Законопроект розроблено з метою ресоціалізації неповнолітніх, що вчинили кримінальні правопорушення, та посилення захисту їх прав,  створення умов для організації та ефективного функціонування юстиції, дружньої до дитини, запобігання правопорушенням у дитячому середовищі, належного поводження з дітьми у контакті із законом та їх соціальної реабілітації, запобігання вторинній віктимізації дітей, які є потерпілими або свідками.

Законопроектом пропонується запровадити:

нову систему поводження з дітьми, які вчинили правопорушення і потрапили до системи правосуддя, а також з дітьми, які є потерпілими або свідками і потребують застосування заходів соціальної реабілітації;

альтернативні кримінальному провадженню та судовому розгляду механізми реагування на правопорушення дітей, зокрема з проведенням процедури відновного примирення (медіації), або без неї із застосуванням одного чи декількох відновних заходів, спрямованих на соціальну реабілітацію дитини і запобігання повторному вчиненню нею правопорушень;

вирішення питання соціальної реабілітації дітей, які через тяжкість чи системність правопорушень потребують тривалої реабілітації в умовах нагляду;

визначення міждисциплінарних  команд з питань соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, основним суб’єктом соціальної реабілітації дітей у конфлікті із законом, застосування відновних заходів до дитини, яка до досягнення віку кримінальної відповідальності вчинила суспільно небезпечне діяння.

Під час обговорення законопроекту члени Комітету наголосили на  необхідності розбудови системи ресоціалізації дітей, які знаходяться у конфлікті із законом, звільнення при необхідності їх від кримінальної чи адміністративної відповідальності та визначення порядку їх відновлення.

Водночас, члени Комітету звернули увагу на недосконалі механізми вирішення цих питань.

Відповідальність за ресоціалізацію та соціальну реабілітацію дітей, які знаходяться у конфлікті із законом, покладається на міждисциплінарні  команди з питань соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що створюються із представників служби у справах дітей, уповноваженого підрозділу територіального органу Національної поліції, центру соціальних служб, центру надання соціальних послуг, а також, у разі необхідності представників інших закладів та інститутів громадянського суспільства. У результаті, маємо колективну безвідповідальність за долю конкретної дитини, тому незрозуміло –  хто безпосередньо буде відповідати за соціальну реабілітацію дитини, звільненої від кримінальної відповідальності.

Одним з основних напрямів діяльності юстиції, дружньої для дітей, є запобігання перебуванню дитини у групі ризику та правопорушенням у дитячому середовищі. Проте, вкрай спірним є включення до групи ризику  деяких категорій дітей, наприклад, дітей, які вживають тютюнові вироби, електронні сигарети і слабоалкогольні напої. На жаль, в Україні  палить та вживає слабоалкогольні засоби значна частина дітей, особливо старше 16 років, і недоцільно їх всіх включати до групи ризику. Треба працювати з дітьми, які дійсно схильні до вчинення правопорушень.

Також члени Комітету погодилися із колегами з Комітету із гуманітарної та інформаційної політики щодо неприпустимості направлення дітей, які перебувають у конфлікті із законом, у центри соціально-психологічної реабілітації, де знаходяться діти, які перебувають у складних життєвих обставинах з інших причин, ніж порушення законодавства, та необхідності створення нової мережі закладів, що будуть здійснювати ресоціалізацію дітей, які перебувають у конфлікті із законом. Без вирішення цього завдання маємо велику загрозу віктимізації дітей, які перебувають у центрах соціально-психологічної реабілітації внаслідок ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків, домашнього насильства, бродяжництва тощо.

Із законопроекту випало питання соціальної реабілітації дітей, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини внаслідок домашнього насильства або булінгу. Це непоодинокі випадки, і вже є прецеденти, коли дітей, звинувачених у вчиненні  тяжких та особливо тяжких злочинів, на час судового розгляду направляють на виховання до родичів або сімей знайомих, але це не врегульовано у законопроекті.

Таким чином,  під час підготовки законопроекту до другого читання ці питання мають бути вирішені. Водночас, члени Комітету з питань молоді і спорту вважають, що готувати законопроект до другого читання має Комітет, який відповідає за питання захисту прав дітей, тобто Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, та пропонують створити при ньому робочу групу за участі представників Комітетів: з питань правової політики, з питань молоді і спорту, з питань правоохоронної політики.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“НОВИНИ”

28 листопада 2024 18:00
28 листопада 2024 17:37
28 листопада 2024 17:20
28 листопада 2024 14:35
26 листопада 2024 14:36
26 листопада 2024 12:19
25 листопада 2024 17:45
24 листопада 2024 15:52
21 листопада 2024 14:55
19 листопада 2024 09:35