Законопроектом пропонується внести зміни до статті 243 Сімейного кодексу України та статті 77 Цивільного кодексу України, у яких продовжується термін піклування над дітьми-сиротами, і дітьми, позбавленими батьківського піклування, до досягнення ними двадцяти трьох років у разі їх навчання в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти або до закінчення ними відповідних навчальних закладів. Як зазначено в пояснювальній записці до проекту, його прийняття «забезпечить рівність у фінансовому забезпеченні дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу та тих, що знаходяться під піклуванням, та позитивно вплине на процес виховання таких дітей».
Під час обговорення члени Комітету наголосили на підтримці мети законопроекту щодо забезпечення рівності у фінансовому забезпеченні дітей-сиріт, які виховуються в прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу та тих, що знаходяться під опікою та піклуванням. Водночас, члени Комітету погодились із висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства юстиції України, що запропоноване законопроектом продовження терміну опіки та піклування над особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавленими піклування, є порушення прав зазначених осіб, оскільки інститут повної цивільної дієздатності передбачає максимальні можливості фізичної особи щодо здійснення цивільних прав, виконання цивільних обов’язків, ї несення відповідальності за їх невиконання, що, зокрема виключає можливість встановлення опіки чи піклування над повнолітніми фізичними особами, які усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними.
Комітет вважає, що поставлену автором законопроекту мету можна вирішити шляхом внесення змін до інших статей Сімейного кодексу України та Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Саме тому законопроект потребує доопрацювання.