Метою законопроекту є визначення основних засад державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як однієї зі складових національної безпеки України задля досягнення національної єдності та консолідації суспільства шляхом подолання об’єктивних і штучно створених суперечностей соціокультурного, мовного, міжрегіонального та регіонального характеру на основі дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.
Законопроект є вкрай актуальним в умовах повномасштабної російської агресії та визначає державну політику у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як однієї зі складових національної безпеки України.
Вперше за 30 років Незалежності України зроблено важливий крок щодо законодавчого врегулювання державної політики в питанні національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти.
Законопроект розроблений робочою групою під керівництвом заступника Голови Комітету, голови підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Василя Мокана, який зміг об’єднати зусилля представників органів державної влади, стейкхолдерів, науковців та громадських об’єднань національно-патріотичного спрямування у розробці комплексного законопроекту, який запроваджує ефективні механізми формування у громадян України української національної та громадянської ідентичності, готовності до захисту незалежності і територіальної цілісності України, конституційних засад державного ладу та національних інтересів.
Законопроект визначає повноваження Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту, інститутів громадянського суспільства у зазначеній сфері з метою досягнення єдності в українському суспільстві шляхом подолання суперечностей соціокультурного, мовного, регіонального характеру, на основі європейського та євроатлантичного курсу, забезпечення дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.
Під час підготовки законопроекту до другого читання:
вирішено питання доступу ветеранів війни до викладацької діяльності та проведення заходів національно-патріотичного виховання та військово-патріотичного виховання та громадянської освіти у закладах освіти;
до ключових індикаторів ефективності реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності додані такі важливі показники як:
збільшення частки громадян України, які за даними соціологічних опитувань бажають, щоб їхні діти проживали в Україні;
збільшення частки громадян України, які за даними соціологічних опитувань вважають неприпустимим для себе особисто застосування корупційних практик, у тому числі на побутовому рівні;
збільшення частки громадян України, які за даними соціологічних опитувань готові захищати незалежність та територіальну цілісність України зі зброєю в руках.
Також законопроект передбачає створення мережі закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, до якої відносяться заклади освіти, заклади культури, молодіжні центри, інші заклади, які здійснювали діяльність з національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та/або громадянської освіти до набуття чинності цього Закону, а також заклади, утворені після вступу в дію цього Закону, органами місцевого самоврядування або юридичними особами приватного права. Зазначені заклади, зокрема, мають створювати умови для набуття громадянами громадянських компетентностей, вдосконалення знань та навичок, необхідних в умовах воєнних дій чи надзвичайних ситуацій, забезпечувати роботу гуртків, клубів та інформаційних центрів, залучати ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до процесів утвердження української національної та громадянської ідентичності.
На жаль, робота таких закладів не була врегульована на підзаконному рівні і до сьогоднішнього дня залишається чинним Положення про центр патріотичного виховання, затверджене Міністерством молоді та спорту України ще у 2013 році за погодженням з тодішнім Міністром освіти і науки України Дмитром Табачником, відповідно до якого досі мова навчання і виховання у центрі патріотичного виховання визначається Конституцією України і Законом України "Про засади державної мовної політики" (законом Колесніченка-Ківалова), який ще у 2018 році скасований Конституційним Судом України. І лише тепер, після ухвалення Закону України «Про основні засади у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» для закладів цієї сфери буде створена повноцінна нормативна база.