Життєвий шлях Володимира обірвався в ніч на 23 червня під час чергового ракетного обстрілу Києва. Разом із Володимиром загинула і його дівчина Анна. Їхні життя, плани, мрії — усе було знищене одним ударом, який став частиною чергового акту терору проти мирного населення України. Того трагічного ранку загинули дев'ятеро людей, понад 30 отримали поранення. Ці жертви не є просто статистикою — це наші співгромадяни, друзі, близькі, спортсмени, ті, хто творив сьогодення українського суспільства.
Володимиру було лише 30 років. Він виріс на Житомирщині, навчався в КНЕУ, присвячував свій час і серце футболу. Його відданість спорту, команді, спільноті була щирою й натхненною.
Ми розділяємо біль футбольної спільноти і підтримуємо ініціативу зі збору коштів для родин загиблих. У ці темні часи єдність, пам’ять і турбота — наш обов’язок перед тими, кого вже немає серед нас.
Світла пам’ять, Володимире.
Ми не пробачимо.
Джерело і фото: Спортивний комітету України