Метою законопроекту є посилення захисту прав та інтересів дітей та підопічних осіб при вчиненні батьками (усиновлювачами) або опікунами від їх імені або в їх інтересах правочинів, які мають важливе значення, шляхом закріплення обов’язку отримувати згоду органів опіки та піклування на вчинення відповідних правочинів, а також передбачити обов’язок державного реєстратора при вчиненні відповідних реєстраційних дій перевіряти наявність відповідної згоди.
Для досягнення цієї мети пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України та Законів України «Про охорону дитинства», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», зокрема:
у частині першій статті 71 Цивільного кодексу України, частині другій статті 177 Сімейного кодексу України та частині третій статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» розширити перелік правочинів та інших дій щодо належного дитині чи підопічній особі майнового права чи нерухомого майна, згода на відчуження чи на вчинення інших юридично значимих дій щодо яких має бути обов’язково отримана батьками (усиновлювачами) або опікунами у органу опіки та піклування;
статтю 31 Цивільного кодексу України доповнити частиною третьою, в якій передбачити обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікунів дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах;
у статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачити захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, а не лише щодо житлових приміщень;
статтю 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнити новим пунктом щодо захисту речових прав, зокрема права власності малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, на нерухоме майно;
доповнити статтю 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нормою щодо обов’язку державного реєстратора перевіряти наявність згоди органів опіки та піклування на вчинення правочину щодо об’єкту нерухомого майна для цілей проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що належить малолітній чи неповнолітній особі або особі, яка визнана судом недієздатною чи дієздатність якої обмежена.
Під час обговорення законопроекту члени Комітету наголосили на тому, що законопроект спрямований на унеможливлення зловживань з майном дітей з боку їх батьків та інших законних представників. Тому його ухвалення має важливе значення для уникнення таких зловживань.
Члени Комітету підтримали позицію Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства юстиції України щодо недоцільності внесення змін до статті 13 Цивільного кодексу України щодо обов’язку батьків (усиновлювачів) або опікунів дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах, оскільки відповідні питання вже врегульовані Цивільним кодексом України та Сімейним кодексом України, а стаття, в яку пропонується вносити відповідні зміни, визначає питання часткової цивільної дієздатності фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
Члени Комітету погодилися із необхідністю розширення переліку правочинів, які не можуть здійснюватися батьками (усиновлювачами) дитини без згоди органу опіки та піклування, проте вважають, що у відповідних статтях має бути збережена і узагальнююча норма, яка б поглинала правочини, не визначені у законі. Також, на думку членів Комітету, доцільно врахувати зауваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо врегулювання питання стосовно здійснення законним представником дитини правочину у частині грошових вкладів дітей у банківських установах.