Учасників засідання привітала голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету з питань молоді і спорту Ірина БОРЗОВА, яка наголосила на тому, що держава вживає різноманітних заходів щодо повернення молоді в України. Основними стабілізаційними чинниками є в першу чергу завершення війни, справедливий мир, Перемога, економічне зростання, єдність політичних поглядів, вступ до Європейського Союзу та НАТО, територіальна цілісність України. За даними соціологічних досліджень, за таких умов більше 50% молодих людей, які перебувають та навчаються за кордоном, готові повернутися до України.

Також Ірина Борзова наголосила на тому, що як голова підкомітету з питань державної молодіжної політики категорично виступає проти зниження мобілізаційного віку в Україні. Цю позицію 10 грудня 2024 року також проголосив Президент України Володимир Зеленський. «Ми повинні робити все можливе, щоб зберегти нашу молодь, бо молодь наше сьогодення та майбутнє», - зазначила Ірина Борзова.  

Заступник Голови Комітету з питань молоді і спорту Василь МОКАН у своєму вступному слові зазначив, що тема засідання «круглого столу» має для України надважливе, стратегічне значення. Проблема відтоку молоді за кордон фіксувалася ще до повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, проте сьогодні ця проблема набула статусу стратегічної загрози для Української держави, особливо в умовах великих людських втрат від російської агресії. Багато представників молодого покоління України, які виїхали до держав Європи та Північної Америки, рятуючись від російської агресії, вже адаптувалися до нового життя та знайшли можливості для навчання та працевлаштування. «Треба також говорити про ту  правду, що країни Європи в конкуренції за людський капітал, працездатне та розумне населення, особливо молодь, запроваджує багато програм, мотиваційних кроків, щоб молодь залишилася в їх країнах, і це є для нас серйозним викликом як в умовах воєнного стану, так і в умовах повоєнної відбудови України.

Заступник Голови Комітету наголосив на тому, що поділяє позицію Ірини Борзової щодо неприпустимості зниження нижньої межі мобілізаційного віку. Також Василь Мокан підкреслив, що однією з причин виїзду молоді за кордон є неефективна та подеколи несправедлива мобілізація. «Розробляються певні законодавчі ініціативи на рівні Комітетів Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Маємо переводити процеси мобілізації у конструктивне русло».

Заступник Голови Комітету звернув увагу на невирішену проблему постановки на військовий облік молоді, яка знаходиться за кордоном та не встигла вчасно стати на військовий облік, це стосується всього пакету надання консульських послуг. Василь Мокан наголосив на тому, що за його переконанням держава зобов’язана гарантувати всім громадянам, незалежно від того, знаходяться вони в Україні чи за кордоном, надання всього пакету консульських послуг.

Ще однією важливою проблемою,  на думку заступника Голови Комітету, є ускладнення вступу до закладів вищої освіти та до аспірантури. «Логіка дій Міністерства освіти і науки України є зрозумілою – позбавити можливості використовувати отримання освіти як засіб ухилення від мобілізації. В той же час європейські країни з радістю надають українській молоді можливості для навчання у закладах вищої освіти за рахунок бюджетних коштів, більш того надають найкращим випускникам українських шкіл гранти для навчання у найкращих західних університетах».

Василь Мокан наголосив: «Соціологія підтверджує, що українська молодь є патріотичною та волелюбною, яка поважає національні цінності та свою гідність. У цьому аспекті ми повинні не просто підтримувати молодь, мотивувати залишатися в Україні, створювати сім'ї, працювати, розвиватися, а має бути сформована системна, мультидисциплінарна, комплексна державна політика, що буде спрямована на підтримку і розвиток української молоді».

Заступник Голови Комітету звернув увагу учасників слухань, що стаття 7 Закону України «Про основні засади молодіжної політики» передбачає створення Національної ради з питань молоді. Ця норма Закону досі не виконана. Комітет буде розглядати питання виконання цієї статті Закону на найближчому засіданні Комітету. «Такий інструмент донесення думки молодого покоління має бути при виконавчій владі. Вважаємо, що Національну раду з питань молоді потрібно створювати».

Василь Мокан також зазначив, що маємо актуалізувати проблему внесення змін до Закону України «Про основні засади молодіжної політики». Виникає багато нових викликів, деякі норми на практиці працюють не зовсім ефективно. Є певні законодавчі ініціативи в цьому напрямку. Комітет буде приділяти цьому велику вагу і роль, щоб зробити молодіжне законодавство максимально ефективним, таким, яке надає інструменти та підтримку українській молоді.

Виконавча директорка громадської спілки "Національне українське Молодіжне Об'єднання" Олена ПОДОБЄД-ФРАНКІВСЬКА та операційна директорка цієї спілки Вероніка ДЯКОВИЧ презентували соціологічне дослідження «Інтереси та громадська діяльність молоді України», проведене  Національним українським молодіжним об’єднанням та Харківським інститутом соціальних досліджень у Київській, Одеській, Рівненській Сумській, Тернопільській та Харківській областях, зокрема про міграційні настрої молоді, її дозвілля. Дані дослідження свідчать про те, що 26% молодих людей мають плани у майбутньому залишити Україну, причому 6% з них якнайшвидше, а ще 18% вагаються з відповіддю. У презентації було відзначено, що серед молоді зберігається високий інтерес новим професійним знанням та навичкам, серед яких найбільший пріоритетом є вивченням англійської мови – 59%, (зазвичай англійської). Більш повна інформація про дослідження розміщена у презентації та звіті про дослідження.

Зі співдоповідями на засіданні «круглого столу» виступили заступник Міністра молоді та спорту України Андрій ЧЕСНОКОВ, начальник Управління житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України Світлана СТАРЦЕВА та начальниця відділу політики безбар'єрності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Леся ХЕМРАЄВА.

Голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності Комітету з питань молоді і спорту, президент Федерації легкої атлетики України Ольга САЛАДУХА у своєму виступі подякувала Національному українському молодіжному об’єднанню, яке провело дослідження орієнтирів української  молоді під час війни.

«На рівні федерації ми робимо все можливе, щоб залучати спочатку дітей, потім молодь, щоб вони займалися спортом. Тому що окрім професійного спорту, ми розуміємо, що наша нація має бути суцільною, сильною, здоровою, і саме спорт допомагає. Зараз ще опікуємося спортом для ветеранів, це також допомагає людям соціалізуватися.

В першу чергу ми розуміємо, що успіх країни, конкурентоздатність і сила – це наші люди, які мають залишатися в Україні, мають її розвивати. І вже зараз потрібно думати, якою буде Україна через 10-15 років і хто буде її розвивати, хто буде підтримувати державу і хто буде розбудовувати», - наголосила Ольга Саладуха.

Голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності привернула увагу учасників засідання «круглого столу» до даних соціологічних досліджень. «За даними аналітичного центру «Cedos» 82% молодих людей в Україні зазнали втрат через повномасштабне вторгнення, через повномасштабну війну. Йдеться про зниження доходів, зниження психологічного здоров'я, розділені родини, внутрішнє переміщення, смерть рідних та близьких і пошкодження житла. Це демотивує молодь і змушує думати про еміграцію.

Масштабне опитування соціологічної групи "Рейтинг" в грудні минулого року показало, що 32 відсотки молоді хотіли б виїхати за кордон і проживати за кордоном. І це надзвичайно великі цифри, тому що ми фактично можемо втратити третину нашої молоді. І, на жаль, поки триває війна, такі поширення, такі настрої будуть посилюватимуться».

«Чим правильно відповісти на цей виклик? Потрібно чітко відбудувати градацію факторів, які штовхають нашу молодь на такі міграційні виклики. І перший фактор це, звичайно, безпековий. Він існуватиме доти, поки триватиме війна, і ми це розуміємо, що особливо маленькі містечка, де немає ППО, то питання безпеки стає дуже масштабним.

Другий фактор – це самореалізація. Тому що не всі молоді люди розуміють, як можна себе реалізувати, свій потенціал, в Україні. Йдеться не про пошук роботи, а про таку сферу, як прикладання зусиль, де людина почуває себе комфортно і де буде реалізовувати свій творчий потенціал.

Третій фактор – це майбутнє дітей, і те, що сказав Василь Іванович, і сьогодні ми багато говорили. Ми навіть нашою групою ініціювали законопроект про народжуваність і про допомогу тим сім'ям, які народжують першу дитину. Молоді родини, які не мають дітей, зараз думають про те, як буде краще для їхніх дітей, яке буде майбутнє і, на жаль, часто приходять до висновку, що саме за кордоном їм буде безпечніше, спокійніше, і також думають про те, щоб виїжджати за кордон», - зазначила Ольга Саладуха. 

Голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності зупинилась на проблемах українських спортсменів. «нещодавно, буквально пару днів тому, ми бачили такий гучний кейс, як вчинок Іллі Ковтуна, який вирішив змінити спортивне громадянство. Це викликало дуже велике обурення, і такий вчинок, він лише підкреслює і підсвічує кризу, яка існувала ще раніше. Я би хотіла сказати, що, мабуть, в спорті втрати такі особливо болючі, тому що на виховання кожного спортсмена закладається багато ресурсів, час, гроші, і компенсувати їх дуже важко, і ми маємо діяти».

Ольга Саладуха запропонувала такий алгоритм дій у цих складних умовах:

«По-перше, це чітко розставити пріоритети і цілеспрямовано працювати для їх виконання. Те, про що ми сьогодні говоримо, якими вони мають бути».

Друге – це сконцентруватися на тому, що найбільше впливає на добробут молоді. Це наявність житла, гідна робота, доступність до інфраструктури для дітей, для молодих мам, це безбар'єрність. Тому що дійсно, якщо ти хочеш переїхати в нове містечко, яке було деокуповане, і ти хочеш розвиватись, то ти маєш розуміти, що там є і дитячий садок, і школа, і місце, де має дитина проводити своє дозвілля. Окрему увагу слід приділити програмам перекваліфікації, опануванню нових професій, підтримці молодіжного бізнесу.

Третє –  це робота з молоддю, яка вже перебуває за кордоном, і за певних обставин не може повернутися до України. Цю молодь слід переконати, що держава зацікавлена в їх поверненні. Це буде дуже важливим. Ми маємо пропонувати не лише якісь красиві гасла, про які ми поговоримо і забудемо, а реальні можливості.

Потрібно чесно визнати: усі мотиваційні заходи, які ми можемо запроваджувати сьогодні, можуть працювати лише після завершення війни, тому що у нас зараз дуже звужене коло, яке пов'язане з можливостями. Тому досягнення справедливого миру - це основне наше завдання. І це має бути мир, підкріплений гарантіями безпеки від наших партнерів, інакше ми отримаємо просто короткострокове перемир'я і відтік молоді за кордон лише може посилитись.

«Тому чітко треба розуміти, що молодь орієнтована на майбутнє і вони мобільні, вони готові змінювати і бути ініціативними. І з боку старших людей ми бачимо, що вони не хочуть полишати свої домівки, а молодь, вона більш активна, і коли наближається лінія фронту, вони більш активно можуть виїжджати. Тому ми маємо їх мотивувати, маємо їх зацікавлювати, показувати їм таку перспективу, надихати. І Розумію, що це буде дуже непросто, але  має бути така тонка інженерія з боку держави, тому що немає простих рішень, які просто одразу перевтілять всі наші побажання. Тому, коли приймаються якісь  управлінські рішення, треба в першу чергу питати, як це вплине на збереження і примноження людського капіталу.

За роки війни ми понесли багато втрат, втрат за нашу свободу,  і треба тут зробити все можливе, щоб ці жертви не були даремними, щоб наші українці збереглися як нація, досягали успіху. Я впевнена, що разом, такими діями, обговоренням ми досягнемо цієї мети», - завершила свій виступ народний депутат України.

Голова підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту Комітету з питань молоді і спорту Георгій МАЗУРАШУ наголосив на тому, що необхідно, щоб було більше реалістичності та практичності у пропозиціях, які надаються від держави, насамперед, при вирішенні житлового питання. Також Георгій Мазурашу зазначив, що на його думку, як це не дивно, найбільш позитивно вплине на збереження молоді в Україні «відкриття кордонів» та перехід армії повністю на контрактну основу щоб молоді люди «відчували, що можна виїжджати, заїжджати, туди-сюди їздити вільно».

На засіданні «круглого столу» пролунали виступи молодих людей, які повернулися в Україну вже після початку повномасштабного вторгнення. Юлія ПАСКА навчалася в Падуанському університеті в Італії та повернулася завдяки пілотному проекту «Create Ukraine», що реалізується завдяки підтримці Міністерства економіки України, розповіла про цей проект. Студент Української академії лідерства Макарій ПОКОТИЛО, який два роки проживав і навчався у Великій Британії, наголосив на важливості роботи з молоддю за кордоном із залученням посольств, та проведення системних зустрічей між представниками громадських організацій діаспори та працівниками посольств. Він також запропонував вирішити питання надання дозволу студентам, які навчаються в іноземних закладах освіти,  на виїзд за кордон, оскільки тоді вони будуть регулярно повертатися до України.

Також на засіданні «круглого столу» виступили радник Міністра соціальної політики України з питань волонтерської діяльності та гуманітарної допомоги Юрій ЮЗИЧ, голова громадської організації «3.5 відсотків» Юліан КРІЦАК, заступник директора Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України з наукової роботи Руслан МАЛИНОШЕВСЬКИЙ, засновник і керуючий партнер адвокатської фірми «Агент», помічник-консультант народного депутата України Владислав ГУБСЬКИЙ.

За підсумками заходу з урахуванням пропозицій учасників засідання будуть доопрацьовані Рекомендації засідання «круглого столу» та після затвердження на засіданні Комітету будуть надіслані Кабінету Міністрів України та органам місцевого самоврядування.

"Круглий стіл" проведено за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО “Інтерньюз-Україна”: https://internews.ua/rang.