тому я є прихильник інтегрального походу всієї гуманітарної сфери для того, щоб це зробити. А, то, що говорить Артур Леонідович, можемо дебатувати, можемо 5 відсотків сюди, 5 відсотків  туди, це вже деталі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це вже до другого читання.  Дякуємо, Микола Володимирович.

Романова, будь ласка, народний депутат.

 

РОМАНОВА А.А.  Ну, в підтвердження слів Миколи Володимировича, хочу сказати, що у нас велика біда як і українського парламенту так і України, те, що у нас немає: а) довіри одне до одного. І, по-друге, це вузька корпоративність інтересів. Коли я прочитала цей закон, взагалі, всю ідею то звичайно як людині, яка в парламенті відстоює розвиток внутрішнього туризму, можливо, мені теж спочатку не сподобалось, що лише 5 відсотків на промоцію України та вітчизняного туризму, а там на інші галузі 35 відсотків. Але з іншого боку я розумію, якщо зараз не прийняти цей закон і, взагалі, не відійти від цієї практики, коли нічого, взагалі, не залишається на повністю гуманітарну сферу, то ми як завжди підемо за принципом і сам не гам і другому не дам. Тобто, я цілком розумію, що це буде дуже важка справа, взагалі, схилити парламент для прийняття такого, я б сказала, революційного проекту. Бо депутати будуть думати, а чому такий розподіл відсотків. А чому ці кошти не підуть там комусь іншому. А, хто буде директором того фонду. І в основному ось такі розміркування у нас завжди приводять до того, що рубаються хороші проекти. А тут вперше… Якщо у нас і так зараз легалізовані державні лотереї, так. Але цих коштів насправді, які зараз мають іти і на спорт, і на культуру, і на дитячу онкологію, їх ніхто не бачив.

Я давала запити, скільки получило Міністерство культури або Міністерство молоді і спорту, і жодної копійки не отримало. Тобто там багато нюансів. І розумієте, в якому вигляді воно є зараз, а воно є насправді цей розподіл відсотків з прибутку державних лотерей, воно не працює.

Тут пропонується альтернатива. Або ми довіряємо громадськості, і ми дивимося, що тут доволі виписаний прозорий механізм, кожна фракція делегує по одній людині. І там же задача фракцій і партій – контролювати, як будуть витрачатися ці кошти. Тобто зараз нам пропонують реальну альтернативу того всього, що до  того було і не працювало. Воно ж зараз не працює. Так вам є альтернатива, делегуйте своїх представників, давайте позитивні ідеї. І ми знаємо, що в державі, коли воно є, воно досі має дуже повільний механізм. Наприклад, маєш багато проектів по тому самому розвитку масового спорту, але воно не працює тому що масова бюрократія, яка нікуди не ділася. Те саме по туризму, досі немає нам нормального, повноцінного центрального органу в туризму, а тут ми робимо нормальну наглядову раду, робимо об'єкт, який буде створювати ті самі проекти. Я думаю, що є всі шанси на успішність цього проекту і ми будемо контролювати. Якщо побачимо, що немає ніякого успіху, то ми можемо зміни до цього закону ввести і просто скасувати той самий фонд, тобто немає проблем.

Зараз я вважаю, що альтернативою поганого треба дати шанс на якусь добру підтверджену закордонну практику і альтернативу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Анна Анатоліївна.

Я згоден, що це революційний проект, але ж Микола Володимирович казав, що він 5 строк матає в парламенті і я другий тільки, і я вже другий строк чую про те, що було б багато ідей подібних в галузі, я не … в галузі спорту, подібні були законопроекти, хотіли подати. Але тому як ігорний бізнес не був легалізований на той момент, якось воно так от в якості ідеї і застрягло. Я думаю, що да є багато питань. І ви дуже праві, Микола Володимирович, з вами згоден в тому параграфі, що не повинен тягнути кожен до себе. Є дійсно ряд проблем в державі і це ж можна прописати в цьому законопроекті. Це можна… Там є і культура, там є і кіно, і спорт, і діти. Тому я вважаю… А уже розподіл цих коштів це таке окреме вже буде етап, я думаю, що, можливо, ми разом опрацюємо з членами нашого комітету цей етап.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, я згоден з цим.

Будь ласка, Микола Романович Величкович. І будемо завершувати.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я перед як перейду до безпосередньо самого закону, я хотів би звернутися до всіх присутніх. Прошу, коли ми говоримо про наших колег депутатів вживаючи конкретні прізвища, ну, не говорити… Хтось когось на себе щось перетягує. Бо мені неприємно слухати, ну, це мій колега по фракції, я би хотів би просто, щоб ми більш коректно ми один про одного говорили. Ну, я говорю, там були звичайно просто прізвища, тому така ремарочка.

Я би хотів, маю законопроект і хотів би якраз, користуючись тим, що є автори та ті, хто як би ідею подавали, в мене є декілька запитань, я хотів би просто сказати свої думки з приводу конкретно не самої ідеї, тому що ідея дуже потрібна, дуже така на часі. Законопроект – це те… закон – це те, що регулює сферу. І, якщо є якісь невизначеності, в тому чи іншому законопроекті, він, ну, має… може не повністю реалізовувати те, що ми хотіли би.

Перше. Якщо ми говоримо про… Я гортаю закон. В законі є деякі норми посилання на ті можливі джерела фінансування, які сьогодні заборонені українським законодавством, зокрема, ігровий бізнес.

Я думаю, що оскільки навіть є ідеї про легалізацію проституції можна було би також долучити, також шкідливі, якийсь відсоток туди… Вибачте, я трошки так загострюю, але чому…

 

ТОМЕНКО М.В. (Не чути)

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Це трошки так для розрядки. Я чому говорю, тому що, ми знаємо, наскільки йдуть дискусії…

 

ТОМЕНКО М.В. (Не чути)

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Ні, ні. Микола Володимирович, просто ми говоримо, коли ми говоримо про те, що є законопроекти про ігровий бізнес. Під цим… даним законопроектом підписалися представники фракцій, які чітко виступають проти легалізації ігрового бізнесу. Тому, ну, яка ймовірність проходження цього законопроекту і, ну, про гральний бізнес, як кажуть, які варіації, це є під знаком питання. І тому ви повинні розуміти, що ті кошти можуть, ну, швидше всього, ще не надійдуть. Ну, так. Ну, я говорю, так.

Яка сума йде від алкогольної і тютюнових цих, то, думаю, пан Галасюк  може більше знати, яка, там, ну, орієнтовний порядок цифр, отак швидше. Але це… Ну, це не питання дискусії, тому що це є, ну, питання наступні.

В законопроекті є… вказано про те, що фонд може мати регіональне представництво, хоча в законопроекті не розписано повністю як вони формуються, на яких підставах, підзвітність, підконтрольність. Відсутня ця норма в цьому законопроекті. 

В законопроекті не дуже або заховано, або я, можливо, десь не дочитав порядок обрання керівника Наглядової ради. Порядок чи є? Можливо, я десь випустив.

 

_______________. (Не чути)

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Так, так. Я просто кажу, можливо, десь виступив. Тому я, ну, по, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  є запитання, а ви відповідайте, будь ласка, тільки під стенограму. 

 

_______________. Вибирається з членами наглядової ради. І він вибирається терміном на два з половиною років. Тобто самі члени наглядової ради, наглядова рада формується залежно від кількості фракцій, представник від фракції і від громадськості, від Президента і від Кабінету Міністрів.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  Дякую. В статті 5 написано, що фонд підзвітний Верховній Раді, Президенту, Кабінету Міністрів і  громадськості. Протягом наступних статей я не зустрів…

 

_______________. А Кабінету Міністрів остаточно, крапка, Кабінет Міністрів.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.    Але в даному випадку я читаю статтю 5, яка є у нас законопроекту, яка у мене є …

 

_______________. Антон, прокоментуй, будь ласка.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  Зараз, зараз, я закінчу оцей. В даному випадку, якщо ми говоримо про підзвітність, і тут розписано пункт 1, пункт 2 статті 5 говорить про те, що підзвітність і Президенту, і Верховній Раді, і Кабінету Міністрів, але потім ми тільки далі зустрічаються тільки Кабінету Міністрів, тому в даному випадку незрозуміло, як все-таки відбувається підзвітність ………. Вибачте, я перепрошую. Я закінчу, так. Ви собі помітьте, потім оскаржите. Тобто це є питання таке досить, ну, воно відображено і є плутанина в законопроекті. Це питання, кому все ж таки підзвітні. Тому що, якщо Президент призначає свого представника, то згідно статті 8 Кабінет Міністрів  має право припинити повноваження цього представника в наглядовій раді. Тобто це є  пункт, стаття 8 пункт 1. Тобто ясно по обставинах, але в даному випадку, що Кабінет Міністрів  як наглядовий, він має право припинити повноваження будь-якого члена наглядової ради.  Це виходить з статті 8 даного законопроекту. 

Далі. Наступне. В даному випадку не чітко не визначена є формула, по якій будуть  8 напрямків обрання представників від громадськості. Хто, кого, в якій компетенції мають по тих, в цих обирати серед громадських організацій, які працюють в тих  чи інших восьми сферах. Наприклад, в сфері спорту, це хто підлягає під цю компетенцію. Всі федерації, спортивні федерації існуючі в Україні. Всі інші спортивні………….., фізкультурно-спортивні товариства, ще які інші спортивні організації, які долучаються тут. Тут також незрозуміло, як  відбувається  форма. Тому що найбільша складність обрання громадських представників, ми  бачили це як булло з Національним агентством протидії корупції і інших-інших, де залучалася  громадськість, тут є складність, і тут… якось трошки більш відмічено.

Далі. Наступне. Кабінет Міністрів не може скликати, він… конференцію громадських організацій або асоціацій, тут трошки воно  редакційно можливо, ну так має бути описано.

Далі. В даному випадку знову ж таки не прописано  ті 8 напрямків. От беремо зараз  теперішню Верховну Раду. По цій формулі, яка тут прописана, має бути 17 членів фонду наглядового, тобто є 7 фракцій і депутатських груп. 7. Ні, більше депутатських груп. (Шум у залі)

Прошу. (Шум у залі)

Я перепрошую, я читаю законопроект, який лежить у мене перед очима. Тут є "фракцій і депутатських груп". Тут є чітко… можна сказати, подивитися, коли є тоді момент, я зараз подивлюся яка стаття, якого обирають, ну хто… (Шум у залі)

Фракцій і груп.

 

______________.  10.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  Тобто виходить 10. Кабінет Міністрів, Президент – це вже є 12. І згідно цього  положення,  ще мабуть, крім тих 12, ще має бути 13 членів громадських організацій. Тобто є 8…

Тобто є навіть формула така. От є 8 оцих є представників напрямків: туризм, культура, освіта і так далі. Яким чином буде пропорція між тими… От треба 13. Яким чином одна галузь отримає двох, а  в одній буде лише один? Не визначена формула, яким  чином це має вирішуватися.

Дальше. Досить спірним стоїть питання про позбавлення… члени, які входять в наглядову раду, не можуть бути членами  політичних партій. В даному випадку ми говоримо, що якщо це є державна служба, фонд – це є державна служба, недержавна служба.  У нас чітко є градація в законодавстві, що  які категорії на яких службах не можуть бути членами політичних партій. Це є державна служба (закон, який ми з вами проголосували, колеги) , це є правоохоронні органи, ну силові структури. В даному випадку ми розширюємо спектр, на який поширюється заборона, заборона бути в політичних партіях. Тобто це є… просто розуміти, це є, я вважаю, така норма дискримінаційна, тому що це не є державна служба.    І тим  більше якщо вони є… всі члени є підзвітні і публічні, це не є момент, коли вони, тобто це є наступне.

Наступне. Є певна суперечність між статтями, де в одній статті депутати нібито можуть бути членами наглядової ради, в іншим їм заборонено. Тоді також така є дисонанс між тими…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  І можуть бути. Тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Я зачитаю…  Я перепрошую. По одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України в поточному скликанні. Тобто…

 

ТОМЕНКО М.В. Там розшифровано, хто може бути тим представником.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Але це… Микола Володимирович, це в наступній статті. Але тут є нечіткість, але тут є, ну, нечіткість…

 

ТОМЕНКО М.В. Ну, яка нечіткість? Ви в фракції вибираєте представника, і слово "представник" розшифровано, хто такий цей представник. Він може бути ……….., він може бути депутатом.

 

______________. (Не чути)

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  Ну, не може бути…

 

ТОМЕНКО М.В.   Ви обираєте ……….. Те саме, як Наглядова рада суспільного телебачення.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  Микола Володимирович, ну, я…

 

ТОМЕНКО М.В.   (Не чути)

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Можливо…  Микола Володимирович, є розшифровка, нема питань.

Далі. Мені видається, що дуже… Ну, певні терміни, але це є, ну, можна технічно поправити.

В даному випадку мені ще також вважається, що ті функції чи не функції, напрямки по яких реалізовує фонд свої програми, …… розподіл чітко дуже розписано, воно в значній мірі, воно покриває в значній мірі сфер діяльності тих міністерств, в тих напрямках в яких воно розписано. От на мою думку це воно так і є. Ну, тобто тут може і міністерство це фінансувати і фонд може фінансувати. Правильно я розумію?

 

ТОМЕНКО М.В.  Не може міністерство фінансувати, бо як ви бачили, нема в них копійки жодної на ці напрямки. У них в положенні про міністерство написано, а в бюджетних видатках немає жодної копійки.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Але документально вони є, збігаються, документально вони збігаються. Зрозуміло.

Далі. Законопроектом визначено, що Кабінет Міністрів може… Це є закон, тобто це є закон. Розподіли там є пропорції у відсотках. Окрім того, але тут є… там, де є оцей розподіл вказано, що все-таки Кабінет Міністрів отримує можливість в ручному режимі міняти відсоткову ставку, ну коли більше, коли менше, ну в разі якихось інших моментів.

Але при такому широкому аспекті навряд чи в нас будуть менше… Ну тобто цей спірний момент на якому я хотів наголосити.

Ось такі кілька зауважень в мене до законопроекту. Я би був би дуже би вдячний розповісти…

 

_______________. А ті, що…

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  Один відсоток то, що від акцизу алкогольних, тютюнових виробів, приблизно порядок цифр який станом, можливо, ну в цей рік чи в минулий рік. Просто, щоб ми сьогодні розуміли про який об'єм коштів ми говоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галасюк, будь ласка.

 

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Микола Романович! Дякую вам за такий фаховий розлогий аналіз. Це буде надзвичайно корисно. І я вважаю,  що згідно регламенту так, як казав Артур Леонідович, всі ці питання, вони можуть бути враховані до другого читання, адже в першому читанні, якщо ми погоджуємося з концепцією законопроекту, це є ключовим.

Хочу по низці цих питань наголосити. Ну, не буду йти в деталі, бо зрозуміло, що в нас зараз же буде засідання по змінах до Податкового кодексу. Да? Але якщо казати по-крупному.

Значить, порядок цифр ми з вами побачимо, бо я, на жаль, не можу зараз сказати, що вирішив податковий комітет, ми з вами це побачимо буквально за півдня. Чи буде підтриманий, який він буде. Да?

Що стосується механізмів фінансування, то, безумовно, наприклад, я особисто теж проти легалізації грального бізнесу. Але цей законопроект, оскільки він приймається в два кроки, то відповідно він передбачає цю гнучкість. Тобто це як конструктор, це стосується і джерел фінансування, це стосується і розподілу. І, безумовно, ті зауваження, які ви озвучили щодо чисельності складу Наглядової ради, вони теж будуть враховані, значить, до другого читання. В якому сенсі? Що ми пропишемо не конкретні цифри, бо цифри, це зараз  для прикладу. Да? А пропишемо, що чисельність, значить, делегується Верховною Радою по чисельності фракцій та груп, відповідно з такою самою кількістю зі сторони, скажімо, громадянського суспільства і так далі.

Тобто… Але знову ж таки, головна ідеологія, головна модель цього законопроекту, що це є гнучкий конструктор, який по суті буде підлаштовуватись під те законодавче поле, яке існує. Можуть змінюватись обсяги фінансування. Але нам головне, щоб зберігалися принципи і модель. Да?

Тобто що за рахунок не дуже, скажімо, корисних для суспільства видів продукції, видів діяльності наповнюється бюджет, який йде не на що завгодно, да, який йде конкретно на соціокультурний розвиток країни. Йде в таких пропорціях, які будуть вирішені комітетом до другого читання, йде за такими прозорими принципами, йде в реальному режимі діалогу громадянського суспільства, експертів, представників влади, що забезпечує, ну повну, скажімо, баланс такий стримувань і противаг. І, дійсно, це є дуже слушні позиції, які ви озвучили, і вони можуть бути відшліфовані до другого читання.

Тому я вам дякую. І ще раз прошу підтримати за основу. Дякую.

 

ТОМЕНКО М.В. Одну ще тезу по… от по цих, це абсолютно Микола Романович правий, що є маса моментів по формуванню.

Значить, ми взяли за основу діючу модель Наглядової ради суспільного телебачення і радіомовлення, яка відпрацьована. Тобто там в нас Національна рада по телебаченню і радіомовленню, тут – Кабінет Міністрів, оператор умовно кажучи, майданчик. Хтось мусить збирати. От, наприклад, у нас зараз від спорту в Наглядовій раді суспільного телебачення Володимир Бринзак, якого ми забрали із спортивного товариства.

Тут аналогічна ситуація. Наприклад, спортивні інституції проводять конференцію. Але хто мусить організувати? Кабінет Міністрів організовує, на його майданчику відбувається голосування, і один чоловік від галузі спортивної туди потрапляє.  Це абсолютно коректно, бо, ну це уряд і гроші, і нормально. Але підзвітність той делегував. Тобто якщо ми делегували від Верховної Ради, то ми ж теж їх контролюємо. Ви від громадськості контролюєте. Тому, умовно кажучи, як оператор – Кабмін, бо це гроші, фінанси,  і підзвітність цього є.

Але в принципі, я думаю, що звичайно, якщо треба ще підшліфувати деталі… Ну от регіони. Прийняли ми рішення, що якийсь регіон великий проект веде, можемо зробити на громадських засадах, умовно кажучи, якогось представника, це не треба законом вирішувати. Наглядова рада може прийняти таке рішення, що в регіоні, де ми профінансували великий проект, є наш представник, який цей… Тобто це не предмет регулювання закону, можна врегулювати це підзаконним актом і так далі.

Тому всі ідеї приймаються, друзі. Справа не проста. Ще раз хочу сказати, що всі, хто подасть добру ідею, ми це підтримаємо, тому що ми розуміємо, що, ну як 20 з чимось років ми говорили, є шанс сьогодні зробити спільними зусиллями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, що перший крок ми можемо зробити, а ті питання, які були підняті Миколою Романовичем і не тільки, я думаю, що треба відшліфувати. Ви вірно кажете, що цей законопроект він приймається в два шаги. Ну, любий законопроект приймається в два шаги. Тому час у нас є.

Тоді, шановні колеги, якщо, думаю, може треба приймати, треба нам вирішувати, що будемо з цим роботи, у нас часу дуже мало сталося. Тому пропонується.

Перше. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту номер 3597 у першому читанні прийняти його за основу.

І друге. Співдоповідачем від комітету визначити заступника голови комітету Силантьєва Дениса Олеговича.

Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? 1 – утримався. Дякую. Рішення прийнято. Дякую вам.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Весь час ми зайняли, тепер працюємо, да.

(Загальна дискусія)

Добре. Шановні колеги, у нас дуже мало часу.

Шановні колеги, пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про фізичну культури і спорт" (щодо повноважень у сфері фізичної культури та спорту) (номер 3223), поданий Кабінетом Міністрів України. Шановні колеги, комітет є головним цього питання. Слово надається першому заступнику міністра молоді і спорту України Гоцулу Ігорю Євгенійовичу. Будь ласка.

 

ГОЦУЛ І.Є.  Шановний Артур Леонідович! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Виконуючи загальну стратегію на децентралізацію і на позбавлення центральних органів виконавчої влади невластивих повноважень, міністерством подано законопроект, який по суті призводить до того, що міністерство відмовляється від функцій, які воно або не здійснює в реальності, або не здійснювало практично ніколи. Змінилася ситуація, змінилися обставини, в яких ми діємо. Тому є кілька пунктів, які сьогодні практично не працюють. Саме, тут кілька пунктів, які я коротенько поясню.

Раніше було, що  міністерство… записано, що міністерство здійснює контроль за якістю фізкультурно-спортивних послуг. Тобто в країні десятки тисяч спортивних секцій, сотні… десятки тисяч тренерів, які працюють. У міністерства нема жодного інструменту контрольної комісії чи  інспекції, чи ще щось, яка спроможна була б на такому етапі здійснювати функції контролю  за якістю надання спортивних послуг. Водночас в цивілізованому світі завдання міністерства – не здійснювати такий контроль, а саме встановлювати державні стандарти. Тому запропоновано саме такий підхід.

Наступне питання.  Організовує відповідно до закону  проведення спортивних лотерей. Раніше це була функція, практично в радянській системі це була функція міністерства, зараз у міністерства нема ані інструментів, ані можливості і це робити, і  державне підприємство, яке раніше цим займалося давно перестало існувати.

Здійснює інформаційно-пропагандистську роботу з питань фізичної культури і спорту.  Пропонується змінити   посил на те, що  міністерство не може самостійно здійснювати, воно може корегувати, сприяти такій роботі. І саме такий посил це важлива робота, яка має здійснюватися, але вона має здійснюватися не міністерством безпосередньо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Євгенійовичу, я перепрошую.  Так у нас дуже мало часу, тому  що у нас о 16-й годині засідання  Верховної Ради. Давайте ми зробимо таким чином.  Я би вас попросив від комітету, щоб ви доповіли три законопроекти. Є прохання. Разом три законопроекти. Тому що всі депутати ознайомлені з матеріалами, з законопроектами. У нас є певні  там зауваження, певне рішення, тому ми би хотіли би разом, щоб це ми трошки час зекономили, якщо можна. Дякую.

 

ГОЦУЛ І.Є.  Тоді коротше. Законопроект 3223 і законопроект 3561,  це практично виконання того, про що я говорив, позбавлення міністерства невластивих функцій. І по кожній функції я готовий детально розказати,  чому вони  не виконуються зараз. І вони зараз не працюють...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А 3378, ще законопроект у нас є…

 

ГОЦУЛ І.Є.  Що стосується законопроекту 3368…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 78, перепрошую.

 

ГОЦУЛ І.Є. Вибачте. 3378. Це законопроект… це об'єднання двох законопроектів, вони були об'єднані в урядовому комітеті.

Сутність їх полягає в наступному. Один з них –  це узаконення давно болючого питання про спортивну зброю. Це питання було підготовлено давно і практично пройшло вже один раз комітет, але з таких, ну, з певних обставин все ж таки не стало законом в останній момент із-за волюнтариських рішень.  І відповідно зараз весь український спорт, який так чи інакше використовує зброю, потерпає від відсутності цього законопроекту. Цей законопроект належним чином погоджений з силовими структурами, відпрацьовувався достатньо давно вже кілька років, і він є компромісом позицій всіх сторін.

Друга складова тут теж достатньо формальна. Мова йде про те, що треба із закону прибрати можливість для обласних державних адміністрацій виступати засновниками спортивних шкіл.

Цього нема факту. Зараз цими… цю функцію виконують і міністерство не може бути засновником. Цю функцію по факту виконують місцеві ради, і відповідно треба привести закон у відповідність з реальністю нашого життя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, від Міністерства освіти і науки України слово надається Панкратову Олегу Сергійовичу. Будь ласка, Олег Сергійович.

 

ПАНКРАТОВ О.С. Шановний голово! Шановні народні депутати! Шановні присутні! У Міністерства освіти по першому питанню, по першому закону і по третьому питанню, третьому закону, зауважень нема, ми підтримуємо без зауважень.

По закону 3378 у нас є декілька незначних таких пропозицій щодо тлумачення. Зокрема  щодо статті 1, тлумачення терміну "тренер". У нас три аспекти. Це енциклопедичний аспект, правовий аспект і освітній. Згідно з цими позиціями ми пропонуємо, якщо ми розглянемо поняття "тренер", то це фахівець, спеціаліст, який здійснює тренування, а тренування – це навчання, а навчати це здійснювати навчання когось. Якщо ми розглянемо з цього приводу норму, яка пропонується, то у нас тренер проводить навчання, навчальну роботу. Тому ми пропонуємо, якщо розглянути правовий аспект, а там згідно положень про дитячо-юнацьку спортивну школу цей заклад забезпечує розвиток здібностей вихованців, то есть здійснює виховну роботу, тому ми пропонуємо замінити це поняття на навчально-тренувальну, на навчально-виховну.

І останнє, так сказати, освітній аспект. Тренер отримує освіту за спеціальністю фізична культура і спорт. Ми пропонуємо звузити це поняття. Чому? Тому що надання освітньої спеціальності це прерогатива освіти, здійснюється вона за державними стандартами. Якщо в минулих роках це була спеціальність фізичного виховання то в цьому фізична культура і спорту. Якщо пройде декілька років і так далі, може спеціальність изменится, да, спеціальність. Поэтому это слишком, с нашей точки зору, таке незначне поняття яке можна, ну, привести до такої редакції.

Ми пропонуємо, тренер це фізична особа, яка здобула вищу освіту за відповідною спеціальністю та проводить навчально-виховну роботу зі спортсменами. Оце наша пропозиція. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Слово  надається заступнику голови комітету… голові підкомітету з питань фізичної культури і спорту Силантьєву Денису Олеговичу. Будь ласка.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Да. На подкомитете были рассмотрены все предложенные законопроекты. На подкомитет также приглашался и присутствовал Игорь Евгеньевич. Вот. И чтобы по каждому законопроекту не останавливать, и не говорить о том, вот этот пункт, этот пункт, этот пункт не устраивает или какие-то есть к нему претензии, то мы в принципе согласились с тем, что часть законопроектов, в принципе, в каждом законопроекте есть варианты, которые нужно исправить, и мы в общем-то нашли консенсус в этом. То есть какие-то пункты нужно оставить, какие-то пункты нужно убрать, но в общем и целом сошлись на том, что законопроекты есть смысл отправить на доопрацювання.

При этом, когда будут они рассматриваться в Министерстве молодежи и спорта приглашать экспертов, которые есть при подкомитете в экспертной раде, приглашать экспертов ввиде депутатов подкомитета либо комитета, чтобы в дальнейшем законы действительно были отработаны со всеми соответствующими требованиями. То есть решения экспертного совета, обгрунтування экономического плана, чтобы были полностью осветлены те моменты, которые они решают. То есть сегодня закон работает, вот есть такие проблемы, эти проблемы закон не решает.

Если мы внесем изменения в эти законы, то вот эти проблемы будут решены. То есть это было бы квалифицировано, правильно и в дальнейшем комитету легче бы было бы принимать решение и решения были бы положительными. Поэтому решение подкомитета: вернуть законы на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Величкович, будь ласка.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  В мене є запитання до заступника міністра.

А ви не боїтеся, що ви звужуючи, обрізаючи собі функції ставите міністерство в досить такий, в не зручне положення, що потім вас захочуть з кимось об'єднати?

 

_______________. (Не чути) 

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  Ну, я й тому кажу, це такий… це таке риторичне питання. І друге, і стаття 49. Стаття 49 Закону "Про фізичну культуру і спорт", тут йдеться про  освіту кадрів у сфері фізичної культури і спорту.

Скажіть, будь ласка,  право проводити фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, фізкультурно-спортивну реабілітацію надається фахівцям, які мають   відповідний ступінь вищої освіти. Вищої освіти чи профільної освіти?  Я хотів би просто уточнити. Тому що тут дуже важливо, тут є така тонка грань: вища освіти чи спеціалізована вища освіта?

Це можливо я до представника, можливо, до представника вищої школи і Міністерство освіти. І, будь ласка,   до представника Міністерства молоді і спорту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Євгенійович.

 

ГОЦУЛ І.Є. Ну по пунктам, які… по пунктам, яким задавалися питання.

Ну колезі з Міністерства освіти хочу зауважити, що законопроекти подаються урядом України. І це означає, що ми виглядаємо не дуже солідно тут зараз,  сперечаючись  між  міністерствами. Цю роботу ми мали   закінчити разом з вами на уряді, на урядових комітетах.

Що стосується позицій по   тренеру. Так, цілком слушна пропозиція, це тренер… і відповідаючи на ваше запитання, тренер в спорті має бути з вищою освітою, але є специфіка деяких видів спорту, що не завжди це може бути освіта фізкультурна. Наприклад, тренер  з шахів, шашок і все решта, переважно це випускники фізмату, тобто визначити тут потрібно, що це має бути профільна… або є прикладні види спорту, де має бути профільна інженерна освіта. Тобто це має бути профільна вища освіта відповідного профілю в залежності від виду спорту. І, на наш вигляд, це можна відреагувати редакційно, розглядаючи  цей законопроект вже в другому читанні.

Що стосується чи боїмося, чи ми не боїмося  того, що ми… що там втратить  міністерство. Ми за те, щоб привести міністерство до європейських стандартів. А це означає, що ми маємо, міністерство має займатися кількома ключовими речами. Перше, формуванням державної політики. Друге, розробкою і впровадженням державних стандартів. Третє, розвитком не видів спорту, а спорту, взагалі. І четверте, це формуванням, скажімо, державного замовлення з наступною реалізацією. Ті пункти, які тут присутні вони, по-перше, вони не реалізуються сьогодні. По-друге, вони переобтяжують міністерство саме дрібними якимись речами, не дозволяючи міністерству реалізовувати ці, ну, засадничі речі. Тому ні в якому разі ми не боїмося втратити просто міністерство має набути іншого характеру. А разом з тим зростають, є спортивні федерації, є спортивні товариства, є інші організації, які спроможні здійснювати вже ті функції, які раніше належали міністерству. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, да.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Вот это как раз тот случай, когда мы пытаемся воплотить европейский опыт, но при этом, не создав какие-то компенсаторы, которые бы могли отвечать за те полномочия, которые министерство хочет избавиться. То есть мы сейчас, министерство, хочет переложить полномочия за развитие спорта, полномочия за тем, чтобы следить за состоянием спортивных объектов, за их использованием, на общественные организации. Сегодня общественные организации у нас не могут выполнять эти функции. Да, за границей есть очень сильные ассоциации, очень сильные федерации которые уже много лет в этом работают, у них это все отлажено и они могут это делать, и они это делают, и уполномочены. Сегодня же наши федерации, общественная организация это когда собралось три человека сделали общественную организацию вот она федерация. Если на нее положить такие полномочия то через несколько дней этой организации не будет и отвечать будет некому.

Поэтому прежде чем предлагать убирать какие-то функции, нужно предложить, кто это будет делать, как это будет делать, компенсаторы. Вот с этой точки зрения… И при чем еще с решением подкомитета так же есть висновок экспертной рады, где точно так же указывается о том, что снимает с себя полностью полномочия, министерство делает очень большой шаг в сторону того, а есть ли смысл тогда существования министерства, может министерство  хочет, чтобы было либо государственная служба, либо еще какое-то управление. Но  то есть все  министерства на сегодняшний день, вот просто да, сказать,  борются за то, чтобы иметь влияние, полномочия на  своем уровне решать или там влиять на решение проблем либо контролировать определенные направления.

Наше министерство, Министерство семьи, молодежи и спорта  оно пытается убрать  с  себя все полномочия, потому что либо это неприродньо, либо мы этого  не можем делать. А найти возможности, чтобы решить эти проблемы, чтобы влиять на эти проблемы министерство не хочет. Поэтому  мы считаем, что лучше найти возможность  оставить  за министерством влиять или на  создание там державных лотерей, оставить за министерством развитиевлияние  на развитие спорта, оставить за министерством  контроль за использованием спортивных объектов и тому подобное.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. 

Величкович, будь ласка.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  У мене запитання до представника  Міністерства  освіти.

Скажіть, будь ласка,  заклади… вищі навчальні заклади, які готують фахівців охорони здоров'я у вашому віданні? Чи Міністерства охорони здоров'я?

 

______________.  Я сей час не готов ответить. Я как-раз не отвечаю за… (Шум у залі) Я не готов ответить.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Навчальні заклади, які  готують фахівців з охорони здоров'я: лікарів… (Шум у залі)

 

_______________. В МОЗі.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.  МОЗі. Я чому… у мене запитання. А в галузі у вас медицини готують спортивних лікарів? І як це здійснюється? (Шум у залі)  Бо якщо…

 

______________.  Є фізична реабілітація. Да, є така спеціальність…

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.   Вибачте, "фізична реабілітація" тільки буквально в цьому році передали… Фізична реабілітація знаходилася у віданні спеціалізованих закладів, які готують фахівців фізкультури і спорту. Лише цього року було передано. До того часу протягом більше 10 років… 15 років готувалися  фахівці якраз в тих п'яти вузах… ну в базових вузах, тому що  в інших… ну це було п'ять базових вузів, там ще інших  пофакультетно було при… і так далі. Тому як зараз це буде відбуватися?

 

_______________. Я, на жаль, не можу вам детально…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж Віктор Петрович. Будь  ласка.

 

КОРЖ В.П. Шановні колеги! Значить, повноцінної спеціальності "спортивний лікар" у нас в державі не існує. Це перепідготовлені, причому кустарним фактично методом люди з …….., ……… і так, і тому подібне.

Значить, друга спроба, я сподіваюся вдасться, коли Національний університет фізичної культури і спорту підключиться до цього питання, і я приймаю участь в створенні магістратури разом з медичним університетом. Тому оце дуже важлива ланка, колосальна.

І як продовження її теми спортивної медицини, її, значить, підпорядкування Міністерству охорони здоров'я. Ну, важко переоцінити роль спортивної медицини сьогодні в сучасному спорті. Погоджуєтесь зі мною? Ну вона просто колосальна. І  я можу вам як доктор наук медичних із досвідом сказати, що Міністерству охорони здоров'я ця ланка не потрібна абсолютно. Як яркий приклад те, що половина диспансерів у нас в підпорядкуванні МінОЗу, а половина Мінспорту, і взагалі є тенденція до їх закриття.  Оце й підсумок, щоб коротко сказати.

А якщо вже я  взяв слово, я 30 секунд ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

КОРЖ В.П. Значить, перше, про зброю. Значить,  в принципі до уваги можна прийняти зміни до Закону про фізкультуру і спорт, визначення термінів – це завжди правильно. Але цим законом це не врегулюєш.

І я консультувався з Міністерством внутрішніх справ, значить, контроль за цими питаннями все-таки покладений на поліцію. І дозвільні центри, дозвільні відділи всі, вони підпорядковані поліції. Тому треба просити міністра, щоб прискорили розробку підзаконного, значить, відомчого акту про порядок використання цієї зброї.

І те, що стосується повноважень. Ну половину повноважень вже втратили. Ґендерну, сімейну політику, молодіжне будівництво, все це було в Мінспорті. То звісно, скажіть, будь ласка, Денис, скажіть, будь ласка, от я погоджуюсь повністю, якщо міністерство не буде якість послуг контролювати, якщо будівництво не буде вести, контроль за технічним станом спортивних споруд, я вважаю, що і бази олімпійської підготовки ключові, і будівництво – це елемент ключовий державної політики в розвитку фізичної культури і спорту.

Моя особиста думка, от колеги мене, ну, не підтримують, ну, це треба все-таки думати, як залишити в міністерстві, бо без цього воно чисто декларативним буде суб'єктом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Петрович.

Шановні колеги, я думаю, що треба визначатися з цього питання. Тому пропонується рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду законопроектів 3223, 3378, 3561 у першому читанні повернути законопроекти суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. І друге. Співдоповідачем від комітету визначити голову підкомітету Силантьєва Дениса Олеговича.

Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую, шановні колеги!

На жаль, у нас порядок денний ще є, але…

 

______________. Одна хвилина, буквально. Тому що останнє питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

______________. Щоб не було, як завжди, що ми забули про дітей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рекомендації, да?

 

______________. Одне питання. Я вас дуже прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Микола Миколайович.

 

______________. Сьогодні Президент України вніс до Верховної Ради проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій безпеки дітей. Сьогодні є воєнний конфлікт. Далі. Сьогодні діти мають стати пріоритетом саме в національній безпеці. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Миколайович, ми цей законопроект, народні депутати вивчили. Ми не є головними в цьому питанні. Тому, шановні колеги, я пропоную без обговорення підтримати цей законопроект, проголосувати.

Немає зауважень Микола Миколайович? Я знаю, що ви готувались.

 

______________. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується рекомендувати Верховній Раді України, за результатами розгляду законопроекту номер 3579 в першому читанні прийняти його за основу та в цілому.

Друге. Рішення комітету надіслати до Комітету з питань національної безпеки та оборони.

Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно, Микола Миколайович.

І останнє. Шановні колеги, не розбігайтесь. Рекомендації. Пропонується затвердити рекомендації слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжно політики, спорту та туризму на тему: "Формування патріотизму та національної свідомості дітей та молоді в сучасних умовах". Шановні депутати, всім вам рекомендації, проекти роздані, тому прошу визначатися.

Перше. Доручити членам комітету внести відповідний проект постанови про рекомендації слухань у комітеті на тему: "Формування  патріотизму та національної свідомості дітей та молоді в сучасних умовах".

Друге. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти цю постанову за основу та в цілому.

І третє. Доповідачем визначити голову комітету Палатного Артура Леонідовича.

Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.

Дякую усім за плідну працю.