Наприкінці грудня 2022 року Президент України підписав Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», який надає як державі, так і громадськості нові можливості для розбудови відповідного напряму державної політики. З великим натхненням ухвалення Закону сприйняли активісти молодіжних та дитячих громадських об’єднань, які жваво обговорюють його в своєму середовищі.
«Маємо Закон який пробивався довгим, тернистим шляхом з 1991 року. Він дасть змогу справжнім українцям, патріотам своєї країни виховувати нове покоління українців, утверджувати передові національні погляди молоді, дати переконання старшому поколінню вірних, незламних українців, що Україна має майбутнє. Якби цей Закон був прийнятий ще на початках формування нашої держави, ми могли б уникнути багатьох бід, зокрема цієї страшної війни», – зазначила Людмила Лещук (Тернопільська область).
«Закон актуальний, потрібний був ще на позавчора. Адже якби законодавці ухвалили його ще років тридцять тому, можливо вдалося б уникнути штучного поділу суспільства за мовною, культурною, релігійною ознаками; викривленим сприйняттям історії України та ставленням до шанування національних героїв на сході і заході. Усі ці стереотипи постійно нав’язувалися суспільству політиками-запроданцями, а по суті агентами країни-агресора. Тож цей законодавчий акт спрямований на досягнення єдності в українському суспільстві шляхом подолання суперечностей соціокультурного, мовного, регіонального характеру на основі європейського та євроатлантичного курсу нашої держави.
Важливим аспектом Закону є також сприяння формуванню у всіх верств населення активної громадянської позиції, основаної на повазі до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності та нівелювання впливу держави-окупанта в інформаційній, освітній, культурній сферах України. При цьому, пріоритетним визначається верховенство права, а не право сили. Законодавець також наголошує, що державна політика у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності жодним чином не порушує прав та свобод людини і базується на непорушному зв’язку з національною історією, культурою та традиціями українського народу», – наголосив Юрій Тананайський (Волинська область).
«Прийняття цього Закону схвалюю однозначно. Єдиним недоліком його вважаю те, що прийняття такого важливого документа запізнилося на 30!!! років. Нарешті, до наших політиків дійшло розуміння, що відсутність системи з формування патріотичної та громадянської свідомості - це шлях до втрати національної ідентичності, і, як наслідок, втрати державності. Про позитивні аспекти цього Закону достатньо сказали мої колеги по “Школі безпеки”, я хочу сказати дещо не про його зміст, а про його дух. Отто фон Бісмарк вважав, що “Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики”. Мабуть всі ми стали б підтримували цей вислів. А на практиці мали окремі підручники з історії України для Донецької і Луганської областей, та зовсім інші за змістом у Львові, чи Тернополі. Як ми назвемо людину, яка буде стверджувати, що для Жмеринки потрібна своя таблиця множення, а для Запоріжжя – інша, окрема. Не може бути в одній державі діаметрально протилежних трактувань історичних подій. Можна сперечатися про здобутки і помилки Винниченка, Петлюри, Скоропадського, критикувати інтегральний націоналізм Донцова, але тільки після визнання їхнього внеску в побудову держави Україна. Я не випадково зосередився саме на питаннях історії України. В умовах гібридної війни, історія, а точніше її незнання, стали не лише нашою Ахіллесовою п'ятою, а й пресловутим яблуком розбрату між регіонами, що постійно використовується державою-агресором.
Ще про один важливий момент: найкращі наміри, що непідкріплені джерелами фінансування - приречені на провал!!! Працюючи понад п'ятнадцять років в дитячій громадській організації, мені доводилося всіма правдами і неправдами знаходити фінансування для роботи за місцем проживання, а також представлення осередку на обласному та Всеукраїнському рівнях. Після адміністративної реформи вдалося налагодити плідну співпрацю з адміністрацією територіальної громади. Проте окупація забрала всю матеріальну базу: пограбована наша школа, вкрадено рашистами все, що зберігалося вдома. Знаю, що окремим моїм колегам в мирний час місцева влада забезпечувала режим максимального сприяння, а комусь доводилося, протидіючи свавіллю чиновників, відстоювати власноруч споруджене місце для занять дітей безпекою життєдіяльності за сприяння народних депутатів України. Цей Закон, на мою думку, якщо не забезпечить то максимально полегшить організацію роботи дитячих та молодіжних громадських організацій, незалежно від того, яка буде воля представників місцевого самоврядування щодо збереження і функціонування закладів, осередків та ініціатив, що формують патріотичну та громадянську свідомість дітей та молоді», – зазначив Анатолій Остроконь (Запорізька область).
«Ухвалений Верховною Радою України Закон України урегулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб'єктами владних повноважень у процесі формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Я, зі своєї сторони, як людини яка народилася вже в роки Незалежної України, хочу, щоб молодь навчалася патріотизму, національній ідентичності і розвивалася в правильному напрямку людяності і гідності!! І цей Закон неодмінно прийде їм на допомогу», – вважає лауреат Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування, капітан цивільного захисту Вячеслав Таращенко (Миколаїв).
«Закон надзвичайної ваги. Нарешті! Обставини, час та випробування все-таки змусили повернутися до основи основ нашого буття - необхідності утвердження національної та громадянської ідентичності. Не те, щоб наше законодавство досі зовсім уникало цього, бо певне закріплення цієї сторони нашого життя, в певній мірі, врегульовувалося. Але тільки розрізнено та фрагментарно.
І ось законодавець розробив та прийняв ґрунтовний та цілісний Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». І цей Закон, на моє переконання, має бути ПЕРШИМ, після Конституції України, як за змістом, так і за місцем та значенням у цілому організмі сучасної української державності. Це той Закон, який має об’єднати громадян України, закордонних українців, громадські об’єднання та інституції на засадах побудови національно єдиної Держави. Бо в ньому закріплено принципи, завдання, мету та стандарти цілісної державної політики, визначено як її складові національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання, окреслено повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, культури, спорту, а також активну роль громадських об’єднань та волонтерів.
Цим Законом формується цілісна та всеохоплююча система, яка має остаточно об’єднувати українців як державотворчу, відому в усіх куточках світу, з гордим іменем та славою, націю. Націю, яка більше не піддасться на штучний поділ на догоду політичним кланам чи то за територіальним, чи то за мовним, чи то за ментальним принципом. Бо ми це вже проходили, і наслідки цього пожинаємо сьогодні. На жаль, сльозами і кров’ю», – наголосив Анатолій Мельничук (Рівненська область ).
«Цей Закон потрібно було розробити і прийняти, як мінімум, років 20 тому, а далі вносити доповнення... Усе написане - дуже актуальні і місцями болючі моменти. Імпонує, що в цьому Законі чітко прописані пункти, де наголошується на здоров'ї людини, "щирий українець" в першу чергу має бути здоровим. А так як здоров'я починається в кишківнику, то держава мала би попіклуватись про рівень життя кожного свого громадянина. Бо поки чоловік живе впроголодь, щохвилини думає де би заробити грошей, як прогодувати сім'ю - йому не до патріотизму. І свої знання, переконання і переживання він точно передасть своїм дітям. Бо будь-яке виховання починається в сім'ї», – відзначила Наталія Мельничук (Рівненська область»
«Враховуючи те, що саме зараз відбувається історично важливе становлення України як держави, Закон надзвичайно важливий. Формування менталітету громадянина України, патріота своєї держави повинно бути в пріоритеті. Багато чого за роки незалежності було зроблено у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, особливо для дітей та молоді, у освітньому процесі – вчителями, у громадських організаціях – волонтерами. Багато якісного українського з’явилося у культурі. На мій погляд, набагато менше цими питанням переймалося і було охоплено старше покоління. Сподіваюсь, цей Закон стане одним з інструментів створення сильної держави і буде дієвим», – зазначила Олена Маршенко (м. Дніпро).